На прізвисько Циннобер”. Механічні відносини між людьми, засновані на диктатурі матеріальних цінностей.

1.Фантастика та реальність у повісті-казці Гофмана „Малюк Цахес на прізвисько Циннобер”. Сатирико-метафоричний зміст твору:

ü історія написання казки;

ü основна тема та ідея твору;

ü своєрідність світів у казці: зображення подій у двох планах, ідейно-художня роль використання у творі фантастичної казковості;

ü міфологізація, специфіка жанру твору, роль прийомів умовчання;

ü способи створення образів ентузіастів і філістерів:

- „Намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах... підносишся!” – фантастична історія злету й падіння Цахеса;

- добрі сили (фея Розабельверде, лікар Промпер Альпанос) і їхня роль у казці;

- сатиричне зображення самозасліплених обивателів-філістерів (Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князь, барони);

- образ князя Панфутія;

- протистояння героя-„ентузіаста” Бальтазара.

ü роль засобів комічного у творі (гумористичне бачення світу письменником; проблема комічного, зокрема іронії; трактування іронії Гофманом, гротеск у письменника);

ü головний символ і характер його формування;

ü тематика повісті-казки.

2.Нова трактова романтичних ідей і образів у „Володарі бліх” (1821).

3.Композиція „Житейських поглядів кота Мурра” як втілення змінених уявлень про сучасність і спосіб її відображення в літературі (1820-1822).

 

Запитання і завдання для самоконтролю за повістю-казкою

„Малюк Цахес на прізвисько Циннобер”:

1.Які з авторських ідей розкриває сюжет? До якого типу сюжетів (за класифікацією Халізєва) він відноситься? Чому при цьому була необхідна фантастика?

2.Чи можна встановити час і місце казки? Які предмети і звичаї при цьому особливо важливі?

3.Назвіть основних персонажів твору і поясніть, чому автор помістив їх у такі різні соціальні групи. Чи можна розвести персонажів по двох світах? Яка при цьому роль предметного світу? Як це пов’язано з основними проблемами твору?

4.Чому після загибелі головного героя, ім’я якого винесено у назву твору, йде ще одна глава, присвячена долям персонажів другого плану? Яка роль композиції в розкритті авторського задуму?

5.Схарактеризуйте устрій зображувальної країни.

6.Скільки часу тривали описані у цих розділах події?

7.Поясніть значення слів „філістери” чи „філістимляни”.

8.Від якого слова походить прізвисько Цахеса?

9.Основний романтичний конфлікт – це зіткнення добра і зла, на цьому засновано двосвіття. Який конфлікт цієї казки? Підтвердіть свою думку прикладами.

10. Які дії роблять князь Пафнутій, Адреас і придворні, як поєднуються в їхніх учинках моральні і соціальні спонукальні причини? Зверніться до фактів твору. Чому автор сатирично описує введення просвітництва?

11. Які дії роблять фея Розенгрюншон і Просперо Альпанус? Як у їхніх учинках поєднуються добро і зло, чи є соціальні спонукальні причини? Підтвердіть спостереження текстом.

12. Які вчинки роблять Бальтазар, Кандіда і Фабіан? Чи є воля дій у цієї групи персонажів? Підтвердьте прикладами з тексту.

13. Чи відповідають результати дій представників усіх цих груп намірам героїв? Чи можна співвіднести становище людини в казці Гофмана із судженнями Шопенгауера про місце у світі індивідуума? Чому?

14. Згадаємо, що називається романтичним гротеском (за Ф.Шлегелем і Гофманом). Чи можна говорити про принцип гротеску як основу композиції казки, принцип групування персонажів?

15. З’ясуємо своєрідність поетики казки на рівні створення портретів персонажів, авторської характеристики і характеристик інших героїв. Звернемо увагу на портрети Бальтазара, Кандіди, феї й опис занять (т.о. духовного змісту) „ученого” Моша Терпіна.

16. Якими рисами автор наділяє світ філістерів, що з ним з’єднує Кандіду? Яке становище серед цих світів чарівника Просперо Альпануса і феї Розеншон? Відзначте роль предметного світу, іронії і сатири, а також способів її реалізації в створенні двосвіття.

17. Чи можна розподілити героїв тільки по двох світах чи ці світи теж розшаровуються? Доведіть свою думку, проаналізувавши вчинки персонажів, співвідношення бажаного і досягнутого, принцип добору предметів матеріального світу, що з’єднуються з тим чи іншим персонажем, розходження в сприйнятті різними персонажами того самого факту. Наскільки ідеї Шопенгауера близькі концепції світу Гофмана?

18. Чому в назву казки винесене ім’я Цахеса?

19. Який моральний і соціальний зміст образу Цахеса? З якими явищами світу може бути пов’язаний цей символ? У чому близькість змісту символу до судження Шопенгауера про створення людством фетишів, про поклоніння незначностям?

20. Як пов’язана з механізмом фетишизації діяльність Моша Терпіна? Чи можна стверджувати, що, створюючи літературний, казковий образ, автор мав на увазі найважливіше явище реальної дійсності? Чи не про цей принцип типізації писав Шопенгауер?

21. Чи можете ви навести приклади фетишизації в реальній дійсності й у мистецтві (роман П.Зюскінда „Парфумер” і визначте відмінності у формуванні образу і його співвідношення з реальністю)?

22. Зіставте символічний образ Цахеса із символом „блакитна квітка” у Новаліса. Що, крім негативної конотації, відрізняє образи Гофмана і Новаліса? Чи є в Новаліса сприйняття символічної блакитної квітки оточенням, чи залежить сам Генріх чи його оточення від властивостей символу, як це відбувається в Гофмана?

23. Як можна трактувати зміст фіналу і подарунків Просперо Альпануса і феї Розеншон? Чи треба фінал вважати збагненням світу за допомогою романтичної іронії (Гофман про зв’язки іронії і гротеску)? Чи він може отримати інше тлумачення? Зверніть особливу увагу на останні фрази казки.

24. Мотивна структура тексту зв’язана з двосвіттям. З якими ідеями пов’язаний мотив зовнішнього, поверхневого, бездуховного? У яких діях персонажів він виникає і як виявляється?

25. З якими ідеями пов’язаний мотив глибинного, духовного, справді гуманістичного? У яких діях персонажів він виникає і виявляється?

26. Чи можна, зіставивши всю ідейну наповненість твору й узагальненість у зображенні світу, а також символістику головного героя, побачити в літературній казці риси міфу (А.Ф.Лосєв писав, що міф не може бути символом, але символ може стати міфом)?

 

Література:

1. Бент М.И. Немецкая романтическая новелла: генезис, эволюция, типология. – Иркутск, 1987.

2. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. – Л., 1973.

3. Ботникова А.Б. Э.Т.А.Гофман и русская литература. –Воронеж, 1977.

4. Вайнштейн О.Б. Язык романтической мысли. О философском стиле Новалиса и Фридриха Шлегеля. – М., 1994.

5. Ванслов В.В. Эстетика романтизма. – М., 1966.

6. Вовк Я.Г. Звідки беруться Цахеси? Матеріали до вивчення повісті Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Циннобер” // Зарубіжна література. – 1999. – № 6.

7. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М., 1978.

8. Гайм Р. Романтическая школа. – М., 1891.

9. Гофман Э.Т. Житейские воззрения кота Мурра. – М., 1978.

10. Гофман Э.Т.А. Новеллы. – М., 1991.

11. Гофман Э.Т.А. Собрание сочинений: В 6-ти т. – М., 1991. – Т.1.

12. Грешных В.И. Ранний немецкий романтизм: фрагментарный стиль мышления. – Л., 1991.

13. Гугнин А.А. «Серапионовы братья» в контексте двух столетий // Гофман Э.Т.А. Серапионовы братья. – М., 1994.

14. Дишлюк Ю.М. Зарубіжна література. 8 клас. Розгорнуте планування уроків за програмою 2001 р. – К., 2002.

15. Доброхотов А. Ночные бдения Гофмана // Э.Т.А. Гофман. Эликсиры сатаны. Ночные рассказы. – М., 1992.

16. Жирмунский В.М. Немецкий романтизм и современная мистика. – СПб., 1996.

17. История всемирной литературы: В 8-ми т. М., 1989. – Т. 6.

18. Карельский А. Сказки и правда Гофмана / Э.Т.А. Гофман. Новеллы. – М., 1991.

19. Логвин Г.Л. „Огидний кордупль на прізвисько Цинобер”. Метод. поради щодо проведення уроків з вивчення казки-новели Гофмана // Зарубіжна література. – 2001. – № 2.

20. Лотоцька Р.О. Урок у запитаннях і відповідях: До вивчення творчості Е.Т.А. Гофмана // Всесвітня література. – 1998. – № 1.

21. Миримский И.В. Гофман // История немецкой литературы. – М., 1966. – Т. 3.

22. Остапчук В.В. Де діалог, там і пошук. (Урок-загадка за повістю Е.Т.А. Гофмана) // Всесвітня література. – 2001. – № 3.

23. Скобельская О. Романтический синтез искусств: творческие лики Э.Т.А. Гофмана. Сценарий литературного вечера // Всесвітня література та культура. – 2002. – № 2.

24. Тураев С.В. Революция во Франции и немецкая литература. – М., 1997.

25. Художественный мир Э.Т.А. Гофмана. – М., 1982.

26. Чавчанидзе Д.Л. Феномен искусства в немецкой романтической прозе: средневековая модель и ее разрушение. – М., 1997.

27. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Пробн. підр. для 9 кл. – К., 1999.

28. Шамрай А.П. Е.Т.А. Гофман. Життя і творчість. – К., 1969.

 

Практичне заняття № 3.

„Я проб’ю собі дорогу до вершин слави, але тільки не безчестям...” –