Студопедия — Етика взаємин із співробітниками
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Етика взаємин із співробітниками






Гарвардська школа бізнесу пропонує такі зразки етики для керівників та управлінців:

- відсутність будь-якої дискримінації у сфері зайнятості;

- особливий статус працівників з обмеженою дієздатністю;

- охорона здоров’я і техніка безпеки;

- навчання і розвиток персоналу;

- обговорення кар’єри;

- “дитячий день” для батьків, що працюють.

Етика довкілля:

- контроль забруднення;

- захист середовища;

- збереження природних ресурсів;

- утилізація (переробка) відходів.

Екологічна етика:

- уникнення несприятливого впливу фірми на природне середовище;

- дотримання екологічних стандартів;

- участь у поліпшенні екології.

Етика взаємин з партнерами:

- дотримання зобов’язань;

- недопущення маніпулювання інвестиціями;

- урахування інтересів партнерів при розподілі прибутку.

Етика відносин з конкурентами:

- запобігання таємним угодам на ринках;

- використання соціально прийнятних пріоритетів і критері­їв для оцінки конкурентних стратегій;

- вихід із сумнівних ринків під час виникнення значних етич­них проблем.

Етика відносин із суспільством:

- збереження і розширення зайнятості;

- соціальна відповідальність;

- урахування місцевих традицій та звичаїв;

- дарування коштів, продуктів, послуг, робочого часу працівникам;

- спонсорування проектів соціального добробуту;

- підтримка освіти і мистецтва;

- підтримка громадських програм;

- участь у громадських роботах та проектах.

Етика відносин з державою:

- дотримування законодавства;

- виконання державних замовлень у зазначені строки;

- уникнення хабарництва та корупції у відносинах з державними службовцями.

Міжнародна етика:

- вироблення та дотримання етичних стандартів, прийнятних в усьому світі;

- урахування національної культури;

- залучення місцевого персоналу;

- дотримання відповідальності перед іншими країнами.

 

Глава 2. Фактори ефективності управлінської діяльності

Вінцем або кінцевим наслідком

будь-якої роботи є її якість чи,

як прийнято говорити, ефективність.

Народна мудрість

4.2.1. Ефективна управлінська діяльність.

Дванадцять принципів продуктивної управлінської діяльності Г. Емерсона. Найпоширеніші типові помилки управлінської діяльності

Порушення міри навіть

у добрих справах - злочин!

Пелагій

Ефективна управлінська діяльність

Ефективності управлінської діяльності сприяють такі чинники:

- добра організація робочих місць;

- раціональне планування та використання виробничих територій;

- систематична перепідготовка та підвищення кваліфікації співробітників;

- умілий підхід до стимулювання членів колективу (моральний, матеріальний);

- уміла розстановка кадрів та створення перспективи кадрового переміщення;

- добрий мікроклімат у колективі;

- вивчення та врахування громадської думки;

- хороший соціально-економічний стан в колективі;

- добре продумана, своєчасна інформація про вузькі місця та успіхи в праці членів колективу;

- добре продуманий виховний вплив, пов’язаний з духовністю та громадянською позицією;

- турбота про фізичне та психічне здоров’я членів колективу;

- організація цікавих програм інтелектуально-професійного розвитку;

- підтримка корисних ініціатив членів колективу тощо.

Дванадцять принципів продуктивної управлінської діяльності Г. Емерсона

У людства вистачає хороших правил,

проте хороших наставників замало!

Л.Вовенгар

Яскрава зірка наукового менеджменту США Гаррисон Емер­сон (1853-1931), якого називали “першим інженером ефективності”, навчився вміло використовувати досягнення різних народів у системі управлінської діяльності. Пропонуємо 12 принципів продуктивності управлінської діяльності Г. Емерсона.

1. Точно поставлені ідеали або цілі.

2. Здоровий глузд.

3. Компетентна консультація.

4. Дисципліна.

5. Справедливе ставлення до персоналу.

6. Швидкий, надійний, повний, точний, постійний облік.

7. Диспетчеризація.

8. Норми і розклад.

9. Нормалізація умов діяльності.

10. Нормування операцій.

11. Писані стандартні інструкції.

12. Винагорода за продуктивність праці.

Найпоширеніші типові помилки управлінської діяльності

Ціна кожної людини пропорційна

до того, що вона робить.

С.Габріол

Пропонуємо керівникові, управлінцю звернути увагу на недопущення таких дій у процесі управлінської діяльності:

1. Перетворення керівника на виконавця.

2. Відмова від делегування окремих владних повноважень.

3. Визначення цілей управлінської діяльності без участі працівників.

4. Відмова керівника від спілкування з персоналом.

