Довідковий матеріал. Після відкриття мутагенної дії іонізуючого випромінювання його стали використовувати для одержання нових форм живих організмів

 

Після відкриття мутагенної дії іонізуючого випромінювання його стали використовувати для одержання нових форм живих організмів. Але, як метод виявлення нових сортів з цінними господарсько-корисними ознаками радіаційний мутагенез набув широкого застосування в селекції рослин.

Процес одержання нового сорту з використанням іонізуючого випромінювання складається з двох основних етапів:

· опромінення для одержання максимальної кількості мутантних форм як вихідного матеріалу для селекції;

· на основі цих мутантів виведення за допомогою загальноприйнятих способів і методів нового сорту, його випробування, розмноження і застосування у виробництві.

Специфічним етапом, який має відношення до радіобіології, є перший. Він полягає у підборі доз опромінення насіння чи іншого садивного матеріалу, які індукують виникнення великої кількості нових форм рослин при збереженні живучості достатньої їх кількості.

Кількість мутацій, що виникають під впливом іонізуючого випромінення, прямопропорційна дозі опромінення, але зворотно пропорційна дозі виживання організмів і їх здатності до розмноження. Тому слід використовувати дози, при яких вихід мутантних форм досить високий і виживає достатня для розмноження кількість організмів. Такою дозою часто вважають ЛД₇₀ (іноді ЛД₉₀), при якій виживає близько 30 % (відповідно 10 %) рослин, частина з яких здатна дати насіння, її називають критичною дозою, бо лише незначне її підвищення може призвести до загибелі всієї сукупності рослин.

З метою радіаційного мутагенезу можна опромінювати рослини і в період вегетації, наприклад в умовах гамм-поля. Деякі дослідники вважають, що при опроміненні вегетуючих рослин виникає більше життєздатних мутацій. Але цей спосіб менш зручний і застосовується рідше, ніж опромінення насіння.

За допомогою іонізуючого випромінювання в 40 країнах світу одержано понад 1500 сортів культурних рослин, що відрізняються від вихідних батьківських форм підвищеною врожайністю, стійкістю проти хвороб, скоростиглістю, підвищеною опірністю до полягання та з іншими господарсько-корисними ознаками. Серед них одержані українськими вченими скоростиглі, високоврожайні, стійкі проти низьких температур і хвороб сорти гречки Аеліта, Лада, Галлея, низько-алкалоїдна сорти люпину Мутант 486, Київський мутант, сорт м’яти Зимостійка 1, сорт тютюну Безпасинковий.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА НАВЧАЛЬНА ТА НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Біленко О.П. Радіобіологія. Методичні вказівки для виконання самостійної роботи студентам агрономічного факультету. – Полтавська державна аграрна академія, 2002. – 27 с.

2. Войцехович О.В., Лаптев Г.В., Канівець В.В. Радіаційне забруднення водних об’єктів зони відчуження ЧАЕС // Бюлетень екологічного стану зони відчуження. – К.: Чорнобиль-Інтерінформ, 1996. – Вип. 1 (6). – С. 37–44.

3. Гидроэкологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС / Под ред. акад. Д.М. Гродзинского. – К.: Наук. думка, 1992. – 267с.

4. Гродзинський Д.М. Радіобіологія: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 448с.

5. Гудков І.М., Віннічук М.М. Сільськогосподарська радіобіологія. – Житомир: ДАУ, 2003. – 472 с.

6. Доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2002 році. – К.: Державний комітет ядерного регулювання України, 2003. – 82с.

7. Допустимі рівні забруднення продуктів ДР-2006. Наказ МОЗ України 03.05.2006 № 256.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді (ДР–97). – К., 1997. – 34с.

9. Дудок К.П. Радіобіологія [Текст]: навч.-метод. посібник / К. П. Дудок, Л. С. Старикович, Л. О. Дацюк; Львів. нац. ун-т імені Івана Франка. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 118 с.

10. Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами». Верховна Рада Україна, 1995.

11. Закон України «Про видобування та переробку уранових руд». Верховна Рада України, 1997.

12. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань». Верховна Рада України, 1998.

13. Закон України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему». Верховна Рада України, 1998.

14. Закон України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання». Верховна Рада України, 2000.

15. Иванов В.И., Лысцов В.Н. Основы микродозиметрии. – М.: Атомиздат, 1979. – 192с.

16. Іванов Є.А. Радіоекологічні дослідження: Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 149 с.

17. Ильин Л.А., Киррилов В.Ф., Коренков И.П. Радиационная гигиена. – М.: Медицина, 1999. – 380 с.

18. Кадастр радіоактивного забруднення водних об’єктів України місцевого водокористування. Том 1. Радіогідроекологічний стан і використання водойм та загальнометодологічні проблеми / В.М. Самойленко. – К.: Ніка-Центр, 1998. – 192с.

19. Кадастр радіоактивного забруднення водних об’єктів України місцевого водокористування. Том 2. Стохастично-рейтингові оцінки доз опромінення населення за рахунок місцевого водокористування / В.М. Самойленко, Ю.С. Тавров, М.І. Буянов. – К.: Ніка-Центр, 1998. – 160с.

20. Кіцно В.О., Поліщук С.В., Гудков І.М. Основи радіобіології та радіоекології: Навч. посіб. – 2-е вид-ня. – К.: «Хай-Тек Прес», 2009. – 320 с.

21. Коваленко Л.И. Радиометрический ветеринарно-санитарный контроль кормов, животных и продуктов животноводства. – К.: Урожай, 1987. – 89с.

22. Коваль В.Б. Радіоактивність природна // Геогр. енциклопедія України. – К.: Укр. енциклопедія, 1993. – Т. 3. – С. 112.

23. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. – М.: Энергоатомиздат, 1991. – 352с.

24. Комплексний радіоекологічний моніторинг водойм місцевого водокористування та методологічно-оптимізувальні рішення стохастичної екологічної гідрології / В.М. Самойленко, Ю.С. Тавров, М.І. Буянов. – К.: Ніка-Центр, 2000. – 136с.

25. Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 151с.

26. Кудрицкий Ю.К. Радиоактивность и жизнь [Текст] / Ю. К. Кудрицкий. – Л.: Знание, 1971. – 32 с.

27. Кузин А.М. Природный радиоактивный фон и его значение для биосферы Земли. – М.: Наука, 1991. – 116с.

28. Кутлахмедов Ю.О. та ін. Основи радіоекології: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2003. – 319 с.

29. Максимов М.Т., Оджагов Г.С. Радиоактивные загрязнения и их измерение. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 154с.

30. Методичні рекомендації з дозиметричного контролю / Академія наук УРСР, Міністерство охорони здоров’я УРСР; Косінов Г.А., Коваль Г.М., Адаменко О.А. та ін. – К.: Здоров’я, 1990. – 40с.

31. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ–97). – К., 1997. – 121с.

32. Нормы радиационной безопасности (НРБ–99). Санитарные правила СП 2.6.1.758–99. – М.: Минздрав России, 1999. – 130с.

33. Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений ОСП–72/87. – М., 1988. – 38с.

34. Пишенина Т.И. Ионизирующее излучение. Нормирование. Контроль. – Одесса, 1996. – 136с.

35. Полетаєва Л.М., Корбан Д.В. Стан радіаційної небезпеки на Україні // Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища–2002: Тези доповідей. – Одеса, 2002. – С. 305–306.

36. Радиация. Дозы, эффекты, риск / Пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 79с.

37. Рекомендації по веденню сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України в результаті аварії на Чорнобильській АЕС на період 1996-1998 рр. / За ред. Б.С. Прістера. – К.: Нива, 1996. – 56 с.

38. Ромась М.І., Пелешенко В.І., Сілевич С.О. Вплив атомних електростанцій на якість поверхневих вод // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук. збірник. – Київ – Луцьк: РВВ Луцького ДТУ, 2002. – Т. 4. – С. 155–158.

39. Сапожников Ю.А., Бердоносов С.С. Радиоэкология // Химическая энциклопедия. – М.: БРЭ, 1995. – Т. 4. – С. 173.

40. Сельскохозяйственная радиоэкология. – М.: Экология, 1991. – 397 с.

41. Україна. Екологічна ситуація. Масштаб 1 2 000 000 / В.А. Барановський, Л.Г. Руденко, І.О. Горленко, В.П. Разов. – К.: Укргеодезкартографія, 1996.

42. Хільчевський В.К., Курило С.М. Концептуальна модель міграції стронцію-90 в підземні і поверхневі води зони відчуження Чорнобильської АЕС // Регіональні екологічні проблеми: Збірник наукових праць. – К.: Обрії, 2002. – С. 32–34.

43. Холл Э. Дж. Радиация и жизнь / Под ред. Л.И. Ильина; Пер. с англ. – М.: Медицина, 1989. – 256 с.

44. Чорнобильська катастрофа / За ред. В.Г. Бар’яхтара. – К.: Наук. думка, 1996. – 576с.

45. Штреффер К. Радиацианная биохимия. – М.: Атомиздат, 1972. – 199с.

46. Шубик В.М. Ионизирующие излучения и иммунитет. –М.: Атомиздат, 1977. – 148с.

47. Экологическая геология Украины: Справочное пособие. – К.: Наук. думка, 1993. – 407с.

48. Яблоков А.В. Миф о безопасности малых доз радиации: Атомная мифология. – М., 2002. – 145с.

49. Ярмоненко С.П. Радиобиология животных и человека. – М.: Высш. шк., 1977. – 368 с.

 

Тетяна Василівна Дерев’янко

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

 

Р А Д І О Б І О Л ОГ І Я

Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи студентами природничого факультету напряму підготовки «Біологія» та «Хімія»

 

 

Підписано до друку 23.02.12. Папір офсетний №1. Гарнітура «NewtonC». Ум. друк. арк. 3.05. Тираж 100 прим. Вид. № 37. Видавничо-поліграфічне підприємство «Верстка». 36000. Полтава, вул. Сінна, 16а. Тел. (0532)691-821.

Свідоцтво про внесення до державного реєстру ДК № 1057 від 23 вересня 2002 р.