Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Власні, делеговані, виключні повноваження органів місцевого самоврядування та особливості їх реалізації




Власні повноваження - це повноваження, закріплені нормами муніципального права за суб'єктами місцевого самоврядування, щодо вирішення питань місцевого значення, тобто справ, що без­посередньо стосуються життєдіяльності громади і відповідають її управлінським та фінансовим можливостям. Власна сфера компе­тенції місцевого самоврядування - це значна частина питань міс­цевого значення, яка законом прямо віднесена до його відання і не належить до відання жодного з органів державної влади.

[1] власній компетенції органи місцевого самоврядування само­стійно і під свою відповідальність приймають рішення про шляхи та способи розв'язання конкретних завдань. Інстанції, що здійс­нюють нагляд за реалізацією органами місцевого самоврядування власних повноважень, можуть видавати лише загальні приписи. При цьому слід мати на увазі, що коли мова йде про власну ком­петенцію місцевого самоврядування, державний контроль обме­жується наглядом за дотриманням норм права, тобто здійснюється «загальний нагляд». Це означає, що, використовуючи закон, від­повідний орган, має право втручатися в справи місцевого самов-

рндунашія лише в разі протиправних дій. Визначення доцільності ні ріпінця в політичних поглядах не можуть бути підставою для наглядових заходів

Правове регулювання власної компетенції органів місцевого самоврядування здійсню« и,ся іакож галузевим законодавством. Гик. Иодннії кодекс України закріплює компетенцію обласних, районних, сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі річуліонлппя водних відносин (статті 8-10). У Земельно­му кодскгі України визначаються повноваження місцевих рад у і,шу м іемеїн.ннх відносин (статті 8-12). Лісовий кодекс України ні-1 лишимо«' компетенцію обласних, районних, міських, селищних, сільських рад у галузі регулювання лісових відносин. Згідно із За­коном України «Про систему оподатковування» органи місцевого самоврядування встановлюють і скасовують місцеві податки і збо­ри відповідно до переліку й у межах розмірів ставок, установлених ілконодавством України, визначають порядок їхньої сплати. Ком­петенцію органів місцевого самоврядування у сфері дорожнього руху, його розвитку й безпеки, контролю за підготовкою водіїв, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів, вулиць визначає Закон України «Про дорожній рух». Зага­лом більше ста законодавчих актів України регулюють компетен­цію місцевих рад.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» розріз­няє загальну і виключну компетенцію місцевих рад (статті 25, 26). Здійснюючи загальну компетенцію, місцеві ради правомочні роз­глядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією та закона­ми України до їх відання. Ряд питань, які належать до компетенції місцевих рад підлягають розгляду виключно на пленарних засі­даннях. Це і стало підставою для виникнення такого виду повно­важень, як виключні. Цей вид компетенції місцевих рад є доволі умовним, адже виключні повноваження одночасно є й власними повноваженнями. Тому окремі вчені-правники, стверджуючи, що мати два поняття «компетенція ради» і «виключна компетенція ради» навряд чи логічно. При застосуванні обох термінів виникає проблема їх співвідношення, складається враження, що компетен­ція ради, яка не входить до виключної, є компетенцією не тільки ради, а й інших органів і посадових осіб. Тому термін «виключ­ні» пропонують застосовувати у відношенні владних повноважень ради, а не компетенції в цілому.1

Виключні повноваження - це повноваження, закріплені нор­мами муніципального права за конкретним суб'єктами місцевого самоврядування, і не можуть бути передані чи делеговані іншим органам чи посадовим особам. До виключних повноважень Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносить вирі­шення питань, які знаходяться у віданні місцевих рад (статті 26, 43) і підлягають розгляду виключно на їх пленарних засіданнях. Це, як правило, найважливіші питання місцевого значення, роз­гляд і вирішення яких не може бути делеговано іншим органам. Закріплення чинним законодавством України виключної компе­тенції сільських, селищних, міських, районних та обласних рад має велике значення для діяльності цих органів, підвищує їх роль у системі місцевого самоврядування.

Аналіз нормативних актів і практики діяльності сільських, селищних, міських рад показує, що виключні повноваження місцевих рад можна об'єднати в чотири основні групи, які сто­суються: а) організації і діяльності місцевих рад та їх органів; б) взаємодії рад відповідно із сільським, селищним, міським головою; в) організації самоврядування відповідної території; г) соціально-економічного та культурного розвитку відповідних територій.

На жаль, визначаючи компетенцію місцевих рад, не завжди враховують їх спроможність реалізувати відповідні повноважен­ня. В результаті сільські й селищні ради мають значно ширші повноваження, ніж районні та обласні ради. На конституційному рівні необхідно закріпити новий статус, функції та повноваження органів місцевого самоврядування обласного та районного рів­ня шляхом передання їм значної частини управлінських функцій щодо розв'язання регіональних проблем соціальної політики, еко­номічного та науково-технічного розвитку.

Делеговані повноваження — повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передають­

[1] Кутафин О. Е. Компетенция местных Советов [Текст] : учеб. пособие / О. Е. Кутафин, К. Ф. Шеремет. - 2-е изд. - М. : Юрвд. лит., 1986. - С. 53.

ся відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» розрізняє дві групи делегованих повноважень. По-перше, це повноваження, в яких представлені інтереси держави в цілому, які здійснюються органами місцевого самоврядування під контролем держави, не порушуючи при цьому самостійності й незалежності місцевого самоврядування. Слід зазначити, що делегування повноважень органів державної виконавчої влади органам місцевого самовря­дування добре відоме світовій практиці державотворення, про що йдеться і в Європейській хартії про місцеве самоврядування, в якій закріплено, що при делегуванні повноважень центральними або регіональними органами місцеві органи самоврядування повинні, наскільки це можливо, мати свободу пристосовувати їх здійснення до місцевих умов (ч. 5 ст. 4). Така практика не порушує автономію місцевого самоврядування в межах його власних повноважень і разом із тим є однією з найважливіших форм економії фінансових та людських ресурсів, оскільки виключає необхідність створення поряд з органами місцевого самоврядування ще якихось структур державної виконавчої влади1. Делеговані повноваження реалізу­ються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у таких сферах: 1) соціально-економічного й культурного розвитку, планування та обліку; 2) бюджету, фінансів і цін; 3) житлово-кому­нального господарства, побутового, торговельного обслуговуван­ня, громадського харчування, транспорту і зв'язку; 4) будівниц­тва; 5) освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту; 6) регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища; 7) соціального захисту населення; 8) зов­нішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи; 10) забезпе­чення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Ці повноваження делегуються виконавчим органам сільських, селищних, міських рад Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (статті 27-38).

По-друге, це повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям

[1] Корнієнко М. Місцеве самоврядування та «урядова вертикаль» / М. Кор- нієнко // Місцеве самоврядування. - 1997. - № 3—4. - С. 40.

за рішенням районних, обласних рад. У ст. 44 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено перелік повноважень, які районні та обласні ради можуть делегувати відповідним місцевим державним адміністраціям. Тобто для делегування повноважень районні та обласні ради приймають відповідні рішення. Делегу­вання радами повноважень місцевим державним адміністраціям супроводжується переданням фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення.







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 6174. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.003 сек.) русская версия | украинская версия