5. Відмова керівника від особистого навчання.

6. Опір керівника змінам, яких потребує час.

7. Відсутність часу для підлеглих (у підлеглих виникає запитання: “З ким такий керівник працює? ”).

8. Ігнорування вкладу працівників у системі досягнень фірми, колективу.

9. Намагання швидко усунути проблему замість остаточного її розв’язання.

10. Занадто серйозне сприйняття ділового життя (прикрашайте культуру ділового спілкування вдалими жартами, робіть її більш приземленою до людських потреб).

4.2.2. Поради управлінцю для підготовки виступу

У кожного є право на власну думку,

проте ні в кого не має права

помилятися у фактах.

Бернард Барук

Уміння вдало виступати в публічних аудиторіях є однією з важливих в діяльності будь-якого керівника та управлінця. Не всім дано ораторське мистецтво, багатьох відлякує сам факт появи на публіці. Проте радимо вам не відмовлятися від виступу. Тому за відповідної підготовки кожен зможе виступати, доносити слухачам свої думки з приводу розв’язання проблемних ситуацій.

Щоб ваш виступ був сприйнятий, пропонуємо:

- думайте і дійте так, щоб налаштуватися на аудиторію, намагайтесь “навести мости взаєморозуміння”;

- тримайтеся під час виступу впевнено, демонструйте своїми словами тверді переконання;

- огляньте аудиторію, переконайтеся в тому, чи готова вона до сприйняття ваших слів;

- починайте говорити лише тоді, коли в аудиторії настане тиша;

- бажано почати розмову з короткого звернення до аудиторії,­ після якого повинна наступити секундна пауза;

- вступні речення не повинні бути дуже голосними;

- стежте за аудиторією, не дивіться в одну точку, не уникайте поглядів, які стежать за вами;

- намагайтесь зберегти самоконтроль протягом виступу. Не показуйте своїм виглядом, що цей виступ для вас дуже складний, що ви втомлені.

Не встрявайте під час виступу в дискусію, навіть коли з місць лунають на вашу адресу провокаційні вигуки. Спокійно вибачіться і скажіть, що потім дасте відповідь на всі запитання. Цим виграєте час, щоб зробити собі психологічний настрій на дискусію. Може статися так, що в процесі подальшого виступу дискусійні запитання будуть зняті:

- думайте і про те, як дискусійні запитання ставлять, тож практикуйте компліментами на адресу слухачів згладити гостроту запитань;

- якщо аудиторія стомилася, то почніть говорити тихіше;

- постарайтесь підсумувати виступ, поставити чітко завдання, закликати до розв’язання проблеми.

- закінчуючи виступ, не забудьте подякувати присутнім за увагу до вашого виступу.

4.2.3. Поради для розвитку навичок виступати експромтом

Радимо вам:

• напишіть назву кількох тем на окремих аркушах, перемішайте, виберіть одну з них, подумки виділяючи основне;

• зверніть увагу на склад аудиторії, щоб чітко з порушуваною проблемою звернутися до неї;

• продумайте, що сказати наприкінці і врахуйте, що час на підготовку експромтного виступу дуже короткий;

• у процесі роздумів зверніть увагу на порядок денний;

• найкраща форма експромтного виступу: врахувати у виступі минуле, сучасне, майбутнє;

• уникайте відходу від теми зборів;

• встаньте, скажіть, замовкніть - будьте в тонусі і в спокої.

Як готувати текст для виступу?

• Пишіть “живим словом”, щоб слухачам приємно було думати разом з вами.

• Виділіть основні думки абзацами чітко й конкретно.

• Підкресліть слова чи фрази, які, на вашу думку, є основними.

• Прочитайте вголос, щоб розставити у складних словах наголос.

Перед виступом:

• Прогляньте записи тексту для виступу.

• Перегляньте дані інформації, чи не з’явилося щось нове.

• Прийдіть на місце виступу трішки (на 15 хв.) раніше, все огляньте.

• Якщо користуєтесь технічними засобами - перевірте.

• Огляньте себе.

• Тримайтесь впевнено і спокійно.

• Сконцентруйтесь на диханні.

• Відповідь на запитання не давайте надмірні, оскільки можете налаштувати проти себе всю аудиторію.

• Дуже уважно вислуховуйте запитання.

• Якщо одна особа ставить кілька запитань, то уточніть, яке з них головне.

• Якщо одному із слухачів важко сформулювати запитання, допоможіть йому.

• Не намагайтесь перекричати того, хто Вас перебиває.

• Не вступайте в полеміку, залишайтесь спокійним й об’єктивним.

• Ніколи не випрошуйте запитань.

Якщо доведеться виступати перед негативно зорієнтованою аудиторією, то:

• Позбудьтеся невизначеності, зберіться з думками, щоб досягнути поставленої мети. Будь-який експромт повинен бути добре підготовлений.

• Уникайте необдуманих відповідей.

• На запитання не давайте довгих відповідей.

• Будьте тактичні, подякуйте за запитання, скажіть, що постійно перебивають, тому важко зосередитися на тому, про що йде мова.

• Закінчуйте кожен виступ на добрій ноті.

4.2.4. Поради щодо проведення полеміки. Модель діалогу, коли відома проблема, але невідомий співрозмовник

Полеміка (від грецького - військова майстерність) дискусія на зборах, засіданнях, круглих столах; зіткнення різних поглядів під час обговорення будь-яких питань.

Поради щодо проведення полеміки:

• Умійте чітко виділити і сформулювати проблему полеміки.

• Ставтесь з повагою до опонентів.

• Уміло визначайте свою позицію в полеміці.

• Правильно оперуйте поняттями, слухайте опонента.

• Вчіться чути те, що потрібно і що лежить поза текстом.

• Не намагайтесь перечити супротивнику.

• Не гарячкуйте.

• Стежте за тим, щоб у доведеннях не було суперечностей.

• Стежте за культурою мови.

• Не поспішайте визнати себе переможеним.

• Уміло розпізнавайте нечесні кроки проти вас.

• Не бійтесь критики на свою адресу.

• Умійте визнати свої недоліки та слабкі сторони.

• Умійте етично заперечити.

• Будьте мужні відстоювати свою правоту.

• Уміло вставляйте суттєві репліки.

• Зумійте переконати опонентів на “майбутній шанс”.

Модель діалогу, коли відома проблема,
але не відомий співрозмовник

Діалог (від грецького - розмова, бесіда між двома або кількома особами).

Контрольні запитання для діалогу

1. З чого складається перше враження про незнайому людину?

2. Як бажано привітати співрозмовника?

3. Які встановити часові параметри для співрозмовника?

4. Як зрозуміти, чи співрозмовник оцінює ситуацію?

5. Хто першим повинен починати розмову?

6. Коли краще за все викласти свою точку зору і переконати співрозмовника?

7. Чи може і чому саме розмова затягнуться в часі?

8. Чи потрібно в процесі розмови висувати категоричні судження?

9. Як відповідати на заперечення?

10. Як бути, коли співрозмовник має яскраво виражену самооцінку?

11. В якому співвідношенні між собою мають бути обговорення й рішення?

Про прес-конференції

Найкраще - прямо і просто

сказане слово.

В. Шекспір

Прес-конференція - не тільки привід для інформування жур­налістів про колектив, справу, а й імідж керівника, колективу та вагомість проблеми, що обговорюється.

Для цього важливо:

• вибрати цікаву, актуальну проблему, мудро її сформулювати;

• продумати про приміщення, враховувати акустику, світло, затишок;

• регламент (не більше 35-40 хв.);

• зробити відповідні заготовки, відповіді чи репліки;

• мати перед собою необхідну інформацію;

• концентрувати увагу на присутніх;

• не бажано затягувати відповіді;

• не бажано крутити в руках ручкою, олівцем та ін., бо це відвертає увагу від основного завдання як учасників, так і ведучих;

• руки спокійно повинні лежати на столі, що свідчить про впевненість і спокійний стан того, хто відповідає на запитання;

• підібрати вмілого ведучого, який був би добре поінформований з проблеми та інтересів сторін.

4.2.5. Виступ перед негативно налаштованою аудиторією

У будь-якій організації самі собою

розвиваються безлад, різнодумство

і бездіяльність, тому готуйтесь

це долати.

Пітер Друкер

У такому разі важливо відповідно налаштувати себе, не допускатинеобдуманих дій та конфліктів. Не бажано під час виступу

• сперечатися;

• намагатися закликати до логіки чи здорового глузду;

• радити чи вказувати, що треба робити, як себе поводити;

• наказувати;

• висміювати;

• ігнорувати інтереси негативно налаштованих осіб;

• запитувати про мотиви їх поведінки;

• відповідати на атаку протидіями;

• “грати на нервах” тощо.

При негативній реакції аудиторії постарайтесь вдатися до такого:

• попередньо виясніть свою мету і позицію; все, про що ви говорите, має бути зрозумілим;

• зберіться з думками, щоб досягти поставленої мети, пам’ятайте, що будь-який експромт повинен бути підготовленим;

• дотримуйтесь фактів. Проробляйте все вдома, щоб не збили вас з пантелику;

• ввічливо попросіть конкретизувати поставлене запитання;

• уникайте необдуманих відповідей, записуйте запитання, щоб виграти час;

• розуміючи, що репліка має провокаційний характер, заспокойтеся, примусьте себе порахувати до десяти і дайте осмислену відповідь;

• відповіді давайте короткі;

• не давайте можливості “причепам” повернути вас знову до обговореного, зауважте, що кому цікаво, то це можна обговорити­ в індивідуальному порядку;

• будьте уважні до реплік;

• дуже обережно добирайте фрази для відповідей;

• при галасі можна сказати: ”Я був би дуже щасливий, якби міг почути вас!”;

• якщо ви відчули, що є намагання у когось негативно вплинути на аудиторію, то можна сказати: “ Вважаю, що кожен має право сказати своє слово!”;

• при звинуваченні на вашу адресу скажіть, що для розв’язання цієї проблеми є багато шляхів, тому все осягнути важко;

• при галасі в залі можна кинути ремарку чи репліку: “Такий галас утруднює мені сказати вам головне...”

У такій ситуації бажано говорити рішуче і зрозуміло, зберігаючи самоконтроль.

Така поведінка на 70% підніме вас над “опонентами”.

4.2.6. Тест “Чи вмієте Ви вести ділову розмову?” (для самоконтролю)

Дайте відповідь - “так” (+), або “ні” (-) на запитання.

1. Чи трапляється з Вами так, що Вас задовольняє реакція людей, з якими зустрічаєтесь уперше?

2. Чи маєте звичку договорювати фрази, які розпочав Ваш співрозмовник, оскільки він говорить дуже повільно?

3. Чи часто Ви нарікаєте, що вам не дають необхідного для того, щоб успішно закінчити доручену роботу?

4. Коли критикують думку, яку поділяєте, або колектив, де працюєте, то чи заперечуєте Ви це або ж чи виникає подібне бажання?

5. Чи здатні передбачити, чим Ви будете займатися в найближчі 6 місяців?

6. Якщо потрапляєте на нараду, де присутні незнайомі люди, то чи намагаєтесь Ви приховати власну думку з питань, що обговорюються?

7. Чи вважаєте, що в будь-яких переговорах завжди хтось стає переможцем, а хтось обов’язково програє?

8. Чи говорять про Вас, що Ви вперті і твердочолі?

9. Чи вважаєте, що на переговорах завжди потрібно вимагати вдвічі більше того, що хочете отримати в кінцевому результаті?

10. Чи важко Вам приховати свій поганий настрій?

11. Чи вважаєте за потрібне заперечити за всіма пунктами тому, хто висловив протилежну думку?

12. Чи неприємна для Вас часта зміна видів діяльності?

13. Ви зайняли ту посаду, про яку мріяли?

14. Чи вважаєте Ви припустимим користуватися слабкостями інших заради досягнення своєї мети?

15. Чи переконані Ви, що можете легко відшукати аргументи, здатні легко переконати інших у своїй правоті?

16. Чи старанно готуєтесь до зустрічей і нарад, в яких Вам потрібно взяти участь?

Контроль

Запишіть собі по одному балу за кожну відповідь, що збіглася з наведеними нижче відповідями: 1 - ні; 2 - ні; 3 - ні; 4 - ні; 5 - так; 6 - ні; 7 - ні; 8 - так; 9 - ні; 10 - так; 11 - ні; 12 - так; 13 - ні; 14 - ні; 15 - ні; 16 - ні.

Максимально залучайте творчий потенціал колективу

Для досягнення поставленої мети перед колективом управлін­цю, керівникові колективу доцільно докласти зусиль, щоб макси­мально задіяти творчий потенціал колективу. З цією метою бажано:

1. Пропонувати співробітникам роботу, яка б сприяла їх діловому спілкуванню.

2. Проводити наради, на яких радитися щодо справ відділу, колективу.

3. Зберігати неформальні групи в колективі.

4. Створювати умови для соціальної активності працівників.­

5. Пропонувати працівникам більш творчу, змістовну роботу.­

6. Забезпечувати зворотний зв’язок відповідно до досягнутих результатів.

7. Оцінювати і заохочувати всі позитивні напрацювання кож­ного працівника.

8. Залучати підлеглих до вироблення розв’язань з робочих проблем.

9. Делегувати підлеглим частину своїх прав та повноважень.

10. Забезпечувати пересування по службі ініціативних підлеглих.

11. Організувати постійну підготовку та перепідготовку професійної компетентності службовців.

12. Давати співробітникам складну і відповідальну роботу, яка потребувала б від них повної самовіддачі та відповідальності.

13. Постійно розвивати у співробітників інтерес до творчості та інновацій.

14. Дати можливість для прояву відкритої думки і критики.

4.2.7. Нарада та її підготовка

Кожна людина повинна в процесі

життя навчитись рахувати

гроші й дорожити часом.

Народна мудрість

Нарада потрібна як чинник знаходження ідей та шляхів розв’язання проблем при контакті із зацікавленими особами. Проте у світі визнаною є думка, що нарада - найбільш дорогий вид управлінської діяльності (багато учасників і великих втрат робочого часу), і водночас велика кількість людей отримує інформацію і може дати свою оцінку проблемам, що розглядаються.

У сфері управлінської культури наради ділять на: проблемні, інструктивні, оперативні.

Під час підготовки наради необхідно визначити порядок денний і розіслати його у відповідні структури з певним резервом часу. Неетично запрошувати на нараду по телефону, і в цю “хвилину”. Справа в тому, що на роботі кожен управлінець, особа розподіляє свій час і теж відповідає за виконання вчасно запланованої справи. Нарада - робота колективного розуму, і тому не бажано відволікати управління через дрібниці. Аби люди даремно часу не витрачали, керівники практикують на відповідно відведений час запрошувати їх у службових справах і, вирішивши справу, відпускають на робоче місце.

Нарада має тривати близько 45 хвилин. Психологи вважають, що фізіологічна межа втоми при спільній праці дорівнює годині. Тому тривалі наради неефективні, бо в такому разі приймаються будь-які рішення, тільки б швидше закінчилася нарада.

У приміщенні має бути прохолодно, тихо, без телефонів, повинна бути вентиляція, свіже повітря, щоб учасники наради думали, не дрімали.

Бажано попередньо підготувати проект рішення наради. Головою зборів бажано обирати авторитетну людину, що знає справу. На нараду запрошувати тих, хто може висловити корисну думку.­

Промовців бажано готувати наперед, а також продумувати пропозиції щодо розв’язання проблем наради, готувати наперед і враховувати суттєві думки під час виступів.

На зборах бажано дотримуватись чіткого регламенту (3-5 - 10 хвилин).

Доповідь з проблеми має бути коротка, інформаційно-проблематична, без принижень окремих людей, але з певними зауваженнями та виділеннями окремих осіб, робота яких заслуговує на увагу. Бажано, щоб виступали люди різного статусу, тоді буде необхідний ефект від наради і результати для вивчення громадської думки.

На наради завжди треба виносити поряд з проблемами організації і проблеми працівників установи, фірми. Цікаво, скажімо, що для японського підприємця досить важливо вкладати гроші в потреби персоналу, а в нас, як не прикро, навіть не завжди виплачують заробітну платню працівникам. Для японця фірма - “велика сім’я”, і тому він, розповідаючи про себе, спочатку називає фірму, посаду на ній, а потім своє ім’я. Є резон над цим задуматися нашим керівникам й управлінцям.

4.2.8. Цінувати час - важлива риса управлінця

Кожна розумно використана хвилина -

ваш доробок на життя.

Народна мудрість

Усім нам відомо, що Господь відміряв кожному тривалість життя. Дуже важливо особистості, управлінцю освоїти те, що чим більше добрих справ зробимо в найкоротший час, тим ефективнішим є управлінські рішення та кращим стане наше буття.

Якщо запитаєте у себе, як Ви провели ще один рік життя, то навряд чи хто-небудь зможе дати конкретну відповідь. Проте є потреба досить серйозно зважати на час. Проаналізувавши втрати часу, можна переконатися, що в кожного з нас невідомо звідки мають місце простої, тобто даремно витрачений час. Тому важливо­ думати над тим, щоб раціонально використовувати свій час. З цією метою пропонуємо Вам ось що:

1. Використовуйте час виключно на розв’язання тих проблем, які становлять для Вас найбільший інтерес чи потребу.

2 Розподіляйте час таким чином, щоб його вистачало для серйозних справ і відпочинку.

3. Не потрібно квапитися. Не намагайтесь вижати з відтинку часу більше, ніж це необхідно, бо виснаження організму відбере­ після у вас більше сил та енергії.

4. Якщо для вирішення справи маєте багато часу, то використайте зекономлений час з вигодою для справ і сім’ї.

5. Уникайте неорганізованих людей, що відбирають у вас час.­

6. Прагніть спростити буденні справи, щоб вивільнити час для пізнання навколишнього світу.

7. Не відкладайте роботу на завтра, а виконуйте її відразу.

8. Ніколи не говоріть, що не варто щось починати, оскільки обмаль часу - він дасть відповідь і зробить своє.

9. Бажано планувати свій час на день, тиждень, місяць, рік, а потім робити самоаналіз: як ви збагатилися і як керували своїм­ життям.

4.2.9. Переконання як чинник майстерності управлінця

Остерігайтесь того,

хто знає відповідь швидше,

ніж зрозуміє запитання.

С.М.Манаско

Управління - це робота з людьми, яка немислима без цілеспрямованої переконливої дії. Що значить “переконати” людину на виконання справи? Переконати - означає спонукати людей на досягнення поставленої мети словом, справою, своїм прикладом, цілеспрямованою організацією. Якщо хочете в чомусь переконати людей, то намагайтесь подивитися на речі очима цих людей. У процесі спілкування з аудиторією робіть його ефектним, аби залучити людей на вирішення поставлених завдань.

Поради

Ознакою хорошого управлінця, керівника є здатність домагатися від ординарних працівників екстраординарних результатів.

• Намагайтесь дати повну інформацію слухачам.

• Будь-які повідомлення повинні бути простими й зрозумілими.

• Не перебільшуйте і не набивайте ціни проблемі, яку треба розв’язати.

• Робіть повідомлення цікаво, не допускайте буденності і стандартів.

• Не шкодуйте часу на з’ясування проблемних питань.

• Будьте коректним, чітким, переконливим, делікатним у мові.

• Власне самі будьте переконані у тій справі, яку ви пропагуєте іншим.

• Не залишайте без аналізу жодного випадку невдачі або промаху.

• Керуйтесь у роботі трьома “не”: не розпорошуйтесь на дрібниці; не розгублюйтесь; не піддавайтесь стресу.

• Пам’ятайте, що людину можна прогнівити не лише словом, а й мімікою, жестами та злим поглядом.

• Прагніть справляти добре враження на присутніх.

4.2.10. Контроль як управлінська діяльність

Якщо ви не спроможні запобігти

революції, спробуйте очолити її!

Американська народна мудрість

Контроль завжди є необхідним. Керівництво часто не наважується передати свої повноваження, аргументуючи це тим, нібито люди нароблять помилок, які буде важко виправити. Це свідчить про відсут­ність відповідного контролю та погану організацію праці.

Контроль сам собою не може бути обмеженням для індивідуальної свободи.

Контроль як управлінська діяльність має відповідати таким вимогам:

- бути всеосяжним та об’єктивним;

- орієнтуватись на кінцеві результати;

-повинен мати безперервний та регулятивний характер;

- бути гнучким, не заважати виконанню основної роботи;

- відповідати змісту робіт, які контролюються;

- бути зрозумілим для тих, кого контролюють;

- бути вчасним;

- забезпечувати контролерів необхідною, зрозумілою інфор­мацією;

- бути економічним, тобто відповідати вимозі, затрати на контроль не повинні бути більшими, ніж ті результати, яких досягають у процесі контролю.

4.2.11. Дещо про концепцію ідеологічного виховання в Україні (для формування громадських оцінок управлінця)

Немає без влади волі!

Леся Українка

В основі всіх ідеологічних концепцій партій, громадських організацій, держави стоїть людина. Тому треба зазначити, що сила їх впливу на суспільство лежить через вплив на людину, - отже, і суспіль­на інтегративна ідеологія повинна поставити людину в центрі уваги управлінця. Політичні, соціальні, правові зміни в Україні певною мірою позначаються на людині, але щоб людина знайшла себе у суспіль­них нішах, щоб включилася в життєтворчість, в державотворення, потрібно продумати, сформувати суспільну концепцію ідеологічного виховання в Україні, критично переосмисливши все те, з чим ми прийшли до незалежності і на чому ми стоїмо сьогодні, як ми її представимо нашому народові і перед світовим співтовариством.

Потреби в критичному переосмисленні змістовної частини ідеологічного виховання зумовлені:

1. Невідповідністю методів колишньої роботи з людьми, її заідеологізованим однобоким характером - “відданість справі марксизму-ленінізму”, не залишаючи людині власне особистісних оцінок.

2. Змінами політичного і соціально-економічного та управлінського характеру в країні.

3. Новими, плюралістичними підходами, так званим політичним та ідеологічним плюралізмом, але принциповим для Україн­ської держави та її народу.

Життя, історичний досвід нашої країни та інших країн світу підказують, що необхідною є суспільна концепція ідеологічного виховання молоді, яка охопила б усі ланки - сім’ю, школу, ВНЗ, державні інститути, трудові колективи державних і недержавних інституцій. Є нагальна потреба переорієнтації засобів масової інформації на підготовку таких програм, які виховували б у людей високу духовність, патріотизм, любов до України. Це першочергові управлінські проблеми.

Дуже важливо домогтися, щоб у системі морально-етичних орієнтирів виховання не переважали матеріальні інтереси, а мова йшла про професіоналізм, патріотизм, громадянськість і матеріаль­ні інтереси (проте в рамках міри).

Ідеологія державотворення, державозахисту і державозбереження є важливим компонентом виховних систем усіх демократичних держав, саме вона і ставить питання формування нової свідомості громадян України.

Визнання плюралізму думок і політичних поглядів веде до прищеплення особі здатності толерантно ставитися до поглядів інших людей, поважаючи чужі ідеї, але все це повинно утверджуватися через призму інтегративної ідеології та загальнолюдських морально-етичних цінностей: ідеалів добра, правди, краси, духовності, справед­ливості, сумління, людськості, гідності тощо. Це означає, що антигуманні ідеологічні доктрини, які передбачають класову (групову) ненависть, заздрість, брехню і спираються на низькі людські помисли (фашизм, шовінізм, нацизм тощо), не мають права на існування і повинні повсюди заперечувати і засуджувати, особливо керівники та управлінці. Не можна на одну площину ставити добро і зло, Бога і сатану лише через те, що цього потребує принцип плюралізму. Тому завдання ідеологічного виховання державного службовця, керівника повинно формувати в особи моральну і психологічну готовність боротися зі злом, утверджувати гуманізм, злагоду, прогрес у поліетнічному українському суспільстві. Виховний ідеал в Україні має прекрасне історичне підґрунтя, тому є всі підстави думати й стверджувати, що він повинен мати сьогодення і майбуття.

Управління людьми - високе мистецтво, яке вимагає ґрунтов­ної професійної підготовки, серйозного виховання особистості, уміння покласти свою доля на вівтар Вітчизни.

 

 

Проблемні запитання

Шановні управлінці, подумаймо разом!

Пропонуємо подумати над низкою запитань,
проблемних ситуацій, порад-зразків

 

1. Опишіть суть, структуру та функціональну роль своєї професійної діяльності. Які конфліктні поля суперечностей Ви бачите у ній та які профілактичні заходи Ви готові вжити з метою запобігання конфліктам?

2. Як потрібно проводити ділові наради? Опишіть, виділіть основні негативні дії в процесі їх підготовки та проведення у вашому колективі (Ваші особисті враження).

3. Опишіть, у чому суть професійного успіху, які шляхи його досягнення?

4. Продумайте основні стратегії Вашого професійного успіху, розпишіть поетапно у своєму робочому зошиті на майбутнє і прагніть цього.

5. Опишіть своє бачення, як впливають сімейні стосунки на характери членів сім’ї та на подальші стосунки особистості між людьми в колективі.

6. Як, на Вашу думку, можна працювати з партнерами без конфліктів?

7. На Ваше переконання, що може сприяти безконфліктному спілкуванню?

8. Як створити довірливу атмосферу під час переговорів? Які питання доцільно ставити співрозмовникові?

9. Розкрийте суть конфлікту як соціально-політичного феномену.

10. Дайте аналіз західних та вітчизняних теорій конфлікту.

11. Розкрийте суть поняття “типологія конфліктів”.

12. Дайте характеристику “політичного конфлікту” як феномену.

13. Розкрийте суть проблеми “Конфліктні поля суперечностей політичної системи України”.

14. Зробіть аналіз проблеми: “Чи мають місце причини для виникнення конфліктних ситуацій на нинішньому етапі в Україні?” Перелічіть найбільш вагомі причини і дайте аналіз однієї із конфліктних ситуацій політичного спрямування.

15. Конфлікти та їх місце в житті людини.

16. Особистісні передумови та чинники виникнення міжособистісних конфліктів.

17. Конфлікт як вид критичних ситуацій.

18. Стилі поведінки в конфліктній ситуації.

19. Дайте характеристику проблемних ситуацій у системі міжконфесійних відносин в Україні.

20. Переговори як форма врегулювання конфлікту (розкрийте суть).

21. Охарактеризуйте суть та причини міжконфесійних конфліктів в Україні. Запропонуйте свої способи їх врегулювання.

22. Охарактеризуйте суть та причини можливих міжнаціональних конфліктів на теренах сучасної України.

23. Дайте аналіз внутрішньоособистісних конфліктів держав­ного службовця або приватної особи, розкрийте причини їх проявів у процесі життєтворчості.

24. Причини виникнення конфліктів у сім’ї (Ваше бачення).

25. Корупція в суспільстві як фактор конфліктності владних структур і народу. Дайте власний аналіз причин, слабких місць, шляхів профілактики та подолання корупції в Україні.

26. Перелічіть і дайте коротку характеристику основних правил, що допомагають запобігти поширенню корупції серед держав­них службовців.

27. Перелічіть і дайте загальний або власне фаховий аналіз негативних станів, викликаних корупцією.

28. Перелічіть і дайте аналіз пропозицій щодо стримування корупції та запобігання виникненню конфлікту інтересів.

29. Назвіть причини конфліктів у системі відносин “Держав­ний службовець, управлінець і проблемна ситуація”.

30. Дайте аналіз партнерських стосунків у системі відносин “Державний службовець і громадянин”.

31. Дайте аналіз і типологію конфліктогенів як чинників конфліктів.

32. Перелічіть і дайте аналіз причин міжособистісних конфліктів.

33. Що необхідно розуміти під стресом? Яка перша допомога в гострій стресовій ситуації?

34. Що необхідно розуміти під поняттям “методи управління конфліктом”?

35. Назвіть основні “дисфункціональні наслідки конфліктів”.

36. Подайте зразки важливих проблем “ділової розмови” державного службовця з відвідувачем.

37. Назвіть шість способів прихильності людей до себе (державного службовця) за Д. Карнегі.

38. Прийоми спілкування, що сприяють зближенню і досягненню порозуміння (дайте коротку характеристику).

39. Назвіть “12 правил довіри людини до чиновника”, про які повинен знати чиновник будь-якої ланки.

40. Заповніть “Тест для самоконтролю” з метою визначення ступеня своєї схильності до стресу (в посібнику).

41. Опишіть роль особистості керівника в профілактиці конфліктів. Перелічіть основні напрями профілактики.

42. Перелічіть і дайте аналіз типології конфліктних осіб.

43. Назвіть основні правила спілкування з конфліктною особою.

44. Заповніть тест “Уникаючи конфлікту” (в посібнику).

45. Перелічіть основні правила безконфліктного спілкування (службовця і громадянина).

46. Перелічіть основні психологічні бар’єри, які стають причиною тривожності службовця і стимулюють конфліктність.

47. Назвіть етичні норми правила міжособистісних стосунків державного службовця і відвідувача.

48. Розкрийте й опишіть технологію врегулювання конфліктів. За власним вибором розпишіть, вибравши один із типів конфлікту (політичні, соціальні, міжнаціональні).

49. Перелічіть пропозиції щодо регламентації поведінки сторін, що конфліктують, та посередника.

50. Проаналізуйте й опишіть роль медіатора у врегулюванні конфліктів.

51. Проаналізуйте й опишіть причини та суть геополітичних конфліктів.

52. Зробіть аналіз проблеми: “Бюрократія - фактор конфлікт­ності та порядку в суспільстві”.

53. Що необхідно розуміти під проблемою - “Зміни ціннісних орієнтацій молоді в перехідний період в Україні”?

54. Розкрийте суть конфліктологічної проблеми: “Корупція в сучасному українському суспільстві: причини, запобігання та шляхи подолання”.

55. Розкрийте проблему: “Етнополітичні конфлікти в посттоталітарному просторі”.

56. Спілкування, його типи. Культура ділового спілкування.

57. Прийоми активного слухання співрозмовника в процесі спілкування.

58. Бездуховність і конфлікт - взаємозв’язок та шляхи позитивного виходу особистості з цього стану (ваш аналіз та пропозиції з метою подолання цього негативного стану).

59. Імідж управлінця, керівника - чинник запобігання конфлікту. Технологія створення іміджу управлінця, особистого іміджу.

60. “Управлінський ризик та його значення” - що варто розуміти під цим поняттям.

61. “Мафія” як чинник негативного стану суспільних та управлінських ніш.

62. Управлінська еліта, її характеристика, позитивні і негативні дії еліти в процесі життєтворчості.

 

 

Бажано знати кожному!

Шукати і знаходити ідеї

Ідеї приходять не так часто, як того нам хотілося б. Тому ідеї необхідно шукати систематично. Однак важливо не тільки мати ідеї, а й уміти їх “пробивати”. Більшість ідей зустрічає на своєму шляху цілу низку перепон. Тому бажано частіше запитувати себе: “Як зробити так, щоб ідею можна було здійснити на практиці?” З ідеями треба поводитися як







Дата добавления: 2015-08-31; просмотров: 1440. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

СПИД: морально-этические проблемы Среди тысяч заболеваний совершенно особое, даже исключительное, место занимает ВИЧ-инфекция...

Понятие массовых мероприятий, их виды Под массовыми мероприятиями следует понимать совокупность действий или явлений социальной жизни с участием большого количества граждан...

Тактика действий нарядов полиции по предупреждению и пресечению правонарушений при проведении массовых мероприятий К особенностям проведения массовых мероприятий и факторам, влияющим на охрану общественного порядка и обеспечение общественной безопасности, можно отнести значительное количество субъектов, принимающих участие в их подготовке и проведении...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия