Порівняльно-географічний підхід
Під цим підходом необхідно розуміти методологічний напрям у ґрунтознавстві, що пов'язаний із встановленням впливу різних компонентів ландшафтної сфери в процесі їхнього розвитку на властивості ґрунтів, які визначають генезу ґрунтів і тип просторово-часових утворень. Ми погоджуємося з В.М.Фрідландом щодо порівняльно-географічного підходу, а не методу, бо вважаємо, що це точніше виражає суть методологічного напряму, який широко використовується в наш час у ґрунтознавстві та інших географічних науках. Застосовуючи порівняльно-географічний підхід, ми, як правило, використовуємо систему різних методів: порівняльно-морфолого-генетичний, порівняльно-аналітичний, стаціонарно-режимний, моделювання тощо. В. В. Докучаєв та його послідовники використовували порівняльно-географічний метод як єдине потужне знаряддя досліджень. Пізніше О.А.Роде оцінив порівняльно-географічний метод як корелятивний. За О.А.Роде, суть цього методу „полягає у встановленні зв'язку між існуванням окремих типів ґрунтів, які мають певні властивості та склад, з певними географічними умовами, що дає нам право припустити, що таке існування не випадкове і що в його основі лежать причинні зв'язки, які й потрібно шукати" (О.А.Роде, 1971). І.П.Герасимов і М.А.Глазовська (1960) передали основний зміст порівняльно-географічного підходу такою короткою фразою: „Суть його полягає в паралельному та нерозривному вивченні ґрунтів і чинників, що їх утворюють". Завданням порівняльно-географічного методу є не тільки пошук зв'язків між ґрунтами та факторами ґрунтоутворення, але й встановлення законів формування ґрунтових (ґрунтово-геологічних та ґрунтово-геоморфологічних) форм і ролі природних чинників у їхньому утворенні. На сучасному етапі арсенал методів порівняльно-географічного вивчення ґрунтів і ґрунтового покриву значно розширився, тому ми можемо говорити про формування порівняльно-географічного підходу як методологічного напрямку в ґрунтознавстві. Порівняльно-географічний підхід входить до системи наскрізних методів, тому що використовується практично на всіх етапах вивчення СҐП, на всіх рівнях ґрунтово-географічних досліджень, особливо під час картографування ґрунтового покриву. Порівняльно-географічний підхід тісно переплітається з екологічним підходом, який дає змогу оцінити вплив чинників ґрунтоутворення в усій їхній сукупності й кожного зокрема на ґрунти і СҐП. Другою, не менш важливою, складовою екологічного підходу є виявлення екологічних функцій, які виконує ґрунт у біосфері на сучасному етапі її розвитку з огляду на збільшення антропогенного навантаження на довкілля.
|