Методика виконання роботи. Наважку тканини біля 0,2 г вміщують у чисту пробірку, яка заповнена 5 мл чотирьоххлористого вуглецю (попередньо перевіряють пробірку з розчинником наНаважку тканини біля 0,2 г вміщують у чисту пробірку, яка заповнена 5 мл чотирьоххлористого вуглецю (попередньо перевіряють пробірку з розчинником на відсутність люмінесценції). Пробірку з тканиною закривають пробкою і струшують протягом 5 хвилин. Отриманий розчин фільтрують через паперовий фільтр. Воронку з фільтром поміщають у чисту пробірку такого ж об’єму. Щоб випадкові забруднення не спотворили результат, попередньо фільтр необхідно перевірити на відсутність люмінесценції. Для цього через нього пропускають 10 мл чистого розчинника CCl4, а потім ще разом таку ж кількість. Останній фільтрат перевіряють на люмінесценцію. Інтенсивність світіння цієї проби не повинна перевищувати концентрацію олії в розчині (10 мг/л). Коли це досягнуто, фільтр вважається придатним для проведення аналізу. Якщо ж люмінесценція вище, промивання повторюють. Після того, як основний розчин відфільтрований, фільтр промивають ще 2 мл чотирьоххлористого вуглецю й обидва розчини зливають, доводять загальний об'єм до 10 мл, переливають його в пробірку для спостережень. Інтенсивність світіння отриманого розчину порівнюють із стандартною шкалою при ультрафіолетовому опроміненні. Концентрацію в пробірці з досліджуваним розчином приймають такою, як і в стандарті з найбільше близькою інтенсивністю світіння. Потім розраховують відсотковий вміст замаслювача у тканині. Готування стандартної шкали Із еталонного розчину замаслювача і розчинника – чотирьоххлористого вуглецю готують стандартну шкалу, що містить 0, 10, 20, 40, 80, 160 мг/л замаслювача. Об’єм приготовлених розчинів повинний складати 10 мл у кожній пробірці. Стандартні розчини поміщають в однакові пробірки. Приклад розрахунку У результаті аналізу знайдено, що інтенсивність світіння розчину після екстракції знаходиться між 20 мг/л і 40 мг/л. Приймаючи, що концентрація цього розчину складає 30 мг/л, розраховуємо відсотковий вміст замаслювача в тканині за формулою:
де 0,03 – концентрація досліджуваного розчину замаслювача (г/л), 10 – об’єм розчину (мл), 100 – перерахунок у відсотки (%), 0,201 – наважка тканини (г), 1000 – коефіцієнт перерахунку мілілітрів у літри. Зробити за отриманими даними висновок щодо вмісту замаслювача у тканині ________________________________________________________________________________________________________________________________________________.
Питання та вправи для самоконтролю 1. Які існують види люмінесценції?Гасіння люмінесценції: концентраційне, температурне, за Вавіловим. Теоретичні основи флюорометрії. 2. Хемілюмінесцентний аналіз. 3. Яку величину називають квантовим виходом? 4. Які фактори впливають на інтенсивність флуоресценції? 5. Наведіть оптичну схему флуорометру. 6. Розрахуйте масову частку розчину рибофлавіну, якщо показання флуориметру для досліджуваного розчину 0,64, контрольного 0,12, стандартного розчину (1,2 мкг/мл) 0,47, а його контрольного 0,08? 7. При флуориметруванні серії стандартних розчинів тіаміну одержані наступні дані (показання флуориметру для контрольного розчину 0,15):
С, мкг/мл......................1 2 3 4 5 Показання приладу.....0,28 0,39 0,51 0,62 0,74
Чому дорівнює концентрація досліджуваного розчину, який дав показання флуориметру 0,46, а для його контрольного розчину 0,07? 2.4. Поляриметричний метод аналізу Поляриметрія – метод аналізу, заснований на вимірі кута обертання площини поляризації оптично-активними прозорими розчинами чи однорідними рідинами, який дозволяє кількісно визначати в рідинах вуглеводи. Вуглеводи відіграють енергетичну роль у харчуванні, виділяючи тепло при окисненні в організмі людини – 15,7 кДж/моль (3,75 кКал/г). Потреба дорослого організму у вуглеводах – 400-500 г на добу. Вуглеводи відіграють енергетичну функцію. Вуглеводи служать енергетичним матеріалом при таких процесах, що відбуваються у плодах і овочах як: дихання, спиртове і молочнокисле бродіння. Після переробки вміст цукрів змінюється.
Таблиця 9 Вміст вуглеводів в плодах
Таблиця 10 Вміст вуглеводів в овочах і баштанних
Лабораторна робота № 5 Визначення вуглеводів поляриметричним методом Мета: Визначити вміст глюкози або сахарози в розчині поляриметричним методом. Теоретична частина: Глюкоза або сахароза має властивість, як оптично-активна речовина, обертати площину поляризації вправо. За кутом обертання поляризованого променю можливо визначити кількість вуглеводів у розчині. Прилади та матеріали: поляриметр, піпетки, склянки, ваги, циліндри, скляна паличка, фільтрувальний папір, глюкоза, сахароза, досліджувані розчини.
|
%,
