Студопедия — NНенапружений
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

NНенапружений






Види дерматомікозів

n Епідермофітії: ураження шкіри, міжпальцевих проміжків, стоп, нігтів, складок шкіри

¨ руброфітія (T.rubrum)

¨ епідермофітія пахова (E.flocosum)

¨ епідермофітія стоп

(T.interdigitalis)

Види дерматомікозів

n Трихофітії: ураження шкіри, волосся, нігтів

¨ антропофільні(T.tonsurans, T.violaceum)

¨ зоофільні (T.mentagraphytis)

n Мікроспорії: переважно вражається волосся

¨ антропофільні (M.ferrugineum)

¨ зоофільні (M.canis)

n Фавус (парша): ураження шкіри, волосся

¨T.schoenleinii

Лабораторна діагностика

n Матеріал для дослідження: лусочки ураженої шкіри, волосся, шматочки нігтів

n Мікроскопічний метод:

nобробка матеріалу 5-10% лугом для розчинення кератину

nмікроскопія нефарбованих або фарбованих розчином Люголя мазків

nвиявлення міцелярних форм і спор гриба (характерний вигляд для певного роду)

Лабораторна діагностика

n Культуральний (мікологічний) метод

¨ недолік: тривалість дослідження (4-6 тиж.)

¨диференціація грибів за морфологією, культуральними та ферментативними властивостями

n Алергічний метод

n Флюоресценція при УФО

¨Microsporum


 

37.АКТИНОМІЦЕТИ

 

38.ЛЕЙШМАНІОЗ

Морфологія. У життєвому циклі лейшманії проходять дві стадії розвитку: амастигот (безджгутикову), при якій лейшманії парази­тують у макрофагах та інших фагоцитуючих клітинах шкіри, слизо­вих оболонках, селезінці, печінці, кістковому мозку і лімфатичних вузлах організму хребетних, і промастигот (джгутикову), коли най­простіші локалізуються в просвіті кишок перенощика. Поверхня тіла амастигот покрита топкою оболонкою; довжина їх 1 —6 мкм, ширина —• 1 —3 мкм (див. форзац, рис. VII, е]. У цитоплазмі є велике ядро круглої або овальної форми, паличкоподібний блефаропласт із залишком джу-тика та вакуолі. При забарвленні за Романовським — Гімзою цитоплазма набуває блакитного, ядро — яскраво-червопого, блефаро­пласт — темно-червоного кольору. В організмі безхребетних (москіти) і в культурах клітин утворюються промастиготн, які досягають 20 мкм у довжину і 3 мкм у ширину.

Культивування. Лейшманії вирощують у культурі клітин (макрофа­гів) при температурі 37 °С, на агарі з дефібринованою кров'ю кроля (сереіовище ІМІММ-агар), на якому вони розмножуються при темпера­турі 18—22 °С і розташовуються у вигляді розетки.

Патогенез захворювання в людини Збудник шкірного лейшманіозу.. Лейшманіоз у людей зареєстрований у 76 країнах світу. В Середній Азії, Закавказзі трапляються дві форми шкірного лей­шманіозу, що спричиняються Ь. ігоріса.

Збудником зоонозного шкірного лейшманіозу є Ь. Ігоріса уагіоіа тарг. Лейшманіоз, що спричиняється цим видом лейшманій, дістав назву також сільського, гостронекротизуючого, пустельного, мокну­чого. Джерелом збудника зоонозного шкірного лейшманіозу є гризу­ни (піщанки, пацюки, хатні миші та ін.); перенощики — москіти з роду РЬІеЬоіоптиз.

Зоонозний шкірний лейшманіоз характеризується порівняно корот­ким інкубаційним періодом (від 1—2 тижнів до 1,5—2 місяців), після чого на шкірі з'являються папули (лейшманіоми) з виразками. Краї виразок пухкі, обриси нерівні. Навколо лейшманіом утворюються горбки, що є результатом дисемінації збудника. Рубцювання настає через 3—6 місяців. Якщо лейшманії проникають у лімфатичні шляхи, розвивається лі.мфангіїт і, рідше, регіонарний лімфаденіт.

Збудник «ніп/юпонозного шкірного лейшманіозу —Ь. Ігоріса уаг. гпіпог. Лейшманіоз, зумовлений цим видом найпростіших, назива­ють також міським, який пізно пкрппасться виразками,- сухим.

Основне джерело інфекції-- хворі па хронічну форму лейшмані­озу. Зараження здійснюється перепощиком — москітом роду РЬІеЬо-іоігшя.

Інкубаційний період тривалий (2—3 місяці і більше). На відкри­тих частинах тіла — шкірі обличчя, шиї, рук, ніг — з'являються поодинокі або множинні сверблячі папули, що поступово переходять у вузлики, які перетворюються у безболісні виразки. Вони покрива­ються буро-червоними кірочками, після зняття яких виявляється вкрита виразками поверхня, вистелена пухкою грануляційною тка­ниною з великою кількістю лейшманій. Захворювання триває близько року, іноді—до 2—10 років.

імунітет. Після перенесеного захворювання виробляються неспри­йнятливість протягом кількох років і сенсибілізація до лейшманіозно-го алергену. В осіб, які перехворіли назоонозний шкірний лейшманіоз, несприйнятливість розвивається і до антропонозного лейшманіозу що свідчить про антигенну близькість збудників і використовується для специфічної профілактики шкірного лейшманіозу.

Лабораторна діагностика охоплює виявлення лейшманій у грануля­ційній тканині, висівання на агар з дефібринованою кров'ю (КІММ-агар) і застосування серологічних реакцій (РЗІ\, РІФ).

Лікування. Призначають мапакрин у вигляді'ін'єкцій у товщу па­пули. Коли лейшманіоми вкриті виразками, для пригнічення вторин­ної інфекції призначають антибактеріальні препарати (норсульфазол і пеніцилін).

Профілактика. Боротьба з шкірним лейшманіозом передбачає за­гальні заходи (рання діагностика, знищення інфікованих лейшманіями собак, гризунів, москітів). Особам, що прибули у вогнища лейшмані­озу, прищеплюють живу культуру лейшманій, яку вводять у верхню частину стегна або плеча.

Імунізація створює стійкий імунітет. Вакцина складається із зависі штамів живих культуральних форм (промастигот) збудника зоонозного шкірного лейшманіозу.

 

 

39.ЛЯМБЛІОЗ

Морфологія. Лямблія — дво­бічний симетричний організм гру •

шовидної форми з витягнутим заднім кінцем і двома симетрично розта­шованими ядрами. Тіло паразита має довжину 10—28 мкм і ширину 8—12 мкм. На тупому кінці лямблії є дископодібне удавлення — своє­рідний присосок, за допомогою якого зона прикріплюється до поверхні" епітелію кишок. По середній лінії тіла паразита проходять дві опорні нитки; рухається паразит за допомогою чотирьох пар джгутиків (рис. 115). Лямблії утворюють цисти овальної форми завдовжки 10— 14 мкм і завширшки 7,5—9 мкм, що мають по двоє або четверо ядер.

Культивування. Ростуть на середовищах, до яких входять екстракти дріжджеподібних грибів..

Патогенез захворювання в людини. Джерелом зараження є лю­дина, яка виділяє цисти разом із випорожненнями. Після проникнен­ня цист у кишки їх хітинова оболонка розчиняється. Вегетативні форми лямблій розмножуються у порожній кишці, проникають у дванадцяти­палу кишку і жовчний міхур. Розвиткові лямблій сприяють запальні процеси в слизовій оболонці кишок, що буває при дизентерії, гельмін­тозах, а також наявність у кишковій флорі грибів. Розвиваються хронічне запалення дванадцятипалої і тонкої кишок, що зумовлює диспепсичні розлади (нудота, згага, зниження кислотності), загальне виснаження. Досить часто розвиваються холецистит, гепатит, стан під­вищеної чутливості до алергенів лямблій.

Імунітет не вивчено! Даних щодо постінфекційного імунітету не­має. Доведено, що в процесі захворювання розвивається стан алергії.

Лабораторна діагностика здійснюється мікроскопічним досліджен­ням дуоденального вмісту або випорожнень на наявність вегетативних форм і цист.

Лікування. Застосовують фуразолідон, амінохілол, метронідазол (трихопол) усередину і в розчині для промивання дванадцятипалої кишки. При мішаній інфекції рекомендується комплексне лікування з урахуванням характеру співчленів паразитоценозу (дегельмінтиза­ція, протидизентерійні препарати і засоби для лікування міко­зів).

Профілактика така сама, як і при кишкових інфекціях. При цьому слід ураховувати високу інвазійність лямблій.

 

40.ТРИХОМОНІАЗ







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 609. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия