Багатьох тюркських мовах ) і сьогодні.
Казахський дослідник Олжас Сулейменов подає значення шумерського слова «МЕ» - «це», наголошуючи, що воно має і друге визначення – «я». Таке тлумачення казахського дослідника є хибним. (Олжас Сулейменов «Мова письма – погляд в доісторію – про походження писемности і мови малого людства», К., 2006, с.215) Помиляється і башкирський історик-філолог Галлямов С.А., який поєднує шумерське слово «Ме» з курдським коренем «майин-ма», який визначається поняттям «оставаться», «пребывать неизменным». Дослідник вказує: «Шумеры считали Ме некими законами, записанными на табличках, которые бог Ан (Эйан, курд.) спустил с седьмого неба на землю. Возможно, что проявление Ме у шумеров считали Наме, что в курдском и вообще иранских языках означает «письмо». Ме и Наме (me-name) у шумеров означало судьбу, предписанную на неких табличках. Известен шумерский миф о похищении (медных) таблиц Ме (залога постоянства) богиней кутийско-курдского происхождения Иннаной, у верховного божества Энки (Эйан-йэке) с использованием хмельного напитка» (С. Галлямов «Древние арии и вечный Курдистан», Москва, «Вече», 2007, с.154.) Ми вважаємо, що Біблія, як книга історії єврейського народу, є сумою релігійних і історичних знань багатьох інших народів, і в першу чергу – хатто - шумерів. По великому рахунку, Біблія – це найдревніший плагіат єврейських рабінів чужих знань, чужої історії, чужої культури, чужої ментальності, що був зроблений з метою возвеличення виключно єврейського народу, при спробі написання історії свого народу. “ Історія всесвітнього потопу “, “ Історія створення світу “, “ Книга приповістей Соломонових “, “ Десять Божих Заповідей “, – це все є історичним та культурним здобутком цілої групи давніх народів- хаттів(венедів), шумерів(антів), лувійців, палайців, хеттів, касків, хуритів... Прототипом єврейського царя Соломона був хатто-шумерський цар, правитель Криту – Менас («Знання наші», «Мудрець наш»), імя якого було зіпсоване часом, і якого науковці зараз знають, як царя Мінаса. Таким чином, приходимо до розуміння, що «мінойська культура», «мінойська цивілізація» і є культурою та цивілізацією хатто-шумерів, тобто, культурою та цивілізацією - «атлантів». Про те, що Біблія, писалась єврейськими рабінами на основі суми знань цілої групи давніх народів- сусідів євреїв – в першу чергу хаттів та шумерів, також, - лувійців, палайців, хеттів, хуритів, аккадців, касків... Це відзначають відомі бібліїсти М.Беленький, Е.Ярославський (К. Матвеев, А. Сазонов «Земля Древнего Двуречья», М.,1986, с.44-45). Наприклад, глиняні (хатто-шумерські) таблиці “ МЕ “ (таблиці знання) згадуються у Біблії, як Моєсейові таблиці, в яких були записані Божі заповіді для єврейського народу. Вважаємо, що саме в цих хатто-шумерських таблицях “ МЕ “ були записані 10 Божих заповідей, які є першими, і головними, законами первісного суспільства. Біблійне ім”я - “ Каін “ має свій відповідник у курдській мові – “ ха [ й ] ин “ («предатель, изменник») // “Курдско-русский словарь” Ч.Х.Бакаєва, М.,1957, с385). Ассіро – вавілонській богиня “ Іштар “ має свій відповідник в уйгурській мові – “ хуштар “ («любовница»), що цілком відповідає міфологічному образу цієї богині. (“ Русско-уйгурский словарь “ под. редакцией Т.Р. Рахимова, М., 1956, с.557). Ім”я одного з братів Атланта – “ Гадир “, також знаходитьсвій відповідник в уйгурській мові – “ кадир “ («могучий, способный») // “ Уйгурко-русский словарь “, составил Э.Н. Наджип, М.,1968, с.578). У словнику зазначається, що чоловіче власне ім”я “ Кадир “ є у сучасному користуванні уйгурів. В турецькій мові «gaddar» (жестокий, беспощадный, лютый). («Карманный турецко-русский словарь» О.Ю.Мансурова, М.,2005, с.86) У шумерському міфі про Гільгамеша згадується “охоронець кедрового лісу “ Хумбаба ”, ім”я якого знаходить близький відповідник у болгарській мові «Хубав» (красивый, хороший), «хубавец» (красавец), «хубавица» (красавица), «хубаво» (красиво, хорошо). Шумерські згадки про Всесвітній Потоп,
|
