Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні засади делегування повноважень у сфері місцевого самоврядування




У чинному законодавстві України, що регулює компетенцію місцевого самоврядування, досить часто застосовується делегу­вання повноважень. Окремі повноваження щодо регулювання відносин'іу галузі екологічної експертизи місцеві ради можуть делегувати своїм виконавчим комітетам1. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає різні види передання та делегування повноважень: а) органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування (ч. 13 ст. 1); б) органів місцевого самов­рядування відповідним місцевим державним адміністраціям (ч. 13 ст. 1); в) визначення міськими радами обсягів і меж повноважень, що здійснюються районними в містах радами та їх виконавчими органами (ст. 41); г) передання сільськими, селищними, міськими радами повноважень обласним і районним радам (ч. 2 ст. 10); ґ) делегування виконавчими органами сільських, селищних, місь­ких рад на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконс­трукцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності(п. 2 ч. 1 ст. 31).

У науковій літературі пропонується виділяти такі форми на­дання повноважень органам місцевого самоврядування: а) уста­новлення - такий спосіб регулювання, коли парламент у консти­туції і законах визначає компетенцію місцевого самоврядування;

' Про екологічну експертизу: Закон України від 09.02.95 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 8. - Ст. 23.

(ї) иередання - форма регулювання повноважень, коли будь-яке повноваження державного органу виключається з його компетен­ції і включається до компетенції органу місцевого самоврядуван­ня; в) делегування - надання державним органом належного йому права вирішення питані, органам місцевого самоврядування на пдин раз, на деякий час. або на ненизначений строк.1 Окремі авто- |ш заіначаюіі>. що поділ поиноиажеіп. місцевого самоврядування на «класні» іл «делетиані» не пссс в собі якесь серйозне концеп- іуамі.пі- наиаішма-нни, оскільки всі свої владні повноваження міс- цсие самоврядування отримує в законі, де втілена державна воля народу'. Дійсно чинне законодавство України делегованими на­ции« ношіоііажсння, які органам самоврядування надані законом, що не відповідає традиційному поняттю делегування, яке застосо­вується в теорії.

Делегування є специфічним способом надання повноважень, при якому один орган покладає на інший обов'язок і надає йому на виз­начений або невизначений час право вирішувати питання, віднесені до компетенції першого органу. Делеговані органу повноваження звичайно пов'язані з його «власною» компетенцією1. Делегування повноважень не є формою їх повного передання, деволюції на рі­вень того, кому вони делегуються, вони залишаються повноважен­нями органу, який їх делегував і який не втрачає при цьому права на прийняття рішень із питань, що входять до сфери делегування. Акт про делегування повинен точно визначати предмет і об'єм делега­ції, перелік повноважень, принципів і критеріїв яких необхідно до­тримуватись, форму контролю в ході здійснення цих повноважень. Делегування повноважень необхідно відрізняти від доручень органів вищих інстанцій нижчим, які є виявом звичайного керівництва, без внесення будь-яких змін до компетенції обох органів.

Отже, основні засади класичного делегування такі: а) акт про делегування повинен обов'язково прийматися делегуючим орга­

' Шургина Е. С. Муниципальное право [Текст]: учеб. пособие /Е. С. Шурги- на. - Новосибирск : Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. - С. 13, 14.

[1] Корнієнко М. Місцеве самоврядування та «урядова вертикаль» / М. Кор- ніснко // Місцеве самоврядування. - 1997. -№ 3—4. - С. 40.

[1] Лазарев Б. М. Компетенция органов управления [Текст] / Б. М. Лазарев. - М. : Юрид. лит, 1972. - С. 252.

ном; б) делегуватися можуть тільки окремі повноваження, які є частиною власної компетенції, орган не може делегувати більше, чим має сам; в) після делегування повноважень компетенція де- легуючого не змінюється, компетенція органа, якому делегуються ці повноваження, тимчасово розширюється за рахунок останніх; г) делеговані повноваження можуть бути в будь-який час відти­кані; якщо повноваження делегуються на визначений строк, то для припинення делегування не потрібно прийняття юридичного акта; компетенція органу, якому делегувалися повноваження, звужуєть­ся автоматично; якщо повноваження делегуються на невизначений строк, то орган, що делегував повноваження, може в будь-який час припинити делегування; ґ) переделегування(субделегування) пов­новажень не допускається, тому що це суперечить намірам органу, що делегував повноваження.

Делегування повноважень - це не що інше, як двохстороннє ім­перативне правовідношення, при якому одна особа, що має власну компетенцію, визначену нормативними актами, а інша особа має належну правоздатність на одержання і реалізацію цих повнова­жень, отже, компетенція першої особи є джерелом додаткової ком­петенції другої особи.

Таким чином, делеговані повноваження - це сукупність пов­новажень уповноваженого суб'єкта, які за принципом доцільності та швидкого одержання соціального ефекту у визначених сферах суспільних відносин тимчасово передаються для реалізації іншо­му органу.

У сфері місцевого самоврядування делегування повноважень має певну специфіку зумовлену дією одного з основних при­нципів - правової, організаційної та матеріально-фінансової са­мостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами. А тому, коли мова йде про передачу (делегування) повноважень між органами місцевого самоврядування, як пра­вило, орган, що делегував повноваження, не має права вмішува­тися в діяльність органа, якому делеговані повноваження, пока не закінчиться строк делегування або не буде скасовано рішення про передачу повноважень (зокрема, це стосується взаємовідно­син сільських, селищних, міських рад та органів самоорганізації населення).

Більшість учених позитивно оцінюють делегування повнова­жень, уважаючи, що це необхідно для державного управління, шбсіпсчуг гнучкість і швидкість вирішення питань, але решта ипслошног думку про те, що до делегування повноважень слід підходити дуже обережно, оскільки є небезпека часткової заміни іідних ирі іііііи іншими і це створює складні з юридичного погляду С1І і унції1







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 2522. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия