Студопедия — Контролювання процесу виконання програми.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Контролювання процесу виконання програми.






Мета роботи: Навчитись оголошувати, формувати і опрацьовувати одновимірні масиви даних у Турбо Паскаль-програмах; оволодіти основними способами відлагодження програ­ми шляхом контролю за ходом її виконання.

Завдання лабораторної роботи: ; 1. Ознайомитись з можливостями вбудованого відла­год­жу­вача інтегрованого середовища Turbo Pascal 7.0 для контролю за ходом виконання програми, пошуку та виявлення помилок на етапі її реалізації.

2. Розробити алгоритм розв’язку задачі, вказаної в індивідуальному завданні. Накреслити блок-схему алгоритму розв’язку, роз’яснити її потрібними коментарями.

3. Написати програму розв’язку задачі на мові Турбо Паскаль, дотримуючись правил і вимог, сформульованих у завданні до лабораторної роботи № 5. Зауваження: для оголошення масиву створити власний тип (через розділ Type), у якому вказати задану максимально можливу кількість елементів; дійсну кількість елементів, які будуть опрацьо­вуватись при кожній конкретній реалізації програми, вводити з клавіатури.

4. Ввести і записати у файл в особистому каталозі текст розробленої програми.

5. Відкомпілювати програму, виправити синтаксичні та інші помилки в її тексті.

6. Встановити курсор на одному з операторів (рядків) тіла головного циклу програми. Запустити програму на виконання до досягнення даного оператора (F4).

7. Відкрити вікно спостереження  Watch  і вивести в нього поточні значення основних змінних програми. Записати їх у звіт.

8. Перейти в режим покрокового виконання програми. Виконати в цьому режимі 6‑10 кроків реалізації програми, фіксуючи зміни в значеннях елементів програми, виведених у вікно спостереження.

9. Встановити точку зупинки  Breakpoint  на одному з операторів тіла циклу. Продовжити виконання програми командою  Run (Ctrl + F9), записуючи значення змінних після кожної зупинки програми.

10. Зняти встановлену точку зупинки і завершити роботу програми.

11. Встановити точку зупинки на іншому операторі програми. Повторно виконати програму до вибраного рядка. У вікні спостереження подивитись поточні значення змінних.

12. Перейти у вікно редактора і внести якусь зміну в текст програми. Спробувати продовжити виконання програми, зазначити повідомлення, яке висвітлюється в цьому випадку.

13. Використовуючи можливі режими виконання і відлагодження програми, отримати результати її реалізації для різних значень вхідних даних.

14. Оформити звіт з лабораторної роботи, в якому вказати:

· задачу індивідуального завдання;

· блок-схему алгоритму розв’язку задачі;

· текст програми розв’язку задачі з коментарями, ім’я файлу, в який записано текст програми;

· результати процесу виконання програми – навести введені вхідні дані, вказати точки зупинок програми, поточні значення змінних, які контролювались через вікно спостереження, форму і значення отриманих результатів розв’язку задачі;

· висновок, в якому зазначити, що засвоєно в процесі виконання даної лабораторної роботи.

Варіанти індивідуальних завдань:

1. Сформувати і надрукувати вектор з  N трицифрових випадкових чисел, у кожному з яких повинна співпадати перша і остання цифра. Визначити найбільший і найменший елементи сформованого вектора (максимальне значення N – 60). Підказка: для генерації випадкових чисел скористатись відповідними підпрограмами модуля System.

2. З клавіатури ввести вектор дійсних чисел (максимальна розмірність – 18 елементів). Визначити і надрукувати номери двох найбільших елементів введеного вектора. Розробити такий алгоритм, щоб для пошуку обох найбільших елементів використо­вувати тільки один спільний цикл.

3. З клавіатури ввести масив цілих чисел (максимальна розмірність – 125 елементів). Переставити елементи введеного масиву так, щоб він був відсортованим за спаданням значень. Надрукувати результат сортування.

4. З клавіатури ввести два вектори цілих беззнакових чисел (максимальна розмірність кожного – 45 елементів). Утворити третій вектор зі спільних елементів двох введених. Надрукувати сформований вектор або вивести повідомлення про відсутність спільних елементів.

5. З клавіатури ввести масив дійсних чисел (максимальна розмірність – 60 елементів). Перетворити елементи масиву за правилом: якщо а[і] >0, то збільшити а[і] на квадрат найменшого елемента масиву, інакше збільшити а[і] на квадрат найбільшого елемента масиву. Надрукувати результуючий масив.

6. З клавіатури ввести вектор дійсних чисел (максимальна розмірність – 30 елементів). Циклічно зсунути його елементи на одну позицію вліво. Надрукувати результуючий вектор. Підказка: циклічний зсув означає, що перший елемент масиву переходить на місце зсунутого останнього.

7. Сформувати вектор зі заданої кількості (не більше 50-ти) різних чотирицифрових випадкових чисел. Надрукувати створений вектор. Визначити відсоток елементів вектора, які містять цифру 7. Підказка: скористатись підпрограмами модуля System для генерації рівномірно розпо­ділених випадкових чисел.

8. З клавіатури ввести довге ціле число. Утворити масив з цифр цього числа. Визначити, чи є серед цифр однакові. Якщо немає, то сформу­вати і вивести на екран нове число з інверсним (зворотнім) порядком цифр.

9. З клавіатури ввести вектор довгих цілих чисел (максимальна розмірність – 16 елементів). Перевірити, чи елементи введеного вектора розташовані за спаданням значень. Якщо так, то вивести відповідне повідомлення, якщо ні – то визначити номер найменшого елемента вектора.

10. З клавіатури ввести два довгих цілих числа. Сформувати два масиви, кожен з яких буде складатись з усіх дільників відповідного числа. Надрукувати дільники, які є парними і спільними для обох чисел.

11. Сформувати вектор з 28-и різних випадкових натуральних чисел, що потрапляють у проміжок [ g 1, g 2] (значення g 1 та  g 2 вводяться з клавіатури). Надрукувати створений вектор та окремо – його найбільший і найменший елементи. Підказка: скористатись підпрограмами модуля System для генерації рівномірно розпо­ділених випадкових чисел.

12. З клавіатури ввести вектор цілих чисел (максимальна розмірність – 40 елементів). За кожним елементом із заданим певним значенням вставити його дублікат. Якщо масив не містить елементів з таким значенням, то вивести відповідне повідомлення.

13. З клавіатури ввести масив дійсних чисел (максимальна розмірність – 20 елементів). Визначити номер найменшого елемента масиву і вилучити його. Вилучення виконати шляхом зсуву на одну позицію вліво всіх елементів, що розташовані за максималь­ним. Надрукувати результуючий масив.

14. З клавіатури ввести масив дійсних чисел з парною кількістю елементів (не більше 40‑а). Поміняти місцями значення двох сусідніх елементів введеного вектора (першого з другим, третього з четвертим і т.д.). Визначити номери мінімального та максимального елементів нового вектора. Надрукувати результуючий вектор.

15. З клавіатури ввести вектор дійсних чисел (максимальна розмірність – 75 елементів). Переставити елементи введеного вектора так, щоб він був відсортованим за зростанням значень. Надрукувати результат сортування.

16. З клавіатури ввести вектор дійсних чисел (максимальна розмірність – 38 елементів). Всі додатні елементи, що не належать відрізку [ a, b ], замінити одиницею. Всі інші (від’ємні і належать заданому відрізку) – розділити на максимальне значення елемента масиву.

17. Сформувати і надрукувати вектор з  К ; чотирицифрових випадкових чисел, у кожному з яких перша та остання цифри повинні бути одинаковими (максимальне значення К – 150). Визначити кількість непарних елементів у сформованому векторі. Підказка: для генерації випадкових чисел скористатись відповідними підпрограмами модуля System.

18. З клавіатури ввести довге ціле число. Утворити масив з цифр цього числа і знайти їх суму. Кожну парну цифру в масиві замінити меншою непарною. Сформу­вати і надрукувати нове число зі зміненими цифрами.

19. З клавіатури ввести вектор цілих чисел (максимальна розмірність – 45 елементів). Циклічно зсунути його елементи вправо на одну позицію. Надрукувати результуючий вектор. Підказка: циклічний зсув означає, що останній елемент масиву переходить на місце зсунутого першого.

20. З клавіатури ввести вектор дійсних чисел (максимальна розмірність - 60). Перевірити, чи елементи введеного вектора розташовані в порядку зростання значень. Якщо так, то вивести відповідне повідомлення, якщо ні – то визначити найбільший елемент вектора.

21. З клавіатури ввести масив дійсних чисел (максимальна розмірність – 30 елементів). Ті з додатніх елементів масиву, які є меншими за середнє значення всіх введених чисел, збільшити в півтора раз. Надрукувати результуючий масив.

22. З клавіатури ввести вектор дійсних чисел (максимальна розмірність – 45 елементів). Утворити новий масив, кожен елемент якого дорівнює півсумі значень двох сусідніх елементів введеного вектора. Надрукувати сформований масив і визначити номер його мінімального елемента.

23. Сформувати вектор з 50-и непарних тририцифрових випадкових чисел. У векторі не повинно бути однакових елементів. Підказка: скористатись підпрограмами модуля System, що генерують рівномірно розпо­ділені випадкові числа.

24. З клавіатури ввести два вектори довгих цілих чисел (максимальна розмірність кожного – 30 елементів). Визначити і надрукувати значення них елементів двох векторів.

25. Сформу­вати і надрукувати масив з перших 30-и простих чисел натурального числового ряду. Підказка: простими є числа, які не мають інших цілочисельних дільників, крім 1.

26. З клавіатури ввести вектор дійсних чисел (максимальна розмірність – 40 елементів). Всі елементи вектора, які розташовані за максимальним, збільшити у 2 рази. Надрукувати результуючий вектор.

27. З клавіатури ввести вектор цілих чисел (максимальна розмірність – 18 елементів). Сформувати новий вектор з тих елементів введеного масиву, які цілочисельно діляться на його останній елемент. Надрукувати створений вектор або вивести повідомлення про відсутність таких елементів.

28. З клавіатури ввести вектор цілих чисел (максимальна розмірність - 80 елементів). Вставити у масив заданий елемент після першого додатного елемента масиву. Надрукувати сформований вектор або вивести повідомлення про відсутність додатніх елементів.

 







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 999. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Прием и регистрация больных Пути госпитализации больных в стационар могут быть различны. В цен­тральное приемное отделение больные могут быть доставлены: 1) машиной скорой медицинской помощи в случае возникновения остро­го или обострения хронического заболевания...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия