А.Basis cranii externaВ.Площина на рівні palati duri C.Площина на рівні corporis ossis hyoidei D.Площина на рівні CVI vertebrae (перехід у стравохід) Е. Площина на рівні СVII vertebrae (перехід у стравохід)
92. Pars nasalis pharyngis сполучаеться з: A. Cavitate nasi B. Aure media C. Aure interna
93. Перехрест дихального та травного шляхів відбувається на рівні partis pharyngis: A. Nasalis В. Oralis C. Laryngeae
94. Під час інтубації tracheae анестезіологу необхідно бачити та враховувати положення: A. Cartilaginum arytenoidearum B. Epiglottigis C. Plicarum vestibularium
95. Anulus lymphoideus pharyngis Pirogovi – Waldeyeri розташований на рівні partis pharyngis: A. Nasalis B. Oralis C. Laringeae
96. До складу anuli lymphoidei pharyngis входять: A. Tonsillae palatinae B. Tonsillae tubariae Eustachii C. Tonsilla pharyngea D. Tonsilla lingualis E. N. l. retropharyngeales
97. При ларінгоскопії для визначення верхньої границі partis laryngeae pharyngis необхідно бачити: A. Epiglottis B. Plicas vestibulares C. Plicas aryepiglotticas
98. Позаду pharyngis розташовані: A. Fascia endocervicalis, lamina viseralis B. Spatium retropharyngeum C. N. glossopharyngeus, n. vagus, n. accessorius, n. hypoglossus D. N. l. retropharyngeales E. Fascia prevertebralis
99. Spatium retropharyngeum від spatio parapharyngeo відділяє: A. Aponeurosis stylopharyngea B. Aponeurosis pharyngoprevertebralis C. Lamina parietalis fasciae endocervicalis D. Fascia prevertebralis
100. Spatium parapharyngeum на передній та задній відділи поділяє: A. Aponeurosis stylopharyngea B. Aponeurosis pharyngoprevertebralis C. Lamina parietalis fasciae endocervicalis D. Fascia prevertebralis
101. В передньому відділі spatii parapharyngei розташовані: A. A. pharyngea ascendens B. Processus pharyngealis glandulae parotideae C. V. retromandibularis D. A. carotis communis
102. В задньому відділі spatii parapharyngei розташовані: A. V. retromandibularis B. A. carotis interna C. V. jugularis interna D. N. glossopharyngeus, n. vagus, n. accessorius, n. hypoglossus E. N. l. cervicales profundi superiores
103. Sceletotopia partis cervicalis oesophagi: A. Прехід pharyngis в oesophagum – CVI vertebra B. Прехід pharyngis в oesophagum – CVII vertebra C. ThI-II vertebra D. ThIII vertebra
104. Pars cervicalis oesophagi зміщена від lineae medianae colli: А. Вліво В. Вправо
105. Звуження partis cervicalis oesophagi розташовано: А. В межах перехіду pharyngis в oesophagum B. На рівні середини partis cervicalis C. На рівні Th1 vertebrae
106. Нерви та судини, які розташовані поруч з oesophagi, а саме біля: А. Parietis anterioris, зліва – n. laryngeus recurrens sinister B. Parietis lateralis, справа – n. vagus dexter C. Parietis lateralis, справа - n. laryngeus recurrens dexter D. Parietis anterioris, на 1-2 см нижче pharyngis – a. thyroidea inferior sinistra
107. Найбільш слабке місце parietis partis cervicalis esophagi розташовано в межах: A. Parietis anterioris глотково-стравохідного перехіду В. Parietis posterioris глотково-стравохідного перехіду C. Перехіду partis cervicalis в partem thoracicam
108. Слабкість parietis posterioris глотково-стравохідного перехіду пояснюеться тим, що там практично відсутній: А. Підслизова оболонка В. М'язовий шар (stratum longitudinale tunicae muscularis) C. Lamina visceralis fasciae endocervicalis
109. Наявність першого фізиологічного звуження oesophagi пов'язана з розташуванням на цьому рівні, граючого роль своєрідного сфінктера, м'яза: А. Constrictoris pharyngis medii B. Partis cricopharyngeae m. constrictoris pharyngis inferioris C. Cricothyroidei
110. Причиною формування дивертикула (Ценкеровського) в межах задньої стінки глотково-стравохідного перехіду являється: А. Звуження за рахунок m. cricopharyngei B. Слабкість у зв'язку з відсутністю підслизового шару С. Наявність ділянки ромбоподібної форми, де майже відсутні м'язи (V-подібна зона Лаймера)
111. Лімфа від partis cervicalis oesophagi відтікає в: A. N. l. paratracheales B. N. l. cervicales laterales profundos C. N. l. cervicales laterales profundos D. N. l. supraclaviculares E. N. l. mediastinales posteriores
112. Клітковинні простори в межах regionis infrahyoideae: A. Spatium interaponeuroticum suprasternale B. Spatium previscerale, retroviscerale C. Spatium sternocleidomastoideum D. Spatium vasonervorum E. Spatium prevertebrale
113. Spatium interaponeuroticum suprasternale обмежують: A.Fascia colli propria B. Fascia omoclavicularis C. Lamina parietalis fasciae endocervicalis D. Incisura jugularis sterni
114. При езофагоскопії слід вважати верогідність перфораціі parietis posterioris глотково-стравохідного відділу у зв'язку з тим, що в ціеї ділянці розташовані: А. Перше фізіологічне звуження oesophagi B. Ділянка, де відсутній stratum circulare tunicae muscularis C. Ромбоподібна ділянка, де відсутні м'язи pharyngis та stratum longitudinale tunicae muscularis oesophagi
115. В межах spatii interaponeurotici suprasternalis розташовані: A. Plexus venosus thyreoideus impar B. A. thyreoidea ima C. Arcus venosus juguli D. N. l. jugulares anteriores
116. Spatium interaponeuroticum suprasternale сполучається з: A. Spatio previscerali B. Sacco ceco retrocleidomastoideo C. Spatio vasonervoro
117. Spatium previscerale обмежують: A. Aponeurosis omoclavicularis B. Lamina parietalis fasciae endocervicalis C. Lamina visceralis fasciae endocervicalis
118. Spatium previscerale розташований на протязі: A. Від corpore ossis hyoidei до incisuram jugularem sterni B. Від isthmo glandulae thyreoideae до incisuram jugularem sterni C. 2-3см над incisura jugulari sterni
119. Spatium pretracheale – таку назву має частина spatii: A. Interaponeurotici suprasternalis B. Previsceralis C. Retrovisceralis D. Prevertebralis
120. В spatio pretracheali розташовані: A. A. thyreoidea ima B. Vv. thyreoideae imae C. Plexus venosus thyreoideus impar D. A. thyreoidea inferior E. Radix superior ansae cervicalis
121 Spatium vasonervorum (vaginam caroticam) обмежують (За В.М. Шовкуненком): A. Aponeurosis omoclavicularis B. Lamina parietalis fasciae endocervicalis C. Lamina visceralis fasciae endocervicalis
122. Spatium prevertebralem обмежують: A. Lamina parietalis fasciae endocervicalis B. Fascia prevertebralis C. M. longus colli et m. longus capitis D. Vertebrae cervicales
123. Spatium prevertebrale містить: A. M. longum colli et m. longum capitis B. Mm. rectos capitis C. N. l. cervicales profundos D. Truncum sympathicum
124. В поверхневих шарах (до fasciae colli propriae) regionis sternocleidomastoideae розташовані: A. M. platisma в розщепленні fasciae colli superficialis B. V. jugularis externa C. Rami plexus cervicalis D. N. accessorius E. N. l. cervicales laterales superficiales
125. В межах піхви m. sternocleidomastoidei проходять: A. N. occipitalis minor B. N. phrenicus C. A. sternocleidomastoidea et vena D. N. accessorius E. Truncus sympathicus
126. На рівні regionis sternocleidomastoideae, позаду верхньої третини м'яза, розташовані: A. Plexus cervicalis B. Truncus sympathicus C. M. longus colli et m. longus capitis D. V. jugularis interna
127. На рівні regionis sternocleidomastoideae, позаду нижньої третини м'яза, розташовані: A. Spatium antescalenum з судинами та нервами B. Saccus caesus retrosternocleidomastoideus C. Spatium interscalenum D. Trigonum scalenovertebrale з судинами та нервами E. N. laringeus recurrens
128. Spatium antescalenum обмежують: A. M. sternocleidomastoideus – спереду та ззовні B. M. scalenus anterior – позаду С. M. scalenus medius – позаду D. M. sternohyoideus, m. sternothyreoideus – спереду зсередини
129. В spatio antescaleno містяться: A. Angulus venosus Pirogovi та кінцевий відділ ductus thoracici (ductus lymphaticus dexter- справа) B. V. subclavia C. A. vertebralis D. N. phrenicus E. Початок a. carotis communis, bulbus v. jugularis internae, n. vagus
130. Spatium interscalenum обмежують: A. M. scalenus posterior B. M. scalenus medius C. M. scalenus anterior D. Clavicula E. Costa I
131. В spatio interscaleno містяться: A. V. subclavia B. A. subclavia C. N. phrenicus D. Plexus brachialis E. Ductus thoracicus або ductus lymphaticus dexter
132. Trigonum scalenovertebrale обмежують: A. M. scalenus medius B. M. scalenus anterior C. M. longus colli D. Cupula pleurae E. Costa I
133. В trigono scalenovertebrali містяться: A. Початковий відділ a. subclaviae B. V. subclavia C. Arcus ductus thoracici або кінцева частина ductus lymphatici D. A. et v. vertebrales E. Truncus sympaticus
134. Angulus venosus Pirogovi – це місце зліяння вен: A. V. jugularis internae B. V. jugularis externae С. V. brachiocephalicae dextrae D. V. brachiocephalicae sinistrae E. V. subclaviae
135. В angulo venoso Pirogovi dextro впадає: A. V. jugularis externa B. V. vertebralis C. Ductus lymphaticus D. Ductus thoracicus
136. В angulo venoso Pirogovi sinistro впадає: A. V. jugularis externa B. V. vertebralis C. Ductus lympaticus D. Ductus thoracicus
137. Який з mm. scalenorum має відношення до (є однією з границь) глибоких міжм’язових проміжків переднього відділу шиї? A. Scalenus anterior B. Scalenus medius C Scalenus posterior
138. Перший відділ a. subclaviae – це відділ розташований між: A. Truncum brachiocephalicum B. Spatium interscalenum C. Marginum externum m. scaleni anterioris D. M. scalenum medium E. M. scalenum anteriorem et m. scalenum medium
139. Другий відділ a. subclaviae – це відділ, який розташований між: A. Truncum brachiocephalicum B. Spatium interscalenum C. Marginum externum m. scaleni anterioris D. M. scalenum medium E. M. scalenum anteriorem et m. scalenum medium
140. Третій відділ a. subclaviae розташований в межах: A. Trigoni scalenovertebralis B.Spatii interscaleni C. Trigoni colli lateralis
141. Від a. subclaviae в межах trigoni scalenovertebralis (перший відділ) відходять гілки: A. A. vertebralis B. A. thoracica interna C. Truncus thyrocervicalis D. Truncus costocervicalis E. A. transversa colli
142. Від a. subclaviae в межах spatii interscaleni (другий відділ) відходять гілки: A. A. vertebralis B. A. thoracica interna C. Truncus thyrocervicalis D. Truncus costocervicalis E. A. transversa colli
143. Від a. subclaviae в межах trigoni colli lateralis (третій відділ) відходять гілки: A. A. vertebralis B. A. thoracica interna С.Truncus thyrocervicalis D. Truncus costocervicalis E. A. transversa colli
144. Trigonum omotrapezoideum обмежують: A. Margo posterior m. sternocleidomastoidei B. M. trapezius C. M. omohyoideus, venter inferior D. Clavicula
145. Судини та нерви в межах trigoni omotrapezoidei: A. V. jugularis externa B. Ductus thoracicus C. N. accessorius D. Nn. supraclaviculares E. A. et v. cervicales superficiales
146. Судини та нерви в межах trigoni omoclavicularis: A. V. jugularis externa B. A. transversa colli C. A. et v. subclaviae D. Plexus brachialis E. Nn. supraclaviculares
147. Шари клітковини в межах trigoni omotrapezoidei розташовані між: A. Fasciam colli propriam B. Aponeurosim omoclavicularem C. Laminam parietalem fasciae endocervicalis D. Fasciam prevertebralem
148. Шари клітковини в межах trigoni omoclavicularis розташовані між: A. Laminam superficialem fasciae colli propriae B. Aponeurosim omoclavicularem C. Laminam parietalem fasciae endocervicalis D. Fasciam prevertebralem
149. Розташування елементів СНП в межах trigoni omoclavicularis: A. Одразу за ключицею – v. subclavia B. Одразу за ключицею – a. subclavia C. V. subclavia – вище та позаду a. subclaviae D. A. subclavia – вище та позаду v. subclaviae E. Plexus brachialis – вище та позаду a. subclaviae
150. При виконанні оперативних втручань та ревізії ран під час ПХО необхідно враховувати можливість зміщення органів та СНП шиї, яке пояснюється, насамперед, тим що: А.. Fasciae colli формують футляри першого та другого порядків B. Між фасциальними футлярами розташована клітковина C. Органи та судини змінюють положення при змінах положення голови D. Органи шиї декілька змінюють положення при ковтанні, форсованому диханні
151. Клінічне значення fasciae colli полягає в тому, що вони: A. Утворюють фасциальні піхви для органів та СНП B. Обмежують міжфасціальні щілини, за якими іде розповсюдження за- пального процесу, гематом С. Обмежують розповсюдження запального процесу в горизонтальній площині D. Запобігають, за рахунок зрощення з венами, спаданню останніх під час вдиху Е. Відіграють роль орієнтирів при виконані оперативних втручаннь
152. З яких клітковинних просторів переднього відділу шиї запалення може розповсюджуватися в переднє середостіння? А. Spatii interaponeurotici suprasternalis B. Previsceralis C. Vasonervori D. Retrovisceralis E. Prevertebralis
153. З яких клітковинних просторів переднього відділу шиї запалення може розповсюджуватися в заднє середостіння? А. Spatii interaponeurotici suprasternalis B. Previsceralis C. Vasonervori D. Retrovisceralis E. Prevertebralis
154. Абсцеси та флегмони шиї, в залежності від локалізації, можуть ускладнюватися: А. Розповсюдженням за міжфасціальними щілинами в суміжні ділянки, в тому числі – в середостіння В. Розповсюдженням в різних напрямках однаково, з втягуванням в запалення судин та органів С. Здавленням органів та судин з порушенням їх функцій D. Набряком органів, зміною стінки судин аж до розплавлення стінки та кровотечі Е. Розповсюдженням лімфогенно з формуванням глибоких аденофлегмон
155. Вимоги до технології дренування гнійного вогнища в ділянці шиї: А. Розрізи шкіри – тільки за ходом шкірних складок В. Гострим шляхом роз’єднувати шкіру, підшкірну клітковину, поверхневу фасцію, вглиб проходити тупим шляхом С. Доступ виконувати за коротким шляхом D. Враховувати розміщення вен Е. Підводити дренажі до СНП
156. При дренуванні піднижнєщелепних абсцесів необхідно запобігати пошкодженню: А. V. jugularis anterioris B. V. facialis C. Rami marginalis mandibulae D. A. facialis
157. Для запобігання пошкодженню rami marginalis mandibulae розріз необхідно виконувати: А. Над нижнім краєм corporis mandibulae, повздовж В. Паралельно та нижче marginis inferioris corporis mandibulae на 1-1,5 см
158. При дренуванні піднижньощелепного абсцесу гострим шляхом розсікають: А. Cutem B. Paniculum adiposum C. Fasciam superficialem et platismam D.Fasciam colli propriam
159. Запальні вогнища в межах trigoni submentalis дренують з розрізів: А. По lineam medianam colli B. Дугоподібно, за ходом marginis inferioris mandibulae в межах трикутника С. Поперечно, між нижніми краями corporis mandibulae
160. При дренуванні абсцесу trigoni submentalis скальпелем розсікають: А. Cutem B. Paniculum adiposum C. Fasciam superficialem colli D. Fasciam colli propriam E. Raphem mylohioideam
161. Флегмони spatii vasonervori дренують з розріза, які проводять: А. Повздовж marginis anterioris m. sternocledomastoidei B. За лінією, яка з’єднує середину відстані між processum mastoideum et angulum mandibulae та articulationem sternoclavicularem C. Повздовж marginis posterioris m. sternocleidomastoidei D. Поперечно, в межах regionis sternocleidomastoidei, за ходом ліній натягування шкіри
162. При дренуванні флегмони spatii vasonervori скальпелем розтинають: A. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam colli superficialem C. Fasciam colli propriam D. Aponeurosim omoclavicularem E. Laminam parietalem fasciae endocervicalis
163. Флегмони spatii vasonervori можуть ускладнюватись: А. Розповсюдженням запалення в переднє середостіння В. Розповсюдженням запалення в межі trigoni colli lateralis C. Тромбозом v. jugularis internae D. Ерозивною кровотечею з v. jugularis internae E. Парезом n. laringei recurrentis
164. При ускладнених флегмонах spatii vasonervori для дренування використовують розрізи: А. Повздовж marginis anterioris m. sternocleidomastoidei B. Повздовж marginis posterioris m. sternocleidomastoidei C. Клаптевий нижній, за де Кервеном: повздовж marginis anterioris m. sternocleidomastoidei, продовжуючи паралельно claviculae з пересіченням m. sternocleidomastoidei D Клаптевий верхній, за Кютнером: повздовж marginis anterioris m. sternocleidomastoidei, продовжуючі поперечно нижче рівня processus mastoidei з пересіченням m. sternocleidomastoidei E. Поперечний комірцевоподібний
165. Флегмони spatii previsceralis доцільно дренувати з розріза: А. Ad lineam medianam colli B. Поперечно, за шкірною складкою С. Ad marginem anteriorem m. sternocledomastoidei
166. Під час доступу до флегмони spatii previsceralis розсікають: А. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam colli superficialem et platismam C. Fasciam colli propriam D.Aponeurosim omjclavicularem et m. sternohyoideum, m. sternothyreoideum, laminam parietalem fasciae endocervicalis E. Laminam visceralem fasciae endocervicalis
167. При виконанні доступу до флегмони spatii previsceralis необхідно уникати: А. Пересічення без лігування vv. jugularium anteriorum B. Пересічення без лігування arcus venosi juguli С. Вскриття spatii interaponeurotici suprasternalis D. Пошкодження isthmi glandulae thyreoideae
168. Флегмони spatii retropharyngei можуть дренувати з розрізів, які проводять: А. Повздовж marginis anterioris m. sternocleidomastoidei B. Повздовж marginis posterioris верхньої третини m. sternocleidomastoidei С. В межах parietis posterioris pharyngis через cavitatem oris D. Ad lineam medianam colli
169. Флегмони spatii retro- та paraesophagei дренють з розріза, який проводять: А. Повздовж marginis anterioris m. sternocleidomastoidei нижче рівня cartilaginis thyreoideae B. Повздовж marginis posterioris m. sternocleidomastoidei нижче рівня cartilaginis thyreoideae C. Ad lineam medianam colli від cartilaginis thyreoideae до incisurae jugularis
170. При доступі до флегмони spatii retropharyngei розтинають: А. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam superficialem colli et platismam C. Fasciam colli propriam D. Aponeurosim omoclavicularem E. Laminem parietalem fasciae endocervicalis
171. При доступі до флегмони spatii para- et retroesophagei розтинають: A. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam superficialem colli et platismam C. Fasciam colli propriam D. Aponeurosim omoclavicularem et m. omohyoideum E. Laminam parietalem fasciae endocervicalis
172. Флегмони клітковинного простору trigoni colli lateralis дренують з розрізів, які проводять: А. Повздовж marginis posterioris m. sternocleidomastoidei на рівні його нижньої третини В. Вище та паралельно claviculae C. Повздовж marginis m. trapezii
173. При поверхневих флегмонах в межах trigoni omoclavicularis розтинають: А. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam colli superficialem et platismam C. Fasciam colli propriam D. Aponeurosim omoclavicularem E. Fasciam prevertebralem
174. При глибоких флегмонах в межах trigoni omoclavicularis розтинають: А. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam colli superficialem et platismam C. Fasciam colli propriam D. Aponeurosim omoclavicularem E. Fasciam prevertebralem
175. Розрізи повздовж marginis posterioris m. sternocleidomastoidei можуть ускладнюватись пошкодженням в поверхневих шарах: A. V. jugularis externae B. Trunci sympatici C. N. accesorii D. Ramorum plexus cervicalis E. A. transversae colli
176. Поява кривошиї після дренування флегмони шиї з розріза по задньому краю m. sternocleidomastoidei пояснюється пошкодженням під час операції: A. V. jugularis externae B. Trunci sympatici C. N. accesorii D. Ramorum plexus cervicalis E. A. transversae colli
177. З метою попередження повітряної емболії при виконанні оперативних втручань в ділянках шиї необхідно: А. Суворо дотримуватись пошарового роз’єднання м’яких тканин В. Довжина розріза повинна відповідати цілям та об’єму операції С. Суворо додержуватись правила: “затискачі попереду скальпеля” D. Керуватись орієнтирною анатомією шиї Е. Складні та травматичні оперативні втручання виконувати під ендотрахеальним наркозом в положенні хворого за Тренделенбургом
178. Найменш небезпечними вважаються поранення шиї в першій зоні поранень, яка розташована між: A. Marginem inferiorem mandibulae B. Os hyoideum C. Cartilaginem thyreoideam D. Cartilaginem cricoideam E. Incisuram jugularem
179. Друга зона поранень, які більш небезпечних, ніж у першій, розташована між: A. Marginem inferiorem mandibulae B. Os hyoideum C. Cartilaginem thyreoideam D. Cartilaginem cricoideam E. Incisuram jugularem
180. Найбільш небезпечна, третя зона поранень шиї, розташована між: A. Marginum inferiorem mandibulae B. Os hyoideum C. Cartilaginem thyreoideam D. Cartilaginem cricoideam E. Incisuram jugularem
181. Рани шиї відрізняються від ран інших ділянок, насамперед,тим, що вони: А. Мають звивистий хід В. Можуть супроводжуватись пораненням артерій, лігування яких дає важкі мозкові розлади С. Первинно інфіковані D. Можуть бути вторинно інфікованими Е. Можуть супроводжуватись пошкодженням хребта та спинного мозку
182. Рани та закриті травми шиї можуть ускладнюватися гострою дихальною недостатністю внаслідок: А. Западіння язика при переломі ossis hyoidei B. Обтурації laryngis або tracheae уламками хрящів, хрящових півкілець С. Пошкодження vertebrae cervicalis D. Сдавлення трахеї внутрішньотканинною гематомою, кровотечі в просвіт laryngis, tracheae E. Набряку partis infraglotticae laryngis
183. Вторинне інфікування ран шиї виникає внаслідок пошкодження: A. Cutis et paniculi adiposi B. Laryngis C. Tracheae D. Pharyngis E. Оеsophagi
184. Заходи з профілактики повітряної емболії при ПХО ран шиї: А. Надавати хворому положення Тренделенбурга В. Додержуватися правила: “затискачі попереду скальпеля” С. Затискати в першу чергу периферичний кінець вен, з якого більша кровотеча D. Затискати в першу чергу центральний кінець вени, з якого меньша кровотеча Е. Суворо додержуватися вимоги пошарового роз’єднання м’яких тканин.
185. Лігування яких артерій шиї як спосіб остаточної зупинки кровотечі, ускладнюється мозковими розладами? A. Subclaviae B. Carotis communis C. Carotis externae D. Carotis internae E. Vertebralis
186. Розріз шкіри при доступі до a. carotis communis може виконуватись: А. Повздовж marginis anterioris m. sternocleidomastoidei В. Повздовж marginis posterioris m. sternocleidomastoidei С. Ad lineam medianam colli D. По лінії, яка з’єднує середину відстані між processum mastoideum et angulum mandibulae з articulatione sternoclaviculari
187. При доступі до a. carotis communis роз’єднують: А. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam superficialem colli et platismam C. Fasciam colli propriam (передню стінку піхви m. sternocleidomastoidei) D. Fasciam colli propriam (задню стінку піхви m. sternocleidomastoidei) E. Laminam parietalem fasciae endocervicalis
188. Під час розсічення задньої стінки піхви m.sternocleidomastoidei можливе пошкодження: А. A. carotis communis B. Tracheae C. V. jugularis internae D. N.larуngei recurrentis
189. З метою зупинки кровотечі a. carotem communem придавлюють до processus transversi CVI vertebrae, а саме на рівні: A. Marginis superioris cartilaginis thireoideae B. Ossis hyoideae C. Gartilaginis cricoideae
190. Розріз шкіри при доступі до a. carotis externae може виконуватися: А. Повздовж marginis anterioris m. sternocleidomastoidei B. По lineam medianam colli C. По лінії, яка з′єднує середину відстані між processum mastoideum et angulum mandibulo з articulationem sternoclaviculari
191. Середина розрізу шкіри при доступі до a. carotis externae повинна співпадати з рівнем: A. Ossis hyoideae B. Marginis superioris cartilaginis thyreoideae C. Cartilaginis cricoideae D. Anguli mandibulae
192. За топографією яких гілок хірург відрізняє в рані a. carotem externam від a. carotis internae: A. Thyreoideae superioris B. Lingualis C. Facialis D. Pharyngeae ascendentis E. Auricularis posterioris
193. При оголенні a. carotis communis хірургу в рані (біля судин) необхідно бачити нерви: A. Laryngeum recurrentem B. Vagum C. Radicem superiorem ansae cervicalis D. Truncum sympaticum E. Hypoglossum
194. При оголенні a. carotis externae хірургу в рані (біля судин) необхідно бачити нерви: A. Laryngeum recurrentem B. Vagum C. Radicem superiorem ansae cervicalis D. Truncum sympaticum E. Hypoglossum
195. При пораненні a. carotis communis дії хірурга, насамперед, повинні бути спрямовані на: А.Негайне лігування артерії В. Накладання бічного судинного шва, або- С. Накладання шва – латки, або- D. Накладання колового судинного шва, або- Е. Виконання судинної пластики
196. Лігатуру на a. corotem externam накладають: А. Нижче місця отходження a. thyreoideae superioris B. В проміжку між a. thyreoideam superiorem та a. lingualem, або- С.Вище a. lingualis D. Вище a. facialis
197. При доступі до a. carotis externae розсікають: A. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam superficialem colli et platismam C. Fasciam colli propriam (передня та задня стінки піхви m. sternocle- idomastoidei) D. Aponeurosem omoclavicularem E. Laminam parietalem fasciae endocervicalis
198. Оголення a. lingualis виконують в межах trigoni: A. Carotici B. Omotrachealis C. Pirogovi D. Omoclavicularis
199. При доступі до a. lingualis роз′єднують: А. Cunem et paniculum adiposum B. Fasciam superficialem colli et platismam C. Fasciam colli propriam D. Aponeurosim omoclavicularem E. M. hyoglossum
200. Вагосимпатичну блокаду за Вишневським на шиї виконують частіше при: А. ЧМТ В. Закритих травмах шиї С. Травмах грудей з явищами плевропульмонального шоку D. Травматичних операціях на легенях Е. Проникаючих ранах живота
201. При вагосuмпатичній блокаді за Вишневським на шиї голку вколюють в точці, де пересікаються: A.Margo anterior m. sternocleidomastoidei з поперечною лінією на рівні marginis superioris cartilaginis thyreoideae B. Margo posterior m. sternocleidomastoidei з поперечною лінією на рівні marginis superioris cartilaginis thyreoideae C. Margo posterior m. sternocleidomastoidei з поперечною лінією на рівні corporis ossis hyoidei D. Margo anterior m. sternocleidomastoidei з поперечною лінією на рівні cartilaginis cricoideae
202. При вагосимпатичній блокаді за Вишневським на шиї голку просувають у напрямку: А. Поперечно поверхні шиї В. До processus transveri vertebrae зі зміною потім напрямку до corporis vertebrae C. До processus spinosi vertebrae
203. Plexus brachialis у більшості випадків відносно claviculae проектується: А. На її середину В. На 1-1,5 см медіальніше середини С. На 1-1,5 см латеральніше середини
204. При блокаді plexus brachialis надключичним способом голку вколюють та проводять: А. Вище середини claviculae на 0,5 см В. Вище середини claviculae на 3-4 см та на 1,5-2,0 см латеральніше середини С. Вище середини claviculae на 1,5-2,0 см D. В напрямку costae I E. В напрямку processus coracoidei
205. При виконанні анестезії plexus brachialis необхідно запобігати пошкодження: A. A. subclaviae B. V. subclaviae C. Cupulae pleurae D. Ductus thoracici або ductus lymphatici dextri
206. Після правильно виконаної вагосимпатичної блокади за Вишневським на шиї виникаe симптом Клода Бернара – Горнера, а саме: A. Exophthalmus B. Enophthalmus C. Ptosis palpebrae superioris D. Miosis E. Гіперемія шкіри лиця на стороні виконання блокади
207. Трахеостомія дозволяє відновити дихання при непрохідності дихальних шляхів на рівні: A. Cavitatis oris B. Vestibuli laryngis et rimae glottidis C. Cavitatis infraglotticae D. Верхньої частини partis cervicalis tracheae E. Нижньої частини partis cervicalis tracheae
208. Трахеостомію на верxню, середню та нижню розподіляють за головною ознакою: А. Рівнем виконання шкірного розрізу В. Напрямком виконання шкірного розрізу С. Рівнем розсічення трахеї D. Місцем розсічення трахеї відносно isthmi glandulae thyreoideae Е. Напрямком розсічення кілець трахеї
209. Розріз шкіри при трахеостомії виконують за лінією, яка з′єднує: A. Corpum ossis hyoidei et articulationem sternoclavicularem B. Anqulum cartilaginem thireoideae та середину fossae juqularis C. Cartilaginem cricoideam et fossam jugularem
210. Tracheostomia поділяється на етапи: А. Доступ В. Відведення isthmi glandulae thyreoideae C. Tracheotomia D. Tracheostomia E. Vulnoraphia
211. При трахеотомії розсікають: A. Cutem et paniculum adiposum B. Fasciam superficialem colli et platismam C. Lineam albam colli et laminam parietalem fasciae endocervicalis D. M. sternohyoideum et m. sternothyreoideum E. Laminam visceralem fasciae endocervicalis
212. До технічних помилок при виконанні доступу до tracheae при трахеостомії слід віднести: А. Виконання розрізу шкіри не повздовжньо, а поперечно В. Виконання доступу з відхиленням від lineae medianae colli C. Пошкодження a. carotis communis, v. jugularis internae D. Пошкодження isthymi glandulae thyreoideae E. Пошкодження arcus venosi juguli
213. Для виконання доступу до tracheae ad lineam medianam colli необхідно: А. Виконувати розріз шкіри по лінії між cartilaginem thyreoideam et fossam jugularem B. В рані використовувати як орієнтир lineam albam colli C. Запобігати повертанню голови у бік D. В рані використовувати як орієнтир a. thireoideam imam
214. Для виконання трахеотомії без ускладнень в рані необхідно бачити: А. Cartilaginem thyreoideam B. Cartilaginem cricoideam C. Isthmum glandulae thyreoideae D. A. carotem communem E. V. jugularem internam
215. При верхній трахеотомії необхідно: A. Isthmum glandulae thyreoideae зсунути yверх В. Isthmum glandulae thyreoideae зсунути yниз С. Розсікти проміж лігатурами isthmum glandulae thyreoideae D. Розсікти третє та четверте або четверте та п′яте кільця трахеї Е. Розсікти друге та третє кільця трахеї
216. При середній (крізьперешийковій) трахеотомії необхідно: A. Isthmum glandulae thyreoideae зсунути yверх В. Isthmum glandulae thyreoideae зсунути yниз С. Розсікти проміж лігатурами isthmum glandulae thyreoideae D. Розсікти третє та четверте або четверте та п′яте кільця трахеї Е. Розсікти друге та третє кільця трахеї
217. При нижній трахеотомії необхідно: A. Isthmum glandulae thyreoideae зсунути yверх В. Isthmum glandulae thyreoideae зсунути yниз С. Розсікти проміж лігатурами isthmum glandulae thyreoideae D. Розсікти третє та четверте або четверте та п′яте кільця трахеї Е. Розсікти друге та третє кільця трахеї
218. При розсіченні parietis tracheae хірург в руках тримає: А. Скальпель гострокінцевий В. Скальпель черевцевий С. Гачок однозубий гострий D. Гачок однозубий тупий Е. Розширювач трахеї Tруссо
219. При виконанні власне трахеостомії хірург в руках тримає: А. Гачок Фарабефа В. Гачок однозубий тупий С. Гачок однозубий гострий D. Розширювач трахеї Труссо Е. Канюлю трахеотомічну
220. Технічними помилками хірурга на етапі „ трахеотомія” слід вважати: А. Пошкодження isthmi glandulae thyreoideae B. Надмірний розріз tracheae C. Замалий розріз tracheae D. Пошкодження parietis posterioris tracheae et parietis anterioris oesophagi E. Розріз трахеї по бічній поверхні
221.До недоліків повздовжніх розрізів parietis tracheae при трахеотомії слід віднести: А. Завертaння кінців розсічених кілець в просвіт, що являється однією з причин стенозування трахеї в післяопераційному періоді В. Некроз кінців хрящових півкілець трахеї та запалення С. Формування „шпори” на задній стінці трахеї D. Виникнення асфікcії або пневмонії в післяопераційному періоді
222.Для запобігання некрозу кінців розсічених півкілець трахеї при трахеостомії необхідно: А. Готувати канюлю, розмір якої буде відповідати діаметру та довжині трахеї хворого В. Розрізу стінки трахеї придати овальну форму за рахунок зрізування кінців півкілець після їх розтину С. Розріз трахеї виконувати з урахуванням діаметру канюлі та застосовувати канюлі сучасної конструкції D. Виконувати поперечний розріз трахеї, або – Е. Виконувати трахеостомію за Бьорком
223. Для запобігання пошкодженню parietis posterioris tracheae необхідно: А. Виконувати розріз tracheae суворо по lineam medianam colli В. Фіксувати parietis anterioris tracheae гачком однозубим гострим С. Розсікати трахею „дозованим” скальпелем гострокінцевим D. Розсікати трахею в напрямку зверху вниз Е. Розсікати трахею знизу вверх
224. При трахеотомії за Бьорком трахею розсікають: А. Повздовжньо В. Поперечно С. Т- подібно D. Клаптево, основою клаптя вниз
225. При введенні канюлі в трахею необхідно: А. Переконатися в повному розсіченні слизової оболонки трахеї В. Розвести краї рани трахеї хірургічними пінцетами C. Розвести краї рани трахеї розширювачем Труссо D. Канюлю вводити при положенні щитка в сагітальній площині (I етап) E.Вводити канюлю при положенні щитка у фронтальній площині (IIетап)
226.У дітей з урахуванням вікової топографії органів шиї частіше виконується трахеотомія: А. Верхня В. Середня С. Нижня
227.До недоліків tracheostomiae inferioris слід віднести: А. Більша глибина рани м′яких тканин В. Більш поверхневе розташування трахеї, що може бути причиною її поранення при доступі С. Верогідність пошкодження plexus venosi thyreoidei imparis D. Верогідність пошкодження arcus venosi juguli E. Необхідність використання більш довгої канюлі
228. Fenestratio tracheae – це операція при якій: А. Трахею розсікають клаптевоподібно В. В межах parietis anterioris tracheae формують овальної або колової форми отвір С. Вершину клаптя фіксують до поверхневих шарів D. Слизову оболонку трахеї підшивають до країв шкірної рани
229. Крім трахеотомії та трахеостомії на трахеї можуть виконуватися: A. Tracheoraphia B. Resectio tracheae C. Tracheoplastica D. Extirpatio E. Punctio tracheae
230. Вибір об′єму оперативного втручання на щитоподібній залозі залежить від: А. Статі хворого В. Виду зобу С. Характеру пухлинu D. Важкості клінічних проявів зобу
231. При вузловому зобі виконується: А. Enucleatio B. Enucteatio cum resectio lobi glandulae thyreoideae C. Gemistrumectomia D. Strumectomia subtotalis E. Extirpatio glandulae thyreoideae
232. При дифузному зобі виконуються: А.Gemistrumectomia В.Strumectomia subtotalis extrafascialis C. Strumectomia subtotalis subfascialis D. Extirpatio extrafascialis glandulae thyreoideae
233. При злоякісних пухлинах glandulae thyreoideae виконуються: А.Gemistrumectomia В.Strumectomia subtotalis extrafascialis C. Strumectomia subtotalis subfascialis D. Extirpatio extrafascialis glandulae thyreoideae
234. При оперативних втручаннях на glandula thyreoidea необхідно враховувати, насамперед, топографію: A. Glandularum parathyreoidearum B. Nn. vagorum C. N. laryngeum recurrentem D. Ductum thoracicum
235. При субтотальній резекції glandulae thyreoideae: А. Видаляють половину залози В. Залишають по 2,0-4,0 гр. паренхіми в межах верхніх полюсів часток залози С. Залишають isthmum D. Залишають по 2.0-4,0 гр. паренхіми часток в місці, де вони прилягають до бокової cтінки трахеї (закривають sulcum tracheoesophageum)
236. Останнім часом струмектомію частіше виконують за методом: А. А.В.Мартинова В. Т.Кохера С. О.В.Ніколаєва D. Мікуліча
237 За пропозицією О.В.Ніколаєва при струмектомії лігують: A. Aa. thyreoideas superiores B. Aa. thyreoideas inferiores C. A. thyreoideam imam D. Гілки артерій та вен в межах проміжку між фасціальною та власною капсулами залози
238. До ускладнень, пов′язаних з синтопією glandulae thyreoideae, які виникають під час струмектомії, слід віднести: А. Пошкодження оesophagi B. Видалення glandularum parathyreoidearum C. Пошкодження n. vagi D. Пошкодження n. larуngei recurrentis
239. Пошкодження n. larуngei recurrentis частіше виникає при лігуванні: A. A. thyreoideae superioris B. V. jugularis anterioris C. A. thyreoideae inferioris D. V. jugularis externae
240. Частіше шкірний розріз при доступі до glandulae thyreoideae виконують за: А. Мікулічем В. Ніколаєвим С. Кохером D. Мартиновим
241. Технологія струмектомії, яка запропонована О.В.Ніколаєвим, відрізняється тим, що: А. Частки залози видаляються разом з фасціальною капсулою В. Частки залози видаляються тільки з власною капсулою С. Аa. thyreoideas superiores лігують D. Аa. thyreoideas inferiores лігують Е. Лігують судини, які підходять до паренхіми залози, по мірі виділення часток
242. Розріз шкіри за Кохером при струмектомії виконується: А. Ad lineam medianam colli від anguli cartilaginis thyreoidei до incusuram jugularem B. Комірцеподібно на 1,0-1,5 см вище incusurae jugularis С. Комірцеподібно на середині відстані між cartilaginem thyreoideam et jucisuram jugularem
243. До переваг технології струмукетомії за О.В.Ніколаєвим слід віднести: А. Зменшення травматичності операції В. Усунення верогідності кровотечі з а. thyreoideae superioris, а. thyreoideae inferioris при зсуненні лігатури С. Зменшення верогідності пошкодження n. laringei recurrentis D. Зменшення верогідності видалення glandularum parathyreoidearum E. Усунення верогідності венозної кровотечі та повітряної емболії
244. До так званих „малих” трахеотомій відносяться: A. Fenestratio tracheae B. Conicotomia C. Cricotomia D. Трахеотомія за Бьорком
245. Conicotomia – це операція, при якій хірургом розсікається: А. Cartilago cricoidea B. Lig. cricothyreoideum C. Membrana thyreohyoidea
246 Cricotomia – це операція, при якій хірургом розсікається: А. Cartilago cricoidea B. Lig. cricothyreoideum C. Membrana thyreohyoidea
247.Strumectomia subtotalis extracapsularis заключається в тому,що: A. Lobos glandulae thyreoideae виділяють разом з фасціальною капсулою В. Лігують аa. thyreoideas superiores С. Лігують аa. thyreoideas inferiores D. При виділенні lodi glandulae thyreoideae фасціальну капсулу залози залишають С. Лігують судини біля власної капсули по мірі виділення lobi glandulae
248.До оперативних втручань на гортані відносяться: A. Laryngotomia, laryngoraphia B. Cricotomia C. Conicotomia D. Extirpatio laryngis E. Laryngopexia
249.Повздовж marginis anterioris m. sternocleidomastoidei проектуються: А. V. jugularis anterior B. A. carotis communis, v. jugularis interna, n. vagus C. N. laryngeus recurrens D. Ductus thoracicus
250. На середину marginis anterioris m. sternocleidomastoidei проектуються: A. A.carotis communis B. Ductus thoracicus C. A. thyreoidea inferior D.A.vertebralis E. N. accessorius
251. На середину marginis posterioris m. sternocleidomastoidei проектуються: A. Prosessus transversus CVI – tuberculum caroticum B. Rami plexus cervicalis C. N. laryngeus recurrens D. Arcus ductus thoracici
252. На границю між верхньою та середньою третинами marginis posterioris m. sternocleidomastoidei проектуються: A. Rami plexus cervicalis B. N. accessorius C.V. jugularis externa D. Arcus ductus thoracici
253. В межах anguli між claviculam et marginem posteriorem m. sternocleidomastoidei визначається пульсація артерії: A. Carotis communis B. Subclaviae C. Vertebralis D. Thyreoideae inferioris
254. На пересічення lineae horisontalis,яка проходить на рівні cartilagunis cricoideae, з margine anteriori m. sternocleidomastoidei проектуються: А. Перехрестя трьох артерій: carotis communis, thyreoideae inferioris, vertebralis B. Tuberculum caroticum (prosessus transversus CVI ) C. N. accessorius D. Rami plexus cervicalis
255. На проміжок між capitem clavicularem et capitem sternalem m. sternocleidomastoidei проектується: A. N. accessorius B. A. subclavia C. V. subclavia D. Arcus ductus thoracici
256. Вище середини claviculae проектуються: A. Truncus sympathicus B. A. subclavia C. V. subclavia D. Arcus ductus thoracici E. Plexus brachialis
257. Точка на границі між внутрішньою та середньою третинами marginis inferioris claviculae використовується як орієнтир для виконання: А. Анестезії plexus brachialis B. Визначення пульсації а.subclaviaе С. Пункції v. subclaviae D. Пункції a. vertebralis
258. Частіше оперативні втручання виконуються саме на parte cervicali ductus thoracici з причин: А. Навколо немає великих судин В. Має найбільший діаметр С. Меньш травматичний доступ D. Меньша глибина рани після виконання доступу Е. Меньша верогідність пошкодження плеври
259. Труднощі виконання оперативних втручань на шийній частині ductus thoracici пояснюються: А. Мінливістю місць
|
