Аналіз умов праці
Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях. Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення. Для студентів, які виконують дипломний проект необхідно вказати найменування підприємства, цеху, дільниці, приміщення, для якого виконується аналіз. Вказати, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Виходячи з норм для виробничих приміщень або на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об’єм виробничого приміщення. Виходячи з норм ДСП 173-96, оцінити клас небезпеки виробництва та визначити розмір санітарно-захисної зони. Для студентів, які виконують дипломну роботу необхідно вказати найменування підприємства або установи, приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Вказати розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів. Виходячи з норм для виробничих приміщень або на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об’єм для адміністративних приміщень згідно з ДБН В.2.2-28:2010, для приміщень з комп’ютерною технікою у відповідності до ДСанПіН 3.3.2.007-98. Також необхідно вказати системи опалювання та кондиціювання відповідно до СНиП 2.04.05-91*У, вказати яке оформлення інтер’єру приміщення; забарвлення стін, стелі, підлоги, обладнання. Стіни, стелі і внутрішні конструкції приміщень мають бути забарвлені згідно з СН 181-70. Розгляд потенційно небезпечних та шкідливих виробничих чинників починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, загазованості, запиленості, освітленості робочих поверхонь, наявності шуму та вібрації, випромінювань і ін. При цьому обов’язково встановлюють можливі джерела небезпечних та шкідливих виробничих чинників, їх характеристику за фактичними або літературними даними. На основі проведеного аналізу умов праці визначають за ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002 клас умов праці для кожного шкідливого або небезпечного фактора. При аналізі шкідливих та небезпечних чинників встановлюють: - оптимальні та допустимі параметри метеорологічних умов для теплої та холодної пори року за ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 в залежності від визначеної категорії важкості робіт та типу приміщення (виробниче або допоміжне, суспільне; з надлишками тепла або без); - наявність теплових випромінювань від розплавленого металу, нагрітих матеріалів, полум’я, гарячих поверхонь і ін., їх дію на організм та гранично допустимий рівень (ГДР) за ГОСТ 12.1.005-88; - місця можливого виділення до приміщення шкідливих речовин (процеси, обладнання); види шкідливих речовин (гази, пари, пил), які з них володіють ефектом сумації; дію на організм, гранично допустиму концентрацію (ГДК) та клас небезпеки кожної з них згідно з ГОСТ 12.1.005-88 та ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002; можливу наявність алергенів (ГН 1.1.2.140-2007) або канцерогенів (ГН 1.1.2.123-2006); - джерела генерації механічного, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного шуму у приміщенні, ультразвуку, інфразвуку, виникнення вібрації; вплив шуму, ультра - та інфразвуку, загальної та локальної вібрації на здоров’я та працездатність людини; ГДР шуму за ГОСТ 12.1.003-83, ультразвуку, інфразвуку за ДСН 3.3.6.037-99; - параметри локальної та загальної вібрації за ГОСТ 12.1.012-90, ДСН 3.3.6.039-99; - систему освітлення у приміщенні у світлий і темний періоди доби; характеристику зорової роботи у приміщенні; вплив недостатнього та неякісного освітлення на персонал; нормативні значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) та освітленості на робочих поверхнях при штучному освітленні згідно з ДБН В.2.5-28-2006, нормовану освітленість для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення; - наявність електромагнітних полів (ЕМП) промислової частоти та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону; вплив їх на людину; ГДР напруженості ЕМП частотою 50 Гц згідно з ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002 та гранично допустимі значення енергетичної експозиції для персоналу за електричною та магнітною складовою, за щільністю потоку енергії згідно з ГОСТ 12.1.002-84, ДСанПіН 3.3.6.096-2002; - застосування ультрафіолетового та лазерного випромінювання у приміщенні; їх дію на людину; допустимі норми УФ-випромінювання за ДНАОП 0.03-3.17-88, енергетичну експозицію і лазерне випромінювання (ЛВ) згідно з ДНАОП 0.03-3.09-91; - використання іонізуючих випромінювань у технологічному процесі, при виконанні досліджень або у приладах контролю; їх біологічну дію; граничні еквівалентні дози згідно з «Нормами радіаційної безпеки України» (НРБУ-97); - джерела іонізації повітря у приміщенні; дію негативних та позитивних аероіонів на людину; мінімально та максимально допустимі рівні іонізації повітря за показником полярності згідно з ДНАОП 0.03-3.06-80; - можливе виділення до приміщення речовин з неприємним запахом, їх джерела та види, вплив на організм. Потім необхідно розглянути потенційно небезпечні чинники, властиві даним умовам праці: - види електричного струму та напруга мережі, частота, основні електроспоживачі; категорія приміщення за небезпекою ураження електричним струмом згідно з «Правилами устрою електроустановок» (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.32-01, умовно безпечна напруга для цієї категорії; можливі причини та види електротравм; ГДР напруги дотику та струму згідно з ГОСТ 12.1.038-82; - незахищені частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються; передаточні і транспортні пристрої; вантажопідйомні машини і пристрої; устаткування, що працює під тиском; робота на висоті; завантажувально-розвантажувальні роботи; гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів та обладнання; потенційна небезпека отримання механічних травм, їх види; - розжарений і розплавлений метал, гарячі матеріали та поверхні обладнання за ДСТУ EN 563-2001, відкрите полум’я, іскри; потенційну небезпеку отримання термічних травм, їх види; - хімічні реактиви та матеріали, що використовуються у технологічному процесі або у лабораторних дослідженнях; імовірність отримання хімічних опіків, гострих отруєнь від їх дії; - з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників. Слід також проаналізувати можливість фізичних та нервово-психічних перевантажень (розумове та емоційне перевантаження; перевантаження аналізаторів; монотонність праці) при виконанні робіт. Для цього треба охарактеризувати умови праці за показниками напруженості трудового процесу: - інтелектуальні навантаження (зміст роботи; сприймання інформації та її оцінка; ступінь складності завдання; характер виконуваної роботи); - сенсорні навантаження (тривалість зосередженого спостереження, щільність сигналів та повідомлень, кількість об’єктів одночасного спостереження, розмір об’єкта розрізнення, робота з оптичними приладами, спостереження за екранами відео терміналів, навантаження на зоровий та слуховий аналізатори); - фізичні навантаження (ступінь відповідальності за помилку, ступінь ризику для власного життя та інших осіб); - монотонність навантажень, режим праці.
|
