Революція іде.Хай чабан,усі гукнули,заотамана буде! “. Зверніть увагу, який набір тюркизмів: «майдан», «чабан», «отаман»!!!. Половина українських сучасних слів – тюркизми. Основа “ дан ”, в словах «Мейдан», «Магадан» має теж значення, що і і в імені «Богдан» («Богом данний») – «давати», «дати», «даний»… На ме йданах зачитувались “ Закони держави ”, отже отримувались і “ Ме ” (світські знання). Біблія говорить: “ Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає, на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже свої слова...” (Книга приповістей Соломонових 1(20-21) -БІБЛІЯ або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту – Українського Біблійного Товариства – 1991- с.633). Там само читаємо: “ І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві.... І читав він у їм на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а вуха всього народу були звернені до книги Закону...” (Книга Неемії 8(1-3) - БІБЛІЯ або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту – Українського Біблійного Товариства – 1991- с.489). Існує лувійський відповідник – “ Магадан ”, значення якого теж саме – “ місце де отримують магічні знання “. Отже, слово “ магія ” є суто лувійським словом. «Словник іншомовних слів» дає, як на мою думку, помилкове тлумачення: “ МАГІЯ (від грец. μαγεια; -ворожба)…” («Сл.ін.сл.», К.,1974, с.403). Месія (Ме сіє!) – “ той, який сіє знання “.; Ме са (Ме – се! – “ Знання се (це) “). Німецький відповідник – Messe. «Словник іншомовних слів» дає, як на мою думку, помилкове тлумачення: “ МЕСІЯ (від давньоєврейського машіах – помазаник)… “ («Сл.ін.сл.», К.,1974, с.426). Імя єврейського пророка Мойсея, за своєю суттю, не є єврейським, воно – хатто-шумерське. “ Ме – й – сей ” – “ той, який «сіє» «Ме» (знання) “, тобто, той самий – Месія. Це хатто-шумерське слово за своїм змістом, мовою, суттю, та духом!!!. Відомий російський філософ О.Ф.Лосєв писав, що філософ Нуменій – із Апамеї (Сірія), діяльність якого відноситься до другої половини 2 ст.н.е., «хочет сблизить платонизм с Библией, египетскими и индусскими учениями, полагая, напр., что Платон есть «говорящий по-аттически Моисей» (А.Ф.Лосев «Словарь античной философии», М., 1995, с.79). З цим важко не погодитись, знаючи етимологію імені, як «той, що сіє Ме (знання)». Таким чином, Платона можна назвати «месією грецького народу». Мовознавці вимушені констатувати, що «…многие проблемы шумерской грамматики и лексики ещё не решены. Поэтому интерпретации одноязычных шумерских текстов остаются в ряде случаев спорными…» («Лингвистический энциклопедический словарь» М.,1990,с.49). Для підтвердження цієї думки, процитуємо примітку до шумерського тексту, тієї його частини, де згадується слово «МЕ»: «Словом “ таїнство “ перекладено слово «МЕ» - одне з найскладніших шумерських теологічних понять. (Існує міф про викрадення Інанною «МЕ» у Енкі). Можливо, слово «МЕ» якоюсь мірою ідентичне дієслову «бути». Це могутні сили, що керують ходом розвитку світу. Силами «МЕ» були наділені міста і храми; вони могли перетворюватись на ворожі «МЕ», а якщо місто зазнавало катастрофи, «МЕ» могли покинути їхнього володаря. Вони могли втілюватись і в якомусь предметному вигляді, зберігаючи при цьому свої незримі властивості». («На ріках Вавілонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини», Київ, 1991, с.379. / Автор примітки В.К. Афанасьева, /).
|
