Мовленнєва ситуація. Основні види мовленнєвих ситуацій при навчанні іноземної мови

Під ситуацією (в широкому смислі) розуміють сукупність обста­вин дійсності. Але не кожна ситуація спонукає до мовлення. Скажі­мо, якщо ви відчуваєте протяг, ви підійдете до вікна і зачините його. При цьому мовленнєвий коментар не є обов’язковим. Але при­пустимо, що ви з якої-небудь причини не можете підійти до вікна. Тоді ви мусите попросити іншу особу зробити це. Немовленнєва си­туація стає в цьому разі мовленнєвою.

Отже, мовленнєвою ситуацією можна назва­ти такий збіг обставин, який спонукає людину до мовлення. Але занадто вузько було б розуміти мовленнєву ситуацію лише як сукупність зовнішніх обставин, за яких відбувається спілкування. Ситуація - це і минулі події, про які згадує людина, і наші внутрішні переживання, якими ми хочемо поділитись із співрозмовником, і різні побутові, виробничі, філософські питання, які ми бажаємо обговорити. Іншими словами, в поняття мовленнєвої ситуації крім обставин входять ще й такі фактори, як стосунки між комунікантами, їхні наміри та безпосередня реалізація самого акту спілкування, під час якого можуть виникнути нові стимули до говоріння. Мовленнєве спілкування може здійснюватись незалежно від наявних в момент мовлення зовнішніх обставин. Можна, наприклад, говорити про виробничі справи, знаходячись на пошті, у вагоні потя­гу і т.і., а про подорож - знаходячись дома.

Таке розуміння ситуації досить важливе при навчанні мовлення. Від розмов про оточуючі учнів предмети або про предмети чи особи, зображені на малюнках, ми поступово переводимо учнів до такого спілкування, яке б базувалось на їхньому життєвому досвіді, в яко­му відбивався б їхній світогляд, смаки, ідеали, уподобання. Тобто ми повинні весь час прагнути до того, щоб мовлення учнів все біль­ше ставало схожим на природне мовлення, звичайно, з урахуванням їхніх мовних можливостей.

На уроці мовленнєві задачі можуть виникати самі собою, як при реальному спілкуванні. Їх також може підказувати і вчитель. Згід­но з цим мовленнєві ситуації на уроці іноземної мови можна поді­лити на природні і штучні, або, за термінологією В.Л.Скалкіна, навчальні.

Природні мовленнєві ситуації виникають в класі досить часто. Вони пов’язані з організацією учбового процесу, мовленнєвий стимул тут природний і реальними є обставини, що склались в класі, вза­ємовідношення між учителем та учнями, учнями між собою. Але, на жаль, коло таких ситуацій досить обмежене. Вони не можуть забезпечити активізацію всього мовного матеріалу програми. Щоправда, досвід­чені вчителі намагаються розширити коло природних мовленнєвих ситуацій. Вони обговорюють на уроці реальні події в житті учнів, вміло ведуть дискусії по прочитаному оповіданню або по кінофільму, який вони подивились усім класом. Однак і цих ситуацій не досить, щоб забезпечити вживання мовного матеріалу, який в даний період вивча­ється, його достатню повторюваність в мовленні учнів. Успішно поєд­нувати спілкування іноземною мовою і засвоєннятих мовних засобів, які позначені в даному навчальному циклі, допомагають навчальні мовленнєві ситуації (НМС).

Навчальна мовленнєва ситуація відрізняється від природної спо­собом створення мовленнєвого стимулу, без якого акт мовлення не є можливим. В природних ситуаціях, як згадувалось, цей стимул створюється реальними обставинами, а в НМСвін подається учителем словесно.

Приклад №1.

Учитель пропонує ситуацію (англ.: You are a guest of our class, нім.: Du bist ein Gast in unserer Klasse) i відразу подає мовленнєвий стимул (англ.: Ask questions about our school; нім.: Stell Fragen nach unserer Schule!).

Приклад №2.

Учитель пропонує ситуацію (англ.: Your friend invites you to go to a football match; нім.: Dein Freund hat dich zu einem Fußballspiel eingeladen) і відразу подає мовленнєвий стимул (англ.: Refuse to go to the football match. Explain how very busy you are; нім.: Lehne die Einladung ab. Erkläre, dass du sehr beschäftigt bist).

НМС - це ефективний засіб розвитку навичок та вмінь діалогічного та монологічного мовлення. По-перше, вона ставить учнів хоч і в уявні умови, але такі, які близькі до умов реального спілкування. Це підвищує їх­ню зацікавленість у вивченні мови, оскільки вони мають можливість переконатись, що вони можуть реалізувати свої мовні можливості в акті спілкування, близького до природного.

По-друге, в НМС можна активізувати потрібний лексико-граматич­ний матеріал в такий спосіб, щоб він виступав як засіб ви­рішення немовних, комунікативних задач, а це сприяє кращому за­своєнню самого мовного матеріалу.

По-третє, за допомогою НМС можна розвивати уяву учнів. Досвід свідчить, що там, де вчитель постійно створює уявні ситуації, уч­ні залюбки виконують пропоновані їм ролі. Вони також легко сприй­мають умовність мовленнєвої ситуації, як ми сприймаємо умовність театрального спектаклю.