Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Предмет і задачі курсу.





Курс «Картографування грунтів» являє собою спеціальну дисципліну, яка охоплює важливий розділ ґрунтознавства, який вивчає методи польового дослідження грунтів і способи складання ґрунтових карт. Найголовнішими задачами ґрунтового картографування, або ґрунтової зйомки є комплексне вивчення ґрунтотворного покриву окремих ділянок земної кори, встановлення зв’язку між грунтами і умовами ґрунтоутворення, виявлення закономірностей просторового розповсюдження типів, підтипів і різновидностей грунтів і складання на цій основі ґрунтових карт. Основним методом ґрунтової картографії є грунтово-географічний метод, розроблений В. В. Докучаєвим. Дослідження грунтів в природі в поєднанні з лабораторним їх вивченням дозволяє вирішити дуже складні питання утворення, розвитку і родючості грунту. Результатами грунтово-картографічних робіт є грунтові карти, карти агрогрунтового районування, карти якісної оцінки грунтів і земельних угідь, карти агровиробничої характеристики грунтів і картограми вмісту рухомих форм азоту, фосфору і калію. Вони дають можливість науково обґрунтувати низку питань, щодо більш раціонального використання грунтів і застосування добрив. Грунтові карти і очерки з характеристикою грунтів господарств вкрай необхідні при:

розробці агротехнічних, меліоративних, протиерозійних та інших заходів при застосуванні більш прогресивних шляхів підвищення родючості грунтів господарств;

проведенні державного обліку земельних фондів і освоєння нових земель;

внутрішньогосподарському землеустрої та веденні науково-обгрунтованих сівозмін;

складанні районних і обласних ґрунтових карт;

плануванні і спеціалізації сільського господарства, проведенні сільськогосподарських дослідів.

Районні, обласні та державні грунтові карти дозволяють правильно здійснювати природне районування для потреб сільського господарства і більш раціонального використання ґрунтових ресурсів. Звідси зрозумілий тісний зв'язок ґрунтового картографування з такими суміжними з ґрунтознавством науками як фізична географія, геоморфологія, гідрологія, геоботаніка, землеробство, лісництво, меліорація та ін.

Грунт вивчається не тільки як природно-історичне тіло, але і як предмет та засіб сільськогосподарського виробництва, як одне із основних джерел багатства населення країни.

Із методів які широко використовуються при польових дослідженнях і картографуванні грунтів можна назвати:

Ø генетичний;

Ø географо-картографічний;

Ø морфологічний;

Ø фізико-хімічний;

Ø агрологічний;

Ø аерофотокосмічний.

 

Застосування комплексу цих методів при польовому дослідженні і картографуванні грунтів дає можливість досліднику повністю вивчити грунти, їх генетико-виробничі властивості, географію, і скласти науково-обгрунтовані грунтові карти і картограми, використовуючи досягнення сучасного генетичного ґрунтознавства.

Найважливіші задачі ґрунтознавців на сучасному етапі розвитку є наступними:

v вивчення генетико виробничих особливостей грунтів і розробка їх класифікації;

v складання ґрунтових карт областей, районів та господарств;

v бонітування грунтів та якісно-кількісний облік земельних ресурсів держави;

v пошук нових шляхів підвищення родючості грунту, в тому числі освоєння і окультурення солонців.

Всі ці проблеми мають не тільки народно-господарське значення, але і велике наукове значення.

Важливе значення в наш час набувають питання вапнування та гіпсування грунтів, тому ґрунтознавці-агрохіміки повинні не тільки вказувати площі цих грунтів, але і розробляти шляхи їх меліорації.

Досить серйозною проблемою є охорона грунтів від руйнування водно-вітровою ерозією, від засолення та заболочування. Освоєння таких грунтів – одна з найважливіших задач ґрунтознавців-меліораторів. Вторинне засолення і заболочування грунтів, яке часто спостерігається в районах зрошення, є серйозною перешкодою на шляху розвитку зрошувального землеробства. Тому ці питання потребують всестороннього вивчення.

Крім того, дуже важливою задачею ґрунтознавців є популяризація досягнень ґрунтознавства та агрохімії серед широких мас населення і залучення їх в роботу по вивченню місцевих грунтів і складанню ґрунтових карт.

 







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 795. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...


Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...


Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...


Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Тема 2: Анатомо-топографическое строение полостей зубов верхней и нижней челюстей. Полость зуба — это сложная система разветвлений, имеющая разнообразную конфигурацию...

Виды и жанры театрализованных представлений   Проживание бронируется и оплачивается слушателями самостоятельно...

Что происходит при встрече с близнецовым пламенем   Если встреча с родственной душой может произойти достаточно спокойно – то встреча с близнецовым пламенем всегда подобна вспышке...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия