Студопедия — Нейропсихологічне обстеження хворих на афазію.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Нейропсихологічне обстеження хворих на афазію.






Дослідження немовленнєвих функцій: предметний гнозис, просторовий гнозис, праксис, сукцесивні і симультанні синтези. Обстеження мовлення: вивчення імпресивного мовлення (розуміння діалогічного, монологічного мовлення, окремих фраз, слів), перевірка власного мовлення (діалогічне, монологічне мовлення, відтворення автоматизованих словесних рядів, називання предметів), повторення – відображене мовлення – зв’язного тексту, фраз, слів, звуків, читання (тексту, фраз, слів), письмо. Принципи і напрямки комплексної медико-відновлювальної роботи при афазії. Теоретичні основи завдання відновлювальної навчання. Загальна організація і методи корекційно-відновлювальної роботи: відновлення мовленнєвих процесів, що були порушені в результаті гальмування мозку; відновлення мовленнєвих процесів, що були порушені в результаті органічного ураження мозку; використання при навчанні збережених аналізаторів; спирання на збережені форми мовленнєвої діяльності; поступове формування у хворого складових частин форм мовленнєвої діяльності; корекція провідного порушення. Корекційно-педагогічна робота при акустико-гностичній, акустико-мнестичній, семантичній, динамічній, аферентній моторній, еферентній моторній формах афазії. Психотерапія та трудотерапія в комплексі відновлювальних заходів. Прогноз при афазії різних форм.

 

78. Логопедична робота з не говорять дітьми, будується поетапно. Результативність залежить від цільової установки, обґрунтованості мовних умінь, якими дитина повинна оволодіти на даному етапі, ефективності шляхів засобів, методів логопедичного впливу.

Логопедична робота з дітьми, що мають моторна алалія, спирається на онтогенетическую послідовність мовного розвитку по А. Н. Гвоздьову:

однослівне пропозицію;

речення зі слів коренів;

перші форми слів;

засвоєння флексій;

засвоєння прийменників;

наявність розгорнутої фразової мови з проблемами у формуванні лексики, граматики, фонетики.

 

Перший етап логопедичної роботи співвідноситься з 1 рівнем знм і триває приблизно до появи фразової мови.

Основні завдання:

Формування мотиваційної основи мовної діяльності

Виховання мовної і психічної продуктивної активності дитини

Розвиток імпрессівной мови (сприйняття і розуміння мови)

Формування активного словника, доступного розумінню і відтворення

Формування початкового навику спілкування в різних ситуаціях (підтримання елементарного діалогу)

Удосконалення немовних процесів.

 

Ключове увага приділяється смисловій стороні мови, неправильна вимова допустимо. Початковий крок - встановлення емоційного контакту з дитиною, створення доброзичливої ​​атмосфери.

Напрямки роботи:

 

Удосконалення розуміння зверненої мови. Необхідно дати знання про дієслівних формах, їх диференціації - дотягнути розуміння до предикативного рівня

 

Розширення імпресивного словника проводиться за лексичним темами «Іграшки», «Частини тіла та обличчя», «Предмети побуту», «Тварини». Основні прийоми роботи - показ, демонстрація, інструкція, питання (після знайомства з предметом: «Покажи, де..?»)

 

Пасивний дієслівний словник повинен складатися з назв дій, які скоюють близькі дитини і він сам. Обов'язково забезпечуємо зв'язок - дієслово + іменник. Вчимо диференціювати елементарні граматичні форми, розуміння питань непрямих відмінків.

 

Удосконалення немовних процесів за допомогою виконання різних невербальних (без використання слів) завдань:

Формування контрастних величин (великий, маленький, середній);

Навчання орієнтуванні в просторі, а пізніше і в порах року;

Поняття про основні кольорах;

Поняття про форму;

Слухове увагу і сприйняття (де сховався дзвоник?);

Удосконалення пам'яті (чого не стало);

Розумові операції (четвертий зайвий, розрізні картинки, дошки Сегена);

 

Активізація мовного наслідування починається з наслідування дій, рухам, інтонації. Рекомендується використовувати потішки, пальчиковую гімнастику, рухово-мовні мініатюри.

 

Формування доступного активного словника. Викликаються звуконаслідування і аморфні слова. Необхідно при першій же можливості комбінувати слова у фразу.

 

Підсумок першого етапу: розширення кругозору та уявлень про навколишній світ. Уміння підтримувати на доступному рівні діалог, перші спроби комбінування слів, володіння елементарним активним словником.

79. Логопедична робота з моторними алалікамі будується звичайно поетапно, і природно, що кінцевий успіх всієї роботи значною мірою визначається логопедичних впливом: оправданностью їх цільової установки, обгрунтованістю програми мовного розвитку, а також ефективністю шляхів і засобів, що обираються логопедом для подолання дефекту у дитини.

Основним завданням початкових етапів логопедичного впливу при алалії буде створення стимулів, «пускових механізмів», які повинні забезпечити розвиток мови алаліков і засвоєння ними мовної системи.

Відповідно з таким завданням логопедическое вплив має бути спрямовано на подолання не тільки мовних, але і немовних порушень.

У практиці логопедичної роботи ця спрямованість зазвичай враховується, але саме вплив нерідко здійснюється як двоступенева: спочатку ведеться робота над подоланням тих чи інших немовних порушень і лише слідом за нею (при досягненні деяких результатів) над подоланням мовних.

Таку послідовність можна вважати прийнятною, так як її обгрунтуванням служить відоме положення про залежність розвитку мови від розвитку інших процесів: аналізу і синтезу, сприйняття, уваги та ін є базою, фундаментом для розвитку мови.

Однак, більш поглиблений аналіз залежностей, існуючих між мовою і іншими психічними процесами, дозволяє висунути положення, згідно з яким шлях послідовного подолання алалії - від немовних на обвалень до мовним - не є єдино можливим, тому що при цьому враховується переважно лише одна лінія залежності мови від інших психічних процесів і недостатньо враховується залежність розвитку психічних процесів від розвитку мови. Тим часом в дослідженнях радянських психологів (Л. С. Виготський, Л. П. Леонтьєв, А. Р. Лурія та ін) звертається увага на те, що не лише складні, але і відносно елементарні психічні процеси опосередковані промовою, що в основі їх формування лежить спілкування. Неважко помітити, що в першому випадку мова розглядається в основному як мета логопедичної роботи, у другому - як засіб формування різних психічних процесів і власне самої мови. Можливий і третій шлях - одночасної корекції мовних і немовних відхилень. Можна запропонувати й інший шлях, що доповнює перший - від подолання мовних порушенні до подолання немовних. Цей шлях нам представляється можливим, тому що у моторних алаліков спостерігається невідповідність між рівнями розвитку мови й інших психічних процесів: розвиток останніх звичайно йде з деяким (іноді значною) випередженням. 1

79. Логопедична робота з моторними алалікамі будується звичайно поетапно, і природно, що кінцевий успіх всієї роботи значною мірою визначається логопедичних впливом: оправданностью їх цільової установки, обгрунтованістю програми мовного розвитку, а також ефективністю шляхів і засобів, що обираються логопедом для подолання дефекту у дитини.

Основним завданням початкових етапів логопедичного впливу при алалії буде створення стимулів, «пускових механізмів», які повинні забезпечити розвиток мови алаліков і засвоєння ними мовної системи.

Відповідно з таким завданням логопедическое вплив має бути спрямовано на подолання не тільки мовних, але і немовних порушень.

У практиці логопедичної роботи ця спрямованість зазвичай враховується, але саме вплив нерідко здійснюється як двоступенева: спочатку ведеться робота над подоланням тих чи інших немовних порушень і лише слідом за нею (при досягненні деяких результатів) над подоланням мовних.

Таку послідовність можна вважати прийнятною, так як її обгрунтуванням служить відоме положення про залежність розвитку мови від розвитку інших процесів: аналізу і синтезу, сприйняття, уваги та ін є базою, фундаментом для розвитку мови.

Однак, більш поглиблений аналіз залежностей, існуючих між мовою і іншими психічними процесами, дозволяє висунути положення, згідно з яким шлях послідовного подолання алалії - від немовних на обвалень до мовним - не є єдино можливим, тому що при цьому враховується переважно лише одна лінія залежності мови від інших психічних процесів і недостатньо враховується залежність розвитку психічних процесів від розвитку мови. Тим часом в дослідженнях радянських психологів (Л. С. Виготський, Л. П. Леонтьєв, А. Р. Лурія та ін) звертається увага на те, що не лише складні, але і відносно елементарні психічні процеси опосередковані промовою, що в основі їх формування лежить спілкування. Неважко помітити, що в першому випадку мова розглядається в основному як мета логопедичної роботи, у другому - як засіб формування різних психічних процесів і власне самої мови. Можливий і третій шлях - одночасної корекції мовних і немовних відхилень. Можна запропонувати й інший шлях, що доповнює перший - від подолання мовних порушенні до подолання немовних. Цей шлях нам представляється можливим, тому що у моторних алаліков спостерігається невідповідність між рівнями розвитку мови й інших психічних процесів: розвиток останніх звичайно йде з деяким (іноді значною) випередженням. 1

80. 1 період логопедичної роботи.

Основне завдання першого періоду роботи з дітьми-алалікамі - це створення мовного імпульсу через встановлення своєрідного пасивного (з боку дитини) мовного контакту. У цей період логопед говорить замість дитини, висловлюючи все те, що потрібно йому сказати і що хоче сказати сам дитина. У ході гри відбувається розвиток мовного імпульсу і емоційних голосових реакцій. У цьому періоді роботи дитина не завжди вміє слухати мову педагога. Його спочатку доводиться привчати розрізняти звуки-шуми, голоси тварин, а потім звернену до нього мову.

 

Перший крок, що веде до початку навчання мови, буває особливо важкий і вимагає від логопеда творчого підходу і великий винахідливості. Заняття повинні бути побудовані так, щоб дитина не страждав від неможливості сказати непотрібне слово, і щоб він відчував органічний зв'язок з ходом дії в грі. Діти і логопед повинні сидіти близько один від одного, обличчя мовця логопеда має бути добре видно дитині. Мова будується з простих, легких слів, пов'язаних в короткі речення. Вимова має бути виразним, емоційним і неквапливим. Бажано допускати повторення одних і тих же фраз і слів, коли це можливо по ходу гри.

 

 

2 період логопедичної роботи. Завдання другого періоду полягає у вихованні свідомого оволодіння мовними звуками і освоєнні по наслідуванню окремих оклику і лепетних назв. Дитина, вивчившись наслідувати окремих слів і вигуків, часто вимовляє одне слово, замість іншого, не вміючи контролювати свою мову. Виникає необхідність вчити його вслухатися в вимовлені слова. 2 період проходить в плані навчання, але ігрова форма продовжує переважати. Тепер робота полягає у свідомому оволодінні мовними звуками та їх поєднань, в освоєнні по наслідуванню окремих лепетних слів. Дитина, опанувавши вимовою хоча б 1-2 звуків, виявляється зацікавленим, і сам шукає допомоги в цьому.

 

Характерною рисою даного періоду є неточне сприйняття дитиною власної мови. У цей час потрібно обережно утримувати дитину від швидкої відповіді: «Подумай, не говори відразу». Мовна реакція має неорганізований характер, і доводиться витрачати чимало зусиль, перш ніж розвинеться точне диференційоване гальмування, і кожне слово почне займати своє постійне місце, певний зміст.

 

На цьому етапі мова логопеда повинна бути уповільнена, коло слів обмежений, а кожне слово, яке дитині вдається повторити, має бути підкріплено з боку кінестетичних, слухових, зорових сприйнять. Необхідно під час роботи над словом показувати предмет або картинку, яка зображує це слово.

 







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 2463. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Меры безопасности при обращении с оружием и боеприпасами 64. Получение (сдача) оружия и боеприпасов для проведения стрельб осуществляется в установленном порядке[1]. 65. Безопасность при проведении стрельб обеспечивается...

Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия