Словникова робота

— Назва першого осіннього місяця пов’язана з вересом — рос- линою, поширеною на Поліссі. Саме у вересні соснові бори, торф’яники та піщані пагорби вкриваються рожево-бузковим суц- віттям вересу.

— Утворіть словосполучення зі словом вересень.

погожий

 

вересень

теплий урожайний дощовий

 

Робота в групі

— Вставте пропущені букви. Запишіть прислів’я, поясніть їх зміст.

1-ша група. В_р_с_нь — рум’янець року.

2-га група. як в_р_сніє, то й дощик сіє.

3-тя група. Верещить в_р_с_нь, що вже осінь.

Письмо з пам’яті

— речення пов’язуються між собою в текст.

Щедрий місяць вересень

У віночку з вересу,

Все добро, що в нього є,

Щиро людям роздає.

н.Забіла

— Отже, люди спілкуються за допомогою слів, речень. Сло- весна мова — найбагатша, тому вона є найважливішим засобом людського спілкування.

IV. підсумок уроку. рефлексія

— Про що дізналися на сьогоднішньому уроці? (про значення мови у житті людини.)

— яке мовлення — усне чи писемне — з’явилося раніше? (Усне мовлення.)

— Що спонукало людей до створення мови? (Щоб розуміти одне одного.)

 

— якими знаками ми користуємося, щоб записувати слова? (Буквами)

— А для чого нам потрібна мова?

Щоб розумними й мудрими стати, Треба рідну мову знати!

 

— Оцініть свою роботу на уроці. якщо ви були активними —

намалюйте сонечко, якщо вам було важко — хмарку.

 

Урок 2

 

 

Тема. Українська мова і споріднені з нею мови. Старі і нові слова в україн- ській мові

Мета:розширювати уявлення учнів про існування споріднених мов, про їхній слов- никовий запас, про виникнення і зникнення слів у мові; розвивати вміння розрізняти на слух та під час читання висловлювання українською мовою та висловлювання спо- рідненими мовами; розвивати мовлення, каліграфічні навички письма; виховувати любов до мови.

 

Хід урОКу

I. Організаційний момент

 

УКрАЇНСьКА МОВА

Золоте курчатко

В золотій торбинці

Принесло сьогодні

літеридитинці.

А дитина з літер

Збудувала слово.

І звучить, як пісня,

Українська мова.

 

 

II. актуалізація опорних знань

Г. Чубач

— Пригадайте, для чого людям потрібна мова?

— З чого складається мова?

— У який спосіб можна про щось розповідати одне одному?

— як обмінювались думками первісні люди? (Жестами, сигна-

лами, мімікою, знаками, інтонацією)

— який найважливіший засіб людського спілкування? (Мова)

III. повідомлення теми і завдань уроку

— Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Мова і мовлення», поговоримо про спорідненість української мови з іншими мовами, а також про те, як розвивається і змінюється наша мова з часом.

 

IV. сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Подорож до слов’янської родини

На дошці — малюнок мовного дерева.

 

Розповідь учителя

— На земній кулі існує багато мов (понад 5 тисяч), які за своїм походженням поділяються на сім’ї, а ті, у свою чергу, — на групи. Одна з найвідоміших мовних сімей — індоєвропейська. До неї вхо- дять такі групи мов: романська, германська, слов’янська та ін.

Робота з дидактичним матеріалом

— Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається? Назвіть слова, спільні для слов’янських мов.

Велика й могутня слов’янська родина, Колись у слов’ян була мова єдина.

З тих давніх часів до сьогоднішніх днів

Дійшли до нас групи однакових слів.

Послухай, шумить українська верба,

І верба російська, й болгарська врьба,

І вежба у Польщі, і чеська врба,

І сербська врба, й білоруська вярба.

А. свашенко

— розгляньте слов’янське «Мовне дерево».

— які три основні гілки на ньому бачимо?

— До якої групи належить українська мова?

— які ще мови входять до східнослов’янської групи мов?

 

Спостереження над спорідненістю російської, української, білоруської мов

— Більшість слів у цих мовах звучать подібно. Послухайте уривок з казки «Курочка ряба».

