І обов'язків особи

У теорії держави і права вивчається механізм правового регу- іікжаиня, який трактують зазвичай як сукупність усіх правових за-

¹ Ьатанов О. В. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики

[1] Ігкіл І: І монографія] / О. В. Батанов; [відп. ред. М. О. Баймуратов]. - К.: Юрид. думки. 2010.-С. 559.

собів, за допомогою яких здійснюється вплив на суспільні відно­сини. До його складу відносять правосвідомість, принципи права, юридичні норми, інтерпретаційні та індивідуальні правові акти, правові відносини, заходи юридичного примусу і юридичної від­повідальності, а також деякі інші правові явища, які залучаються для реалізації цілей правового регулювання і можуть бути охарак­теризовані під цим кутом зору як засоби його здійснення¹. Однією із стадій механізму правового регулювання є реалізація норм права, коли суб'єкти правових відносин здійснюють свої юридичні пра­ва і виконують покладені на них юридичні обов'язки. Реалізація норм права і реалізація прав і обов'язків мають начебто однакову спрямованість, однак у першому випадку мова йде про здійснення закріплених у нормативних актах можливостей набути ті чи інші соціальні блага, а в другому - про результат, фактичне користу­вання ними. Для переходу з одного стану до другого необхідний механізм, спроможний це забезпечити.

Отже, як окрема підсистема виокремлюється механізм реаліза­ції прав та свобод особи, який, на відміну від механізму право­вого регулювання, зводиться до переведення соціальних благ, що закріплені нормами права, в стан їх можливого й дійсного вико­ристання конкретною особою (особами) з метою задоволення своїх потреб та інтересів. їх відмінність полягає в різному функціональ­ному призначенні, механізм правового регулювання призначений для нормативного регулювання і втілення різних форм реалізації правових норм, передусім правозастосування, а механізм реаліза­ції прав і свобод - це єдність правових засобів, за допомогою яких вони матеріалізуються.

Механізм реалізації прав і обов'язків особи - це складний і ба­гатосторонній як в організаційному, так і в юридичному розумінні організм, який відбиває нормативну упорядкованість, структуру (суб'єкти, об'єкти, зміст правовідносин), різноманітні соціальні й юридичні фактори, форми, способи, умови й гарантії здійснення правових норм відповідно до демократичних процедур, принци­пів верховенства права і законності. Механізм реалізації прав і

^[1] Загальна теорія держави і права [Текст]: [підруч. для студ. юрид. вищих навч. закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. - Харків: Право, 2009. - С. 220.

обов'язків необхідно розглядати не лише в статиці (як сукупність складників), а й у динаміці, адже механізм, як правіло, асоціюєть­ся з рухом, процесом, сукупністю станів, з яких складається пев­не явище (соціальне, фізичне, хімічне). На конституційному рівні зазвичай механізм реалізації прав і свобод визначається по-різно­му: «гарантується», «охороняється», «забороняється», «не допус­кається», «забезпечується» тощо. Ці терміни в ідображають діяль­ність органів публічної влади, спрямовану на забезпечення прав і свобод людини, що є складником механізму їх реалізації.

Окремі права та свободи не потребують спеціального механізму для здійснення, їх реалізація відбувається без особливої активності носія права, а тому для цього досить звичайної позитивної діяль­ності органів публічної влади та інших інститутів громадянського суспільства, а необхідність у правозахисному механізмі виникає лише тоді, коли права і свободи особи порушуються. Однак біль­шість прав і свобод не може бути реалізована без функціонування спеціального механізму, до елементів якого відносять: а) норми, що закріплюють права, свободи та обов'язки особи та визнача­ють процедуру їх реалізації; б) юридичні факти; в) індивідуально- нравові акти (документи); г) правовідносини; ґ) права, свободи та обов'язки особи, їх зміст, структуру, обсяг і гарантії здійснення; д) форми і методи здійснення прав та обов'язків, практичне вті­лення можливості й необхідності в дійсність.

Таким чином, механізм реалізації прав, свобод та обов'язків особи визначається як відносно відокремлена сукупність елемен­тів, за допомогою яких в умовах додержання законності, з позицій гуманізму і соціальної справедливості кожною людиною і грома­дянином України здійснюються його конституційні можливості, знешкоджуються ті негативні умови, що можуть завдати шкоди практичному втіленню можливого в повсякденне життя¹. Основою механізму реалізації прав та обов'язків особи є динамічний процес переведення нормативної моделі у фактичну поведінку. Іншими словами, це сукупність факторів, необхідних умов переведення соціальних благ, що закріплені нормою права, в практичну жит­тєдіяльність конкретної людини. Органи публічної влади та інші

' Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні [Текст]: навч. посіб. / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 219.

інститути громадянського суспільства зобов'язані забезпечити здійснення прав та обов'язків особи шляхом створення умов для їх реалізації. Отже, слід розрізняти механізм правового регулюван­ня, механізм реалізації прав і обов'язків особи, а також механізм забезпечення реалізації, які співвідносяться між собою як ціле й частина (родові та видові поняття).