Правове регулювання місцевих виборів

Періодичне оновлення складу представницьких органів, як і до­тримання строків їх діяльності, є однією з гарантій реалізації при­нципу нярпппяпяппя Витим безпосереднім вираженням влади народу є вільні вибори. У них проявляється справжній характер і сутність демократії як громадянської форми політичної свободи - базової основи формування громадянського суспільства. За своєю сутністю місцеві вибори - одна з найважливіших форм безпосе­редньої участі громадян в управлінні місцевими справами. Беручи участь у виборах, громадяни реалізують своє конституційне пра­во формувати представницькі органи та обирати головну посадо­ву особу територіальної громади - сільських, селищних, міських голів. Вибори стимулюють розвиток соціально-політичної актив­ності громадян, сприяють структуруванню їх потреб та інтересів. Гуть мігирииу рц^прш полягає в тому, що через них реалізується воля територіальної громади, надаються обраним органам та по­садовим особам владні повноваження. Виборне,актом самовряду­вання народу. Іншими словами, вибори слугують з'єднувальною ланкою між членами територіальних громад і органами місцевого самоврядування, виступають пріоритетним способом легітимації влади органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб і водночас формою демократичного контролю за місцевою владою, інструментом легальної політичної боротьби, юридичним віддзер­каленням суспільно-політичної ситуації на місцях¹.

Організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, се­лищних, міських голів регулюються Конституцією України, Зако­ном України'«Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»)(далі - Закон про місцеві вибори) та іншими законами Ук­раїни, а також прийнятими відповідно до них актами законодавс­тва. Системний аналіз норм виборчого законодавства України

' Законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республі­ки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: науково-практич­ний посібник / [Кол. авт.: Панов М. І., Серьогіна С. Г. та ін.]. - Харків: Харків юридичний, 2006. - С. 3.

і практики їх застосування дає змогу розкрити зміст інституту місцевих виборів. Норми нь ого інгтидуїу визначають: а) об'єм суб'єктивних виборчих прав; б) порядок формування та діяль­ності виборчих комісій; в) правовий статус учасників виборчого процесу; г) процедури реалізації прав суб'єктів виборчого проце­су; ґ) порядок визначення результатів голосування; л) контроль за виборчими процедурами; е) гарантії організації й проведення міс­цевих виборів; є) юридичну відповідальність за порушення норм виборчого законодавства.

Під час формування місцевих рад в Україні застосовуються різ­ні виборчі системи.

Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за ма­жоритарною системою відносної більшості в одномандатних виб­орчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кіль­кох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою: а) по­ловина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місце­вих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Рес­публіки Крим, області, району, міста, району в місті; б) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно Авто­номної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.

Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за ма­жоритарною системою відносної більшості в єдиному одноман­датному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами від­повідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в сільську громаду), селища, міста згідно з наявним адміністратив­но-територіальним устроєм.

Виборчий процес включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення виборчих дільниць; 3) формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих

комісій; 4) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; 6) проведення пе­редвиборної агітації; 7) голосування у день виборів; 8) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і резуль­татів місцевих виборів.

Суб'єктами виборчого процесу є: а) виборці; б) Центральна ви­борча комісія, виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону, Закону України «Про Центральну виборчу ко­місію» та інших законів України; в) кандидати в депутати, канди­дати на посаду сільського, селищного, міського голови; г) місцеві організації партій, які висунули кандидатів у депутати в багато­мандатному виборчому окрузі, або одномандатному виборчому окрузі, або одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голо­ви; ґ) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному, одномандат­ному мажоритарному виборчому окрузі, від кандидатів на посаду ^^^^ш^^^^шццції^шського голови.

Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, пов­тор ними, проміжними збо першими, що проводяться в разі фор­мування нових місцевих рад. Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повно­важень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на черго­вих виборах. Позачергові місцеві вибори призначаються Верхов­ною Радою України в разі дострокового припинення повноважень місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України «Про місцеве са­моврядування в Україні».

Підготовку та проведення місцевих виборів здійснюють вибор­чі комісії:

⁹⁴ Центральна виборча комісія, яка є виборчою комісією вищо­го рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів;

⁹⁵ територіальні виборчі комісії (виборча комісія Автономної Республіки Крим; обласні виборчі комісії; районні виборчі комісії;

міські виборчі комісії (у тому числі міст Києва та Севастополя); районні в містах виборчі комісії (у містах, де утворені районні в місті ради); селищні, сільські виборчі комісії^-);

3) дільничні виборчі комісії.

Право висування кандидатів у депутати та кандидагів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам Ук­раїни, які мають право голосу. Це право реалізується громадяна­ми України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні в містах організації" політичних партій або шляхом самовисування. Місцеві організації партій, кандидати в депутати, від яких зареєстровані в багатомандатному виборчому окрузі, а також кандидати в депутати в одномандатно­му, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандида­ти на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстро­вані відповідною територіальною виборчою комісією для участі в місцевих виборах, мають право вести передвиборну агітацію, яка здійснюється в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

Голосування в день місцевих виборів проводиться з 8 до 22 го­дини. Обраним в одномандатному виборчому окрузі депутатом, сільським, селищним, міським головою вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, що взяли участь у голосуван­ні, відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому вибор­чому окрузі. Право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків голосів ви­борців, за умови, що кількість цих голосів виборців дорівнює виб­орчій квоті або є більшою за виборчу квоту.

Проблем реалізації прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні через місцеві вибори багато, вони неодноразово розглядалися в науковій літературі та інших публікаціях. Най­більш дискусійним було питання про виборчу систему, яку слід застосовувати на місцевому рівні. Перехід до змішаної мажори­тарно-пропорційної системи під час формування міських, район­них у містах, обласних і районних рад не дав бажаного результату - подальшого розвитку місцевого самоврядування. Ефективність

роботи обласних, районних та міських рад не зросла. Реальною причиною цього є відсутність розвинутої партійної системи. Міс­цеві осередки політичних партій у невеликих містах здебільшого відсутні, а на регіональному рівні часто є слабкими, малоавтори­тетними й не представляють спільних інтересів територіальних громад. Депутати місцевих рад обрані за пропорційною виборчою системою не несуть безпосередньої відповідальності перед вибор­цями, а тому не зацікавлені в тісній взаємодії з населенням. Для отримання позитивних зрушень необхідно удосконалювати вибор­че законодавство й Закон України «Про статус депутатів місцевих рад». Ідеться, насамперед, про посилення взаємозв'язку депутатів із виборцями, і не лише напередодні та під час виборів, а й протя­гом усього строку повноважень ради, розробку дієвих механізмів громадського контролю за діяльністю системи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.