Топографічна анатомія та оперативна хірургія шиї

 

1. Для проведення верхньої границi шиї використовують орієнтирі:

A. Marginem inferiorem corporis mandibulae, angulum mandibulae

B. Marginem inferiorem meatus acustici externi

C. Apicem processus mastoidei

D. Lineam nucham superiorem

C. Lineam nucham inferiorem

 

2.Для визначення нижньої границi шиї використовують орієнтирі:

A. Incisuram jugularem

B. Claviculam

C. Acromium

D. Processum coracoideum

E. Лінія від processus acromialis до processum spinosum CVII

 

3. Шия як ділянка тіла людини поділяється на передній та задній відділи фронтальною площиною

на рівні:

A. Prosessuum spinosorum vertebrae cervicales, або –

B. Ліній, які з′єднують на кожній стороні processum mastoideum та зовнішній край

acromii, або –

С. Margines anteriores mm. trapesiorum, або –

D. Передніх країв mm. sternoclecidomastoideorum

 

4. Regio colli anterior поділяється на regiones:

A. Suprahyoideam

B. Infrahyoideam

C. Sternocleiodomastoideam

D. Supraclavicularem

E. Trigonum colli lateralem

 

5. По серединній лінії шиї можна використовувати в якості зовнішніх орієнтирів:

A. Corpus ossis hyoidei

B. Cartilago thyreoidea

C. Epiglottis

D. Cartilago cricoidea

E. Isthmus glandulae thyreoideae

 

6. Regionem suprahyoideam обмежують:

A. Margo inferior corporis mandibulae – зверху

В. Горизонтальна площина на рівні corporis et cornuum majorum ossis hyoidei – знизу

С. Горизонтальна площина на рівні cartilaginis thyreoideae

 

7. Regio suprahyoidea поділяється на трикутники:

A. Submentale

B. Submandibulare

C. Caroticum

D. Lingualis

 

8. Regio infrahyoidea поділяється на трикутники:

A. Caroticum

B. Pirogovi

C. Omotracheale

D. Omoclaviculare

 

9. Trigonum colli laterale обмежують:

A. Margo posterior m. sternocleidomastoidei- спереду

B. Margo anterior m. sternocleidomastoidei- спереду

C. Margo anterior m. trapezii – ззаду

D. Venter posterior m. omohyoidei – знизу

Е. Clavicula – знизу

 

10. Trigonum colli laterale поділяється на трикутники:

A. Omoclaviculare

B. Omotracheale

C. Omotrapezoideum

 

11. Regionem sternocleidomastoideam обмежують:

A. Margo anterior m. sternocleidomastoidei – спереду

B. Margo posterior m. sternocleidomastoidei – ззаду

C. Clavicula – знизу

D. Incisura jugularis – знизу

Е. Regio mastoidea – зверху

 

12. Regionem infrahyoideam обмежують:

А. Горизонтальна площина на рівні сorporis et cornuum majorum ossis hyoidei –зверху

B. Margines anteriores mm. sternocleidomastoideorum – з боків

C. Clavicula – знизу

D. Incisura jugularis – знизу

 

13. Перша фасція шиї за В.М.Шевкуненком – це:

A. Fascia colli superficialis

B. Fascia colli propria

C. Aponeurosis omoclavicularis

 

14. Друга фасціая шиї за В.М.Шевкуненком це:

A. Fascia colli superficialis

B. Fascia colli propria

C. Aponeurosis omoclavicularis

 

15. Третій фасціальний листок шиї за В.М.Шевкуненком – це:

A. Fascia colli propria

B. Аponeurosis omoclavicularis

C. Fascia endocervicalis, lamina parietalis

D. Fascia endocervicalis, lamina visceralis

E. Fascia prevertebralis

 

16. Четверта фасція шиї за В.М.Шевкуненком – це:

A. Fascia colli propria

B. Аponeurosis omoclavicularis

C. Fascia endocervicalis, lamina parietalis

D. Fascia endocervicalis, lamina visceralis

E. Fascia prevertebralis

 

17. П′ята фасція шиї за В.М.Шевкуненком – це:

A. Fascia colli propria

B. Аponeurosis omoclavicularis

C. Fascia endocervicalis, lamina parietalis

D. Fascia endocervicalis, lamina visceralis

E. Fascia prevertebralis

 

18. Fascia colli superficialis утворює піхву на кожній з половин шиї для:

A. Glandulae submandibularis

B. Platismae

C. M. sternocleidomastoidei

D. M. trapezii

 

19. Fascia colli propria утворює піхву на кожній з половин шиї для:

A. Glandulae submandibularis

B. Platismae

C. M. sternocleidomastoidei

D. M. trapezii

 

20.Аponeurosis omoclavicularis утворює піхву на кожній з половин шиї для:

A. M. trapezii

B. M. sternohyoidei

C. M. thyreohyoidei

D. M. omohyoidei

E. M. sternocleidomastoidei

 

21. Fascia endocervicalis, lamina parietalis, утворює піхву на кожній з половин шиї для:

A. A. carotis communis, v. jugularis internae, n. vagi

B. A. subclaviae, v. subclaviae, plexus brachialis

C. M. omohyoidei

 

22. Fascia endocervicalis, lamina visceralis, формує піхву для:

A. A. carotis communis, v. jugularis internae, n. vagi

B. Tracheae

C. Laryngis

D. Glandulae thyreoideae

E. Pharyngis, oesophagi

 

23. Fascia prevertebralis формує піхву на кожній з половин шиї для:

A. M. longum colli, longum capitis

B. Mm. scalenos anteriorem, medium, posteriorem

C. M. trapesium

D. Plexum brachialem

E. A. et v. subclavias

 

24. Linea alba colli – це зрощення між собою:

A. Fasciae colli superficialis et fasciae colli propriae

B. Fasciae colli propriae et fasciae omoclavicularis

C. Aponeurosis omoclavicularis et laminae parietalis fasciae endocervicalis

D. Laminae parietalis et laminae visceralis fasciae endocervicalis

 

25. Trigonum submentale обмежують:

A. Venter anterior m. digastrici dextri

B. Venter anterior m. digastrici sinistri

C. Margo inferior corporis mandibulae

D. Corpus ossis hyoidei

 

26. Diaphragma oris сформована, насамперед, зрощенням мiж собою:

A. Mm. mylohyoideorum

B. Ventrum anteriorum mm. digastricorum

 

27. При доступі до glandulae sublingualis крiзь trigonum submentale необхідно:

А. Розсікти raphae milohyoideae

B. Роз′єднати mm. geniohyoideos

C. Роз′єднати ventres anteriores mm. digastricos

D. Роз′єднати mm. genioglosseos

E. Роз′єднати клітковину

 

28. Судини та нерви, які розташовані в межах trigoni submentalis:

A. N. abveolaris inferior

B. A. et v. submentales

C. N. mylohyoideus

D. V. facialis

 

29. Шари клітковини в межах trigoni submentalis:

A. Paniculus adiposus

B. Spatium previscerale

C. Між поверхневою фасцією та fasciam colli propriam

D. Клітковинні простори дна cavitatis oris

E. Нижній міжм′язовий проміжок diaphragmae oris

 

30. Trigonum submandibulare обмежують:

А. Venter anterior m. digastrici

B.Venter posterior m. digastrici

C.Venter superior m. omohyoidei

D. Margo inferior mandibulae

E. Linea mediana colli

 

31. Важливі в клінічному відношенні судини та нерви, які розташовані в поверхневих шарах

(до fasciae colli propriae) trigoni submandibularis:

A. N. hypoglossus

B. Ramus marginalis mandibulae n. facialis

C. N. lingualis

 

32. Яка фасція шиї формує saccum glandulae submandibularis?

A. Colli superficialis

B. Propria

C. Aponeurosis omoclavicularis

D. Endocervicalis, lamina parietalis

E. Endocervicalis, lamina visceralis

 

33.В межах sacci glandulae submandibularis розташовані:

A Glandula submandibularis

B. Пухка клітковина

С. Nodi lymphatici

D. A. et v. faciales

E. N. lingualis

 

34. Saccum glandulae submandibularis обмежують:

А. Lamina externa fasciae colli propriae

B. Lamina interna fasciae colli propriae

C. Fasciae colli superficialis

D. Periosteum corporis mandibulae

 

35. Клітковина sacci glandulae submandibularis сполучається з клітковиною дна cavitatis oris за

ходом:

A. Ductus submandibularis

B. A. facialis

C. N. lingualis

D. N. hypoglossi

E. V. lingualis

 

36. До glandulae submandibularis прилягають судини:

A. A. lingualis – до внутрішньої поверхні

В. V. facialis – до зовнішньої поверхні

С. A. facialis – до внутрішньої поверхні

D. A. facialis – до зовнішньої поверхні

Е. V. lingualis – до внутрішньої поверхні

 

37. Trigonum Pirogovi oбмежують:

A. Margo posterior m. mylohyoidei

B. Os hyoideum

C. Сухожильна перетинка m. digastici

D. N. lingualis

E. N. hypoglossus

 

38. Дном trigoni Pirogovi являється:

A. M. mylohyoideus

B. M. hyoglossus

C. M. geniohyoideus

 

39. Знання топографії trigoni Pirogovi необхідно для:

А. Дренування флегмони дна cavitatis oris

B. Оголення а. fascialis

C. Оголення a. lingualis

 

40. A. lingualis в межах trigoni Pirogоvi можна побaчити після розшарування м′яза:

A. Mylohyoidei

B. Hyoglossi

C. Geniohyoidei

 

41. До клітковинних просторів regionis suprahyoideae відносяться:

A. Paniculus adiposus

B. Клітковинний простір trigoni submentalis

C. Піднижньощелепний (парний)

D. Previsceralis

E. Клітковина sacci glandulae submandibularis

 

42. Запалення в межах trigoni submandibularis може виникати при інфікуванні лімфовузлів:

A. Submentalium

B. Cervicalium lateralium superficialium

C. Submandibularium anteriorum

D. Submandibularium inferiorum

E. Mandibularium

 

43. Дном trigoni submandibularis являються м′язи:

A. Geniohyoideus

B. Mylohyoideus

C. Hyoglossus

 

44. Інфікування n.l. submandibularium може бути при запаленні в межах:

А. Внутрішній частині повік

В. Nasi externi

C. Слизовoї оболонки губ, щоки, ясен, дна cavitatis oris, середньої частини linguae

D. Задньої частини linguae

E. Glandulae sublingualis

 

45. Trigonum caroticum обмежують:

А. M. omohyoideus, venter superior

B. M. sternohyoideus em m. sternothyreoideus

C. M. sternocleidomastoideus, margo anterior

D. Linea mediana colli

E. M. digastricus, venter posterior

 

46. Поверхневі судини та нерви (до fasciae colli propriae) в межах trigoni

carotici:

A. Ramus marginalis mandibulae n. facialis

B. Ramus colli n. facialis

C. Ramus superior n. transversi colli

D. V. jugularis anterior

E. V. jugularis interna

 

47. До складу СНП trigoni carotici входять:

A. A. carotis communis

B. V. jugularis interna

C. N. vagus

D. Radix superior ansae cervicalis

E. Ductus jugularis

 

48. Vagina caroticum містить:

A. A. carotem communem et v. jugularem internam

B. V. facialem

C. N. vagum et radicem superiorem ansae cervicalis

D. Ductum jugularem

E. N. l. cervicales profundi

 

49. Vagina caroticum (За В.М. Шовкуненком) формується за рахунок fasciae:

A. Colli propriae

B.Aponeurosis omoclavicularis

C. Endocervicalis, laminae parietalis

D. Endocervicalis, laminae visceralis

 

50. Топографія елементів всередині СНП trigoni carotici:

А. Одразу за m. sternocleidomastoideo – a. carotis communis, v. jugularis interna – медіальніше та декілька позаду артерії, n. vagus – позаду та між судинами

В. Одразу за m. sternocleidomastoideo – v. jugularis interna, a. carotis communis- медіальніше та декілька попереду вени, n. vagus – медіальніше судин

С. Одразу за переднім краєм m. sternocleidomastoidei – v. jugularis interna, a. carotis communis - медіальніше та попереду вени, n. vagus – позаду та між судинами

 

51. Частіше bifurcatio carotidis розташована на рівні:

A. Marginis superioris cartilaginis thyreoideae

B. Ossis hyoideae

C. Anguli mandibulae

 

52. A. carotis communis, v. juguluris interna, n. vagus розташoвані в межах:

A. Regionis sternocleidomastoidei

B. Trigoni carotici

C. Trigoni omohyioidei

 

53. З клінічної точки зору a. carotem communem поділяють на три відділи:

А. I – від початку до m. omohyoideum

B. I – від початку до місця розподілу m. sternocleidomastoidei на caput sternale et caput claviculare

C. II – від m. omohyoideo до bifurcationem carotidem

D. II – від місця розподілу m. sternocleidomastoidei на capitia до bifurcationem carotidem

E. III – bifurcation carotidis

 

54. Pulsatio a. carotis communis визначається на рівні:

А. Першого відділу – від початку до m. omohyoideum

B. Другого – від m. omohyoideo до bifurcationem carotidem

C. Третього відділу – bifurcationis carotidis

 

55. Каротидна рефлексогенна зона розташована в межах:

А. Початкового відділу a. carotis communis

B. Початкового (шийного) відділу a. carotis internae

C. Bifurcationis carotidis

D. Початкового (першого) відділу a. carotis externae

 

56. Каротидну рефлексогенну зону формують:

А. Glomus caroticum

B. Sinus caroticus

C. Pars cervicalis a. carotis internae

D. Rami n. vagi, rami n.. glossopharyngei, rami trunci sympathici

E. Ramus superior ansae cervicalis

 

57. Ansa cervicalis іннервує:

А. Підпід′язикові м′язи

В. Glаndulam thyreoideam

C. M. sternocleidomastoideum

 

58. З двох головних гілок a. carotis communis зовнішньою сонною слід вважати таку, яка:

А. Розташована латеральніше та позаду

В. Розташована медіальніше та декілька спереду

С. Має гілки в межах trigoni carotici, наприклад, thyreoidea superior, lingualis, facialis

D. Не має гілок на шиї

Е. Перетинається під′язиковим нервом

 

59. З клінічної точки зору a. carotem internam поділяють на частини:

А. Перша – pars cervicalis, від bifurcationе carotidis до втупу в foramen caroticum externum

B. Друга– кам’ниста, в межах canalis carotici

C. Третя – печериста, в межах sinus cavernosi

D. Четверта – в межах sinus intercavernosi

E. Четверта – мозкова

 

60. З клінічної точки зору a. carotis externae поділяють на частини:

А. Перша – pars cervicalis, від bifurcationе carotidis до m. stylohyoideum та ventrem posteriorem m. digastrici

B. Друга – pars retromandibularis, від ventre posteriore m. digastrici до розподілу на кінцеві гілки

С. Третя – pars temporalis

 

61. Trigonum omothracheale (парний) обмежують:

A. Venter inferior m. omohyoidei

B. Venter superior m.omohyoidei

C. M. sternocleidomastoideus

D. Linea mediana colli

E. M. sternohyoideus

 

62. Sceletotopia laryngis:

A. Margo superior C_IV – margo inferior C_VII vertebrae

B. Margo superior C_V - margo inferior C_VI vertebrae

C. Margo superior C_VI – margo inferior C_VII vertebrae

 

63. В клінічній практиці частіше виникає неодхідність в знанні топографії cartilaginum laryngis:

A. Thyreoideae

B. Cricoideae

C. Epiglottidis

D. Arytenoideae

E. Corniculatam

 

64. Лор-лікарю, анестезіологу необхідно знати топографію aditus laryngis, який обмежують:

A. Epiglottis- спереду

В. Apices cartilaginum arytenoidearum – ззаду

С. Plicae aryepiglotticae – з боків

D. Plicae vocales – з боків

 

65. Aditus laryngis прикриває cartilago:

A. Corniculata

B. Arytenoidea

C. Epiglottis

 

66. Larynx поділяється на відділи:

A. Vestibulum laryngis – верхній

В. Aditus laryngis – верхній

С. Rima glottidis – середній

D. Cavitas infraglottica- нижній

Е. Cavitas laryngis – нижній

 

67. Rima glottigis утворюється між:

A. Plicas vestibulares

B. Plicas vocales

C. Ventriculos laryngis

 

68. Plicae vocales іннервують:

А. Nn. laringes superiores

B. Nn. larynges inferiores

C. Radix inferior ansae cervicalis

 

69. В клінічній практиці порушення функції plicae vocales частіше виникає внаслідок здавлення або пошкодження:

A. N. laryngei superioris

B. N. laryngei inferioris

C. N. laryngei recurrentis

 

70. Першим бар′єром на шляху відтіку лімфи від laryngis являються nodi lymphatici:

A. Prelaryndei

B. Pretracheales

C. Paratracheales

D. Cervicales profundi

 

71. Sceletotopia tracheae:

A. Перше кільце – С_VI vertebrae, margo inferior

B. Перше кільце – С_VII vertebrae, margo superior

C. Нижня границя – на рівні incisurae jugularis

D. Нижня границя – margo inferior C_VII vertebrae

 

72. Syntopia tracheae:

А. Спереду: isthmus glandulae thyreoideae, plexus venosus, a. thyreoidea ima, n.l. pretracheales

B. Позаду: oesophagus

C. Позаду: oesophagus, tr.sympaticus

D. З боків: lobi glandulae thyreoideae, n. laringeus recurrens, a. carotis communis

E. З боків: lobi glandulae thyreoideae, v. jugularis interna

 

73. Дві третини parietis tracheae головним чином складається з:

A. Cartilaginum trachealium

B. Ligg. annularium

C. Parietis membranacei

 

74. Одна третина parietis tracheae – це:

A. Cartilagines tracheales

B. Ligg. annularia

C. Paries membranaceus

 

75. Макробудова glandulae thyreoideae:

А. Lobus dexter

B. Lobus sinister

C. Lobus pyramidalis

D. Lobus pyramigalis (у 30-40% людей)

Е. Isthmus

 

76.Glandula thyreoidea має капсулу:

А. Власну

В. Фасціальну - за рахунок laminae parietalis fasciae endocervicalis

C. Фасціальну – за рахунок laminae visceralis fasciae endocervicalis

 

77. Isthmus glandulae thyreoideae розміщується частіше на рівні cartilaginum tracheae:

А. Першого та другого

В. Другого та третього

С. Третього та четвертого

 

78. Syntopia glandulae thyreoideae:

А. До передньої поверхні прилягають підпід′язикові м′язи

В. До передньої поверхні – a. carotis communis, dextra et sinistra

С. До заднє-внутрішньої поверхні: larynx, trachea, esophagus, n. laringeus recurrens, glandulae parathyrtoideae

D. До заднє-зовнішньої поверхні- a. carotis communis

 

79. Glandulae parathyreoideae розташовані:

А. Поза фасціальною капсулою glandulae thyrtoideae

B. В клітковині між фасціальною та власною капсулами glandulae thyreoideae

 

80. Glandulam thyreoideam кровопостачають артерії:

A.Thyreoideae superiores

B. Thyreoideae mediae

C. Thyreoigeae inferiores

D. Thyreoidea ima

 

81. A. thyreoidea inferior відходить від:

A. A. carotis communis

B. A. carotis externae

C. Trunci thyreocervicalis

D. Trunci costocervicalis

 

82. N. laryngeus recurrens перехрещується з артерієй:

A. Thyreoidea superiore

B. Thyreoidea inferiore

C. Thyreoidea ima

 

83. У венозному відтоці від glandulae thyreoideae задіяні:

A. V. thyreoidea superior

B. V. thyreoidea media

C. V. thyreoidea inferior

D. Plexus venosus thyreoideus impar

E. Arcus venosus juguli

 

84. Glandulae parathyreoideae частіше відносно glanulae thyreoideae розташовані:

А. Верхня пара – на границі верхньої та середньої третини задньої поверхні часток залози

В. Верхня пара- на рівні верхнього полюса часток залози по їх задній поверхні

С. Нижня пара – на рівні нижнього полюса часток залози по задній поверхні

D. Нижня пара – над перешийком залози

 

85. Труднощі виявлення glandulae parathyreoideae в рані пояснюється тим, що:

А. Залози мають невеликий розмір

В. Схожі з лімфатичними вузлами

С. Варіабельні за розташуванням

D. Варіабельні за кількістю та розміром

Е. Кольором та формою нагадують локальне розширення вени

 

86. Однією з ознак glandulae parathyreoideae є те, що вони:

А. Мають власну капсулу

В. Зрощені з власною капсулою glandulae thyreoideae

C. Мають тісний зв′язок з a. thireoidea superiore та thyreoidea inferiore за рахунок rr. parathyreoideorum

 

87. Scelеtotopia pharynx:

А. Початок – basis cranii externa

B. Початок – С₁ vertebra

C. Перехід в оesophagum – C_VI vertera

D. Перехід в оesophagum – C_VII vertebra

 

88. Pharynx поділяється на partes:

A. Nasalem

B. Oralem

C. Choanae

D. Laryngeam

 

89. Partem nasalem pharyngis обмежують:

А. Basis cranii externa

B. Площина на рівні corporis ossis hyoidei

C. Площина на рівні palati duri

D. Площина на рівні С_VI vertebrae (перехід у стравохід)

Е. Площина на рівні С_VII vertebrae (перехід у стравохід)

 

90. Partem oralem pharyngis обмежують:

А. Basis cranii externa

B. Площина на рівні palati duri

C. Площина на рівні corporis ossis hyoidei

D. Площина на рівні C_VI vertebrae (перехід у стравохід)

Е. Площина на рівні СVII vertebrae (перехід у стравохід)

 

91. Parem laryngeam pharyngis обмежують: