Топографічна анатомія та оперативна хірургія голови

1. Для проведення границі між головою та шиєю використовуються зовнішні орієнтири:

A. Margo inferior mandibulae

B. Apex processus mastoidei

C. Linea nuchae superior

D. Linea nuchae inferior

E. Protuberantia occipitalis externa (inion)

 

2. Границю між neurocranium viscerocranium проводять з урахуванням зовнішніх орієнтирів, а саме:

A. Marginis supraorbitalis

B. Marginis infraorbitalis

C. Osis zygomatici

D. Arcus zygomatici

E. Pori acustici externi

 

3. Calvariam поділяють на regiones:

A. Frontoparietooccipitalem

B. Temporalem

C. Orbitales

D. Mastoideas

E. Glabellam

 

4. Складовими черепного показника для визначення форми голови являються:

A. Ширина черепа (відстань між tubera parietalia)

B. Ширина черепа (відстань між лобними горбами)

C. Довжина черепа (відстань між glabella та зовнішнім потиличним виступом)

D. Довжина черепа (відстань між glabellam та рівнем marginis posterioris foraminis magni)

 

5. Viscerocranium поділяється на regiones:

A. Orbitales

B. Nasalem

C. Oris et mentalis

D. Buccalem

E. Facialem lateralem

 

6. Regio facialis lateralis поділяється на regiones:

A. Buccalem

B. Paratideomassatericam

C. Temporalem

D. Facialem profundam

E. Cavitatem oris

 

7. За співвідношенням поперечного та повздовжнього розмірів описані форми голови:

A. Mesocephalus

B. Dolichocephalus

C. Ortocephalus

D. Brachicephalus

 

8. Шари м’яких тканин regionis frontoparietooccipitalis:

A. Cutis et paniculus adiposus

B. Fascia superficialis

C. Galea aponeurotica

D. Spatium subaponeuroticum

E. Pericranium et tela subpericrania

 

9. Границі regionis frontoparietooccipitalis:

A. Спереду - margo supraorbitalis та glabella

B. Ззаду - linea nuchae inferior

C. Ззаду - linea nuchae superior

D. З боків - linea temporalis superior

E. З боків - arcus zygomatici

 

10. При типових скальпованих ранах calvariae до скальпу входять шари:

A. Cutis et paniculus adiposus

B. Galea aponeurotica

C. Spatium subaponeuroticum

D. Periosteum (pericranium)

 

11. B regione temporalі розташовані артерії:

A. Supraorbitalis

B. Supratrochlearis

C. Temporalis superficialis

D. Temporales profundi

E. Temporalis media

 

12. B regione frontali розташовані артерії:

A. Angularis

B. Supraorbitalis

C. Supratrochlearis

D. Frontalis

 

13. B regione occipitali розташовані артерії:

A. Occipitalis

B. Auricularis posterior

C. Occipitalis major

D. Occipitalis minor

 

14. Regio frontalis іннервується нервами:

A. Supraorbitali

B. Supratrochleari

C. Zygomaticotemporali

D. Auriculotemporali

 

15. Regio occipitalis іннервується за рахунок таких нервів:

A. Auriculares posteriores

B. Occipitales

C. Occipitales majores

D. Occipitales minores

E. Auriculotemporales

 

16. Запаленню в regione frontoparietooccipitali сприяє наявність клітковинних просторів:

A. Paniculi adiposi

B. Interaponeurotici

C. Subaponeurotici

D. Subperiostei

 

17. Запаленню в regione temporali сприяє наявність клітковинних просторів:

A. Paniculi adiposi

B. Interaponeurotici

C. Subaponeurotici

D. Temporopterygoidei

 

18. Шари regionis temporalis:

A. Cutis et paniculus adiposus

B. Galea aponeurotica

C. Aponeurosis temporalis (lamina superficialis, spatium interaponeuroticum, lamina profunda)

D. Spatium subaponeuroticum

E. M. temporalis

 

19. Поверхнево спереду від вуха проходить судинно-нервовий пучок:

A. Vasa temporalia superficialia

B. N. auriculotemporalis

C. N. facialis

D. Vasa facialia

E. A. maxillaris

 

20. Судини regionis frontoparietooccipitalis розташовані:

A. B paniculo adiposo

B. Під galea aponeurotica

C. Під pericranio (periosteo)

 

21. Товщина кісток calvariae залежить, насамперед, від товщини:

A. Laminae externae

B. Diploes

C. Laminae internae

 

22. Які групи лімфовузлів вважаються регіонарними для regionis frontoparietooccipitalis?

A. Parotidei

B. Retroauriculares

C. Cervicales profundi

D. Occipitales

E. Submandibulares

 

23. Хід екстракраніальної системи судин:

A. Повздовж galeae aponeuroticae

B. В різних напрямках – в залежності від ділянки

C. Знизу вверх та радіально

 

24. В яких шарах regionis frontoparietooccipitalis є більше умов для обмеження запального процесу або гематоми?

A. Paniculo adiposo

B. Spatio subaponeurotico

C. Tela subpericrania

 

25. Чому пошкодження laminae internae calvariae при ЧМТ більш значне, чим laminae externae?

A. Lamina interna при ЧМТ прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили на розрив

B. Lamina interna при ЧМТ прогинається за меншим радіусом та зазнає дію сили на розрив

C. Lamina interna значно тонша ніж lamina externa

 

26. У яких шарах regionis frontoparietooccipitalis є умови для розвитку запального процесу як флегмони?

A. Paniculo adiposo

B. Spatio subaponeurotico

C. Tela subpericrania

 

27. Запалення якого шару клітковини regionis temporalis може ускладнитися запаленням corporis adiposum buccae?

A. Paniculi adiposi

B. Spatii interaponeurotici

C. Spatii subaponeurotici

 

28. Венознa системa neurocranii поділяться на вени:

A. Extracraniale

B. Diploicae

C. Intracraniale

D. Circulus Willisi

 

29. Що з’єднує підсистеми (яруси) вен neurocranii?

 

A. Vv. diploicae

B. Vv. emisariae

C. Vv. cerebri

D. Sinus durae matris

 

30. Найбільше значення у виникненні внутрішньочерепних ускладнень при запальних процесах regionis frontoparietooccipitalis мають:

A. Vv. diploicae

B.Vv. emisariae

C. Vv. cerebri

D. Sinus durae matris

 

31. Найбільші vv. emisariae є в ділянках:

A. Mastoidea

B. Temporali

C. Occipitali

D. Parietali

 

32. В якому шарі regionis frontoparietooccipitalis скупчилася кров, як що гематома не має чітких границь?

A. Paniculo adiposo

B. Spatio subaponeurotico

 

33. При виникненні у якому шарі regionis frontoparietooccipitalis гематоми різко обмежені?

A. Paniculo adiposo

B. Spatio subaponeurotico

C. Tela subpericrania

 

34. При пораненні м’яких тканин regionis temporalis можуть пошкоджуватися:

A. Vasa temporalia superficialia

B. Truncus nervi facialis

C. N. auriculotemporalis

D. Aa. temporales profundae

E. A. meningea media

 

35. N. auriculotemporalis – це гілка нерва:

A. Facialis

B. Maxillaris

C. Mandibularis

 

36. Закриті травми regionis temporalis вважаються небезпечними за рахунок можливого пошкодження, насамперед, артерії:

A. Temporalis superficialis

B. Temporalium profundarum

C. Meningeae anterioris

D. Meningeae mediae

E. Cerebri mediae

 

37. Стовбур a. meningeae mediae проектується за схемою Кренлейна на місце перетину:

A. Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю

B. Передньої вертикалі з нижньою горизонталлю

C. Середньої вертикалі з нижньою горизонталлю

D. Задньої вертикалі з нижньою горизонталлю

 

38. Ramus frontalis a. meningeae mediae проектується за схемою Кренлейна на місце перетину:

A. Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю

B. Передньої вертикалі з нижньою горизонталлю

C. Задньої вертикалі з нижньою горизонталлю

 

39. Ramus posterior a. meningae mediae за схемою Кренлейна проектується на місце перетину:

A. Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю

B. Задньої вертикалі з верхньою горизонталлю

C. Середньої вертикалі з верхньою горизонталлю

 

40. При пораненні м’яких тканин regionis occipitalis можуть пошкоджуватися:

A. Vasa occipitalia

B. Vasa auricularia posteriora

C. N. auriculotemporalis

D. N. auricularis posterior

E. N. occipitalis major

 

41. Трепанаційний трикутник processus mastoidei описаний:

A. Кренлейном

B. Шипо

C. Бурденком

D. Поленовим

 

42. При доступі в межах трикутника Шипо при мастоїдитах необхідно бачити:

A. Antrum mastoideum

B. Aditum ad antrum

C. Tubam auditivam

D. Cavitatem tympanum

E. Membranam tympanicam

 

43. Передня границя трикутника Шипо:

A. Margo posterior pori acustici externi

B. Margo anterior pori acustici externi

C. Spina supra meatum

D. Processus styloideus

 

44. Задня границя трикутника Шипо:

A. Margo posterior m. sternocleidomastoidei

B. Crista mastoidea

C. Spina supra meatum

 

45. Верхня границя трикутника Шипо:

A. Spina supra meatum

B. Linea temporalis

C. Margo inferior pori acustici externi

D. Crista mastoidea

E. Linea horisontalis на рівні arcus zygomatici

 

46. Границі трикутника Шипо:

A. Linea horisontalis на рівні arcus zygomatici – верхня

B. Linea temporalis - верхня

C. Crista mastoidea – задня

D. Вертикальна лінія на рівні marginis posterioris pori acustici externi et spinae supra meatum до apicem processus mastoidei – передня

E. Crista mastoidea – передня

 

47. Варіанти будови processus mastoidei:

A. Пневматичний

B. Склеротичний

C. Гіпертрофічний

D. Губчастий

E. Атрофічний

 

48. При виході за межі передньої границі трикутника Шипо під час трепанації можна ушкодити:

A. Meatum acusticum externum

B. Canalem nervi facialis

C. Nervum facialem

D. Cavitatem tympanicam

E. Recessum epitympanicum

 

49. При виході за межі верхньої границі трикутника Шипо під час трепанації можна ушкодити:

A. Tegmen tympanum

B. Recessum epitympanicum

C. Parietem superiorem meatus acustici externi

D. N. auricularem posteriorem

 

50. При виході за межі задньої границі трикутника Шипо під час трепанації можна ушкодити:

A. A. occipitalem

B. A. auricularem posteriorem

C. Sinum sigmoideum

D. Sinum occipitalem

E. N. occipitalem majorem

 

51. В межах fossae cranii anterioris розташовані:

A. Crista galli

B. Foramen caecum

C. Foramen spinosum

D. Fissura orbitalis superior

E. Foramen rotundum

 

52. В межах fossae cranii mediae розташовані:

A. Canalis opticus

B. Fissura orbitalis superior

C. Porus acusticus internus

D. Foramina: rotundum, ovale, spinosum

E. Foramen lacerum

 

53. В межах fossae cranii posterioris розташовані:

A. Foramen magnum

B. Canalis hypoglossus

C. Foramen lacerum

D. Foramen jugulare

E. Porus acusticus internus

 

54. В межах ossis ethmoidalis проходять:

A. V. emissaria foraminis caeci

B. Nn. olfactorii

C. N. ethmoidalis anterior

D. Aa. ethmoidales

E. N. opticus

 

55. Розповсюдженню запального процесу з порожнини носа в передню черепну ямку сприяє:

A. V. emissaria foraminis caeci

B. N. opticus

C. Nn. olfactorii

D. Vv. ophtalmicae

 

56. Запальний процес може переходити в fossam craniam mediam з:

A.Cavitatis orbitae

B. Auris mediae

C. Sinuum paranasalium

D. Cavitatis oris

 

57. Запальний процес в fossa crania posteriori може виникати як ускладнення при:

A. Мастоїдитах

B. Середніх отитах

C. Внутрішніх отитах

D. Паротитах

E. Ретробульбарних абсцесах

 

58. Hematoma epiduralis виникає при переломах:

A. Calvariae

B. Basis cranii

 

59. Відростки durae matris encephali:

A. Falx cerebri

B. Tentorium et falx cerebelli

C. Confluens sinuum

D. Diaphragma sellae

E. Cavum trigeminale

 

60. Dura mater encephali кровопостачають артеріі:

A. Meningea anterior

B. Meningea superior

C. Meningea media

D. Meningea inferior

E. Meningeae posteriores

 

61. Falx cerebri містить:

A. Sinum sagittalem superiorem

B. Sinum sagittalem inferiorem

C. Sinum rectum

D. Sinum transversum

E. Sinum occipitalem

 

62. Falx cerebelli містить:

A. Sinum transversum

B. Sinum occipitalem

C. Sinum sigmoideum

D. Sinum sagittalem inferiorem

 

63. Біля sellae turcicae розташовані:

A. Sinus petrosus superior

B. Sinus cavernosus

C. Sinus intercavernosus

D. Sinus petrosus inferior

E. Confluens sinuum

 

64. Confluens sinuum – це з’єднання:

A. Sinus sigmoidei

B. Sinus transversi

C. Sinus sagittalis superioris

D. Sinus occipitalis

E. Sinus recti

 

65. До confluentis sinuum кров поступає з:

A. Sinus transversi

B. Sinus occipitalis

C. Sinus sagittalis superioris

D. Sinus sagittalis inferioris

E. Sinus recti

 

66. У відтоці крові з confluentis sinuum задіяні:

A. Sinus petrosus superior

B. Sinus petrosus inferior

C. Sinus transversus

D. Sinus cavernosus

E. Sinus sigmoideus

 

67. Орієнтиром для знаходження confluentis sinuum може служити:

A. Sella turcica

B. Foramen magnum

C. Protuberantia occipitalis interna

D. Ala major ossis sphenoidalis

E. Foramen lacerum

 

68. У відтоці крові з sinus cavernosi задіяні:

A. Sinus sphenoparietalis

B. V. cerebri magna

C. Sinus petrosus inferior

D. Sinus petrosus superior

E. Sinus sagittalis inferior

 

69. В sinu cavernoso проходить:

A. A. cerebri anterior

B. A. cerebri media

C. A. carotis interna

D. N. opticus

 

70. В стінці sinus cavernosi розташовані:

A. N. abducens

B. N. oculomotorius

C. N. trochlearis

D. N. facialis

E. N. opticus

 

71. A. meningea media в cavitatem cranii попадає крізь foramen:

A. Spinosum

B. Ovale

C. Rotundum

D. Lacerum

 

72. Яка з cisternarum subarachnoidalium має найбільше практичне значення?

A. Chiasmatis

B. Fossae lateralis cerebri

C. Interpeduncularis

D. Cerebellomedullaris

 

73. Cisterna cerebellomedullaris безпосередньо сполучається з:

A. Ventriculo IV

B. Ventriculo III

C. Ventriculo laterali

 

74. Cisterna cerebellomedullaris сполучається з ventriculo quarto крізь:

A. Aperturam medianam (Magendie)

B. Foramen interventriculare (Monro)

C. Aperturam lateralem (Luschkae)

 

75. Plexus choroideus – це похідні:

A. Durae matris encephali

B. Arachnoideae matris encephali

C. Piae matris encephali

 

76. Liquor cerebrospinalis міститься між оболонками:

A. Duram matrem encephali

B. Arachnoideam matrem encephali

C. Piam matrem encephali

 

77. Liquorem cerebrospinalem отримують при пункції:

A. Епідурального простору

B. Субдурального простору

C. Субарахноідального простору

D. Cornus anterius ventriculi lateralis

E. Cornus posterius ventriculi lateralis

 

78. Circulus arteriosus cerebri (Willisi) формується гілками артерій:

A. Carotis internae

B. Carotis externae

C. Vertebralium

 

79. Які гілки a. carotis internae приймають участь у формуванні circuli Willisi?

A. Cerebri posterior

B. Cerebri media

C. Cerebri anterior

D. Communicans posterior

E. Communicans anterior

 

80. Які гілки a. basilaris приймають участь у формуванні circuli Willisi?

A. Cerebri media

B. Cerebri anterior

C. Cerebri posterior

D. Communicans posterior

 

81. Circulus Willisi частіше розірваний (відсутні aa. communicantes) у:

A. Доліхоцефалів

B. Брахіцефалів

C. Мезоцефалів

 

82. Ventriculi laterales з ventriculo III сполучає:

A. Apertura mediana

B. Foramina interventricularia

C. Aperturae laterales

D. Aqueductus cerebri

 

83. Ventriculus tetrius з ventriculo IV сполучає:

A. Foramina interventricularia

B. Apertura mediana

C. Aqueductus cerebri

D. Aperturae laterales

 

84. При ЧМТ кров частіше скупчується в межах більш глибших борозен:

A. Precentrali

B. Centrali

C. Sulco laterali (Sylvii)

D. Postcentrali

E. Intraparietali

 

