Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Кут падіння дорівнює куту відбивання .




Експериментально закони заломлення світла були встановлені голландським фізиком В. Снелліусом (1580-1626) лише в першій чверті XVII ст., тобто майже на 2000 років пізніше законів відбивання світла. Сучасну форму цих законів встановив французький вчений Р.Декарт (1596-1650)

1) падаючий і заломлений промені і нормаль, проведена до межі поділу двох середовищ, лежать в одній площині;

2) відношення синуса кута падіння α до синуса кута заломлення β с величина стала і залежить тільки від оптичних властивостей середовищ, які межують між собою; його називають відносним показником заломлення n21 другого середовища відносно першого:

(1)

де n1 і n2 - абсолютні показники заломлення першого і другого середовища. Якщо промінь світла падає із вакууму в будь-яке середовище, то відношення називають абсолютним показником заломлення даного середовища.

Абсолютний показник заломлення речовини дорівнює відношенню швидкості світла у вакуумі до швидкості світла в даному середовищі, тобто тоді

(2)

Отже, відносний показник заломлення дорівнює відношенню швидкості світла в середовищі, в якому світло поширюється до заломлення, до швидкості світла в середовищі, в яке воно переходить після заломлення.

Згідно з теорією Максвелла числове значення швидкості поширен- ня світлових (електромагнітних) хвиль залежить від електричних і маг- нітних властивостей середовища, і її числове значення визначається за формулою

(3)

Оскільки і то

(4)

Для вакууму Порівнявши формули (3) і (4), отримаємо

(5)

Оскільки то Необхідно пам'ятати що діелектрична проникність середовища, яку можна знайти за формулою (5), не збігається з діелектричною проникністю того самого середовища , що розглядається в електростатиці.

При переході світла з оптично густішого середовища в оптично менш густе можна спостерігати цікаве явище: починаючи з деякого кута падіння вся світлова енергія відбивається від межі поділу цих середовищ у середовище більш оптично густіше. Це явище називається повним внутрішнім відбиванням.

Найменший кут, при якому відбувається повне внутрішнє відбивання, називають граничним кутом повного відбивання:

(6)

Враховуючи, що показник заломлення води при кімнатній температурі дорівнює 1,33, отримуємо значення граничного кута повного внутрішнього відбивання для води (для випадку, коли другим середовищем є повітря і ):

або

Для кожної речовини існує власний граничний кут повного внутрішньо- го відбивання. Чим більша оптична густина речовини (тобто, чим більший його абсолютний показник заломлення), тим менший цей кут.







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 205. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.006 сек.) русская версия | украинская версия