Та посадових осіб місцевого самоврядування

Повноваження є другим елементом компетенції місцевого са­моврядування. На думку провідних фахівців, вони не мають державного характеру і не здійснюються від імені України¹. Л. В. Ко­валь владні повноваження умовно поділяє на державно-владні, що виражають волю держави і передаються нею службовим особам на підставі закону, та юридично-владні, що не виражають волю держави, але мають законний характер². У російсько-українсько­му словнику термінів із теорії держави і права повноваження виз­начається як вид і міра владного впливу посадової особи на заін­тересованого учасника правових відносин із метою задоволення його законного інтересу, досягнення певного соціально-корисного результату³.

Послідовною є позиція Ю. О. Тихомирова, який стверджує, що владне повноваження є забезпечена законом вимога уповно­важеного суб'єкта певної поведінки і дій, звернена до фізичних та юридичних осіб. При цьому він виділяє його основні елементи: а) наявність уповноваженого суб'єкта; б) спонукання (команду, вимогу), звернене до іншої сторони публічно-владних відносин; в) забезпеченість законом (законодавча регламентація владних повноважень); г) система гарантій, що сприяє реалізації повнова­жень⁴.

В. І. Фадєєв уважає, що повноваження місцевого самовряду­вання - це закріплені нормами муніципального права за населен­ням, виборними та іншими органами місцевого самоврядування права й обов'язки, необхідні для виконання завдань та функцій місцевого самоврядування на території муніципальних одиниць⁵.. Таку ж позицію займають автори навчального посібника «Кому­

' Тодыка 10. Н. Конституция Украины - основа стабильности конституци­онного строя и реформирования общества [Текст] / Ю. Н. Тодыка, Е. В. Супру- нюк. - Симферополь: Таврия, 1997. - С. 100.

^[1] Коваль Л. В. Адміністративне право [Текст]: курс лекцій для студ. юрид. вузів та факультетів / Л. В. Коваль. - К.: Вентурі, 1998. - С. 50.

^[1] Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права [Текст] / под общ. ред. Н. И. Панова. - Харьков: Укр. юрид. акад., 1993. - С. 92.

^[1] Тихомиров Ю. А. Публичное право [Текст]: учебник / Ю. А. Тихомиров. -М.: БЕК, 1995.-С. 139.

^[1] Кутафин О. Е. Муниципальное право Российской Федерации [Текст]: учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. - М.: Юристь, 1997. - С. 252.

нальне право України»¹. Матеріальна сутність владних повнова­жень - це, звичайно, влада, що складається з організаційних, пра­вових, матеріальних, речових, фінансових чинників, а також із так званого «домагання» на повагу цієї влади, тобто можливість удаватися до примусової охорони владних повноважень, погроза застосування сили для здійснення певної поведінки, що відпові­дає правам уповноваженого суб'єкта². Повноваження місцевого самоврядування визначають межі самостійного вирішення насе­ленням питань місцевого значення, володіння, користування та розпорядження комунальною власністю. Наслідком їх реалізації є встановлення, зміна, припинення правомочності органів і поса­дових осіб місцевого самоврядування, а також прав та обов'язків підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб і гро­мадян.

Класифікація владних повноважень залежить від виду компе­тенції, тобто власній компетенції відповідають постійні (власні) повноваження: делегованій - тимчасові (делеговані), договірній

²⁰⁷повноваження, передані за договором. С. Шевчук, крім вищеназ­ваних, виділяє дискреційні повноваження', тобто такі, що дають можливість органу чи посадовій особі діяти на власний розсуд. Ю. О. Тихомиров пропонує більш детальну класифікацію повно­важень: а) за характером повноважень, їх змістом і засобами здійс­нення; б) за видами суб'єктів, що використовують владні повнова­ження; в) за режимом застосування владних повноважень⁴. Окремі дослідники до компетенції відносять лише повноваження, звернені зовні. Прийняття регламенту, утворення комісій, обрання посадо­вих осіб - це самоорганізаційні повноваження, звідси пропонують розрізняти повноваження компетенційні і самоорганізаційні. Пов­

' Комунальне право Украины [Текст]: учеб. пособие / В. Д. Волков, А. Г. Бобкова, Н. А. Захарченко и др. - Донецк: ДонГУ, 1999,- С. 104.

^[1] Коваль Л. В. Адміністративне право [Текст]: курс лекцій для студ. юрид. вузів та факультетів / Л. В. Коваль. - К.: Вентурі, 1998. - С. 30.

^[1] Шевчук С. Делегирование государственных полномочий как реализация компетенции государственного органа / С. Шевчук // Юрид. практика. - 1997.

• № 7. - С. 4.

^[1] Тихомиров Ю. А. Публичное право [Текст]: учебник / Ю. А. Тихомиров. -М.: БЕК, 1995.-С. 145.

нальне право України»¹. Матеріальна сутність владних повнова­жень - це, звичайно, влада, що складається з організаційних, пра­вових, матеріальних, речових, фінансових чинників, а також із так званого «домагання» на повагу цієї влади, тобто можливість удаватися до примусової охорони владних повноважень, погроза застосування сили для здійснення певної поведінки, що відпові­дає правам уповноваженого суб'єкта². Повноваження місцевого самоврядування визначають межі самостійного вирішення насе­ленням питань місцевого значення, володіння, користування та розпорядження комунальною власністю. Наслідком їх реалізації є встановлення, зміна, припинення правомочності органів і поса­дових осіб місцевого самоврядування, а також прав та обов'язків підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб і гро­мадян.

Класифікація владних повноважень залежить від виду компе­тенції, тобто власній компетенції відповідають постійні (власні) повноваження: делегованій - тимчасові (делеговані), договірній

²⁰⁸повноваження, передані за договором. С. Шевчук, крім вищеназ­ваних, виділяє дискреційні повноваження', тобто такі, що дають можливість органу чи посадовій особі діяти на власний розсуд. Ю. О. Тихомиров пропонує більш детальну класифікацію повно­важень: а) за характером повноважень, їх змістом і засобами здійс­нення; б) за видами суб'єктів, що використовують владні повнова­ження; в) за режимом застосування владних повноважень⁴. Окремі дослідники до компетенції відносять лише повноваження, звернені зовні. Прийняття регламенту, утворення комісій, обрання посадо­вих осіб - це самоорганізаційні повноваження, звідси пропонують розрізняти повноваження компетенційні і самоорганізаційні. Пов­

' Комунальне право Украины [Текст]: учеб. пособие / В. Д. Волков, А. Г. Бобкова, Н. А. Захарченко и др. - Донецк: ДонГУ, 1999,- С. 104.

^[1] Коваль Л. В. Адміністративне право [Текст]: курс лекцій для студ. юрид. вузів та факультетів / Л. В. Коваль. - К.: Вентурі, 1998. - С. 30.

^[1] Шевчук С. Делегирование государственных полномочий как реализация компетенции государственного органа / С. Шевчук // Юрид. практика. - 1997.

• № 7. - С. 4.

^[1] Тихомиров Ю. А. Публичное право [Текст]: учебник / Ю. А. Тихомиров. -М.: БЕК, 1995.-С. 145.

новаження, пов'язані із самоорганізацією, до складу компетенції не входять¹.

Законодавство більшості розвинутих країн поділяє повнова­ження органів місцевого самоврядування на обов 'язкові і факуль­тативні (добровільні). До перших відносять найбільш важливі для громад питання (водопостачання, охорони здоров'я, утри­мання шляхів тощо), відповідно, повноваження органів місцевого самоврядування в цих сферах детально врегульовані. До других - повноваження, реалізація яких залежить від фінансових можли­востей громади. їх правове регулювання здійснюється громадою або її представницьким органом. Часто говорять, що саме реалі­зація факультативних (добровільних) повноважень і є місцевим самоврядуванням. Ю. Л. Панейко вважає, що самоврядовувана громада не повинна обмежуватися тільки виконанням обов'язків, які встановлені законом; вона може і повинна розв'язувати за­вдання, що випливають із їх публічного характеру і можливості розпоряджатися відповідними засобами. Діяльність такого плану може бути широкою і проявлятися в різноманітних напрямках. Єдиним обмеженням самоврядування в громадській діяльності є загальні і спеціальні приписи правового характеру, що стосують­ся обов'язку виконувати завдання, покладені на них державними законами².

Повноваження як елемент компетенції місцевого самовряду­вання - є забезпечені законом вид і міра впливу уповноваженого суб 'єкта місцевого самоврядування, спрямована на фізичних та юридичних осіб із метою забезпечення прав, свобод і законних ін­тересів або досягнення певного соціально-корисного результату в цілому для територіальної громади.

' Конституционное (государственное) право зарубежных стран [Текст]: учеб. для юрид. вузов и фак.: [в 4 т.] / отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 1995. -Т. 1. - С. 186; Кравченко В. В. Муніципальне право України [Текст]: навч. посіб. / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. - К.: Атіка, 2003. - С. 265.

^[1] Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування [Текст]/ Ю. Панейко. -Мюнхен, 1963.-С. 132.