85. Sulcus lateralis (Sylvii) проектується за схемою Кренлейна на:

A. Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

B. Бісектрису кута між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю

C. Лінію між точкою перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з верхньою горизонталлю

 

86. Sulcus centralis (Rolandi) проектується за сіткою Кренлейна на:

A. Бісектрису кута між верхньою горизонталлю та лінією, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

B. Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

C. Лінію між точками перехрестя верхньої горизонталі з передньою та задньою вертикальними лініями

 

87. Granulationes arachnoidales (Pacchioni) – це похідні:

A. Durae matris encephali

B. Arachnoideae matris encephali

C. Piae matris encephali

 

88. При переломах basis cranii в межах fossae cranii anterioris кровотеча з носу та носоглотки виникає внаслідок пошкодження:

A. Vasorum ethmoidalium

B. Osiss frontalis

C. Ossis ethmoidalis

D. A. carotis internae

E. Corporis ossis sphenoidalis

 

89. При переломах basis cranii в межах fossae cranii mediae кровотеча з носу та носоглотки виникає внаслідок пошкодження:

A. Sinus cavernosi

B. Corporis ossis sphenoidalis

C. Partis petrosae ossis temporalis et membranae tympani

D. Vasorum ethmoidalium

E. A. carotis internae

 

90. При переломах basis cranii в межах fossae cranii mediae кровотеча крізь meatum acusticum externum виникає внаслідок пошкодження:

A. Corporis ossis sphenoidalis

B. Partis petrosae ossis temporalis

C. Membranae tympani

D. Partis squamosae ossis temporalis

E. A. carotis internae

 

91. Вади розвитку neurocranii:

A. Мозкові грижі

B. Краніостеноз

C. Макрогнатія

D. Гідроцефалія

E. Ранула

 

92. Місцева інфільтраційна анестезія при ПХО м’яких тканин neurocranii може доповнюватися блокадою nervorum:

A. Supraorbitalis

B. Maxillaris

C. Auriculotemporalis

D. Occipitalis majoris

E. Occipitalis minoris

 

93. ЧМТ поділяють на:

A. Закриті

B. Відкриті

C. Комбіновані

D. Поєднані

 

94. Закриті ЧМТ – це травми:

A. Без пошкодження cutis neurocranii

B. З пошкодженням тільки cutis

C. З пошкодженням тільки cutis et paniculi adiposi

D. З пошкодженням тільки м’яких тканин, без перелому будь-яких кісток neurocranii

 

95. Відкритою ЧМТ вважають при пошкодженні:

A. М’яких тканин neurocranii

B. М’яких тканин та якийсь з кісток neurocranii

 

 

96. Проникаючою ЧМТ вважають травму з пошкодженням:

A. М’яких тканин та якийсь з кісток neurocranii

B. М’яких тканин, якийсь з кісток та durae matris encephali

C. М’яких тканин, якийсь з кісток та всіх оболонок головного мозку

 

97. Punctio cornus anterius ventriculi lateralis в точці Кохера:

A. 4 см уперед від suturae coronalis та на 4 см ззовні від lineae medianae neurocranii

B. На 2 см уперед від suturae coronalis та на 4 см ззовні від lineae medianae neurocranii

C. На 2 см уперед від suturae coronalis по lineam medianam neurocranii

 

98. Точка Денді для пункції cornus posterius ventriculi lateralis знаходиться:

A. На 1,5 см вище protuberantiae occipitalis externae та на 1,5 см вправо або вліво від lineae medianae neurocranii

B. На 3 см вище protuberantiae occipitalis externae та на 3 см вправо або вліво від lineae medianae neurocranii

C. На 2 см вище protuberantiae occipitalis externae по lineam medianam neurocranii

 

 

99. Довга вісь рани при ПХО м’яких тканин neurocranii повинна співпадати з:

A. Ходом galeae aponeuroticae

B. Напрямком судин м’яких тканин та нервів

C. В залежності від ділянки операції за ходом ліній натягування шкіри

 

100. У якому напрямку йдуть судини м’яких тканин neurocranii:

A. По різному, в залежності від ділянки

B. Знизу вверх та радіально

C. В горизонтальному напрямку

D. Повздовж galeae aponeuroticae у всіх ділянках neurocranii

 

E. 101. При проникаючих ранах neurocranii виконують:

A. ПХО рани м’яких тканин та кісткової рани

B. Ревізію оболон, міжоболонних просторів, мозку

C. Зупинку кровотечі, видалення гематом

D. Видалення пошкоджених частин мозку нейрохірургічною ложкою

E. Дренування spatii subduralis гумовими смужками

 

102. Остаточну зупинку кровотечі з a. meningeae mediae виконують шляхом:

A. Прикладання гемостатичної губки

B. Прикладання шматка м’яза

C. Електрокоагуляції

D. Лігування з прошиванням durae matris encephali

 

103. При травмах regionis temporalis джерелом ері- або субдуральної гематоми частіше буває:

A. A cerebri posterior

B. A. cerebri media

C. A. meningea media

D. Sinus petrosus inferior

 

104. Стереотaксичні операції – це операції, які потребують використання:

A. Сітки Кренлейна-Брюсової

B. Атласів топографії головного мозку

C. Зовнішніх орієнтирів neurocranii Внутрішньомозкових орієнтирів

 

105. Основою стереотaксичного принципу виконання операції на головному мозку вважається:

A. Проектування мозкових структур на зовнішні орієнтири neurocranii Співпоставлення результатів краніометрії та церебральної ангіографії

B. Переведення просторових координат мозкових структур в показники координатної системи спеціального апарату

 

106. Хірургічна тампонада як спосіб зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris являє собою:

A. Лігування

B. Використання клаптика м’яза для закриття рани синуса

C. Введення в spatium epidurale тампона на рівні пошкодження синуса

D. Виконання способа Бурденка

 

107. Біологічна тампонада як спосіб зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris це -:

A. Спосіб Бурденка

B. Використання клаптика м’яза для закриття рани синуса

C. Використання гемостатичної губки

 

108. Для зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris М.Н. Бурденко запропонував:

A. Вводити тампон в spatium epidurale з метою здавлення синуса

B. Закривати рану синуса клаптиком м’яза

C. Виконувати лігування синуса з прошиванням

D. Закривати рану синуса клаптем з поверхневого листка durae matris

 

109. Лігування sinus sagittalis superioris позаду проекції sulci centralis за схемою Кренлейна ускладнюється:

A. Набряком головного мозку

B. Розвитком ішемічного інсульту

C. Розвитком геморагічного інсульту

 

110. При накладанні швів на рану sinus sagittalis superioris прошивають:

A. Всі шари durae matris encephali

B. Тільки поверхневий шар durae matris encephali

 

111. Які зовнішні орієнтири використовують для проведення punctionis suboccipitalis?

A. Lineam medianam posteriorem

B. Processum spinosum C III

C. Processum spinosum C II

D. Protuberantiam occipitalem externam

 

112. Які внутрішні орієнтири використовують при субокціпітальній пункціі?

A. Processum transversum C II

B. Processum spinosum C II

C. Os occipitale

D. Marginem posteriorem foraminis magni

 

113. Голку при punctionem suboccipitalem вводять:

A. Над processu spinoso C II

B. На 1,5 см нижче protuberantiae occipitalis externae

C. На середuні відстані між protuberantiam occipitaliem externam та processum spinosum C II

D. По lineam medianam posteriorem

 

114. У яку з cisternas subarachnoidales вводиться голка при punctiom suboccipitalem?

A. Interpeduncularem

B. Cisternam fossae lateralem

C. Cerebellomedullarem

 

115. Кістково-пластичну трепанацію частіше виконують за способом:

A. Кушінга

B. Вагнера – Вольфа

C. Олівекруни

D. Єгорова

 

116. Етапи кістково-пластичної трепанації за Олівекруни:

A. Формування шкірно-апоневротичного клаптя

B. Формування кісткового отвору 6#8 cм

C. Формування окісно-кісткового клаптя

D. Розтин durae matris

 

117. Етапи кістково-пластичної трепанації за Вагнером-Вольфом:

A. Формування шкірно-апоневротичного клаптя

B. Формування шкірно-апоневротично-кісткового клаптя

C. Формування кісткового отвору 6#8 cм

D. Розтин durae matris

 

118. Скільки фрезових отворів роблять при типовій кістково-пластичній трепанації?

A. Одне

B. Чотири

C. П’ять

D. Сімь

 

119. Скільки фрезових отворів роблять при декомпресійній трепанації черепа?

A. Два

B. П’ять

C. Одне

D. Чотири

 

120. Який спеціальний інструмент подає сестра хірургу після формування шкірно-апоневротичного клаптя і розсічення окістя при кістково-пластичній трепанації?

A. Коловорот

B. Провідник Полєнова

C. Распатор

D. Лещата Дальгрена

 

121. Який інструмент буде використовувати хірург після відшаровування окістя при кістково-пластичній трепанації?

A. Жолобувате долото

B. Провідник Поленова

C. Коловорот

D. Лещата Дальгрена

 

122. Які інструменти будуть використовувати після формування фрезових отворів при кістково-пластичній трепанації?

A. Лещата Дальгрена

B. Елеватори

C. Провідник Полєнова

D. Дротяну пилку

 

123. Який інструмент першим застосовують після накладання фрезового отвору при трепанації за Кушингом?

A. Провідник Полєнова

B. Дротяну пилку

C. Лещата Дальгрена

D. Лещата нейрохірургічні Ясена

E. Лещата нейрохірургічні Єгорова

 

124. Як розтинають durae matris при декомпресійній трепанації за Кушингом?

A. Лінійним розрізом

B. Хрестоподібним розрізом

C. Формують клапоть

 

125. Після трепанації за Кушингом durae matris:

A. Ушивають рідкими швами

B. Шви не накладають

 

126. В ділянці neurocranii виконують:

A. Резекційні трепанації

B. Кістково-пластичні трепанації

C. Декомпресійні трепанації

D. Гайморотомії

E. Антротомії

 

127. Які оперативні прийоми, запропоновані для зупинки кровотечі при пораненні sinus sagittalis superioris, не порушують його прохідності?

A. Хірургічна тампонада

B. Спосіб Бурденка

C. Застосування силіконової трубки з балончиками на кінцях

D. Raphia

 

128. Які оперативні прийоми, запропоновані для зупинки кровотечі при пораненні sinus sagittalis superioris, порушують його прохідність?

A. Хірургічна тампонада

B. Біологічна тампонада

C. Ligatura

D. Raphia

E. Спосіб Бурденка

 

129. Для покращення кровопостачання головного мозку застосовують:

A. Формування мікроаностомозів між екстра- та інтракраніальною системою судин

B. Формування мікроанастомозів між судинами екстракраніальної системи

C. Ендовазальні оперативні втручання

D. Стереотаксичні операції

 

130. При закритих ЧМТ з нечіткими симптомами для виявлення наявності та локалізації епі- та субдуральних гематом іноді використовуєть:

A. Punctio cornus anterius ventriculi lateralis

B. Punctio cornus posterius ventriculi lateralis

C. Trephination

D. Punctio cisternae cerebellomedularis

 

131. Найбільш ефективні методи лікування абсцесів головного мозку:

A. Широкий розтин з дренуванням

B. Повторні пункції

C. Екстирпація разом з капсулою

D. Активне дренування з застосуванням стереотаксичного метода

 

132. До реконструктивних операцій з приводу аневризм судин головного мозку слід віднести:

A. Кліпсування шийки аневризми

B. Укріплення стінки аневризми хірургічною марлею або швидкотвердіючою пластмасою

C. Тампонування балончиком

D. Оклюзія судини на рівні устя аневризми

 

133. З метою профілактики мозкових розладів при аневризмах судин головного мозку виконують:

A. Внутрішньочерепні операції на артеріях головного мозку

B. Операції на венозних пазухах твердої мозкової оболони

C. Екстракраніальні операції – на артеріях шиї

 

134. До паліативних операцій при пухлинах головного мозку слід віднести:

A. Декомпресійну трепанацію за Кушингом

B. Резекцію пухлини

C. Лікворорозвантажні операції

D. Кріодеструкцію стереотаксичну

E. Введення в пухлину короткоживучих ізотопів

 

135. Радикальними операціями при пухлинах головного мозку являються:

A. Екстирпація пухлини

B. Субтотальна резекція

C. Декомпресійна трепанація за Кушингом

D. Кріодеструкція стереотаксична

E. Введення короткоживучих ізотопів

 

136. При гідроцефалії в залежності від причини виконують:

A. Часткове видалення або коагуляцію судинних сплетень

B. Ліквідування причини оклюзії

C. Створення допоміжних шляхів відтоку ліквору

D. Декомпресійну трепанацію

 

137. Паліативні операції у випадках гострого переповнення лікворної системи при гідроцефалії:

A. Розвантажна пункція ventriculi lateralis

B. Ventriculostomia I або II

C. Декомпресійна трепанація за Кушингом

D. Ventriculocisternostomia за Торксильдсеном

E. Ventriculoauriculostomia за Пуденцем

 

138. Внутрішньочерепне видалення мозкової грижи включає:

A. Трепанацію черепа

B. Видалення грижового випинання екстра- або інтрадурально

C. Ventriculostomiam I або II

D. Пластику durae matris

E. Cranioplastycam

 

139. Лицевий показник визначається відсотковим співвідношенням:

A. Висоти лиця до його ширини

B. Ширини лиця до його висоти

 

140. За Бауером розрізняють типи лиця:

A. Респіраторний

B. Церебральний

C. Лептопрозопічний

D. Дигестивний

 

141. Мімічні м’язи іннервує нерв:

A. Mandibularis

B. Maxillaris

C. Facialis

 

142. До власне жувальних м’язів відносяться м’язи:

A. Buccalis

B. Temporalis

C. Masseter

D. Pterygoideus medialis

E. Pterygoideus lateralis

 

143. До допоміжних жувальних м’язів відносять м’язи:

A. Digastricus

B. Mylohyoideus

C. Buccalis

D. Geniohyoideus

 

144. До поверхневих вен лиця належать вени:

A. Facialis

B. Temporalis superficialis

C. Retromandibularis

D. Plexus pterygoideus

 

145. До глибоких вен лиця відносять:

A. V. retromandibularem

B. Plexum pterygoideum

C. V. facialem

 

146. Ділянки бічного відділу лиця кровопостачають гілки a. carotis externaе:

A. Facialis

B. Lingualis

C. Temporalis superficialis

D. Ophthalmica

E. Maxillaris

 

147. Регіонарнi групu лімфатичних вузлів лиця:

A. N. l. parotidei

B. N. l. submentales

C. N. l. supraclaviculares

D. N. l. submandibulares

E. N. l. cervicales superficiales et profundi

 

148. Наскрізною раною повік вважають рану з пошкодженням шарів:

A. Cutis et paniculi adiposi

B. M. orbicularis oculi

C. Tarsi

D. Vaginae bulbi

E. Tunicae conjunctivae

 

149. Cavitatem orbitae на partem bulbarem et partem retrobulbarem поділяє:

A. Tarsus

B. Tunica conjunctiva palpebrarum

C. Tunica conjunctiva bulbi

D. Vagina bulbi

 

150. Corpus adiposum orbitae розташоване:

A. B parte bulbari cavitatis orbitae

B. B parte retrobulbari cavitatis orbitae

 

151. Ретробульбарна флегмона – це запалення:

A. Corporis adiposi buccae

B. Corporis adiposi orbitae

C. Interstitii interpterygoidei

D. Interstitii temporopterygoidei

 

152. Запалення з cavitatis orbitae може переходити в порожнину черепа крізь:

A. Canalem opticum

B. Fissuram orbitalem superiorem

C. Fissuram orbitalem inferiorem

D. Foramina ossis etmoidalis

 

153. Запалення з cavitatis orbitae може переходити в глибоку ділянку лиця (fossa pterygopalatina) крізь:

A. Canalem opticum

B. Fissuram orbitalem inferiorem

C. Fissuram orbitalem superiorem

D. Foramen sphenopalatinum

E. Canalem zigomaticotemporalem

 

154. Regio nasalis поділяється на:

A. Nasum externum

B. Cavitatem nasi

C. Regionem respiratoriam

D. Regionem olphactoriam

E. Sinum paranasalem

 

155. Nasus externus поділяється на:

A. Radicem nasi

B. Dorsum nasi

C. Alas nasi

D. Apicem nasi

E. Sepitum nasi

 

156. Кісткову основу nasi externi формують:

A. Processus frontalis maxillae

B. Ossa nasalia

C. Corpus osis spenoidalis

 

157. „Вовча паща” виникає внаслідок порушення ембріонального розвитку (незрощення):

A. Processus palatini maxillae

B. Laminae horisontalis ossis palatini

C. Laminae perpendicularis ossis palatini

 

158. До sinuum paranasalium відносяться:

A. Sinus maxillaris

B. Sinus frontalis

C. Meatus nasi inferior

D. Sinus sphenoidalis

E. Labirynti ethmoidales

 

159. Conchae nasales розташовані на:

A. Pariete inferiori cavitatis nasi

B. Pariete laterali cavitatis nasi

C. Pariete superiori cavitatis nasi

 

160. Meatum nasi inferiorem обмежують:

A. Concha nasalis media

B. Concha nasalis inferior

C. Paries inferior cavitatis nasi

 

161. Підслизові венозні сплетіння найбільш розвинені на рівні:

A. Conchae nasalis superioris

B. Conchae nasalis mediae

C. Conchae nasalis inferioris

 

162. Із sacci lacrimalis сльоза попадає по ductum nasolacrimalem в:

A. Meatum nasi superiorem

B. Sinum maxillarem

C. Meatum nasi medium

D. Meatum nasi inferiorem

 

163. Tuba auditiva закінчується отвором в межах:

A. Sinus maxillaris

B. Meatus nasi medii

C. Meatus nasi inferioris

D. Partis nasalis pharyngis

 

164. Regio oris поділяється на:

A. Labia oris

B. Vestibulum oris

C. Diaphragmam oris

D. Cavitatem oris

 

165. До складу palati входять:

A. Palatum durum

B. Pallatum molle

C. Uvula palatina

D. Arcus palatoglossus

E. Arcus palatopharingeus

 

166. Palatum molle – це:

A. Velum palatinum

B. Uvula palatina

C. Tonsilla tubaria

D. Arcus palatoglossus

E. Arcus palatopharingeus

 

167. Основу рalatі duri складають:

A. Processus palatinus maxillae

B. Vomer

C. Lamina perpendicularis ossis palatini

D. Lamina horisontalis ossis palatini

 

168. Зів обмежують:

A. Margo posterior palati mollis

B. Raphae palati

C. Arcus palatoglossus

D. Arcus palatopharingeus

E. Dorsum linguae

 

169. Tonsilla palatina розташована:

A. В межах dorsi linguae

B. Між аrcum palatoglossum та аrcum palatopharingeum

C. На передній поверхні аrcus palatoglossi

D. Позаду аrcus palatopharingei

 

170. До circulus lymphatici pharyngis Пирогова-Вaльдейера відносяться:

A. Tonsillae palatinae

B. Tonsilla lingualis

C. Nodi lymphatici cervicales profundi

D. Tonsilla pharyngis

Е. Тonsillae tubariae

 

171. Circulus lymphaticus pharingis описано:

A. Пироговим

B. Вaльдейером

C. Шeвкуненком

D. Буяльским

 

172. В порожнину рота відкриваються протоки залоз:

A. Parotidearum

B. Tarsalium (мейбомієвих)

C. Submandibularium

D. Sublingualium

 

173. Ductus sublingualis відкривається в межах:

A. Plicae sublingualis

B. Carunculae sublingualis

C. Frenuli linguae

D. Plicae glossoepiglotticae medianae

 

174. Шари дна cavitatis oris:

A. Tunica mucosa

B. Клітковинні простори з СНП, протоками залоз, залозами

C. M. genioglossus

D. M. hyoglossus

E. M. mylohyoideus

 

175. В межах дна cavitatis oris розташовані клітковинні простори:

A. Бокові

B. Зовнішніх міжм’язових проміжків

C. Міжкрилоподібних проміжків

D. Внутрішнього міжм’язового проміжку

 

176. Руховим нервом для язика являється:

A. Lingualis

B. Hypoglossus

C. Glossopharyngeus

 

177. За смакову чутливість язика відповідають:

A. Chorda tympani

B. Гілки n. lingualis

C. Гілки n. glossopharyngei

D. N. hypoglossus

 

178. Межою regionis buccalis зверху являється:

A. Margo supraorbitalis

B. Margo infraorbitalis

C. Arcus zygomaticus

 

179. Regionem facialem lateralem зверху обмежують:

A. Margo supraorbitalis

B. Margo infraorbitalis

C. Arcus zygomaticus

D. Meatus acusticus externus

 

180. Regionem facialem lateralem спереду обмежують:

A. Plica nasobuccalis

B. Plica nasolabialis

C. Dorsum nasi

D. Linea mediana faciei

 

181. Regionem buccalem спереду обмежують:

A. Dorsum nasi

B. Plica nasobuccalis

C. Linea mediana faciei

D. Plica nasolabialis

 

182. Ззаду regionem facialem lateralem обмежують:

A. Margo posterior rami mandibulae

B. Meatus acusticus externus

C. Margo anterior m. sternocleidomastoidei

 

183. Межою regionis buccalis ззаду являється:

A. Margo posterior rami mandibulae

B. Meatus acusticus externus

C. Margo anterior m. masseteris

D. Margo posterior m. masseteris

 

184. Межою regionis parotideomassetericae спереду являється:

A. Plica nasobuccalis

B. Plica nasolabialis

C. Margo posterior m. masseteris

D. Margo anterior m. masseteris

 

185. Межою regionis parotideomassetericae зверху являється:

A. Margo infraorbitalis

B. Arcus zygomaticus

C. Margo supraorbitalis

D. Margo superior ossis zygomatici

 

186. Regionem buccalem обмежують:

A. Margo supraorbitalis

B. Margo infraorbitalis

C. Margo anterior m. masseteris

D. Margo inferior corporis mandibulae

E. Plicae nasobuccalis et nasolabialis

 

187. Розвитку запального процесу в regione buccali сприяє те, що там розташовані:

A. Paniculus adiposus

B. Spatium temporopterygoideum

C. Corpus adiposum buccae

D. Spatium interpterygoideum

 

188. Corpus adiposum buccae має відростки:

A. Parotideus

B. Temporalis

C. Orbitalis

D. Pterygopalatinus

 

189. У виникненні внутрішньочерепних ускладнень при фурункулах або карбункулах щічної ділянки найбільше значення має:

A. A. facialis

B. V. facialis

C. Лімфатичні судини

D. N. mandibularis

 

190. Інфікування утворень порожнини черепа при запальних процесах підшкірної клітковини regionis buccalis іде шляхом:

A. Гематогенним – v. facialis, vv. ophthalmicae

B. Гематогенним – a. facialis, a. ophthalmica

C. Лімфогенним

D. За контактом – по клітковині

E. За ходом n. facialis

 

191. Ускладнення при запальних процесах в paniculo adiposo regionis buccalis пояснюється тим, що венозний відтік у таких випадках здійснюється по венах:

A. Facialis – profunda faciei – plexus pterigoideus – emmisariae – sinus cavernosus

B. Facialis – retromandibularis – jugularis interna

C. Facialis – angularis – ophthalmicae – sinus cavernosus

 

192. Чутлива іннервація regionis buccalis здійснюється за рахунок гілок трійчастого нерва:

A. Infraorbitalis

B. Chordae tympani

C. Buccalis

D. Mentalis

E. Marginalis mandibulae

 

193. За ходом скроневого відростка corporis adiposi buccae запальний процес розповсюджується в:

A. Paniculum adiposum regionis temporalis

B. Spatium interaponeuroticum regionis temporalis

C. Spatium subaponeuroticum regionis temporalis

 

194. Шари regionis buccalis:

A. Шкіра, підшкірна клітковина, мімічні м’язи

B. Corpus adiposum buccae

C. Fascia buccopharyngea, m. buccalis

D. M. masseter

E. Підслизова, слизова оболонки

 

195. Основна частина glandulae parotideae розташована в fossa retromandibulari, яку обмежують:

A. Ramus mandibulae et m. pterygoideus medialis

B. Processus mastoideus et m. sternocleidomastoideus

C. Venter posterior m. digastrici

D. Margo posterior m. masseteris

E. Meatus acusticus externus

 

196. Regionem parotideomassetericam обмежують:

A. Margo infraorbitalis

B. Arcus zygomaticus

C. Margo inferior corporis mandibulae

D. Margo posterior rami mandibulae

E. Margo anterior m. masseteris

 

197. Складовими ложа gl. parotideae являються:

A. Meatus acusticus externus

B. M. masseter

C. Angulus mandibulae

D. Spatium parapharyngeum et pharynx

E. M. sternocleidomastoideus et venter posterior m. digastrici

 

198. Fascia parotidea:

A. Утворює фаціальну капсулу залози

B. За рахунок відростків поділяє залозу на часточки

C. Тільки утворює фаціальну капсулу залози

 

199. Слабкі місця fasciae parotideae розташовані в ділянках, де залоза прилягає до:

A. Meatum acusticum externum

B. Angulum mandibule та m. masseterem

C. Spatium parapharyngeum et pharyngem

 

200. Гній при паротитах крізь слабкі місця капсули залози може проникати в:

A. Regionem facialem profundam

B. Meatum acusticum externum

C. Spatium subaponeuroticum regionis temporalis

D. Partem anteriorem spatii parapharyngei

E. Partem posteriorem spatii parapharyngei

 

201. Запалення gl. parotideae може ускладнитися порушенням функції нервів:

A. Auriculotemporalis

B. Lingualis

C. Facialis

D. Mandibularis

 

202. В межах ложа gl. parotideae проходять судини:

A. V. retromandibularis

B. A. carotis externa

C. V. jugularis externa

D. A. carotis interna

 

203. Ductus parotideus проектується на лінію, яка з’єднує:

A. Основу вушної часточки та зовнішній кут ока

B. Porus acusticus externus та ala nasi

C. Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота

 

204. Ductus parotideus відкривається в:

A. Cavitate oris

B. Vestibulo oris

 

205. Papilla ductus parotidei слід розшукувати на слизовій оболонці vestibuli oris на рівні між:

A. I та II premolares superiores

B. I та II premolares inferiores

C. I та II molares superiores

D. I та II molares inferiores

 

206. Ductus parotideus на своєму шляху пронізує м’яз:

A. Masseterem

B. Pterygoideum medialem

C. Buccalem

 

207. Regionem facialem profundam зверху обмежують:

A. Basis cranii externa

B. Arcus zygomaticus

C. Crista infratemporalis

 

208. Regionem facialem profundam спереду обмежують:

A. Processus temporalis ossis zygomatici

B. Processus coronoideus mandibulae

C. Tuber maxillae

 

209. Ззовні regionem facialem profundam обмежують:

A. Processus temporalis ossis zygomatici

B. Arcus zygomaticus

C. Ramus mandibulae

 

210. В regione faciali profunda розташовані м’язи:

A. Masseter

B. Pterygoideus medialis

C. Pterygoideus lateralis

D. Temporalis

 

211. До розташування більшої частини plexus pterigoidei має відношення:

A. Interstitium temporopterigoideum

B. Fossa infratemporalis

C. Interstitium interpterygoideum

 

212. Regionem facialem profundam обмежують:

A. Ramus mandibulae

B. Arcus zygomaticus

C. Tuber maxillae

D. Ala major ossis sphenoidalis

E. Processus pterygoideus

 

213. B regione faciali profunda розташовані нерви:

A. Facialis

B. Mandibularis та його гілки

C. Hypoglossus

 

214. B regione faciali profunda розташовані судини:

A. Pl. pterygoideus

B. A. maxillaris та її гілки

C. A. facialis та її гілки

D. A. carotis interna

 

215. Основні гілки a. maxillaris:

A. Meningea anterior

B. Meningea media

C. Alveolares superior et inferior

D. Infraorbitalis

 

216. Основні гілки n. mandibularis