Культура. Загаїьні умови.Економічне пожвавлення й політичні зміни останнньої третини XVIII ст

Загаїьні умови. Економічне пожвавлення й політичні зміни останнньої третини XVIII ст. супроводжувалися культурним піднесенням. Величезний вплив на розвиток польської культури справляли ідеї Просвітництва, котрі з середини XVIII ст. проникали із Заходу, переважно Франції і зводилися до раціоналістично-критичного наукового пояснення природних і суспільних явищ, духовного світу людини. На відміну від західних просвітників, які своїм важливим завданням вважали боротьбу з абсолютизмом, польські його прихильники повинні були боротися проти "золотих шляхетських вольностей", за зміцнення держави, захист її від внутрішньої та зовнішньої загрози.

У стильовому відношенні польські просвітницькі ідеї, як і на Заході, втілювалися в класицизмі та сентименталізмі. Класицизм відрізнявся простотою і гармонією засобів втілення, впливом античних взірців. Сентименталізм наголошував на передачі глибини людських почуттів. В окремих галузях культури ще доволі сильними залишалися позиції рококо - останньої стадії бароко.

Виявом зростання значення культури в житті держави було встановлення 1766 р. медалі Merentibus ("Заслуженим"), яка вручалася за заслуги в галузі мистецтва і науки, а також розвитку промисловості.

У розвитку культури неабияку роль відігравала національна періодика,що випускалася у Варшаві і викривала сарматизм як стиль життя і систему поглядів, популяризувала досягнення в галузі літератури, науки і мистецтва. У 1765-1784 pp. за взірцем англійського Spectator двічі на тиждень виходив Monitor. З 1761 р. друкувалися Wiadomosci Warszawskie (від 1777 р. цей часопис мав назву Gazeta Warszawska). У 1770 p. почало видаватися наукове за змістом Зібрання різного роду відомостей у галузі вільних наук, філософії, природного права, історії й моральної політики. На 1770-1777 pp. припадає вихід літературного часопису Zabawy Przyjemne і Pozyteczne {Приємні і корисні розваги) - неофіційного органу учасників четвергових обідів у королівському

Спроби порятунку Речі Посполитої

палаці за участю короля, на яких найчастіше дискутувалися проблеми літератури, читалися твори, проводилися поетичні турніри тощо. Популярним науково-політичним часописом-місячником був Pamietnik History czno-Polityczny (Історично-політична памятка, 1782-1792). На початку 1791 p. почала виходити Gazeta Narodowa і Obca (Газета національна та іноземна), яка відзначалася високим рівнем подачі інформації.

Великі зрушення відбулися в освіті. У 1765 р. Станіслав Август заснував у Варшаві Рицарську школу, звану також Корпусом кадетів. Вона стала першим у Речі Посполитій державним середнім закладом. Школа готувала молоді офіцерські кадри, з часом набула загальноосвітнього характеру, у зв'язку з чим її учні підготовлялися до участі в суспільному житті та для державної служби. За ЗО років свого існування вона випустила до 650 вихованців, серед них було багато тих, хто відзначився на суспільно-політичній і культурній ниві.

Значну роботу в сфері освіти провела Едукаційна комісія (повна назва Комісія національної едукації Комісія національної освіти), створена за постановою сейму 1773 р. Матеріальною основою для її функціонування служили доходи з переданих їй сеймом маєтків, якими у Речі Посполитій володів єзуїтський орден, розпущений 1773 р. за наказом папи римського. До Комісії входили чотири сенатори і чотири сеймові посли. Основну ж її роботу проводили ті, хто до цього керівництва не входив. До них, зокрема, належав Г. Коллонтай. Комісія підлягала сейму й загальному королівському наглядові. Вона опрацювала державний освітній кодекс, в якому викладено організаційну структуру польської освіти, взяла під свій контроль Краківську і Віденську академії, йменовані Головними школами, всі середні навчальні заклади (їх було 74, до них належали і 4 військові школи), у тому числі єзуїтські колегії, які перетворилися у світські школи, а також значну кількість приходських шкіл. У реформуванні, що його Комісія здійснювала, її члени виходили з переконання, що освіта, наука і виховання повинні відповідати потребам країни й народу. У світлі просвітницьких засад до програм вищої і середньої освіти були включені предмети з точних і природничих наук, а також - історія, польська та іноземні мови. З академій і середніх шкіл вилучалися схоластика, викладання теології, обмежувалася латина. Громадянське обличчя студентів та учнів мав формувати предмет "моральна наука" - різновид світської етики. Вчителями призначалися переважно світські особи. Нагляд за школами Комісія доручила візитаторам. Особливо важливим було реформування закостенілих у схоластиці Краківської і Віденської академій. У першій з них його провів у 1777-1786 pp. Г. Коллонтай, у другій - у 1781-1797 pp. - Марцін Почобутт-Одляніцький (1728-1810). Едукаційна комісія зробила безуспішні спроби заснувати університети у Варшаві ("Universitas Poniatoviana") і Познані, Медичну академію у Варшаві і Академію наук за взірцем Англійського королівського наукового товариства.

Значно менше Комісія спромоглася здійснити в галузі організації приходської освіти: для цього не вистачало ні кадрів, ні коштів. У 1775 р. при Комісії було створено Товариство складання підручників для початкових шкіл (Towarzystwo do Ksiqg Elementamych) на чолі з її керівним діячем І. Потоцьким. Товариство проіснувало 17 років і зробило чимало в цій галузі. Увінченням її видавничої діяльності був Буквар для національних приходських шкіл.

У той час, коли в Речі Посполитій спостерігалося піднесення національної освіти, на польських землях, котрі 1772 р. відійшли до Пруссії й Австрії, а також у Сілезії, яка до і після 1772 р. належала Пруссії, відбувалося згортання польського шкільництва. У цих землях проходило онімечення останнього, особливо в землях, якими володіла Пруссія: тут від 1760-х pp., згідно з розпорядженнями ФрідріхаП, німецька мова активно запроваджувалась у польські школи, окремі польські школи були закриті.