Основні характеристики ректифікаційної установки

Ректифікація – один з найпоширеніших методів розділення рідких однорідних сумішей, що мають два або більше число компонентів. Процес ректифікації ‑ це масообмінний процес, який здійснюється в більшості випадків у протитокових колонних апаратах з контактними елементами (насадки, тарілки). Принципова схема ректифікаційної установки показана на рис. 3.1.

Рис. 3.1 ‑ Схема ректифікаційної установки

Вихідну суміш подають в теплообмінник 1, де вона підігрівається до температурі кипіння. Нагріта суміш надходить для розділення в ректифікаційну колону 2 на тарілку живлення, де склад рідини є таким самим, як і склад вихідної суміші. Стікаючи вниз по колоні, рідина взаємодіє з паром, що піднімається вверх і який утворюється при кипінні кубової рідини в кип’ятильнику 3. Початковий склад пари приблизно такий самий, як і склад кубового залишку, тобто збіднений на легколетючий компонент. В результаті масообміну з рідиною пар збагачується легко летючим компонентом. Для більш повного збагачення верхню частину колони зрошують відповідно до флегмового числа рідиною (флегмою), що отримується в дефлегматорі 4 при конденсації пари, що виходить з колони. Частина конденсату виводиться з дефлегматора у вигляді готового продукту розділення – дистиляту, який охолоджується в теплообміннику 5. Із кубової частини колони безперервно виводиться кубова рідина – продукт, збагачений важколетючим компонентом, що охолоджується в теплообміннику 6. Таким чином, в ректифікаційній колоні здійснюється безперервний нерівноважний процес розділення вихідної бінарної суміші на дистилят (з високим вмістом легколетючого компонента) і кубовий залишок (збагачений важколетючим компонентом).