Особенности процесса управления
Функціонування підприємства, що систематично здійснює виробництво по певній технології, за допомогою методів організації виробництва на базі рутин, задає суттєву степінь статичності. Разом з тим внутрішнє життя підприємства і його положення в зовнішньому середовищі носять динамічний характер, що відображає як постійні зміни в зовнішньому середовищі, так і неминучу внутрішню динаміку. Мова йде не про зміни на підприємстві, що виникають з плином часу, а про взаємодії підприємства з часом [Клейнер]. Г. Клейнер пропонує для надання теорії стратегічного управління динамічного характеру ввести категорію події, що змінить погляди на проблеми розвитку підприємства. Як зазначає О. Воробьев [Воробьев]: «…подія – це те чи інше значне явище, факт, стан, ситуація чи збіг обставин…». На думку Г. Клейнера подія є короткочасною суттєвою зміною, що стосується різних сфер і підсистем підприємства. Системні події, тобто факти, що мають суттєве значення для сприйняття підприємства всіма суб’єктами, пов’язані з його діяльністю. «Вихідним матеріалом» для формування подій є факти, тобто дискретні зміни стану об’єкта чи його зовнішнього середовища, що спостерігаються. Процес трансформації фактів в події Г. Клейнер називає івентуалізацією фактів [Клейнер]. Разом з тим відносно автономний потік однорідних фактів, що здійснює вплив на результат процесу в міру інтенсивності потоку можна інтерпретувати як фактор. Обставина чи потік фактів, кількісна міра яких не здійснює пропорційного впливу на результат є умовою. Подієвий підхід можна розглядати як ортогональний по відношенню до функціонального (неокласичного) згідно з яким прийняття рішень з управління підприємством здійснюється у відповідності з оцінкою їх впливу на функціональні показники (прибуток, дохід…). Також подієвий підхід можна трактувати як доповнення до ресурсної концепції: запас значущих для даного підприємства подій утворює своєрідний ресурс, який можна залучати, нарощувати, набувати і використовувати на виробництві. При цьому події є спеціалізованим (унікальним) ресурсом як матеріальні, трудові та інтелектуальні. Зв'язок між подієвим потоком, що проходить через підприємство, тобто потоком явищ, які вважаються на підприємстві подіями, і стратегією підприємства носить тісний характер. Тому управління подіями по своїй суті належить до стратегічного управління і дозволяє не лише визначити поточне бачення підприємством свого місця в ринковому середовищі, але й сформувати бачення майбутнього стану, що відноситься до стратегічного планування і управління [Клейнер]. Сущность управления производством. Управление – сознательное целенаправленное воздействие субъекта на объекты (людей, производство), осуществляемое с целью получить желаемый результат.
Причины возникновения управления как самостоятельного вида деятельности
Особенности процесса управления
Под управлением любой системы понимают процесс воздействия на нее для поддержки или в переводе в новое состояние в соответствии с присущими в данной системе объектами и делает направление на достижение цели.
Виды управления 1.Управление в неживой природе, т.е. управление технической системой 2.Управление в живой природе 3.Управление в обществе, те социальное управление. Социальное управление-воздействие на деятельность людей, объединенных в группы с различными интересами Существует три вида социального управления 1. Экономическое управление-Управление общественным производством 2. Социально – политическое -государственное управление 3. Управление духовной сферой жизни общества Управление общественным производством включает процессы управления народным хозяйством, отраслью, внутри системы каждого уровня Управление с/х. производством - основная часть общественного производства, т.е отраслевое управление. В общественном производстве решающая роль принадлежит главной сфере – нераспределенному производству, именно управление этой сферой является объектом науки управления с/х. производства. Эффективность общественного или совместного труда людей обеспечивается наличием управления, как обязательной составной совокупного труда. От реализации управления во многом зависит результативность совместных действий. Производство в целом как система предполагает управление средствами труда и управление работниками. Содержание управленческой деятельности состоит в планировании организации работы всего предприятия или каждого работника в нем. Координирует их действие во времени и пространстве в результате одна часть работников занимается непосредственно трудом по производству материальных благ, а другие – управлением трудом.
|