Частина 1 19 страницаЗадачами имиджевой рекламы являются: 1) повышение осведомленности потребителей о компании; 2) создание у пользователей благоприятного мнения о компании (товаре, услуге); 3) формирование у пользователей ассоциации какого-то типа продукции с именем компании; 4) создание у пользователей устойчивого мнения о преимуществах продукции компании перед известными аналогами. Таким образом, имиджевая реклама является эффективным средством продвижения товара (работы, услуги) на рынок, инструментом поддержания благоприятной репутации компании, способом «сохранения» зарегистрированного товарного знака. На наш взгляд, представляется возможным закрепить в законодательстве понятие имиджевой рекламы как одного из возможных средств использования правообладателем товарного знака вне зависимости от введения в оборот товаров, маркированных последним.
Мирошниченко О. ХНАМГ «КРЕАТИВНА ПОЛІТИКА» ЯК ЗАСІБ ЗМЕНШЕННЯ Адміністративно-територіальні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні й у всьому світі, призводять до значних зрушень в економічній, політичній, соціально-демографічній та інших сферах людського життя. Мова йде про так звані «диспропорції», що виникають як на національному, так і на регіональному чи муніципальному рівні, а саме: відсталий економічний і соціальний розвиток регіонів; поглиблення регіональної диференціації населення, що заважають спрямованому розвитку продуктивних сил і становлення українського потенціалу; нерівномірне розподілення трудових і природних ресурсів; низька інвестиційно-інноваційна діяльність, що призводить до конкретних економічних депресій. Для наочного прикладу нерівномірності регіонів наведемо динаміку валового регіонального продукту на душу населення (ВРП) (рис. 1).
Як видно з рисунка, у 2008–2010 рр. регіони України продемонстрували позитивну динаміку виробництва ВРП, незважаючи на різні рівні розвитку регіонів. 2009 року спостерігаємо падіння ВРП у деяких регіонах (Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Луганській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій та ін. областях), проте 2010 р. ВРП збільшився в усіх регіонах на 7,2–23,7 % у цінах попереднього року. Найбільший внесок у виробництво ВРП 2010 р. зробили Дніпропетровська (10,9 %), Донецька (11,8 %) і Харківська області (6,9 %). Одними з важливих напрямів практичної реалізації «креативної політики» є становлення й розвиток промислового виробництва України та окремих її територій. Це вимагає формування організаційних, економічних, екологічних, правових механізмів забезпечення позитивних зрушень у розвитку міст і регіонів України, основою соціально-культурного й економічного відродження яких є сталий розвиток промислового виробництва. Однак забезпечення сталого розвитку цих територій повинно супроводжуватися втіленням екологічної політики, бо, зважаючи на екологічну ситуацію в регіонах, виникає потреба здійснення відповідних цілеспрямованих дій. «Креативна політика» має на меті становлення нової ціннісної, комунікативної та інструментальної сфери, у якій споживання товарів і послуг відсунуто на другий план, а на перший виходить створення можливостей для творчого самовираження та самореалізації кожної людини, кожного регіону.
Носарева Т. НИУ «БелГУ» ПРИГРАНИЧНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО РОССИИ В современных условиях всё более возрастает роль регионов в качестве участников международных отношений. Особую значимость при этом приобретает приграничное сотрудничество. Международная деятельность приграничных субъектов Российской Федерации способствует их включению в процессы международной интеграции, становится важным фактором экономического и социокультурного развития, позитивным образом влияет на состояние социально-политической стабильности в регионах. Доля основных 19 регионов-партнеров в общем объёме товарооборота Российской Федерации с Украиной за 1 полугодие 2012 года составила 86 %, в которой Белгородская область занимает 2 место (11,7 %). Тесное приграничное сотрудничество явилось не только эффективной формой взаимовыгодного использования и развития производственного, кадрового, инфраструктурного потенциала, но и активно способствовало объединительным процессам на европейском континенте, формированию общеевропейской идентичности. Стратегической целью приграничного сотрудничества России и Украины должно стать повышение способности экономик наших государств, к самообеспечению и импортозамещению в жизненно важных отраслях.
Перепелиця І. КрНУ ім. М. Остроградського ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ АДРЕСНОСТІ За сучасних умов надзвичайно гостро постає проблема соціального захисту населення. Сьогодні стрімко відбувається розшарування суспільства за матеріальним і соціальним статусами, зростає безробіття, тому перед державою постає питання забезпечення й підтримки соціальних прав малозабезпечених верств населення, створення умов для зростання добробуту населення. В Україні система соціального захисту населення має форму матеріальної допомоги таким категоріям громадян, як пенсіонери, безробітні, сім’ї з дітьми, малозабезпечені сім’ї, громадяни, які втратили працездатність. Основним засобом соціального захисту пенсіонерів є пенсійне забезпечення. Розміри середньомісячних пенсій за 2009–2011 рр. наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. – Середній розмір місячної пенсії та кількість пенсіонерів в Україні
2011 року середній розмір пенсій становив 1 151,9 грн., а 2009 р. – лише 934,3 грн. Найшвидшими темпами відбулося зростання пенсій для населення, яке отримує пенсійні виплати за інвалідністю, але повільніше вони зросли для населення, яке отримує пенсійні виплати у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Стан пенсійного забезпечення в Україні незадовільний. Система пенсійного страхування не виконує свого головного завдання, оскільки теперішній розмір пенсій не дає можливості пенсіонерам підтримувати мінімальний рівень життєдіяльності. Допомога з безробіття надається застрахованим і незастрахованим особам. Для безробітних, які до початку безробіття працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески, 2009 р. розмір допомоги становив не менше 500 грн., а 2011 р. – не менше 762 грн. (на 52,4 % більше). Зростання кількості безробітних є серйозною соціально-економічною проблемою, що призводить до негативних соціальних наслідків. Основною проблемою системи соціального захисту в Україні є нестача коштів для реалізації вимог чинного законодавства в повному обсязі. Отже, для покращення стану соціального захисту в Україні слід удосконалити державне управління системою соціального захисту, законодавчу базу соціального страхування; підвищити охоплення адресною соціальною допомогою незахищених верств населення; стимулювати зайнятість і створення нових робочих місць; удосконалити порядок призначення й індексації пенсій, забезпечити поетапне запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, стимулювати сприйняття недержавного пенсійного забезпечення.
Писанко А. НТУ «ХПИ» СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ Современный мировой рынок авиастроения является достаточно насыщенным, конкуренция на нем идёт не между отдельными компаниями, а между авиационными державами. Для обеспечения конкурентной устойчивости своих позиций на мировом рынке эти государства в последние годы немало сделали на пути структурной консолидации и международной интеграции национальной авиапромышленности, повышении технологического уровня проектирования и производства самолётов, оказания активной финансовой поддержки авиастроителям. Состоялись последовательные реструктуризация и слияния компаний авиапроизводителей в США и Западной Европе, в результате чего в этих регионах осталось только по одной компании по созданию и производству гражданских пассажирских самолётов вместимостью более 100 мест – Boeing и Airbus. Не осталась в стороне интеграционных процессов и авиационная отрасль Украины, потребность в них диктуется острой необходимостью организационной и технологической перестройки отрасли. Проанализировав маркетинговую среду отечественного авиастроения, можно сделать следующие выводы: а) наличие положительных факторных условий, кроме финансовой (наличие всех необходимых физических ресурсов, развитой инфраструктуры); б) благоприятная ситуация в родственных и поддерживающих отраслях (ведь в Украине возможно производство всех комплектующих по ценам меньше, чем на мировом рынке); в) положительные условия спроса на внутреннем рынке; г) отсутствие большого опыта ведения внешнеэкономической деятельности. Рассматривая конкуренцию на международном рынке, стоит отметить, что через объединение крупнейших авиационных компаний, рынок монополизируется, но постоянно растёт количество авиаперевозок, что способствует увеличению спроса на продукцию авиастроения, а это является положительным для предприятий отрасли. Дальнейшими шагами в развитии отечественного авиастроения, по нашему мнению, должна быть дифференциация партнёров и рынков сбыта. Необходимо налаживать связи с предприятиями Европы и Америки, а также поддерживать налаженные связи с Россией и другими странами СНГ. Дифференциацию продукции следует осуществлять в направлении развития тех проектов, которые уже разработаны украинскими предприятиями и готовы к серийному производству. Однако введение таких новых решений, как развитие лизинговых программ, удешевление производства транспортных самолётов, может помочь улучшить ситуацию на внутреннем рынке. Рогова А. РГУ имени С. А. Есенина ПЕРСОНАЛ ТОРГОВОЙ ФИРМЫ Резкое увеличение товарного ассортимента, расширение потребительского выбора, общее ужесточение конкурентного противостояния рыночных субъектов вынуждают руководителей торгового бизнеса проводить маркетинговую политику. Отечественная и мировая практика наиболее успешных компаний убедительно доказали, что грамотное и ситуационно-адекватное использование инструментов и технологий современного маркетинга может серьёзно повлиять на экономические показатели деятельности торговой фирмы и её имидж, повысить её конкурентоспособность, укрепить позиции на рынке. Для реализации маркетинговой политики фирмы разрабатывают стратегические планы, проводят маркетинговые исследования рынков, активизируют маркетинговые коммуникации. Всё более агрессивной и изобретательной становится реклама, всё более широко используются возможности Интернета. Торговые компании прибегают к различным промо-акциям и дополнительному сервису, направленным на удержание постоянных клиентов и привлечение новых. Все эти меры, предпринимаемые бизнесом, предполагают достаточно серьёзные затраты в расчёте на достижение определенных экономических результатов. Анализ и обобщение подобной эмпирической информации позволяет оценить масштабы экономических потерь бизнеса, его упущенные возможности, связанные с низкой профессиональной компетентностью, отсутствием мотивации, равнодушием персонала. Многие торговые фирмы, осознавая это, создают регламенты и кодексы работы персонала с клиентами, кодексы прав клиентов и системы контроля его соблюдения. Однако, по нашему мнению, подобная регламентация будет жизнеспособной только при условии радикальной перестройки всей системы управления персоналом. Все инструменты этой системы: подбор кадров, профессиональное обучение, стандарты сервиса, способ контроля, а особенно программы мотивации сотрудников – должны быть сфокусированы на клиенте, направлены на повышение удовлетворенности клиентов и их заинтересованности в дальнейшем сотрудничестве с данной фирмой. Следовательно, в настоящее время именно персонал становится ключевым резервом и конкурентным преимуществом торговой фирмы для укрепления её рыночных позиций. Рейнер Д. БГТУ им. В. Г. Шухова СОЦИАЛЬНАЯ ФИЛОСОФИЯ М. И. ТУГАН-БАРАНОВСКОГО В России в конце ХIХ в. развивается этико-социальное направление экономической мысли, одним из представителей которого был М. И. Туган-Барановский (1865–1919). М. И. Туган-Барановский – учёный-экономист и социальный философ, озабоченный проблемой построения нового общества, которое бы отвечало принципу верховной ценности человеческой личности. Как учёный-экономист, он стремился познать объективные законы капиталистической экономики. Но он не только признавал неизбежность этической обусловленности политической экономии, но и руководствовался нравственным критерием при разработке важнейших понятий политэкономии. Эти идеи имеют большое значение сегодня. Он был приверженцем социалистической идеи, согласно которой социализм – это необходимая стадия общественного прогресса, потому что он реализует внутренне присущие человечеству черты коллективизма, солидарности. Типы народных форм производства должны были включать не только самоуправление конкретных экономических единиц, но и уравнительное начало. М. И. Туган-Барановский большое внимание уделял проблемам экономического и социально-политического развития России. Он рассматривал социализм в узком и широком смысле слова. Социализм в узком смысле слова он понимал как специфическую форму товарного хозяйства, в которой сочетаются элементы капитализма и участия рабочих в управлении и распределении продукта. Социализм в широком смысле слова, по его мнению, – некий анархический коммунизм, где новый уровень производительных сил сочетается с появлением нового типа человека. Происходит органичное сочетание централизованного государственного управления с использованием средств производства кооперативами трудовых коллективов. В традициях русской социально-экономической мысли он критикует капиталистическую систему хозяйства, отмечая, что при данном строе огромное большинство населения обречены постоянно служить средством для увеличения благосостояния других общественных классов, несравненно менее многочисленных. Поэтому неизбежен переход к социалистическому обществу. Цель социализма, как отмечает М. И. Туган-Барановский, – устроить жизнь на началах свободы, правды и справедливости. Он считал, что в основе социализма как учения о справедливом обществе должна лежать этическая идея, сформулированная И. Кантом, – идея о равноценности человеческой личности, о человеческой личности как цели в себе. При социализме, по его мнению, развитие каждой отдельной личности становится главной общественной целью. Идея сильного государства в сочетании с широкой самостоятельностью и творчеством отдельных работников, идея о необходимости формирования нравственных оснований экономической жизни сегодня очень актуальны.
Савченко К. НТУ «ХПИ» РОЗВИТОК КОМПЕТЕНЦІЙ ПЕРСОНАЛУ ЯК ОСНОВА Потенціал економічного зростання країн безпосередньо залежить від розвитку науки й техніки, інтелектуальної бази кожного суб’єкта господарювання. Така економіка потребує підвищення уваги до формування й управління людськими ресурсами. Саме це робить знання, навички персоналу критично важливими для підприємства. Особливу увагу слід приділяти здатності персоналу генерувати ідеї, брати участь у подальшому навчанні, уміти варіативно мислити, швидко адаптуватися до змін, обробляти значні масиви інформації – усьому тому, що формує інтелектуальний капітал організації. Важливе місце в економіці знань повинні займати університети та інші навчальні заклади, які виводять на ринок не лише науково-дослідні розробки, а й свої послуги щодо засвоєння знань і вмінь. Так, найактивнішими серед національних заявників на винаходи й корисні моделі 2011 р. були наукові організації та навчальні заклади МОНМС України, які подали понад 3,8 тис. заявок, що становить майже 50 % загальної кількості заявок. Результати проведених досліджень дають можливість виділити такі чинники, які переконливо впливають на формування інноваційного продукту підприємств. До них належать нормативно-законодавча база, професійні й соціальні компетенції персоналу, інноваційна культура, інформаційна база, методологія оцінювання нематеріальних активів та організаційного забезпечення процесів комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності. Підприємства України для найбільш ефективного використання своїх інноваційних можливостей мають ураховувати структуру свого людського капіталу, процес формування й управління знаннями. Проте знання як такі (у їх «чистому» вигляді) не можуть бути нематеріальними активами підприємства, але вони є основою створення нематеріальних активів, оскільки наявні в усіх об’єктах інтелектуального капіталу. Слід зазначити, що найбільш успішні країни приділяють особливу увагу збільшенню, поширенню знань. Наприклад, відомо, що найкраща освіта у Фінляндії, найбільш «винахідлива країна» – Японія, а в Китаї, починаючи з ХV ст., науку розглядають як технологію. Отже, система управління компетенціями повинна стимулювати інноваційну активність робітників щодо створення й упровадження об’єктів інтелектуальної власності. Компетенції персоналу базуються на знаннях, уміннях і досвіді. Аналіз інноваційної діяльності персоналу дає змогу виділити саме ті компетенції, які можуть бути об’єктом цілеспрямованої політики управління людськими ресурсами, а саме: продуктивність праці, професійне зростання, умотивованість, сумлінне виконання своїх обов’язків, ініціативність, винахідливість, інтелектуальну відповідальність, креативність.
Свищева Н. НТУ «ХПИ» ПРОБЛЕМА ФОРМИРОВАНИЯ СРЕДНЕГО КЛАССА Важность формирования среднего класса особенно остро стоит в условиях глобализации. В работах многих отечественных учёных рассматривается это явление, однако не существует единого мнения о принадлежности населения к среднему классу. Поскольку этот вопрос имеет много разногласий и окончательно не сформирован, то вызывает интерес к изучению данной проблемы, а её актуальность не угасает в условиях трансформации плановой экономики в рыночную. По мнению ведущих экономистов, средний класс в Украине – семьи с доходом 6 тысяч гривен, то есть с доходом в две средние зарплаты. Если пересчитать данную сумму в доллары (по курсу НБУ 7,993 на 25.11.2012) имеем около 750 $. Для сравнения приведем пример дохода представителей среднего класса некоторых стран: Великобритания – около 5 851 $, США – 3 445 $, Португалия – 2 653 $, Голландия – 2 989 $ после уплаты налогов, в Германии доходы ниже 3033 $ считаются за чертой бедности, в Аргентине 3150 $ также считаются бедными. По исследованиям Мирового Банка, покупательная способность представителей среднего класса в пересчете на человека колеблется от 3 470 $ до 8 000 $. Необходимо учитывать и другие критерии: высшее образование и соответствующий доходу стиль жизни (возможность провести отпуск заграницей, наличие собственного жилья, авто и т. д.). Принципиальной составляющей является также социально-политическая активность: участие в общественных организациях, степень влияния на принятие решений органами государственной власти различных уровней и органами местного самоуправления. Представитель среднего класса – человек с очень разными экономическими и социальными интересами, а также у него существует самосознание и самоидентификация, то есть к какому классу человек сам себя относит. Согласно опросу, который проводили исследователи Центра Разумкова в мае 2011 г., 44 % украинцев считают себя средним классом. Таким образом, средний класс – это группа людей, доходы которых являются стабильными и не низкими, которые соответствующе живут (могут позволить себе как недорогие, так и дорогие товары и услуги), имеют высшее образование, определенный (не низкий) профессионализм, ведут общественную деятельность и сами относят себя к среднему классу.
Серова О. РГУ им. С. А. Есенина ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МАРКЕТИНГА РЕГИОНАЛЬНЫМИ БАНКАМИ На фоне растущей конкуренции на финансовом рынке региона становится всё более актуальным использование инструментов маркетинга банками, работающими в Рязанской области. Сегодня на территории региона действует 4 рязанских банка (ОАО «Прио-Внешторгбанк», ООО «Муниципальный коммерческий банк им. С. Живаго», ОАО «Вятич» и ООО «Ринвестбанк») и 19 филиалов банков других регионов (5 из которых – филиалы Сбербанка России). Несмотря на значительное сокращение количества банков, конкуренция ощутимо ужесточилась, и рязанским банкам становится всё сложнее с ней справляться. Для укрепления рыночных позиций, на наш взгляд, им необходимо активнее использовать инструменты современного маркетинга. Маркетинговая программа состоит из четырёх основополагающих элементов: товарной политики, ценовой политики, коммуникационной политики и сбытовой политики. Нас интересует коммуникационная политика, являющаяся наименее диверсифицированной для банковской сферы в целом. На основе изученного теоретического материала и проведенного анализа нами сформулированы некоторые рекомендации для рязанских банков: 1) необходимо осуществить более глубокое сегментирование частного сектора, в частности, выделить пакеты услуг для различных категорий населения (это поднимет уровень лояльности клиентов, от которого напрямую зависит эффективность функционирования банка и его прибыльность; 2) необходима разработка и запуск яркой рекламной кампании (люди обращают внимание на рекламу филиалов крупных банков, среди которой рязанская реклама теряется, а среди более бюджетных вариантов можно предложить проведение тендера на лучший рекламный проект кампании среди студентов рязанских вузов). Симонова А. НТУ «ХПИ» ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ДОЛГ УКРАИНЫ В настоящее время существование государственного долга является объективно обусловленным явлением для Украины. Основной причиной возникновения этого является неумение государства жить на собственные средства, а также неумение использовать привлечённые финансовые ресурсы, что и приводит к росту государственного долга. Одной из главных задач украинской экономики в настоящее время является уменьшение долговой зависимости и усовершенствование системы управления государственным долгом. Для этого необходимо улучшить прогнозирование долговой политики и её координацию с налоговой, бюджетной и денежно-кредитной политикой. Реализация этих задач предусматривает: 1) стремление к бездефицитности государственного бюджета; 2) использование на международном и внутреннем финансовых рынках возможностей взвешенного трансформирования внешнего долга во внутренний; 3) улучшение структуры долга и снижение стоимости его обслуживания, в том числе за счет досрочного выкупа долговых обязательств государства; 4) проведение эффективной и прозрачной долговой политики с помощью определения оптимальных основ управления государственным долгом, усовершенствования организационной структуры соответствующих органов; 5) продолжение политики активного сотрудничества с международными финансовыми организациями.
Сітало К., Слободянюк О. НТУ «ХПІ» КОРУПЦІЯ: НАСЛІДКИ В ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ Високий рівень корумпованості вже тривалий час є серйозною проблемою, здатною загрожувати розвиткові країни. Але якщо боротьба з корупцією раніше була проблемою лише для національних урядів країн з високим рівнем корумпованості, то сьогодні високий рівень корумпованості окремих країн викликає занепокоєння всієї міжнародної спільноти. Щороку міжнародні організації приділяють все більше уваги моніторингові рівнів корумпованості країн і пошуку заходів боротьби з нею. Безумовно, у багатьох випадках корупція може бути механізмом, що дає змогу як підприємцям, так і пересічним громадянам адаптуватися до неефективних інституційних меж. Але якщо в короткостроковому періоді можна погодитися, що корупція в деяких випадках ще може мати певні позитивні наслідки у вигляді можливості адаптації до неефективного законодавства, то в довгостроковому періоді ситуація виявляється більш складною. Необхідно звернути увагу на два важливих моменти. По-перше, корупція має велику кількість виявів, й ототожнювати всі з них з інструментом адаптації до неефективних інституціональних меж є помилкою. Безперечно, якщо хабар сплачено чиновникові для того, щоб оминути занадто суворі вимоги чинного законодавства, це ще можна розглядати як засіб адаптації до неефективних інституційних меж, то, наприклад, хабар податковому інспекторові такої функції адаптації не виконує. По-друге, навіть з урахуванням наявності позитивних наслідків деяких виявів корупції не можна розглядати корупцію як нормальне явище. Нейтральне або ж навіть позитивне ставлення до корупції може сприяти становленню хибних уявлень про корупцію як про тимчасове явище, зумовлене неефективними інституційними межами, що повинно поступово зникнути з проведенням економічних реформ. Отже, можна зробити такі висновки: 1) якщо в короткостроковому періоді корупція може мати певні позитивні наслідки, що виявляються в спрощенні паперової тяганини, то в довгостроковому періоді корупція призводить виключно до негативних наслідків; 2) у довгостроковому періоді через можливість інституціоналізації корупції економічне реформування є менш ефективним заходом боротьбі з корупцією, ніж у короткостроковому періоді; 3) зволікання з боротьбою проти корупції ускладнює боротьбу з нею в майбутньому. Скоробогатая Ю. НТУ «ХПИ» ПРОБЛЕМЫ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ В УКРАИНЕ Налог на добавленную стоимость является одним из наиболее существенных налогов при определении эффективности налоговой системы, поскольку он является главным источником налоговых поступлений в бюджет, поэтому более всего влияет на макроэкономическую стабильность. Проблема возмещения налога на добавленную стоимость отрицательно отображается на деятельности предприятий, особенно сильно это сказывается на предприятиях малого и среднего бизнеса, чьи обороты не являются значительными. Таким образом, невозмещенный НДС часто мог бы почти полностью покрывать их текущие расходы. Ряд политиков и чиновников отстаивают позицию, согласно которой низкая фискальная отдача от внутреннего НДС обусловлена высокой экспортной ориентированностью отечественной экономики. Однако налоговая нагрузка на предприятия, которые не могут уклоняться от уплаты налога, увеличивается, а порочный круг продолжается. При таких условиях не может наблюдаться развитие экономической системы, соответственно происходит снижения доверия населения к осуществляемой налоговой политике. Также администрирование НДС очень сложное. Количество изменений и дополнений, внесённых в закон об НДС, рекордное по сравнению с другими налогами. Изменения касались буквально всех сфер: налогооблагаемых видов деятельности и отраслей, методов налогообложения и т. д. В соответствии с распоряжениями Государственной налоговой администрации порядок уплаты налога может быть разным для однотипных предприятий одной отрасли. Особенно страдают предприятия-экспортеры, имеющие множество деловых партнеров. Такая ситуация приводит к большому количеству штрафных санкций. Кроме значительных долгов перед корпоративным сектором (невозмещённый НДС), имеет место ещё одна очень существенная проблема, связанная с отсутствием учета невозмещённого НДС при расчете показателя государственного дефицита бюджета. Такая политика искусственного затягивания правительством дефицита бюджета Украины под запланированный показатель угрожает не только углублением имеющегося кризиса государственных финансов, а и срывом системы среднесрочного бюджетного планирования, поскольку необъективность отчётных данных повлияет на объективность перспективных прогнозных показателей бюджета. Таким образом, на сегодняшний день одним из основных действий государственной власти должно быть построение системы администрирования НДС, которая позволяла бы увеличить доходы бюджета при одновременном уменьшении налоговой нагрузки на предприятия.
Сміла А. НТУ «ХПІ» МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ПРОБЛЕМИ КОРУПЦІЇ Корупція – протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських та політичних діячів. За змістом і сутністю фахівці розглядають корупцію в багатьох вимірах, але насамперед в економічному, політичному й культурному. Безумовно, політика й культура народу, які місять і правосвідомість, додають свої нюанси цьому явищу, але сфера економіки – це саме те середовище, заради якого чиновник і вступає в корупційні зв’язки, де корупція живиться й де є найбільші прибутки. Тому зворотний вплив корупції на економіку особливо небезпечний, оскільки знижує ефективність економічної політики держави, змушує приватний бізнес переходити в тіньовий сектор, що зумовлює порушення законодавства, спотворює систему оподаткування та правила підприємницької діяльності, підштовхує підприємців вирішити свої питання поза правовим полем.
|
