С поляками сотворишь, как верою, так и чином, хохлы, которые у вас на

головах, пострегите ”.

(Л.Залізняк, “Від склавинів до української нації”, 2004, с. 236).

Наголосимо, що в цей час українська церква відійшла від “сліпого” наслідування

канонів візантійської церкви і з розумінням поставились до відродження у збройних

силах України звичаю носити оселедці. Про це свідчать українські ікони з зображенням

козаків з оселедцями. Отже, не так сталося, як хотілося нашим сусідам.

З другої половини XVIII ст., портретні зображення братів Якова та Івана Шиянів (1784

р.), керівників Коліївщини Максима Залізняка та Івана Гонти (1768 р.) є свідченням

живучості традиції воїна — “анта”. (Ю.А.Мицик... “Як козаки воювали”, 1991, с. 266;

“Дерево пам’яті”, вип. 2, 1992).

Звернемо увагу на характерну ознаку — сережку у вусі М.Залізняка, яка поєднує цей

образ з зображенням князя Святослава.

У XVIII—XIX—XX ст. поярмлений народ України пов’язував саме з козацтвом всі свої

мрії про краще життя, про соціальне та національне визволення.

 

Цілу галерею образів козаків — “антів” подає фундаментальне дослідження

Т.М.Марченко.

Цей образ живе і зараз. Його часто можна стріти серед людей творчих

професій: художників, скульпторів, літераторів, артистів театру та естради.

Тетяна Миколаївна зазначає: “Козак — Мамай” — це своєрідний, вимріяний віками

тип народного героя. Він є самобутнім втіленням образу народних мас, їхньої

боротьби за вільне життя на вільній землі”.

(Т.Марченко, “Козаки — Мамаї”, 1991, с. 40)

Для воїна українця, оселедець був важливою ознакою.

Тому, у зимовий період, на шапки нашивався своєрідний полотняний “оселедець”.

Ця традиція, що була започаткована у XV ст., проіснувала до початку XX ст.

Про це яскраво свідчать численні зображення воїнів УНР у 1918 – 1919рр.

Отже, не зникли Анти у VI ст., не зникли і у XXI ст.!

Зникла держава, яка носила назву “Римська імперія”.

У 395 році відбувся її остаточний поділ на Західну і Східну.,

а через кілька десятиліть, у 476 році, з скиненням імператора Ромули Августула,

Римська імперія припинила своє існування.

Війни і пожежі прокотилися по Європі...

І Європа забула про антів- українців, просто забула...

 

 

P.S.

Друга частина, що носить назву “ Хатти (Венеди) ” розповідає

про далеких пращурів українців, які у XXIII – VIII ст. до н.е., мешкали на території Малої

Азії (сучасна Туреччина).

Хатти разом з шумерами дали життя цілій групі народів, яких ми зараз називаємо

південно-західними словянами – українцям, білорусам, полякам, чехам, словакам,

словенам, боснійцям, чорногорцям, хорватам, болгарам, македонцям

У VII ст. до н.е. хатто-шумери переселяються на терени сучасної України, Польщі, Чехії,

Словаччини, Болгарії …

Пізніше вони заселяють інші території, що розміщувались на заході від них, проникаючи у

Західну Європу.

Назва “анти”, носіями якої були воїни цього народу, відома античним історикам з

перших століть нашої ери.