Лабораторна робота № 8. Тема роботи: Робота з багатовимірними масивами даних. Встановлення параметрів інтегрованого середовища Turbo Pascal 7.0.

Тема роботи: ; Робота з багатовимірними масивами даних. Встановлення параметрів інтегрованого середовища  Turbo Pascal 7.0.

Мета роботи: Навчитись програмувати задачі, в яких опрацьовуються багатовимірні масиви даних; ознайомитись з основними параметрами середовища програму­вання Turbo Pascal 7.0, набути навиків у встановленні потрібних параметрів.

Завдання лабораторної роботи: ; 1. Готуючись до лабораторного заняття, ознайомитись з можливостями щодо задання конфігурації і параметрів інтегрованого середовища Turbo Pascal 7.0.

2. Розробити алгоритм розв’язку задачі, вказаної в індивідуальному завданні.

3. Написати програму розв’язку задачі на мові Турбо Паскаль. У програмі використати різні форми оголошення матриць та інших масивів, зокрема: створення власного користувацького типу, оголошення матриці як масиву векторів-рядків та інші. В оголошеннях врахувати задану максимально можливу кількість елементів, поточну розмірність матриці для кожної реалізації програми вводити з клавіатури.

4. Ввести текст програми і записати його у файл в особистому каталозі.

5. Відкомпілювати програму, виправити синтаксичні та інші помилки в її тексті.

6. Виконати 3-4 реалізації програми для різних наборів вхідних даних. Вхідні дані підібрати так, щоб вони демонстрували всі можливості роботи програми. Для кожної з реалізацій встановити іншу форму оголошення масивів (див. п.2). Занести у звіт результати кожної реалізації програми – вказати спосіб оголошення масивів, форму введення даних і виведення результатів виконання програми.

7. Відкрити розділ меню встановлення параметрів інтегрованого середовища   Options ;іпереглянути вміст діалогових вікон його основних підрозділів:  Compiler,  Memory sizes,  Linker,  Debugger,  Directories.

8. Активізувати вікно діалогу установок компілятора  Compiler Options. Встановити контроль діапазону, контроль операцій введення-виведення та контроль переповнення (відповідні опції можуть вже бути активними). Внести в програму зміни так, щоб значення деяких індексів у масивах і/або значення деяких змінних виходили за допустимі межі. Запустити програму на виконання і зафіксувати результат.

9. Відмінити контроль, встановлений у п.7 і повторно запустити програму на виконання. Проаналізувати отриманий результат.

10. Не встановлюючи опцій контролю, забезпечити перевірку діапазону та переповнення через відповідні директиви компілятора: перед фрагментом, який повинен контролюватись, ввести вказівку включення { $R+ }, а після нього – виключення { $R- } контролю діапазону чи іншу потрібну директиву. Знову запустити програму на виконання і проаналізувати результат.

11. Відкрити підменю пункту  Environment  і переглянути можливості щодо вста­нов­лення робочих параметрів середовища. Змінити деякі з них, наприклад функції правої кнопки мишки чи кольори зображення, відзначити отриманий результат.

12. Зберегти зроблені установки у файлі, якому дати відповідне ім’я і записати його в особистий каталог, використовуючи команду Save as....  !! Не змінювати стандартний файл конфігурації  turbo.tp!!

13. Повторно завантажити середовище і відновити зі збереженого файлу конфігура­ції вибрані раніше власні параметри та опції. Перевірити, чи відбулось встановлення користу­вацьких параметрів.

14. Скласти звіт з лабораторної роботи, дотримуючись відповідних вимог щодо змісту та оформлення звіту.

Варіанти індивідуальних завдань:

1. З клавіатури ввести квадратну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 25´25 елементів). Обчислити і надрукувати менше значення з обидвох сум великих діагоналей матриці.

2. З клавіатури ввести матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 12´10 елементів). Знайти суму парних елементів кожного рядка.

3. З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 20´35 елементів). Визначити і надрукувати номер стовпчика введеної матриці, добуток елементів якого є найменшим.

4. З клавіатури ввести квадратну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 30´30 елементів). Визначити і надрукувати скалярний добуток елементів заданого рядка і стовпчика введеної матриці. Підказка: скалярний добуток двох векторів – сума попарних добутків однакових за номерами елементів цих векторів.

5. Використовуючи стандартні бібліотечні підпрограмами модуля System для генерації рівномірно розпо­ділених випадкових чисел, заповнити випадковими двоцифровими числами матрицю розмірністю 7´5 елементів. Надрукувати сформовану матрицю. Вказати номери рядків матриці, в яких є непарні елементи, або вивести повідомлення про відсутність таких рядків.

6. З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 10´14 елементів). Визначити і надрукувати номер рядка введеної матриці, сума елементів якого найменша.

7. З клавіатури ввести матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність – 15´30 елементів). Переставити елементи заданого рядка матриці у зворотному порядку. Надрукувати результуючу матрицю та визначити її мінімальний елемент.

8. З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 30´18 елементів). У кожному стовпчику матриці поміняти місцями найменший елемент з останнім. Роздрукувати результуючу матрицю.

9. З клавіатури ввести прямокутну матрицю довгих цілих чисел (максимальна розмір­ність матриці – 40´28 елементів). Сформувати вектор дійсних чисел, кожен елемент якого дорівнює середньому значенню додатніх елементів відповідного рядка введеної матриці. Надрукувати отриманий вектор.

10. З клавіатури ввести матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність – 8´8 елементів). Надрукувати номери рядків введеної матриці, елементи яких є впорядкованими за зростанням значень, або вивести повідомлення про відсутність таких рядків.

11. З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність - 17´10 елементів). Визначити номер стовпчика матриці, сума елементів якого є найбільшою. Надрукувати результуючу матрицю.

12. З клавіатури ввести квадратну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність матриці – 30´30 елементів). Програмно виконати траспонування введеної матриці (поміняти місцями відповідні за номерами рядки і стовпчики матриці). Надрукувати отриману матрицю.

13. З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 10´35 елементів). Сформувати вектор з елементів матриці, які є простими числами (діляться тільки на 1 та на своє значення). Надрукувати отриманий вектор.

14. З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих чисел (максимальна розмір­ність матриці – 20´25 елементів). Визначити, чи є у введеній матриці рядки, які складаються тільки з непарних елементів. Надрукувати номери таких рядків або вивести повідомлення про їх відсутність.

15. З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність –20´25 елементів). Сформувати цілочисельний вектор, кожен елемент якого дорівнює середньому арифметичному кожного рядка матриці. Надрукувати отриманий вектор.

16. З клавіатури ввести матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність – 30´18 елемен­тів). Визначити номер рядка матриці, сума елементів якого найменша. Всі елементи цього рядка збільшити вдвічі. Надрукувати результуючу матрицю.

17. З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність –22´15 елементів). Визначити і надрукувати номери двох рядків введеної матриці, скалярний добуток яких найбільший. Підказка: скалярний добуток двох векторів – сума попарних добутків однакових за номерами елементів цих векторів.

18. З клавіатури ввести квадратну матрицю цілих беззнакових чисел (максимальна розмірність матриці – 30´30 елементів). Надрукувати ті елементи введеної матриці, які зустрічаються тільки один раз (не повторюються).

19. Використовуючи стандартні бібліотечні підпрограмами модуля System для генерації рівномірно розпо­ділених випадкових чисел, заповнити випадковими числами з діапазону 1..50 матрицю розмірністю 15´10 елементів. Надрукувати сформовану матрицю. Вивести номери рядків матриці, в яких останній елемент є найменшим (або повідомити про відсутність таких рядків.

20. З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих беззнакових чисел (максимальна розмірність матриці – 20´15 елементів). Сформувати вектор з мінімальних елементів кожного стовпчика введеної матриці. Надрукувати отриманий вектор.

21. З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих чисел (максимальна розмірність матриці – 20´20 елементів). Визначити і надрукувати номер рядка введеної матриці, в якому найбільше парних елементів.

22. З клавіатури ввести прямокутну матрицю довгих цілих чисел (максимальна розмір­ність матриці – 16´25 елементів). Визначити, чи є у введеній матриці стовпчики, які не містять нульових елементів. Надрукувати номери таких стовпчиків або вивести повідомлення про їх відсутність.

23. З клавіатури ввести прямокутну матрицю цілих беззнакових чисел (максимальна розмірність матриці – 10´25 елементів). Надрукувати номери тих рядків введеної матриці, які складаються з усіх різних елементів (або вивести повідомлення про відсутність таких рядків).

24. З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність - 12´15 елементів). У кожному стовпчику матриці зробити максимальний елемент першим – поміняти місцями перший і максимальний елементи. Роздрукувати результуючу матрицю.

25. З клавіатури ввести прямокутну матрицю беззнакових цілих чисел (максимальна розмір­ність матриці – 16´40 елементів). Сформувати вектор дійсних чисел, кожен елемент якого дорівнює середньому значенню елементів відповідного стовпчика введеної матриці. Надрукувати отриманий вектор.

26. Згенерувати і вивести на екран масив розміром 10x10 випадкових чисел в діапазоні від 1 до 9. Заповнити останній рядок матриці добутками елементів відповідних стовпців матриці. Вивести сформовану матрицю.

27. З клавіатури ввести прямокутну матрицю дійсних чисел (максимальна розмірність –20´25 елементів). Надрукувати номери рядків введеної матриці, в яких найбільший елемент не є останнім, або вивести повідомлення про відсутність таких рядків.

28. Використовуючи стандартні бібліотечні підпрограмами модуля System для генерації рівномірно розпо­ділених випадкових чисел, заповнити випадковими трицифровими числами матрицю розмірністю 5´10 елементів. У кожному рядку матриці збільшити всі парні елементи у 3 рази.. Надрукувати сформовану матрицю.