B.Вище та зліва

C.Вище та справа

D.Нижче

 

103. Розташування bifurcationis aortae вище та зліва від початку venae cavae inferioris є причиною того що:

A. A. iliaca communis dextra здавлює v. iliacam communem dextram та утруднює венозний відтік від кінцівки

B. A. iliaca communis dextra здавлює v. iliacam communem sinistram та

утруднює венозний відтік від кінцівки

C. A. iliaca communis sinistra здавлює v. iliacam communem sinistram та утруднює венозний відтік від кінцівки

 

104. При нирковій коліці біль в правій половині живота, напруга м’язів, як і при гострому апендициті, виникають рефлекторно за участю нервів:

A. Subcostalis, XII

B. Iliohypogastrici

C. Ilioinguinalis

D. Obturatorii

 

105. Варикозне розширення вен спостерігається більш вираженим на лівій нижній кінцівці, тому що v. iliaca communis sinistra здавлюється:

A. Сечеводом

B. Яєчниковими (яєчковими) артерією та веною

C. Правою загальною клубовою артерією

 

106. При ревізії пухлиноподібне утворення в порожнині таза виявилося ниркою. Діагноз?

A. Nefroptosis

B. Ren migrans

C. Dystopia renis

D. Ren dislocatus

 

107. Для проведення шкірного розрізу при доступі до нирки за Федоровим використовують зовнішні орієнтири:

A. Costa XI

B. Costa XII

C. Margo m. erectoris spinae

D. Umbilicus

E. Margo externus m. recti abdominis

 

108. При доступі до нирки за Бергманном-Ізраелем використовують зовнішні орієнтири:

A. Costa XI

B. Costa XII

C. Margo m. erectoris spinae

D. Crista iliaca

E. Lig. Inguinalis

 

109. При доступі до нирки за Федоровим хірург враховує топографію шарів клітковини spatii retroperitonealis:

A. Textus cellulosi lumboglutealis

B. Textus cellulosi retroperitonealis

C. Paranephroni

D. Paracoloni

 

110. При доступі до нирки за Федоровим хірург досягає spatii retroperitonealis після розсічення fasciae:

A. Thoracolumbalis

B. Endoabdominalis

C. Retroperitonealis

D. Retrorenalis

 

111. При доступі до нирки за Федоровим хірург повинен роз’єднати, в межах spatii retroperitonealis, fasciam:

A. Endoabdominalem

B. Retroperitonealem

C. Retrorenalem

D. Prerenalem

E. Toldti

 

112. При необхідності виконати паранефральну блокаду голку вколюють:

A. Між costam XI та costam XII по lineam paravertebralem

B. В куті між costam XII та marginem m. erectoris spinae

C. В куті між cristam iliacam та marginem m. erectoris spinae

 

113. Традиційні операції на нирці при нефролітіазі:

A. Decapsulatio renis

B. Nephrotomia, nephropielotomia

C. Nephrostomia

D. Nephrectomia

E. Nephropexia

 

114. До органозберігаючих (ощадливих) операцій на нирці, при її ураженнях патологічним процессом, відносяться:

A. Resectio renis cuneata

B. Decapsulatio renis

C. Amputatio extremitatis superioris s. interioris

D. Resectio plana

E. Nephropexia

 

115. Традиційні операції на pelve renali при нефролітіазі:

A. Pyelotomia posterior transversa

B. Pyelotomia anterior longitudinalis

C. Pyelotomia posterior longitudinalis

D. Pyelostomia

E. Pyeloraphia

 

116. До реконструктивно-відновлюючих операцій на pelve renali або на нирково-сечоводному сегменті відносяться:

A. Pyeloureteroplastica

B. Pyelolitotomia

C. Resectio pelvis renalis

D. Resectio pelvis renalis cum stricturae ureteris

E. Pyeloureteroanastomosis

 

117. При пересадці нирки її частіше трансплантують:

A. Ортотопічно – на місце видаленої

B. Гетеротопічно – в клубкову ямку

C. Гетеротопічно – в переднє-внутрішню ділянку стегна

 

118. При нефроптозі зі значними функційними порушеннями виконується:

A. Decapsulatio renis

B. Nephrectomia

C. Pyeloureteroplastica

D. Nephropexia

E. Pyeloureteroanstomosis

 

119. Nephrotomia частіше виконується за лінією Цондека, яка проходить:

A. По середині опуклій поверхні нирки повздовжно

B. Між двома передніми та задньою третинами опуклої поверхні нирки повздовжньо

C. Поперечно, по опуклій поверхні нирки, поділяючи її на дві однакові половини

 

120. Утруднення венозного відтоку від лівої нижньої кінцівки, особливо у людей похилого віку, пояснюється:

A. Здавленням v. iliacae communis sinistrae сечеводом

B. Здавленням v. iliacae communis sinistrae a. iliaca communi dextra

C. Ущільненням стінки судини за рахунок атеросклерозу зі зменьшенням еластичності

 

121. Після розрізу fasciae endoabdominalis (transversalis) при доступі до нирки за Федоровим хірург потрапляє в клітковинний простір:

A. Paranephronum

B. Paracolonum

C. Textum cellulosum retroperitonealem

 

122. Запальний процес на задній стінці coloni ascendentis (descendentis) не відразу переходить в межі paracoloni, а затримується фасцією:

A. Transversali

B. Retroperitoneali

C. Retrorenali

D. Toldti

 

123. При проходженні каменя по сечоводу виникає подразнення, в основному, нерва:

A. Iliohypogastrici

B. Ilioinguinalis

C. Genitofemoralis

D. Femoralis

 

124. Під час виділення нирки з жирової капсули необхідно враховувати індивідуальну мінливість судин, а саме:

A. Варіанти розгалуження a. renalis в межах hili renalis

B. Варіанти розгалуження v. renalis в межах hili renalis

C. Наявність a. renalis accessoriae

 

125. При виконанні sympathectomiae lumbalis truncus sympathicus розшукують:

A. За ходом vasorum testicularium (ovaricae)

B. За ходом ureteris

C. Біля marginis medialis m. psoatis majoris

D. Позаду partis abdominalis aortae

 

126. Формуванню каменя після nephrotomiae, pyelotomiae сприяє:

A. Накладання шва крізь паренхиму нирки та слизову calices або pelvis

B. Накладання шва тільки крізь паренхиму нирки

C. Застосування товстого (№ 6) кетгута

D. Надмірне затягування швів

 

127. Під час ureteroraphiae слід враховувати можливість таких ускладнень:

A. Звуження просвіту за рахунок шва

B. Виникнення запального процессу внаслідок недостатньої герметичності шва

C. Каменеутворення в ділянці шва

D. Пошкодження trunci sympathici

E. Пошкодження cysternae chyli

 

128. Для зменшення імовірності ускладнень при накладанні ureteroureteroanastomosis було запропоновано:

A. Зшивати косозрізані кінці

B. Залишати в просвіті сечоводний катетер

C. Огортати місце сформованого анастомозу клаптем фасції

D. Формувати співустя за методом “ринди”

E. Застосувати П-подібні шви

 

129. Для зменшення імовірності ускладнень після ureterotomiae було запропоновано:

A. Ureteroraphia transversa

B. Ureteroraphia longitudinalis

C. Рану не ушивати

D. Прошивати всі шари стінки

E. Накладати адвентіційно-м’язові шви

 

130. Після resectionis ureteris були запропоновані:

A. Ureterocystoneostomia

B. Ureterocutaneostomia

C. Ureterosigmoideostomia

D. Ureteroureterostomia

E. Ureteroplastica відрізком intestini tenuis

 

131. За пропозицею С. Р. Миротворцева ureterosygmoideostomia включає такі основні технічні прийоми:

A. Підготовка кінця ureteris шляхом надсікання на 1-1,5см повздовжньо

B. Фіксація кінця ureteris в тунелі, який формується зі стінки кишки

C. Вшивання кінця ureteris в розріз стінки кишки за допомогою серозно-м’язово-адвентиційних швів

D. Формують анастомоз кінець в бік, зшиваючи слизові оболонки кишки та сечоводу

E. Захищають анастомоз серозно-м’язовими швами та перитонізують ділянку операції на кишці

 

132. Формування ureteroureteroanastomosis за типом “ринди” передбачає такі основні технічні прийоми:

A. “Розщеплення” дистального кінця ureteris повздовжнім розрізом на 0,5-1,0см

B. Прошивання проксимального кінця П-подібним швом

C. Втягування дистального кінця в проксимальний за допомогою П-подібних швів

D. Втягування проксимального кінця в дистальний за допомогою П-подібних швів

E. Накладання допоміжних м’язово-адвентиційних швів

 

133. Внаслідок порушення процесів диференцировки вольфової протоки виникають вади розвитку ureteris:

A. Стріктури

B. Неповне подвоєння

C. Нейром’язова дисплазія (мегауретер)

D. Подвоєння

E. Внутрішньосечовникові клапани

 

134. При гетеротопічній пересадці нирки формується судинний анастомоз між нирковими судинами та:

A. Аортою та нижньою порожнистою веною

B. Загальними клубовими артерією та веною

C. Зовнішніми клубовими артерією та веною

D. Внутрішніми клубовими артерією та веною

 

135. Для успішної трансплантації нирки необхідні:

A. Підбір донора за антигенними показниками

B. Використання нирки як трансплантанта в межах 3-12 годин після смерті донора

C. Використання нирки як трансплантанта не пізніше 1,5години після смерті донора

D. Призначення хворому в післяопераційному періоді антиоксидантів, імунодепресивних препаратів

E. Призначення хворому в післяопераційному періоді препаратів, стимулюючих імунітет.