Світлові хвилі

У 1862 р. Максвелл припустив, що світло складається з поперечних рухів того самого середовища, яке служить причиною електричних і магнітних явищ. До цього часу на основі своїх рівнянь він розрахував швидкість електромагнітних хвиль і знайшов, що ця швидкість була приблизно такою самою, як і визначена до цього швидкість світла. Отже, світло - це електромагнітна хвиля.

Експерименти, які підтвердили передбачення Максвелла, вперше були виконані Генріхом Герцем (1857-1894) в 1885-1889 pp., приблизно через 25 років після того, як Максвелл передбачив існування електромагнітних хвиль. Електромагнітні хвилі можуть відрізнятись одна від одної частотою коливань, але не всі вони ство­рюють у людини відчуття світла. Згідно з електромагнітною теорією світла, до світлового випромінювання відносять тільки такі хвилі, частота коливань яких знаходиться в інтервалі від до 7,5 ·10¹⁴

Оскільки швидкість поширення світла у вакуумі дорівнює

с = 3·10 м/с, то довжину світла можна знайти за формулою .Видима область електромагнітного випромінювання незначна і має дуже різкі межі, які визначаються властивостями органів зору людини. Високочастотна межа з ультрафіолетового боку спектра має довжину хвилі 4·10^-7, а низькочастотна межа з червоного боку -7,6·10^-7. Отже, до світлового діапазону випромінювання належать такі електромагнітні хвилі, довжина яких у вакуумі лежить в інтервалі від 0,76 мкм до 0,4 мкм. Довжина хвилі видимого діапазону наведена нижче

4·10^-7 5·10^-7 6·10^-7 7·10^{-7 λ, м}