Кандидати в президенти України 2014 р. про соціальну політику

1. Пенсійна система:

За реформу пенсійної системи: М. Добкін, П. Симоненко, Ю. Тимошенко, Д. Ярош, В. Коновалюк, О. Ляшко, Р. Кузьмін.

– М. Добкін, П. Симоненко: скасувати повністю пенсійну реформу схвалену попереднім урядом, О. Ляшко – скасувати тільки частину, що стосується жінок;

– Ю. Тимошенко і Д. Ярош: за перехід до «накопичувальної пенсійної системи»;

– Р. Кузьмін: за реформу пенсійного забезпечення;

– В. Коновалюк, Ю. Тимошенко: відмінити « спеціальні пенсії та пільги»для всіх високопосадовців;

– Д. Ярош: встановити граничний коефіцієнт розбіжності нижнього і верхнього рівнів пенсійного забезпечення;

– В. Коновалюк: захист прав працюючих пенсіонерів; встановлення мінімальних розмірів пенсій, які забезпечуватимуть базові потреби кожної людини: житло, їжа, лікування;

– А. Гриненко: пенсії і зарплати на рівні, який гарантує повноцінне життя (як цього досягти не пояснюють).

2. Державна соціальна допомога і захист:

– Впровадити адресну грошову допомогу: В. Цушко, О. Клименко, П. Симоненко, В. Коновалюк.

– В. Цушко і О. Клименко: заадресну грошову допомогузамість існуючої системи соціальних пільг, П. Симоненко – введення адресної допомоги як додаткової допомоги до існуючої системи, В. Цушко – найменш захищені верстви населення повинні отримувати адресну соціальну допомогу.

– М. Добкін: створення системи соціальних ліфтів.

– Стипендії, оплата навчання та навчальних послуг:

– Ю. Тимошенко: підвищити стипендії для студентів до прожиткового мінімуму, проводити їх регулярну індексацію; заборонити платні послуги для студентів-бюджетників; не допускати свавільного підвищення оплати навчання для студентів-контрактників.

– Соціальна допомога в контексті забезпечення житлом та його оплати:

– В. Коновалюк: забезпечити доступним житлом, шляхом відродження іпотечного кредитування з фіксованою ставкою не більше 5 % на рік. Державне замовлення на будівництво соціального житла;

– Ю. Тимошенко: заборонити стягувати пеню за заборгованість із комунальних платежів, поки істотно не підвищиться рівень життя громадян;

– П. Симоненко: відновлення «справедливих» цін на комунальні послуги. Плата за житло не повинна перевищувати 10% доходів сім’ї.

– Соціальна допомога в контексті демографічної політики:

В. Коновалюк: починаючи з 2015 р., і протягом трьох наступних років допомога при народженні першої дитини буде збільшена до 50 тис. грн., другої – до 100 тис. грн., третьої та кожної наступної дитини – до 150 тис. грн.; поступове підвищення щомісячних соціальних виплат на кожну дитину: при досягненні нею 3-річного віку і до 13 років родина отримуватиме щомісячно до 500 грн., а з 13 до 18 років – до 1000 грн.

О. Ляшко: при народженні кожної дитини сім’я отримуватиме максимальну допомогу від держави; сім’ї з двома дітьми будуть визнані багатодітними і зможуть взяти пільгові кредити на придбання житла.

 

3. Соціальне страхування і соціальний податок:

О. Клименко: формування єдиного фонду обов’язкового соціального страхування завдяки єдиному соціальному податку, що сплачується у рівних частках працедавцями та найманими працівниками.

 

4. Охорона здоров’я і медичне забезпечення:

– Зберегти існуючу систему (безкоштовну медицину) охорони здоров’я: П. Симоненко,В. Коновалюк.

– П. Симоненко: безкоштовне медичне обслуговування, скасування медичної реформи;

– В. Коновалюк: за безкоштовну екстрену медичну допомогу з поетапним збільшенням обсягів бюджетного фінансування системи охорони здоров’я до загальноєвропейського рівня (10% ВВП); Інститут сімейного лікаря – основа сучасної системи медичної допомоги.

– За змішану систему охорони здоров’я – гарантовану державою і страхову: М. Добкін, Ю. Тимошенко, Д. Ярош.

– М. Добкін: зберегти в повному обсязі безкоштовну медичну як ургентну і планову в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, а також для дітей, пенсіонерів та соціально незахищених громадян, але для тих, хто в змозі оплачувати своє медичне обслуговування, створити можливості отримання висококваліфікованої медичної допомоги;

– Ю. Тимошенко: забезпечити гарантований рівень первинної та невідкладної медичної допомоги за рахунок бюджетного фінансування; пільги роботодавцям, які добровільно фінансуватимуть медичне страхування своїх робітників;

– Д. Ярош: загальнодоступна некомерційна медицина за найвищими світовими стандартами, розвиток медичного страхування.

– За реформу системи охорони здоров’я: А. Гриненко, Р. Кузьмін, В. Куйбіда, О. Ляшко.

– А. Гриненко: поетапний перехід на систему обов’язкового медичного страхування, гарантованого державою. Щорічно збільшувати бюджетну підтримку інфраструктури здорового способу життя, фізичної культури й спорту;

– В. Куйбіда: запровадити систему страхової медицини і єдиних стандартів медичного забезпечення по всій державі, систему здорового способу життя;

– В. Цушко: всі медичні установи потрібно зробити госпрозрахунковими, які будуть фінансуватися за рахунок замовлень місцевих органів влади. Реалізувати принцип «гроші ходять за людиною». Тобто, людина сама обиратиме, де їй лікуватися. А медичні заклади будуть отримувати кошти в залежності від кількості людей, що до них звернулися. Держава лише встановлюватиме стандарти і загальні правила.

– О. Ляшко: докорінне реформування сфери охорони здоров’я.

– Особлива позиція (чітко не розкрита): О.Богомолець – впровадити державну програму, яка дозволить продовжувати тривалість життя громадян України та створити в усіх регіонах України територіально доступну, ефективну, професійну систему охорони здоров’я із застосуванням новітніх діагностичних і лікувальних технологій.

5. Боротьба з бідністю: Р. Кузьмін, В. Саранов, С. Тигіпко, В. Коновалюк, О. Тягнибок, М. Маломуж.

– Р. Кузьмін: ухвалити Державну програму боротьби з бідністю і створити Державний фонд боротьби з бідністю; забезпечити кожному громадянину України отримання доходу від використання водних, земельних та інших природних ресурсів, що належать народу згідно з Конституцією України;

– В. Саранов: кожному громадянину України доход від видобутку транспортуванням та розповсюдження на території України газу та нафти;

– С. Тигіпко: забезпечити програми для підтримки соціально незахищеного населення країни;

– В. Коновалюк: створення«антикризового» продовольчого і медичного кошика;

– О. Тягнибок: ліквідувати соціальну прірву між багатими та бідними шляхом стимулювання розвитку середнього класу;

– М. Маломуж: подолання бідності та безробіття.

 

6. Трудовий кодекс:

– Схвалити новий Трудовий кодекс України: В. Коновалюк, П. Симоненко.

– Подолати безробіття: О. Ляшко, С. Тигіпко.

– О. Ляшко: створення реальних робочих місць;

– С. Тигіпко: розпочати реалізацію великих інвестиційних проектів з метою ліквідації безробіття.

– Не говорять у своїх програмах як будуть розв’язувати соціальні проблеми в суспільстві і не пропонують конкретних заходів чи механізмів щодо покращення соціального забезпечення громадян: А. Гриценко і З. Шкіряк.

Висновки. Більшість кандидатів у президенти виступають за збереження державної системи соціального забезпечення (гарантій). Але їхні обіцянки – боротися з проблемами, які існують в соціальній сфері, здебільшого виглядають популістськими. Адже переважно кандидати говорять про усунення існуючих проблем, а не про причин, що їх породжують. Як наслідок, виникає запитання: за рахунок чого (яких фінансових надходжень) деякі з них збираються підвищувати мінімальні розміри зарплат і пенсій, збільшувати фінансування в освіті й медицині, щоб забезпечувати базові потреби кожної людини і гарантувати, як пишуть окремі з них, громадянам повноцінне життя європейського рівня. Як цього досягнуть вони, здебільшого, не пояснюють, а тому їхні програми носять популістський і маніпуляційний характер.

Особливу позицію займають в цьому плані П. Порошенко, Ю. Бойко, В. Рабиновича, які також – за збереження, збільшення і підвищення соціальних витрат і стандартів, але тільки після відродження і побудови нової економіки країни.