Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Предмети відання місцевого самоврядування




Аналіз компетенції місцевого самоврядування варто почати з установлення галузі суспільних відносин, сфери його діяль­ності, яка закріплена в законодавстві як предмет відання. Час­тота згадування цієї категорії тотожна кількості позицій щодо тлумачення її змісту. Російські вчені О. Є. КутафініВ. І. Фадєєв уважають, що предмети відання місцевого самоврядування, за­кріплені нормами муніципального права, визначають ті області життєдіяльності населення муніципального утворення, на які поширюється його юрисдикція1. У наукових дослідженнях ра­дянського періоду зазначалося, що предмети відання - це не сукупність питань, а узагальнене, юридично значуще визначен­ня тієї сфери суспільних відносин, у якій слід діяти органу2. А Б. М. Лазарев із цього приводу вказує, що суспільні відносини є об'єктом впливу лише в кінцевому підсумку, якщо дивити­ся на проблему в широкому, філософському плані, з погляду компонентно-структурного - то це персонально люди, трудові і територіальні колективи, різноманітні організації, а з функціо­нальної точки зору - це поведінка, діяльність людини, діяль­ність колективів та організацій[85]3. Д. М. Бахрах підкреслює, що предмети відання - це підвідомчість, правове закріплення кола об'єктів, предметів, справ, на які поширюються владні повноваження4.

Предмети відання не слід змішувати з юридичною формою за­кріплення компетенції в нормативних актах. Ця форма залежить від особливостей нормативного акта і його структури, законодав­чої техніки, традицій, що склалися в регулюванні правового ста­тусу органу чи посадової особи, та деяких інших чинників. Пред­

' Кутафин О. Е. Муниципальное право Российской Федерации [Текст] : учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. - М. : Юристь, 1997. - С. 246.

[1] Кутафин О. Е. Компетенция местных Советов [Текст] : учеб. пособие / О. Е. Кутафин, К. Ф. Шеремет. - 2-е изд. -М. : Юрид. лит., 1986. - С. 23.

[1] [85] Лазарев Б. М. Государственное управление на этапе перестройки [Текст] / Б. М. Лазарев.-М. : Юрид. лиг, 1988. - С. 242.

[1] Бахрах Д. Н. Административное право [Текст] : учеб. для вузов / Д. Н. Бах­рах.-М. : БЕК, 1996.-С. 28.

мети відання можуть бути закріплені в главах, що називаються «Компетенція», «Повноваження» або «Права й обов'язки», де перелічуються відповідні сфери суспільних відносин і стосовно них указуються повноваження органу. На думк\ деяких авторів, виклад предметів відання одночасно із завданнями і повноважен­нями органу дає можливість уникнути формального закріплен­ня компетенції', спрощує структуру законодавчого акта1. Однак, останнім часои предмети відання все частіше закріплюються в окремих розділах або статтях нормативного акта2, це дозволяє більш чітко визначити сферу діяльності органу або посадової осо­би3. Із компетенцією як сукупністю повноважень щодо визначе­них предметів відання не треба ототожнювати самі ці предмети, які утворюють сферу компетенції. Сфера компетенції може бути:

а) виключна (коли владний вплив здійснюється одним суб'єктом);

б) спільна (владний вплив здійснюють декілька органів, як пра­вило, їх повноваження не перехрещуються і суворо розподілені, але можуть мати і конкуруючий характер із дотриманням вимог ієрархії: якщо один орган не прийняв рішення, то інший у цій сфері може приймати рішення); в) залишкова, тобто не визначена Конституцією або законами, вона за допомогою конституційної або законної презумпції може бути віднесена до будь-якої з ви­щевказаних4.

О. Є. Кутафін і В. І. Фадєєв до предметів відання місцевого са­моврядування відносять питання місцевого значення та окремі де­ржавні повноваження. Вони зазначають, що питаннями місцевого

' Кутафин О. Е. Компетенция местных Советов [Текст] : учеб. пособие / О. Е. Кутафин, К. Ф. Шеремет. - 2-е изд. - М. : Юрид. лит., 1986. - С. 23.

[1] Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.99р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1999. -№ 20-21. -Ст. 13.

[1] Яворский В. Д. Теоретические аспекты правового регулирования компе­тенции местных органов исполнительной власти и самоуправления / В. Д. Яворс­кий, П. Н. Любченко // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб. - Харків : Нац. юр. акад. України, 1997. - № 32. - С. 32.

[1] Конституционное (государственное) право зарубежных стран [Текст] : учеб. для юрид. вузов и фак. : [в 4 т.] / отв. ред. Б. А. Страшун. - М. : БЕК, 1995. - Т. 2 : Часть общая: конституционное право и публичная власть / [Кашкин С. Ю., Маклаков В. В., Мишин А. А. и др.]. - С. 374-375.

значення є: а) організація місцевого самоврядування в муніципаль­ному утворені; б) правове регулювання муніципальних відносин у межах повноважень місцевого самоврядування; в) управління муніципальною власністю і місцевими фінансами, забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку муніципально­го утворення; г) організація, утримання і розвиток муніципаль­них служб, створення умов для задоволення потреб населення в різноманітних послугах; ґ) здійснення контролю за дотриманням правових актів муніципального утворення, участь у контролі за дотриманням законодавства.1 Об'єктом місцевого самоврядуван­ня називають питання, що виникають на ґрунті спільного прожи­вання в територіальній громаді, тобто громада, її самоврядні ор­гани вирішують проблеми, які випливають із самобутніх потреб людини2.

Таким чином, предмет відання (як перший елемент компетенції місцевого самоврядування) - це підвідомчість, правове закріплен­ня сфери суспільних відносин, у якій уповноважений суб'єкт має право діяти відповідно до свого статусу та призначення в системі місцевого самоврядування.

Всебічний аналіз категорії «предмети відання місцевого самов­рядування» неможливий без розкриття терміна «питання місцево­го значення». Безумовно, цей термін потребує більш детальної ха­рактеристики, тому що саме в цій площині лежить одна з головних проблем організації та функціонування самоврядування - пробле­ма розмежування функцій і компетенції між місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядуван­ня. Складність цього завдання полягає в тому, що теоретичні до­слідження з проблеми обсягу та змісту поняття «питання місцевого значення» мають фрагментарний характер. Деякі розробки із цієї проблеми є в зарубіжній літературі, але, враховуючи, що систем і видів місцевого самоврядування є безліч, автоматично переноси­ти їх досвід в Україну без попереднього детального вивчення не можна.

[1] Кутафин О. Е. Муниципальное право Российской Федерации [Текст] : учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. - М. : Юристь, 1997. - С. 246.

[1] Куйбіда В. Поняття місцевого самоврядування в Україні / В. Куйбіда, В. Чушенко // Право України. - 1998. - № 5 - С. 19.

Теоретичні й практичні труднощі при визначенні переліку «питань місцевого значення» не дозволяють вивести якусь єди­ну формулу роїмежування повноважень і компегенції місцевих органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, яка мала б прикладне значення. Аналізуючи досвід інших країн, можна виділити такі основні предмети відання місцевого самов­рядування: 1) забезпечення діяльності інфраструктури (квартири, вулиці, водопостачання); 2) побутове обслуговування (громадсь­кий транспорт, культура, спорт); 3) соціальна злагода (соціальний захист, інтеграція меншинств); 4) формування життєвого середо­вища та перспективне планування (розвиток міста, екологія, роз­виток культури); 5) громадський порядок (поліція, пожежна служ­ба, служба зв'язку); 6) стабілізація системи (соціальний буфер між людиною і державою, соціалізація громадян, адміністративні фун­кції)1.

Протягом другої половини XX ст. державна і місцева політи­ка поєднувалися між собою завдяки розширенню й ускладненню функцій і зростанню взаємозалежності місцевих і державних фун­кцій. Місцева політика, на думку окремих авторів, набула загаль­нодержавного значення, що пов'язано з розростанням громадської сфери і руйнуванням самого поняття місцевого самоврядування як самостійного утворення. Різні суспільства стали більш інтегрова­ними, а лінія розподілу між загальнодержавним та місцевим менш виразною2. Говорячи про обсяг компетенції органів місцевого са­моврядування, В. І. Борденюк зазначає, що це проблема, швидше, політична, аніж правова. Кожна держава визначає компетенцію органів місцевого самоврядування з урахуванням своїх національ­них, культурних та інших традицій, а також конкретних історич­них умов. Усі спроби обґрунтувати різницю між державними і місцевими справами спиралися на довільні міркування, оскільки межа між першими й другими умовна.

' Гизевиус В. Политика местного самоуправления в ФРГ [Текст] / Вольфганг Гизевиус ; [пер. с нем. Борис Воронов]. - [Бонн] : Фонд Фридриха Зберта, 1995. -С. 27.

[1] Саенко Ю. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і прогнози : [Текст] / Ю. Саенко, А. Ткачук, Ю. Привалов. - К. : Інститут соціології НАНУ, 1997.-С. 7.

Яскравим прикладом відсутності таких критеріїв є, зокрема, те, що рівнозначні питання в одних країнах можуть бути віднесені до відання центральних органів держави, в інших - до органів само­врядування, отже, спроби обґрунтувати систему місцевого самов­рядування шляхом ретельного розмежування місцевих і держав­них інтересів є безплідними1. Місцеве самоврядування та місцеві державні адміністрації функціонують практично в одних і тих же сферах, а тому взаємодія та розмежування їхніх функцій і повнова­жень здійснюються на підставі роздільного управління, тобто без права втручання у справи одне одного2.

Чинне законодавство України не містить поняття «питання міс­цевого значення», не зазначено критерії, які мають бути покладені в основу розмежування питань місцевого, регіонального і держав­ного значення. В теорії, як правило, пропонуються два критерії:

а) матеріальний - питання повинні безпосередньо стосуватися за­безпечення життєдіяльності населення відповідного населеного пункту; б) формально-юридичний - вони повинні бути закріплені як питання місцевого значення в чинному законодавстві. Названі критерії є деякою мірою взаємно суперечливими. Матеріальний критерій - є оцінним і залежить від цілого ряду суб'єктивних та об'єктивних чинників, а тому будь-який їх перелік не буде вичер­пним. Другий критерій, який є похідним від принципу законності (ч. 2 ст. 19 Конституції України), потребує закріплення вичерпно­го переліку питань місцевого значення, які є невід'ємною складо­вою компетенції місцевого самоврядування. Зокрема, підставою для віднесення питань до компетенції місцевого самоврядування могли б слугувати такі критерії: а) питання стосуються інтересів населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

б) для вирішення відповідних питань існують необхідні матеріаль­но-фінансові, кадрові ресурси; в) населення спроможне прокон­тролювати вирішення питань і об'єктивно оцінити результати

' Борденюк В. Деякі проблеми законодавчого визначення компетенції ор­ганів місцевого самоврядування в Україні / В. Борденюк // Вісн. Укр. акад. держ. управління. - 1996.-№ 3.—С. 126.

[1] Коваленко А. А. Конституційно-правове регулювання місцевого самовря­дування в Україні: питання теорії та практики [Текст] / А. А. Коваленко. — К. : Довіра, 1997.-С. 88.

діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування в цьому напрямку.

Дати вичерпний перелік предметів відання місцевого самовря­дування дуже складно, тому назвемо лише основні: а) комунальна власність; б) комплексний соціально-економічний та культурний розвиток територій; в) формування, затвердження і виконання бюджету, встановлення і скасування місцевих податків та зборів; г) підприємництво, створення і ліквідація комунальних підпри­ємств, організацій, установ, контроль за їх діяльністю; ґ) будів­ництво, утримання і використання житлового фонду, нежилих помешкань; д) організація транспортного обслуговування насе­лення; е) утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів; є) утилі­зація та переробка побутових відходів; ж) охорона навколишнього природного середовища; з) правопорядок і безпека, створення та утримання міліції; и) інші питання місцевого значення, не виклю­чені з їх відання і не віднесені до відання інших органів самовря­дування й органів державної влади.

Визначаючи предмети відання місцевого самоврядування, не­обхідно враховувати такі міркування: а) місцеве самоврядування і його органи знаходяться найближче до громадян, які мешкають на відповідній території, тому можуть швидко, конкретно, практично просто з організаційної позиції і з найменшими фінансовими вит­ратами вирішити велику частину питань; б) розмежовуючи пред­мети відання, необхідно керуватися принципом «субсидіарності», сутність якого полягає в тому, що система визначення «питань місцевого значення» повинна будуватися знизу, управлінські пов­новаження можуть передаватися органам державної виконавчої влади чи органам самоврядування іншого рівня тільки в тих ви­падках, коли ці питання не можуть бути вирішені на відповідному рівні.







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 1275. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.003 сек.) русская версия | украинская версия