• Українською мовою

Жив дід, жила баба. Була у них Курочка ряба. Знесла курочка

яйце. Поставила баба його на поличку. Мишка бігла, хвостиком

махнула, яйце впало і розбилося.

• російською мовою

Жил дед, жила баба. Была у них Курочка ряба. Снесла курочка

яйцо. Положила его бабка на полку. Мышка бежала, хвостиком

махнула, яйцо упало и разбилось.

• Білоруською мовою

Жыу дзед, жыла бабка. Была у іх Курачка рабка. Снесла ку-

рачка яечко. Поставіла яго бабка на паліцу. Мышка бегла хвосці-

ком махнула, яечко упало, пабілося.

— чи зрозуміло вам було, про що я читала?

— які слова в цих мовах звучать подібно? А які — по-різному?

— Запишіть слова курочка, мишка, яйце, поділяючи їх на

склади для переносу.

— які правила переносу слів ви пригадали?

2 Письмо під диктовку вчителя

Українська мова — наша рідна мова. Доля нашої мови зале- жить від нас. Ми повинні любити її і пишатися нею.

 

Фізкультхвилинка

 

3 Хвилинка-цікавинка

Жив собі чоловік на ймення Воєвода — захисник землі, що зва- лася Київська русь. І було у нього три сини. Старшого звали Іван- ком, середнього Ваня, а молодшого ясь. Хоробрі були хлопці: списа міцно тримали, від турків-яничар землю, рідну обороняли. Щасливо жили. Дніпро їх водою поїв, поля-ліси годували. Прой- шов час, повиростали хлопці — мужами стали. час і женитися. Вийшли в чисте поле, взяли булаву. Кинув булаву старший син і впала вона під ноги хлопцеві. Оженився син Іванко, взяв до себе чорнявку Україну — метку, як блискавка, очі карі, калинове на- мисто на шиї горить. Кинув булаву Ванюша, і впала вона головою на схід. Оженився середній син на росії — гарна дівчина. руса коса до пояса. Очі сині, як озера... А кинув ясь — лягла головою на за- хід. Узяв за себе хлопець Білорусь, білявку зеленооку. розділили чесно батьківщину на трьох: Ванюші — східні землі росії, Іванкові

— центральні України, ясеві — західні Білорусії.

 

Стали хлопці кожен у своєму домі жити, від них пішли три народи-брати: Великий український народ оселився в Україні, ве- ликий російський народ оселився в росії, а великий білоруський народ — у Білорусії.

Дружать народи між собою, але кожен має свою землю, свою мову, свої звичаї. Наша мова — українська. Навчилися її українці від землі-матінки, створили, слухаючи шум гаїв та рев Дніпра- Славути, спів калинової сопілки та колискову неньки... Широка вона, як український степ; ніжна, як пісня; яскрава, як калина в полі; мужня, як земля-матінка.

 

4 Ознайомлення зі старими й новими словами в українській мові

Розповідь учителя

— Наша мова постійно розвивається. З появою нових предме- тів з’являються і нові слова. А назви тих предметів, які вже від- жили або були замінені іншими, поступово виходять з ужитку. Наприклад, у давні часи в жнива люди користувалися жаткою, молотаркою, віялкою. У наш час ці машини замінили комбайном. Старі слова вийшли з ужитку, їх замінило нове слово.

Словникова робота. Гра «З якої професії?»

— Назвіть, з якої професії прийшли в життя подані при- слів’я та приказки.

• Куй залізо,поки гаряче. (Коваль)

• Жартуй глечичок,поки вушко одірветься. (Гончар)

• Порожня бочка горить,а повна мовчить. (Бондар)

— Це старі слова.

• Хто керує автомобілем? (Шофер)

— Це слово прийшло до нас із французької мови. Воно нале-

жить до нових слів, хоча ми до нього вже звикли. З французької

мови до нас прийшло й слово телевізор (теле — «далеко» і візор —

«той, хто бачить»).

Каліграфічна хвилинка

— Запишіть каліграфічно.

Шофер не любить довго спати.

— Визначте голосні звуки в словах.