У структурі вільного часу шкільної молоді Харківщини

Процес соціалізації допомагає індивіду набути соціальної сутності, стати здатним брати участь у суспільному житті. Соціалізаційна роль виконується різноманітними соціальними інститутами, серед яких слід виокремлювати дозвілля. Особливо велику роль у процесі соціалізації, особистості, культурного розвитку виконують творчі види дозвілля.

Завдяки творчості у молоді є можливість самовираження, самопрезентації, пошуку себе і свого місця у дорослому житті. Творчість сприяє розкриттю талантів, розвитку здібностей, наповненню вільного часу змістом, спілкуванням з однолітками, які також захоплюються творчими видами дозвілля, що є надзвичайно важливим для підлітків.

Гострою проблемою, яка в тому числі зумовлює актуальність наукового дослідження дозвіллєвих практик підлітків, є ситуація, коли надлишок вільного часу може спричинити антисоціальні дії з їхнього боку. Творче дозвілля ж виконує у тому числі функції стримуючого механізму, який задовольняє вже перелічені потреби у самореалізації, самовираженні, спілкуванні і запобігає антисоціальним вчинкам.

Отже, вивчення розповсюдженості творчих дозвіллєвих практик серед шкільної молоді є, безперечно, актуальним для українського суспільства. Об’єкт нашого дослідження – дозвіллєві практики підлітків Харкова і Харківської області, а предмет – ступінь поширення, місце і роль творчих дозвіллєвих практик у повсякденному житті шкільної молоді Харківщини. Мета дослідження: визначення місця і ролі творчого дозвілля у повсякденності підлітків Харківщини. Досягнення мети передбачало вирішення таких завдань:

· Виявити структуру дозвіллєвих практик шкільної молоді Харкова та Харківської області;

· З’ясувати місце творчих дозвіллєвих практик у структурі повсякденних занять підлітків Харкова та Харківської області;

· Провести аналіз структури занять підлітків Харківщини у вільний час;

· Здійснити аналіз ступеню поширеності творчих практик та їхньої обумовленості соціально-демографічними характеристиками шкільної молоді Харківщини;

· Змалювати соціальний портрет підліткової молоді, котра реалізує себе у творчій сфері дозвілля.

Є дві основні точки зору з приводу вивчення дозвілля як соціокультурного феномену. Згідно першій, це феномен, тотожний вільному часу, яким володіє індивід; відповідно другій, дозвілля є частиною вільного часу. Ми будемо розглядати дозвілля саме як частину вільного часу індивіда, адже останнє поняття є більш широким. До нього входить, наприклад, і час для задоволення фізіологічних потреб, і час на виконання обов’язкових побутових справ. Дозвілля можна визначити як сукупність видів діяльності, призначених для задоволення духовних і соціальних потреб людей у вільний від інституціонованих обов’язків час.

На нашу думку, найпотужнішим суб’єктивним фактором вибору тих чи інших форм дозвіллєвої діяльності є ціннісні орієнтації особистості. Стверджуючи це, ми виходимо з того, що навіть коли людина має якийсь хист, його реалізація залежить від того, чи орієнтована вона на його реалізацію, чи є для неї така реалізація цінністю.

Творчість є особливим видом активного дозвілля, вибор якого, на нашу думку, обумовлений ціннісними орієнтаціями. Витоки творчості започатковуються ще у молодшому віці. З огляду на це, дослідження творчих дозвіллєвих практик у структурі вільного часу шкільної молоді є надзвичайно актуальним.

За результатами проведеного дослідження з’ясувалося наступне: найбільш популярними і регулярними видами творчого дозвілля є участь у художній самодіяльності та художня творчість, менш регулярними є аматорські заняття і технічна творчість. Результати проведеного аналізу показали наступне: повсякденними є участь у художній самодіяльності для 25% школярів Харківщини, заняття художньою творчістю – для 30%, технічною творчістю – для 17%, аматорськими заняттями – для 21% шкільної молоді міста й області.

Здійснений нами факторний аналіз показав наступне: 1. Типи дозвіллєвих практик школярів міста Харкова й Харківської області відрізняються. 2. У великому місті з його розвиненою інфраструктурою є більше можливостей проведення дозвілля. 3. Підліток великого міста й підліток області здійснюють різноманітні види дозвіллєвих практик, які, типізуючи 26 видів дозвілля, ми розділили на певні групи. Серед них спільними в обох підвибірках є: активне і пасивне дозвілля, пізнавальне, творче, ігрове. Дещо відрізняються культурно-споживацьке і культурно-розважальне дозвілля підлітків міста та області. Також на підмасиві підлітків міста виділився такий тип як віртуальне дозвілля, якого не було виявлено у підвибірці представників області.

Завдяки двовимірному аналізу було виявлено, що гендерна приналежність впливає на регулярність участі у художній самодіяльності і художній творчості. Дівчата набагато регулярніше займаються цими видами діяльності у вільний час, ніж хлопці. Як виявилося, вік знаходиться у зворотньому зв’язку з такими видами творчого дозвілля, як художня творчість (написання віршів, прози, гра на музичних інструментах тощо), технічна творчість (конструювання, моделювання), аматорські заняття (колекціонування, рукоділля, тощо). з’ясовано, що матеріальне становище не впливає на творчу діяльність у вільний час підлітків. Винятком є технічна творчість.

Окрім цього, було доведено, що включеність у творчі дозвіллєві практики пов’язана з чинниками кількості і якості кола спілкування, відчуття самотності, ставлення до читання та ін.

Таким чином, здійснене дослідження показало, що творчі дозвіллєві практики є важливою складовою вільного часу шкільної молоді Харківщини. Вони впливають на розвиток креативних здібностей особистості, яка знаходиться у стані формування, на становлення її творчого потенціалу.