Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Теоретичні підстави глобалістики




Філософсько-методологічні засади глобалістики мають глибокі історичні коріння. Глобалістика як наука синтезує основи соціально-економічних і філософських учень попередників відносно закономірностей розвитку природи та

суспільства.

Окремі ідеї і фундаментальні принципи глобалістики висловлювались та обґрунтовувалися багатьма філософами, починаючи зі Стародавнього Сходу і античних часів. Перші спроби формування глобалістичних теорій почалися в епоху міфологічного світогляду. Під впливом несприятливих факторів природи люди подумки виділили себе з природи та почали ставити питання про відносини і зв’язки між собою і природою, про гармонічне співіснування з нею. Вже в давньогрецьких полісах з’явилися проблеми перенаселення і співіснування людей між собою. Під тиском проблем, пов’язаних з навколишнім середовищем і співіснуванням людей, древні філософи формували натурфілософські теорії глобалістики, що ставили питання типу «Що є все?». І давали відповіді: «вогонь», «вода», «повітря», «апейрон». На питання «Яке є все?» відповідали: таке ж, як «людина», «сфера», «число», «сукупність неподільних частинок».

Формується глобальна свідомість як здатність мислити категоріями планетарного масштабу, відчувати власну співпричетність до загальносвітових процесів, світовідчуття та світорозуміння, у відповідності з якими на передній план в оцінці принципіальних, особливо важливих подій виступають загальнолюдські інтереси та цінності.

Особливістю глобальної свідомості і глобальних ідей як її змістовної сторони є те, що вони мають значення в масштабах всієї планети.

В плані масштабності глобальні ідеї також мають давню історію, починаючи з виникнення світових релігій, зокрема буддизму та християнства. Важливе значення мали ідеї Просвітництва, Великої Французької революції з її принципами свободи, рівності та братерства.

Продовженням цих традицій стали комуністичні ідеї, особливо на початковому етапі, з їх гаслами побудови єдиного справедливого безкласового суспільства без рас та націй.

Природно, що характер і рівень всіх глобалістичних концептуальних побудов — міфологічних, антропоморфних, натурфілософських, релігійних, механістичних, метафізичних, діалектичних — чітко обумовлені рівнем розвитку філософії в кожному випадку.

Міждисциплінарний характер глобальних досліджень пояснює недостатню визначеність її концептуальних засад та категоріального апарату. Але в якості філософсько-методологічних підвалин глобальних досліджень можна виокремити декілька теоретичних потоків.

По-перше, це концепція трансформації біосфери в ноосферу, яка по суті являє собою схему ієрархії філософсько-політичних, природознавчих та техніко-економічних аспектів глобальних проблем сучасності. Найповніше ці ідеї знайшли відображення у працях В. І. Вернадського, П. Тейяра де Шардена та ін.

По-друге, це спроби встановлення діапазону антропогенної межі Землі, алармістська складова в світовій світоглядній думці. Ці ідеї висловлювались ще в працях англійського економіста, священика, засновника концепції мальтузіанства Т. Р. Мальтуса.

Ідеї Т. Р. Мальтуса здобули чимало прихильників і відіграли важливу роль у формуванні теорії природного добору Ч. Дарвіна, бо за умов «надмірного тиску населення» виживають найпристосованіші.

Критичне осмислення зростання загроз людству з боку науково-технічного прогресу міститься в працях Б. Рассела, А. Ейнштейна, Дж. Орруелла, О. Хакслі та ін.

Важливе значення мають і цивілізаційні теорії, в яких піддано науковому аналізу як причини зникнення окремих цивілізацій, так і шляхи, знайдені людством для виходу з криз на точці біфуркації, тобто цивілізаційні революції (зокрема, антропічна, неолітична, урбаністична, осьовий час, науково-технічна революція тощо).

По-третє, в якості теоретичних підвалин глобалістики слід розглядати загальну теорію систем, методологічні підвалини якої були закладені в працях Л. фон Берталанфі, а потім були використані в спеціальних дисциплінах, зокрема в міжнародно-політичній науці. Була створена спеціальна теорія динаміки соціальних систем, в межах якої розробляються методологічні засади глобального політичного прогнозування.

По-четверте, теоретичні засади глобалістики закладались ідеями пацифізму, морального протистояння війні та іншим формам насильства, мондіалізму та неомондіалізму.

По-п’яте, особливого значення набувають футурологічні прогнози. Активно розвивається футурологія як наука про перспективи розвитку цивілізації в контексті всього комплексу глобальних проблем сучасності. Цей термін запроваджує німецький учений О. Флентхейм як назву науки про майбутнє, протиставляючи футурологію утопії. Ф. Баада сформулював наступну альтернативу: майбутнє людства — або рай на землі, або знищення. Головними факторами, що несуть загрозу для людства, він уважав:

– ефективність сучасної зброї;

– духовну та моральну деградацію людей;

– неспроможність політиків розв’язувати найважливіші проблеми.

У той же час, коли футурологія акцентує увагу на тому, що може відбутися в найближчій чи віддаленій перспективі, глобалістика ставить питання про дослідження майбутнього як визначення можливих і вірогідних подій та тенденцій загальносвітового розвитку.


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 676. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.016 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7