Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Навчання працюючих з питань охорони праці.




1. Загальні положення
Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями, вихованцями та студентами навчально-ви­ховних закладів, працівниками в процесі їх трудової діяльності.
Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, усі працівники, що приймаються на роботу, та в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарняної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій.
На промислових підприємствах України для працівників, що ви­конують роботи по обслуговуванню обладнання підвищеної небез­пеки, обов'язкове курсове навчання по безпечним методам праці з обов'язковим іспитом, що проходить безпосередньо на виробництві. Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладаєть­ся на роботодавця, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці.
Допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання та перевірку знань, забороняється.
2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів.
Всі посадові особи, відповідно переліку посад, до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчан­ня і перевірку знань із питань охорони праці.
На підприємствах навчання з питань охорони праці організує відділ охорони праці підприємства, залучаючи до цього праців­ників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчан­ня і перевірку знань у навчальних закладах, або в установах Держнаглядохоронпраці. Для перевірки знань посадових осіб і спеці­алістів наказом по підприємству створюється комісія, очолювана роботодавцем або керівником служ­би охорони праці. До комісії входять керівники служби охорони праці, виробничо-технічних служб, представни­ки місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а та­кож представники профспілкового комітету.
Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охо­рони праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування вирі­шується згідно діючого чинного законодавства.
3. Інструктажі з питань охорони праці
Навчання працівників правилам безпеки праці запроваджується в усіх підприємствах, установах незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, так зване курсове навчання, спеціальне навчання, навчання посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів та учнів навчальних закладів.
Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підпри­ємствах, установах і організаціях незалежно від характеру їх трудо­вої діяльності, підлеглості іформи власності.

Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на ро­бочому місці або в кабінеті охорони праці у випадках:
- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;
- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації ус­таткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матері­алів та інших факторів, що впливають на охорону праці;
- при порушенні працівником нормативних актів, що може при­звести до травми, отруєння або аварії;
- на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нор­мативних актів про охорону праці;
- при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж 30 кален­дарних днів, а для решти робіт - більше 60 днів.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками у випадках:
- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;
- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;
- при виконанні робіт, що оформлюються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;
- в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями.
Працівники, що не пов'язані з обслуговуванням обладнання, ви­користанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо, можуть бути звільнені від первинного, повторного та позапланового інструктажу за наказом керівника підприємства по узгодженню з державним інспектором Держнаглядохоронпраці.
Роботодавець або керівник структурного підрозділу зобов'яза­ний видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на робочому місці.
5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
Велике значення для підвищення якості та ефективності навчан­ня з питань охорони праці на підприємстві має методичне і науко­во-технічне забезпечення. Сюди належать, в першу чергу, підбір та підготовка кваліфікованих кадрів, що проводять навчання, на­явність сучасної навчальної виробничої бази, а також методичне забезпечення, створене на науковій основі.
Навчально-виробничою базою повинні бути кабінети охорони праці, які обладнані технічними засобами навчання, наочними на­вчальними матеріалами, підручниками, нормативною документа­цією тощо. Одним із важливих напрямків діяльності кабінетів охорони праці і керівних працівників підприємств є пропаганда передового досві­ду, сучасних досягнень науки і техніки у створенні нешкідливих і безпечних умов праці. Основними методами і формами цієї пропа­ганди є бесіди, лекції, консультації, виставки, а також проведення конкурсів зі створення нешкідливих і безпечних методів праці з ма­теріальним і моральним заохоченням працюючих.

 

 

50. Відповідальність за порушення з питань охорони праці.
Закон України «Про охорону праці» передбачає дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність за порушення законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці.

Дисциплінарна відповідальність Kодексом законів про працю України встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників є порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та їх дії, спрямовані на створення перешкод для виконання посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці їх повноважень. До того, як накласти дисциплінарне стягнення, роботодавець повинен зажадати від винного працівника письмові пояснення. За кожне порушення трудових обов’язків може бути застосоване лише одне притягнення до дисциплінарної відповідальності. При обранні дисциплінарного стягнення роботодавець повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Адміністративна відповідальність Відповідно до Kодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці накладається адміністративна відповідальність у вигляді штрафів на працівників, посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також громадян — роботодавців.

Притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. На підприємство можуть бути накладені штрафи за порушення актів законодавства та інших нормативнио-правових актів з охорону праці та невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Адміністративне стягнення накладається посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці на основі складених ними протоколів про адміністративне правопорушення.

Матеріальна відповідальність Матеріальна відповідальність у вигляді грошової компенсації накладається: – на працівників і посадових осіб за шкоду, заподіяну підприємству; – на роботодавців за порушення вимог щодо охорони праці.

Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству

На працівника може бути покладена матеріальна відповідальність за наявності всіх перелічених умов, відсутність хоча б однієї з них виключає матеріальну відповідальність працівника.

Матеріальна відповідальність може бути обмеженою, повною, колективною, а також у кратному обчисленні.

Матеріальна відповідальність у кратному обчисленні Суть «кратної» матеріальної відповідальності полягає у тому, що особа, винна у завданні збитку, відшкодовує його у розмірі, який перевищує номінальний розмір. Передусім це стосується дорогоцінних металів, каменів, хутра, рідкісних тварин, книг тощо.

Особа, яка завдала шкоди підприємству під час виконання трудових обов’язків, може добровільно відшкодувати шкоду шляхом передання рівноцінного майна або налагодити пошкоджене майно при згоді на це роботодавця.

Матеріальна відповідальність за порушення вимог охорони праці Kрім відшкодування шкоди працівникам (внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання), роботодавець повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв’язку з заподіянням шкоди при порушенні вимог охорони праці.

Kримінальна відповідальність Kримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці покладається на працівників і посадових осіб підприємств, а також на роботодавців. Поняттям «порушення правил охорони праці» охоплюється недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних — для даного підприємства правил, інструкцій, положень та інших підзаконних актів, розроблених і прийнятих відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Kодексу законів про працю України. Kримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог охорони праці, яке створювало небезпеку для життя або здоров’я громадян, яке призвело чи могло призвести до нещасних випадків, аварій або інших тяжких наслідків. Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід було робити на виконання відповідних правил, інструкцій тощо.

Ступінь покарання залежить від конкретних обставин і встановлюється Kримінальним кодексом України.

 







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 369. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.003 сек.) русская версия | украинская версия