Топографічна анатомія та оперативна хірургія очеревинної порожнини1. На які простори підрозділяється верхній поверх cavitatis peritonealis abdominis? A. Bursam hepaticam B. Sinum mesentericum dextrum C. Burcam pregastricam D. Bursam omentalem E. Canalem lateralem dextrum
2. Paries anterior bursae omentalis – це: A. Omentum minus B. Lig. falciforme hepatis C. Paries posterior gastris D. Lig. coronarium hepatis E. Lig. gastrocolicum
3. Paries inferior bursae omentalis – це: A. Lig. hepatogastricum B. Lig. gastrolienale C. Omentum majus D. Mesocolon transversum E. Duodenum
4. На межі bursae hepaticae та bursae pregastricae розташована: A. Lig. coronarium hepatis B. Lig. gastrolienale C. Lig. falciforme hepatis D. Lig. triangulare hepatis sinistrum E. Lig. teres hepatis
5. Omentum minus –це зв’язки: A. Teres hepatis B. Hepatoduodenale C. Hepatorenale D. Hepatogastricum E. Phrenicogastricum
6. Omentum minus - це дублікатура очеревини, яка з’єднує: A. Gastrem (curvatura minor) B. Lienem (hilus) C. Hepatem (facies visceralis) D. Duodenum (pars superior) E. Gastrem (curvatura major)
7. При доступі до parietis posterioris gastris можуть розтинати: A. Mesocolonum transversum B. Lig. phrenicogastricum C. Lig. hepatoduodenale D. Lig. hepatogastricum E. Lig. gastrocolicum
8. Які похідні очеревини у верхньому поверсі cavitatis peritonei? A. Bursae B. Ligamenta C. Canales D. Omenta E. Sinus
9. За рахунок foraminis epiploici між собою безпосередньо сполучаються: A. Bursa pregastrica B. Bursa omentalis C. Sinus mesentericus dexter D. Canalis lateralis dexter E. Canalis lateralis sinister
10. Яка зв’язка обмежує foramen epiploicum спереду? A. Teres hepatis B. Hepatoduodenale C. Gastrocolicum D. Hepatogastricum
11. Яке анатомічне утворення обмежує foramen epiploicum знизу? A. Gaster (curvatura minor) B. Lig. gastrocolicum C. Colon transversum D. Lig. duodenorenale (pars superior duodeni) E. Gaster (pars pilorica)
12. Paries posterior bursae omentalis – це: A. Peritoneum parietale B. Lig. coronarium hepatis C. Omentum minus D. Lig. duodenorenale
13. Яка зв’язкa обмежує bursam hepaticam зліва? A. Hepatogastricum B. Triangulare dextrum C. Falciforme hepatis D. Hepatoduodenale E. Teres hepatis
14. В межах bursae pregastricae можна оглянути: A. Lobum dextrum hepatis B. Lobum sinistrum hepatis C. Lienem D. Gastrem (повністю) E. Gastrem (paries anterior)
15. В межах bursae hepaticae можна оглянути: A. Lobum dextrum hepatis B. Lobum sinistrum hepatis C. Lienem D. Gastrem (повністю) E. Vesicam felleam
16. В межах bursae omentalis можна оглянути органи: A. Hepar B. Lienem C. Gastrem (paries anterior) D. Gastrem (paries posterior) E. Pancreas
17. Яка зв’язка обмежує bursam pregastricam справа? A. Triangulare dextrum B. Gastrocolicum C. Falciforme hepatis D. Teres hepatis E. Coronarium hepatis
18. Вміст шлунка при проривній виразці його задньої стінки попадає в: A. Bursam hepaticam B. Bursam pregastricam C. Spatium preepiploicum D. Bursam omentalem
19. У разі порушення задньої стінки foraminis epiploici може виникнути кровотеча з: A. V. portae hepatis B. A. hepatica communis C. V. cava inferiore D. A. hepatica propria E. V.v. hepaticis
20. Bursam pregastricam та canalem lateralem sinistrum розділяє: A. Lig. gastrolienale B. Lien C. Lig. phrenicocolicum D. Mesocolon transversum
21. Які органи верхнього поверху черевної порожнини розташовані інтраперитонеально? A. Hepar B. Lien C. Gaster D. Pancreas E. Vesica fellea
22. Які органи верхнього поверху розташовані мезоперитонеально? A. Hepar B. Gaster C. Vesica fellea D. Pancreas
23. Які органи верхнього поверху розташовані ретроперитонеально? A. Pancreas B. Pars descendens duodeni C. Gaster (pars pylorica) D. Vesica fellea (fundus) E. Vesica fellea (collum)
24. Які органи прилягають до parietem posteriorem gastris? A. Lien B. Pancreas C. Ren sinister D. Glandula suprarenalis sinistra E. Aorta
25. Fundus gastricus прилягає до: A. Diaphragmam B. Hepar C. Lienem D. Renem sinistrum
26. Частини шлунка: A. Pars cardiaca B. Fundus C. Curvatura major D. Curvatura minor E. Pars pylorica
27. Між печінкою та малою кривиною шлунка розташовано: A. Omentum majus B. Omentum minus C. Lig. gastrocolicum D. Lig. triangulare sinistrum
28. Голотопія шлунка? A. Regio hypochondrica sinistra B. Regio abdominalis lateralis dextra C. Regio epigastrica D. Regio hypochondrica dextra
29. Яке похідне очеревини частіше розтинають при доступі до parietis posterioris gastris? A. Lig. hepatogastricum B. Lig. gastropancreaticum C. Omentum majus D. Lig. gastrocolicum
30. Між листками omenti minoris розташовані артерії? A. Gastricae breves B. Gastrica sinistra C. Gastrica dextra D. Gastroepiploica dextra E. Gastroepiploica sinistra
31. Між листками lig.gastrocolici повздовж curvaturae gastris majoris розташовані артерії: A. Gastricae breves B. Colica dextra C. Gastroepiploica dextra D. Gastroepiploica sinistra E. Gastrica dextra
32. Між листками lig.gastrolienalis розташовані артерії: A. Gastrica dextra B. Colica sinistra C. Gastricae breves D. Hepatica communis E. Hepatica propria
33. Повздовж curvaturae gastris minoris проходять та анастомозують артерії: A. Gastroepiploica dextra B. Gastroduodenalis C. Gastrica dextra D. Gastrica sinistra E. Gastroepiploica sinistra
34. Повздовж curvaturae gastris majoris проходять та анастомозують артерії: A. Gastrica dextra B. Gastrica sinistra C. Gastricae breves D. Gastroepiploica dextra E. Gastroepiploica sinistra
35. Incisura cardiaca розташована між: A. Marginem dextrum partis abdominalis oesophagi B. Marginem sinistrum partis abdominalis oesophagi C. Curvaturam gastris minorem D. Fundum gastris E. Corpum gastris
36. Нерви Летарже – це довгі гілки truncorum vagorum dextri et sinistri, які розташовані між листками: A. Omenti minoris B. Lig. gastrocolici C. Lig. gastrolienalis D. Mesocoloni transversi E. Lig. teretis hepatis
37. Gaster безпосередньо іннервується за рахунок сплетень: A. Pl. gastrici superioris B. Pl. gastrici interioris C. Pl. mesenterici inferioris D. Pl. gastrici anterioris E. Pl. gastrici posterioris
38. За рахунок яких сплетень здійснюється переважно парасимпатична іннервація gastris? A. Pl. gastrici inferioris B. Pl. solaris (coeliaci) C. Pl. gastrici anterioris D. Pl. gastrici posterioris E. Pl. gastrici superioris
39. У товщі якої зв’язки розшукують a. gastricam sinistram? A. Gastrolienalis B. Gastrocolici C. Gastropancreatici D. Pyloropancreatici
40. Між листками якої зв’язки розташована v. portae hepatis? A. Hepatogastrici B. Teretis hepatis C. Hepatorenalis D. Hepatoduodenalis E. Duodenorenalis
41. Листок якої зв’язки розтинають при доступі до ductus choledochi? A. Hepatogastrici B. Teretis hepatis C. Duodenorenalis D. Triangularis hepatis dextri E. Hepatoduodenalis
42. Джерело кровотечі при пошкодженні lig. hepatoduodenalis: A. V. portae hepatis B. V. cava inerior C. A. hepatica propria D. A. gastroduodenalis
43. Між листками якої зв’язки розташована pars nudae hepatis? A. Falciformis hepatis B. Triangularis hepatis sinistri C. Coronarium hepatis D. Teretis hepatis
44. V. portae hepatis відносно ductus choledochi та a.hepaticae propriae розташована: A. Між ними та позаду B. Зліва від ductu choledocho C. Справа від a.hepatica propria D. Спереду від них
45. Де розтинають передній листок lig. hepatoduodenalis при доступі до a.hepaticam propriam? А. Повздовж лівого краю зв’язки В. Повздовж правого краю С. На рівні середини зв’язки
46. Де розтинають передній листок lig. hepatoduodenalis при доступі до ductus choledochi? А. Повздовж лівого краю зв’язки В. Повздовж правого краю С. Повздовж на рівні середини зв’язки
47. Частіше v. portae hepatis формується за рахунок злиття вен: A. Vv. hepaticarum B. V. mesentericae superioris C. V. mesentericae inferioris D. V. lienalis E. V. renalis
48. Найчастіше a.cystica відходить від: A. A. hepatica propria B. Ramo dextro a.hepaticae propriae C. Ramo sinistro a.hepaticae propriae D. A. gastroduodenali E. A. hepatica communi
49. Частини ductus choledochi: A. Supraduodenalis B. Retroduodenalis C. Infraduodenalis D. Pancreatica E. Intramuralis
50. Частіше fundus vesicae felleae розташованo: A. Інтраперитонеально B. Мезоперитонеально C. Ретроперитонеально
51. Частіше collum vesicae felleae розташованa: A. Інтраперитонеально B. Мезоперитонеально C. Ретроперитонеально
52. Частіше corpus vesicae felleae розташованo: A. Інтраперитонеально B. Мезоперитонеально C. Ретроперитонеально
53. Trigonum Callot обмежують: A. A. cystica B. Ductus cysticus C. Ductus hepaticus communis D. Ramus dexter a.hepaticae propriae E. Ductus hepaticus dexter
54. Які зв’язки заважають огляду faciei diaphragmaticae hepatis? A. Coronarium hepatis B. Triangulare hepatis sinistrum C. Teres hepatis D. Falciforme hepatis E. Hepatorenale
55. Trigonum Callot використовують у пошуках: A. Ductus hepatici communis B. Ductus cystici C. A. cysticae D. Duchus choledochi E. A. hepaticae propriae
56. Papilla duodeni major частіше розташований на задній стінці: A. Partis superioris duodeni B. Partis descendentis duodeni C. Flexurae duodeni superioris D. Partis horisontalis, s. inferioris duodeni E. Partis ascendentis duodeni
57. Скелетотопія duodeni: A. Margo superior Th XII vertebrae B. Margo superior L 1 vertebrae C. Margo superior LIV vertebrae D. Margo superior L V vertebrae
58. Скелетотопія partis descendentis duodeni: A. LII – LIII справа від columnae vertebralis B. Th XII – LII справа від columnae vertebralis C. LIII – LIV справа від columnae vertebralis
59. Скелетотопія flexurae duodenojejunalis: A. Справа від columnae vertebralis на рівні LIII B. Зліва від columnae vertebralis на рівні LII C. Справа від columnae vertebralis на рівні Th XII D. Зліва від columnae vertebralis на рівні Th XII
60. Хто запропонував прийом з відшукування flexuraе duodenojejunalis? A. М.І.Пирогов B. С.С.Юдін C. О.П.Губарев D. І.Літманн
61. Duodenum кровопостачається за рахунок гілок артерій: A. Pancreaticoduodenalis superioris B. Lienalis C. Hepaticae propriae D. Pancreaticoduodenalis interioris E. Colicae dextrae
62. На faсie viscerali hepatis є борозни: A. Fissura sagittalis dextra B. Fissura sagittalis media C. Fissura sagittalis sinistra D. Fissura transversalis (porta hepatis) E. Fissura longitudinalis hepatis
63. Ductus choledochus формується шляхом злиття: A. Ductus cystici B. Ductus hepatici communis C. Ductus hepatici dextri D. Ductus hepatici sinistri
64. Передню частину fissurae sagittalis dextraе hepatis займає: A. Lig. teres hepatis B. Vesica fellea C. Ductus venosus D. V. cava inferior
65. Задню частину fissurae sagittalis dextraе hepatis займає: A. Ductus venosus (Arantii) B. Lig. teres hepatis C. Vena cava inferior D. Lig. coronarium hepatis
66. Задню частину fissurae sagittalis sinistraе hepatis займає: A. V. cava inferior B. Lig. teres hepatis C. Ductus venosus (Arantii) D. Lig. triangulare sinistrum
67. Передню частину fissurae sagittalis sinistraе hepatis займає: A. Ductus venosus B. Lig. teres hepatis C. Vesica tellea D. Lig. venosi (Arancii)
68. Hepar на дві частки з боку faciei diaphragmaticae розграничує зв’язка: A. Coronarium hepatis B. Triangulare sinistrum C. Teres hepatis D. Falciforme hepatis
69. Більшість морфологів та хірургів підтримують принцип розподілу печінки на сегменти, який враховує анатомію системи судин: A. Портальної B. Кавальної
70. За Куіно печінку поділяють на: A. Шість сегментів B. Сім сегментів C. Вісім сегментів D. Дев’ять сегментів
71. За рахунок борозен facies visceralis hepatis поділяється на частки: A. Lobus dexter B. Lobus sinister C. Lobus guadratus D. Processus papillaris E. Lobus caudatus
72. У фіксації печінки основну роль відіграють: A. Зв’язки органа B. Внутрішньочеревний тиск C. З’єднання задньої поверхні печінки з діафрагмою D. Зрощення з v. cava inferiori E. Співвідношення з pancreate та duodeno
73. До власних зв’язок печінки відносять ligamenta: A. Teres B. Falciforme C. Coronarium D. Hepatogastricum E. Triangularia dextrum et sinistrum
74. Особливості кровопостачання печінки заключаються в тому, що вона кровопостачається за рахунок: A. A. hepaticae propriae B. V. portae hepatis C. A. hepaticae propriae et v. portae hepatis
75. Vv. hepaticae впадають в: A. V. portam hepatis B. V. cavam superiorem C. V. cavam interiorem D. Vv. lumbales
76. Vesica fellea частіше проектується на: A. Кут між processum xyphoideum та arcum costae B. Точку перехрестя marginis externi m. recti abdominis та arcus costae C. Точку перехрестя lineae axillaris anterioris та arcus costae
77. Скелетотопія marginis anterioris – inferioris hepatis: A. L. axillaris posterior dextra – spatium intercostalis X B. L. axillaris media dextra – spatium intercostalis X C. L. medioclavicularis dextra – arcus costae D. L. mediana anterior – середина між processum xyphoideum et umbilicum E. L. parasternalis sinistra – хрящ costae VI
78. За якими ознаками відшукують flexuram duodenojejunalem? A. Фіксована до хребта за рахунок m. suspensorii duodeni B. Біля неї розташовані дві складки: plicae duodenales superior et inferior C. Значно більша за діаметром, ніж інші петлі D. Має інший колір
79. Lig. Treitz – це: A. Lig. suspensorium duodeni B. Plica duodenalis interior C. Plica duodenalis superior D. Lig. duodenorenale
80. Hernia Treitz формується в ділянці: A. Recessus dudenojejunalis inferioris B. Canalis lateralis dextri C. Recessus retrocaecalis D. Recessus dudenojejunalis superioris E. Recessus intersigmoidei
81. Позаду pancreatis розташовані судини: A. V. cava inferior B. V. portae hepatis C. V. mesenterica inferior D. Vasa mesenterica superiora E. V. lienalis
82. Порушенню прохідності duodeni може сприяти форма pancreatis: A. Elongatum B. Sigmoideum C. Annulare D. Bicaudatum
83. Частини duodeni: A. Pars superior B. Ampulla duodeni C. Pars descendens D. Pars horisontalis E. Pars ascendens
84. Ligamenta duodeni: A. Hepatoduodenale B. Gastroduodenale C. Duodenorenale D. Duodenalis superior E. Duodenalis interior
85. Спереду від partis horisontalis duodeni розташовані і тому можуть її здавлювати судини: A. Vasa mesenterica inferiora B. A. gastroduodenalis C. Vasa mesenterica superiora D. Truncus coeliacus E. V. portae hepatis
86. A. pancreaticoduodenalis superior – це гілка артерії: A. Gastroduodenalis B. Hepaticae propriae C. Hepaticae communis D. Mesentericae superioris E. Lienalis
87. A. pancreaticoduodenalis inferior – це гілка артерії: A. Hepaticae propriae B. Hepaticae communis C. Mesentericae superioris D. Lienalis E. Mesentericae inferioris
88. Відносно peritonei pancreas розташована: A. Інтраперитонеально B. Мезоперитонеально C. Ретроперитонеально
89. Sceletotopia pancreatis: A. Caput – справа від LI – LII vertebrae B. Corpus – LI C. Corpus – Th XII D. Cauda – зліва відTh XII vertebrae E. Cauda – зліва від Th II
90. До faciem anteriorem pancreatis підходить: A. Omentum minus B. Omentum majus C. Mesocolon transversum
91. Cauda pancreatis розташований: A. На рівні mesocoloni transversi B. Вище mesocoloni transversi C. Нижче mesocoloni transversi
92. Варіанти топографії ductus choledochi та ductus pancreatici: A. Відкриваються самостійно на окремих сосочках duodeni B. Ductus choledochus et ductus pancreaticus відкриваються роздільно на papilla duodeno majori Vateri C. Ductus choledochus et ductus pancreaticus зливаються, формуючи apmullam hepatopancreaticam, відкриваються на papilla duodeno majori загальним отвором D. Ductus pancreaticus accessorius Santorini відкривається на papilla duodeno minori E. Ductus pancreaticus accessorius з’єднується з ductu pancreatico Virsungi
93. Спереду від pancreatis розміщуються: A. Paries posterior gastris B. Flexura coli sinistra C. Colon transversum D. Hepar
94. Позаду pancreatis розташовані: A. V. cava inferior, aorta B. Початковий відділ v. portae hepatis, v. mesenterica inferior C. Pars superior duodeni D. Ren sinister E. Ductus choledochus
95. Зліва pancreas досягає: A. Renis sinistris B. Lienis C. Flexurae coli sinistrae
96. Caput pancreatis охоплена: A. Flexura coli dextri B. Duodeno C. Lig. duodenorenali
97. Особливості хірургічної анатомії pancreatis, які утруднюють технологію оперативних втручань: A. Топографоанатомічне положення B. Значна кількість великих, життєвоважливих судин біля органа C. Тонка капсула та бідність сполучнотканинної строми D. Щiльні взаємини з duodeno E. Щiльні взаємини з trunco coeliaco
98. При виконанні оперативних втручань на pancreate слід враховувати: A. Легкість прорізування швів B. Труднощі зупинки кровотечі та, особливо, течі з мілких гілок протоків C. Вірогідність пошкодження життєво важливих судин D. Необхідність видалення duodeni при resectio caudae pancreatis E. Необхідність видалення duodeni при resectio capitis pancreatis
99. При якої локалізації пухлини у хворого появляється icterus (жовтяниця): A. Cauda pancreatis B. Pars superior duodeni C. Caput pancreatis D. Corpus pancreatis
100.Caput pancreatis кровопостачається гілками артерій: A. Pancreaticoduodenalis superioris B. Pancreaticoduodenalis inferioris C. Lienalis D. Gastroepiploicae dextrae
101.Головними джерелами кровопостачання pancreatis являються: A. Tr. coeliacus B. A. mesenterica inferior C. A. mesenterica superior D. A. renalis dextra
102.З системи trunci coeliaci кров до pancreas безпосередньо надходить по артеріях: A. Lienalem B. Gastroepiploicam dextram C. Gastroepiploicam sinistram D. Pancreaticoduodenalem superiorem E. Pancreaticoduodenalem inferiorem
103.A. mesenterica superior кровопостачає pancreas за рахунок своїх гілок: A. A. pancreaticoduodenalis superioris B. A. pancreaticoduodenalis inferioris C. A. colica mediae
104.Corpus et cauda pancreatis кровопостачають, в основному, артерії: A. Lienalis B. Gastroepiploica dextra C. Gastroepiploica sinistra
105.Nodi lymphoidei gastris першого порядку: A. Nodi gastrici dextri et sinistri B. Nodi gastroomentales dextri et sinistri, splenici C. Nodi coeliaci D. Nodi pancreaticoduodenales E. Nodi cardiaci et pylorici
106.Nodi lymphoidei gastris другого порядку: A. Nodi lymphatici gastropancreatici B. Nodi splenici C. Nodi coeliaci
107.Nodi lymphoidei hepatis першого порядку: A. Nodi hepatici B. Nodi gastrici dextri et sinistri C. Nodi precavales, postcavales D. Nodi lumbales E. Nodi phrenici inferiores
108.Nodi lymphoidei hepatis другого порядку: A. Nodi coeliaci B. Nodi preaortici C. Nodi pylorici D. Nodi lumbales E. Nodi precavales, postcavales
109.Nodi lymphoidei pancreatis першого порядку: A. Nodi pancreaticoduodenales superiores et inferiores B. Nodi lumbales C. Nodi pancreatici superiores et inferiores D. Nodi splenici E. Nodi retropylorici
110.Nodi lymphoidei pancreatis другого порядку: A. Nodi mesenterici superiores B. Nodi coeliaci C. Nodi splenici D. Nodi lumbales
111.За індивідуальною формою шлунок частіше буває: A. Ретортоподібний B. Серпоподібний C. Пісочного годинника D. Мішкоподібний E. Асиметричний
112.За В.М. Шевкуненко розрізняють індивідуальні положення шлунка: A. Вертикальне B. Косопоперечне C. Косе D. Горизонтальне
113.До глибоких зв’язок шлунка відносять: A. Gastrolienale B. Gastropancreaticum C. Frenicogastricum D. Pyloropancreaticum
114.Частіше вади розвитку шлунка зустрічаються в ділянці: A. Fundi B. Corpus C. Partis cardiacae D. Partis pyloricae
115.Порушення розвитку partis pyloricae gastris стосується: A. Слизової оболонки B. М’язової пластинки слизової оболонки C. М’язового шару D. Підслизового прошарку
116.Природжена гіпертрофія м’язової оболонки пілоричної частини шлунка описана як: A. Природжена стріктура шлунка B. Природжений пілоростеноз C. Природжений пілороспазм
117.Найчастіші індивідуальні положення печінки відносно фронтальної площини: A. Дорзопетальне B. Sinistroposicio hepatis C. Вентропетальне D. Проміжне (між дорзо- та вентропетальним)
118.Яке з індивідуальних положень печінки полегшує виконання cholecystectomiae: A. Дорзопетальне B. Вентропетальне C. Проміжне
119. Варіанти положення vesicae felleae по відношенню до hepatis: A. Внутрішньопечінкове B. Позапечінкове C. Проміжне D. Позапечінкове без власної брижі E. Позапечінкове з власною брижою
120.Частіше зустрічаються такі варіанти форми pancreatis (за В.Х.Фраучі): A. Тригранна B. Плоска C. Кутоподібна D. Ланцетоподібна E. Кільцеподібна
121.При якої з форм pancreatis може здавлюватися duodenum: A. Тригранної B. Плоскої C. Кутоподібної D. Ланцетоподібної E. Кільцеподібної
122.Вади розвитку duodeni, які зустрічаються частіше: A. Aplasia B. Stenosis C. Atresia localis D. Atresia membranosa E. Diverticulum
123.Plexus coeliacus сформовано за рахунок: A. Гілок trunci sympathici B. Nn. splanchnicorum minores et majores C. Nn. phrenicorum D. Nn. vagi E. Nn. intercostalium
124.Plexus coeliacus розташоване: A. На передньому півколі aortae в ділянці tr. coeliaci та a. mesentericae superioris B. На передньому півколі aortae в ділянці aa. renalium C. На передньому півколі aortae в ділянці aa. phrenicarum inferiorum
125.Golotopia hepatis в нормі: A. Regio hypochondrica dextra B. Regio epigastrica C. Regio umbilicalis D. Regio hypochondrica sinistra
126.Golotopia pancreatis: A. Regio hypochondrica dextra B. Regio epigastrica C. Regio umbilicalis D. Regio hypochondrica sinistra
127.Caput pancreatis проектується: A. По lineam medianam anteriorem - над umbilico B. На кут між lineam medianam anteriorem та lineam horisontalem, проведеною на рівні пупка, правіше та вище останнього C. На середину відстані між prossesum xyphoideum та umbilicum по lineam medianam anteriorem
128.Golotopia duodeni: A. Regio hypochondrica dextra B. Regio epigastrica C. Regio umbilicalis D. Regio hypochondrica sinistra
129.Syntopia partis superioris duodeni: A. Зверху – lobus quadratus hepatis B. Спереду – vesica fellea C. Ззаду - v. portae hepatis, a. gastroduodenalis, ductus choledochus D. Ззаду - v. cava inferior, aorta, ductus choledochus E. Зсередини – pancreas
130.Syntopia partis descendentis duodeni: A. Спереду – lobus dexter hepatis, colon transversum B. Ззаду – hylus renis dexter, vasa renalia et ureter, v. cava inferior C. Ззовні – сolon ascendens, flexura coli dextra D. Ззовні – ren dexter, glandula suprarenalis E. Зсередини – caput pancreatis
131.Syntopia partis horisontalis duodeni: A. Зверху – caput et corpus pansreatis B. Зверху – pars pylorica gastrica C. Спереду – mesocolon transversum, gaster, intestinum tenua, radix mesenterii, vasa mesenterica superiores D. Позаду – v. renalis sinistra, v. cava interior, aorta, fascia psoatis, яка покриває m. psoatis majores E. Позаду – columna vertebralis
132.Синтопією duodeni пояснюються випадки: A. Пенeтрації виразки duodeni в pancreas B. Прорив виразки duodeni в vesicam felleam C. Прорив виразки ampullae duodeni в colonum transversum D. Попадання каменів при калькульозному холециститі в duodenum
133.Paries anterior duodeni очеревиною: A. Покрита повністю B. Не покрита смуга в межах середини partis gescendentis C. Не покрита смуга в межах partis horisontalis D. Не покрита ampulla duodeni
134.Якa з судин, за синтопією, в деяких випадках (наприклад – спланхноптоз) може здавлювати duodenum з порушенням її прохідності: A. A. gastroduodenalis B. Aorta C. V. cava inferior D. A. mesenterica superior E. A. mesenterica inferior
135.Можливо або ні розширення foraminis epiploici хірургічним шляхом? A. Можливо в межах передньої границі B. Не можливо C. Можливо в межах задньої границі D. Можливо в межах нижньої границі E. Можливо в межах верхньої границі
136.Які особливості клінічної анатомії duodeni найбільш важливі для хірурга: A. Фіксована безпосередньо до задньої стінки черевної порожнини B. На значному протягу не має очеревини C. Має тонку стінку D. Тісно зрощена з capite pancreatici E. Зв’язана з кінцевими відділами ductus choledochi et ductus pancreatici
137.Fundus gastris кровопостачається артеріями: A. Gastrica sinistra B. Gastroduodenali C. Gastroepiploica D. Gastricis brevibus
138.Sceletotopia lienis: A. Проміжок між costas IX-X B. Проміжок між costas IX-XI C. Довга вісь відповідає напрямку costae IX D. Довга вісь відповідає напрямку costae X
139.Sintopia faciei visceralis lienis: A. Fundus gastris B. Ren sinister et glandula suprarenalis C. Flexura duodenojejunalis D. Flexura coli sinistra E. Cauda pancreatis
140.Ligamenta lienis: A. Gastrolienale B. Frenicolienale C. Pancreaticolienale D. Lienorenale E. Duodenolienale
141.Передній кінець селезінки підтримує зв’язка: A. Lienorenale B. Phrenicocolicum C. Phrenicolienale
142.При виборі рівня лігування a. lienalis слід враховувати її гілки, які відходять біля воріт органа: A. Gastricas breves B. Ramos pancreaticos C. Phrenicam inferiorem D. Gastroomentalem sinistram
143.При виборі рівня лігування v. lienalis слід враховувати місце впадіння вени: A. Gastroomentalem sinistraе B. Mesentericae superioris C. Mesentericae inferioris
144.Особливості клінічної анатомії селезінки, які мають важливе практичне значення: A. Положення в черевної порожнини B. Стан паренхіми C. Здатність до різкої зміни об’єму D. Вірогідність різниці в характері пошкодження capsulae fibrosae lienis та parenchymatis lienis E. Вікові зміни анатомії a. lienalis
145.Варіанти злиття притоків v. portae hepatis: A. V. mesenterica interior впадає в місце злиття v. mesentericae superioris et v. splenicae B. V. mesenterica interior впадає в v. mesentericam superiorem C. V. gastrica sinistra впадає в місце злиття v. mesentericae superioris та v. splenicae D. V. mesenterica superior впадає в v. splenicam E. V. gastrica sinistra впадає в v. splenicam
146.За якими венами здійснюється відтік крові при портальній гіпертензії з системи v. portae hepatis в v. cavam superiorem? A. V. gastrica sinistra B. Vv. hepaticae C. Vv. oesophageales D. V. azygos E. V. hemiazygos
147.Границею між верхнім та нижнім поверхами черевної порожнини являються: A. Omentum majus B. Omentum minus C. Colon transversum D. Mesocolon transversum E. Radix mesenteriі
148.Відносно поверхів черевної порожнини такі органи як duodenum та pancreas поділяються: A. Малим чепцем B. Коренем брижі тонкої кишки C. Лінією прикріплення mesocoloni transversi D. Великим чепцем
149.До похідних очеревини на рівні нижнього поверху черевної порожнини відносяться: A. Пазухи B. Канали C. Брижі D. Закутки E. Зв’язки
150.Нижній поверх черевної порожнини на пазухи поділяє: A. Серединна сагітальна площина B. Горизонтальна площина на рівні LIII vertebrae C. Radix mesenterii
151.Які пазухи являються похідними очеревини у нижньому поверсі черевної порожнини? A. Mesentericus dexter B. Preepiploicum C. Mesentericus sinistrer D. Mesentericus superior E. Mesentericus inferior
152.Sinum mesentericum dextrum обмежують: A. Radix mesenterii B. Peritoneum parietale правої бічної стінки живота C. Colon ascendes D. Colon transversum E. Mesocolon transversum
153.Sinum mesentericum sinistrum обмежують: A. Radix mesenterii B. Peritoneum parietale лівої бічної стінки живота C. Colon descendens D. Mesocolon sigmoideum E. Mesenterium
154.Які канали являються похідними очеревини у нижньому поверсі черевної порожнини: A. Lateralis dexter B. Lateralis sinister C. Duodenojejunalis D. Retrocaecalis
155.Canalem lateralem dextrum обмежують: A. Radix mesenterii B. Peritoneum parietale правої бічної стінки живота C. Colon ascendes D. Mesocolon transversum
156.Canalem lateralem sinistrum обмежують: A. Radix mesenterii B. Peritoneum parietale лівої бічної стінки живота C. Colon descendens D. Mesocolon transversum
157.Які закутки як похідні очеревини описують у нижньому поверсі черевної порожнини? A. Ileocaecalis superior et interior B. Ileocaecalis dexter et sinister C. Retrocaecalis D. Intersigmoideum E. Duodenojejunalis interior
158.В межах anguli ileocaecalis розташовані закутки: A. Ileocaecalis superior et inferior B. Ileocaecalis dexter et sinister C. Retrocaecalis D. Saccus caecus
159.Recessum duodenojejunalem superiorem обмежують: A. Plica duodenalis superior B. Flexura duodenojejunalis C. Peritoneum parietale D. Mesocolon transversum E. Columna vertebralis
160.Recessum duodenojejunalem interiorem обмежують: A. Plica duodenalis inferior B. Flexura duodenojejunalis C. Peritoneum parietale D. Mesocolon transversum
161.Sceletotopia radicis mesenterii: A. Початок – Th XII, зліва від columnae vertebralis B. Початок - LII, зліва від columnae vertebralis C. Кінець – promontorium D. Кінець – articulatio sacroiliaca dextra
162.Сполученню верхнього поверху черевної порожнини з нижнім по canali laterali sinistri заважає: A. Mesocolon transversum B. Lig. phrenicocolicum C. Lig. gastrolienale D. Omentum majus
163.Spatium preepiploicum обмежують: A. Omentum minus та facies visceralis hepatis B. Mesocolon transversum та paries posterior gastris C. Peritoneum parietale передньо-бічної стінки живота та omentum majus
164.В розповсюдженні ексудату з нижнього поверху черевної порожнини у задній віділ піддіафрагмового простору переважне значення має: A. Canalis lateralis dexter B. Canalis lateralis sinister C. Spatium preepiploicum
165.Більш вільно ексудат з нижнього поверху черевної порожнини в порожнину таза може попадати з: A. Sinu mesenterico dextro B. Recessu iliocaecali superiore C. Sinu mesenterico sinistro
166.Syntopia intestini tenuae: A. Omentum minus B. Omentum majus C. Intestinum crassum, mesocolon transversum et mesocolon sigmoideum D. Peritoneum parietale та органи заочеревинного простору E. Органи малого тазу
167.Intestinum tenue від intestini crassi відрізняють за: A. Діаметром та кольором B. Відсутністю teniae C. Відсутністю haustrae D. Відношенням до очеревини E. Відсутністю appendicum epiploicarum
168.Лінія прикріплення radicis mesenterii відповідає лінії, яка йде скелетотопічно: A. Від лівої поверхні Th XII хребця до promontorii B. Від лівої поверхні LII хребця до articulationis sarcoiliacae dextrae C. Від лівої поверхні LII хребця до promontorii
169.На протилежному від mesenterii півколі intestini ilii на відстані 25 – 125см проксимальніше anguli ileocaecalis іноді можна знайти випинання різної форми, яке описано як: A. Природжена киста B. Хвороба Фоваллі – Гіршпpунга C. Дивертикул Меккеля
170.Дивертикул Меккеля – це залишок: A. Urachi B. Ductus venosi C. Ductus omphaloenterici
171.Джерелом кровопостачання іntestinі tenuis (без duodedi) являється: A. Truncus coeliacus B. A. mesenterica superior C. A. mesenterica interior
172.A. mesenterica superior до різних частин intestini tenuis віддає гілки: A. Pancreaticoduodenalem superiorem B. Pancreaticoduodenalem inferiorem C. Jejunales D. Ileales
173.При порушенні кровопостачання в системі trunci coeliaci кров частково до органів верхнього поверху може надходити з a. mesenterica superiore за анастомозом між артеріями: A. Gastricam dextram B. Gastricam sinistram C. Pancreaticoduodenalem superiorem D. Hepaticam propriam E. Pancreaticoduodenalem inferiorem
174.Кровопостачання відрізку intestini tenuis значно порушується, якщо рана брижі протягом, наприклад 3 – 4см, розташована: A. На відстні меньше 6 см від брижового краю кишки повздовж останнього B. На відстані більше 6 см від брижового краю повздовж останнього
175.Порушення кровопостачання відрізка intestini tenuis внаслідок поранень брижі на відстані меньше 6 см від брижового краю пояснюється пошкодженням: A. Артеріальних аркад першого порядку B. Aa jeunalium або ilealium C. Прямих гілок, які відходять від дистальних аркад
176.Nodi lymphoidei intestini tenuis, які вважаються періферiчними: A. Nodi juxtaintestinales I-III рядів B. Nodi mesenterici superiores C. Nodi coeliaci
177.Від nodis lymphoideus visceralibus лімфа надходить у: A. Nodos coeliacos B. Truncum intestinalem C. Truncos lumbales dextrum et sinistrum D. Ductum thoracicum E. Nodes lumbales
178. В межах cavitatis abdominis intestinum crassum поділяється на відділи: A. Caecum B. Colonum ascendentem C. Flexuram coli dextram D. Colonum transversum E. Colonum descendentem et colonum sigmoideum
179.Intestinum crassum відрізняється від intestini tenuis тим що: A. Більша за діаметром, має сірувато-голубуватий колір B. Має teniae C. Має haustrae D. Має appendices epiploicae E. Всі відділи розташовані мезоперітонеально
180.Які анатомо-фізіологічні особливості intestini crassi слід враховувати при виконанні оперативних втручань: A. Стінка тонша у порівнянні з intestino tenui B. Стінка більш товста ніж у тонкої кишки C. Вміст вважається інфікованим D. Товщина стінки нерівномірна E. Головним джерелом кровопостачання безпосередньо слід вважати аркади першого порядку, які формують так звану „крайову” судину
181.В практичному плані слід вважати, що в гірших умовах кровопостачання знаходяться: A. Caecum B. Colon ascendens C. Flexura coli dextra D. Flexura coli sinistra E. Colon descendens
182.Caecum та colonum ascendentem розграничує: A. Поперечна (відносно вісі кишки) площина на рівні верхнього краю ilei terminalis B. Поперечна (відносно вісі кишки) площина на рівні нижнього краю іlei terminalis C. Проекція на кишку lineae terminalis
183.Мезоперитонеально знаходяться у більшості випадків: A. Caecum B. Colon ascendens C. Colon transversum D. Colon descendens E. Colon sigmoideum
184.У більшості випадків власну брижу мають: A. Caecum B. Colon ascendens C. Colon transversum D. Colon descendens E. Colon sigmoideum
185.У більшості випадків caecum розташована: A. Своєю нижньою точкою на рівні lineae cristarum B. Своєю нижньою точкою на рівні lineae bispinarum C. В fossa іliaca dextra D. На рівні lineae bicostarum
186.Варіанти положення anguli iliocecalis: A. Низьке – в cavitate pelvis minoris B. Високе – в regione hypochondrica dextra C. Проміжне – тобто між високим та низьким положеннями D. В fossa іliaca sinistra E. В regione hypochondriaca sinistra
187.До клубово-сліпокишкового відділу відносяться: A. Appendix B. Caecum C. Ileum terminale D. Colon ascendens
188.При висвітленні клінічної анатомії caecum слід враховувати індивідуальні особливості, які стосуються: A. Розмірів B. Відношення до очеревини C. Форми D. Співвідношення з червоподібним відростком E. Положення в черевної порожнині
189.Частіше зустрічається caecum такої форми: A. Мішкоподібної B. Напівсферичної C. Асиметричної D. Конічної E. Бухтоподібної
190.Colon ascendens відносно очеревини розташована частіше: A. Інтраперитонеально B. Мезоперитонеально C. Інтраперитонеально з формуванням брижі
191.В більшості випадків поранення або прориву виразки на задній стінці coloni ascendentis супроводжується попаданням вмісту в: A. Cavitatem peritonealem B. Spatium retroperitonealem
192.Syntopia flexurae coli dextra: A. Facies visceralis hepatis –спереду та зверху B. Ren dexter (capsula adiposa) –позаду C. Vesica fellea –спереду та присередньо D. Pars descendens duodeni –позаду та присередньо E. Pars pylorica gastris –спереду
193.Особливості клінічної анатомії coloni transversi, які мають важливе практичне значення: A. Виражена індивідуальна мінливість форми B. Виражена індивідуальна мінливість положення C. Співвідношення з omento majore D. Особливості синтопії, які слід враховувати не тільки при операціях на органах черевної порожнини, але і таза, діагностиці ускладнень при запальних процесах E. Особливості кровопостачання
194.В кровопостачанні кишкових трансплантатів, що формуються за рахунок coloni transversi, має значення arcus Riolani як анастомоз між артеріями: A. Colicam dextram et colicam sinistram B. Colicam sinistram et sigmoideam C. Colicam mediam et colicam sinistram D. Colicam dextram et colicam mediam
195.Syntopia flexurae coli sinistrae: A. Ren sinister –позаду B. Pars lumbalis diaphragmatis –позаду C. Cauda pancreatis –позаду D. Lien –зверху та зліва E. Corpus pancreatis –позаду
196. Colon descendens відносно очеревини розташована частіше: A. Інтраперитонеально B. Мезоперитонеально C. Інтраперитонеально з формуванням брижі
197.Colon sigmoideum відносно очеревини розташована: A. Інтраперитонеально B. Мезоперитонеально C. Ретроперитонеально
198.Особливості клінічної анатомії coloni sigmoidei, які мають важливе практичне значення: A. Значна рухомість B. Мінливість синтопії C. Співвідношення mesocoloni sigmoidei з сечоводом D. Варіанти анастомозів між a. sigmoideam та a. rectalem superiorem
199.Appendicem vermiformem легше знайти, якщо керуватися: A. Ознаками, за якими відрізняють товсту кишку від тонкої B. Ознаками, за якими знаходять angulum ileocaecalem C. Ознаками, за якими знаходять caecum D. Положенням ilei terminalis E. Ходом teniae liberae coli
200.Індивідуальна мінливість appendicis vermiformis стосується: A. Розмірів B. Форми C. Відношення до очеревини D. Положення в черевної порожнині E. Положення відносно сaeci
201.Варіанти положень appendicis vermiformis відносно caeci: A. Низхідні (каудальні) B. Вісхідні C. Позасліпокишкові
202.До вісхідних положень appendicis vermiformis відносять: A. Бічне (латеральне) B. Присередне (медіальне) C. Переднє (вентральне) D. Заднє (ретроцекальне) E. Ретроперитонeальне
203.На передньо – бічну стінку живота основа appendicis vermiformis частіше проектується в точці між: A. Правою та середньою третинами lineae bispinalis B. Зовнішньою та середньою третинами лінії від пупка до spinam iliacam anteriorem superiorem C. Зовнішньою та середньою третинами lineae bicristarum
204.Апендикулярна точка між правою та середньою третинами lineae bispinarum описана: A. Мак-Бернеєм B. Ланцем C. Сітковським D. Ровзингом
205.Апендикулярна точка між зовнішньою та середньою третинами лінії від пупка до cristam iliacam anteriorem superiorem описана: A. Мак-Бернеєм B. Ланцем C. Сітковським D. Ровзингом
206.Важливо мати на увазі, що позасліпокишкове положення appendicis vermiformis може бути: A. Інтрамуральним (внутрішньостінковим) B. Інтраперітонеальним C. Позанирковим D. Ретроперітонeальним
207.A. appendicularis відходить від артерії: A. Colicae dextrae B. Iliacae internae C. Iliocolicae D. Colicae mediae
208.Особливості клінічної анатомії appendicis vermiformis, які мають важливе практичне значення: A. Положення в cavitate abdominis, яке залежить від положення caeci B. Положення відносно caeci C. Співвідношення ostii ileocaecalis з ostio appendicis vermiformis D. Варіанти анатомії a.appendicularis E. Значна мінливість синтопії
209.Джерелом кровопостачання intestini crassi являється артерія: A. Mesenterica superior B. Mesenterica interior C. Lumbales
210.У формуванні паралельної судини intestini crassi приймають участь гілки a.mesentericae interioris: A. Pancreaticoduodenalis interior B. Ileocolica C. Colica dextra et sinistra D. Colica media E. Rectalis superior
211.Основні групи лімфатичних вузлів intestini crassi: A. Nodi paracolici B. Вузли за ходом стовбура та гілок a.mesentericae interioris C. Nodi pre- et retrocaecales D. Nodi preaortici E. Nodi lumbales
212.Відтік жовчи та сoку підшлункової залози в межах papillae duodeni majoris, s. papillae Vateri регулюється стискачами: A. Лютгенса B. Одді C. M. shpincteri ducti pancreatici
213.Вікові особливості печінки (у новонароджених): A. Відносний розмір значно менший, чим у дорослих B. Відносний розмір значно більший, чим у
|
