Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РОЗДІЛ 1 НАУКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ҐЕНЕЗА ТЕОРІЇ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ




Кінець ХХ століття став трагічним для Української держави. Після розпаду Радянського Союзу, замість розбудови та розвитку, Україна скотилась у прірву зубожіння. Розкрадання державного майна, розвал колективних господарств, економічна нестабільність помножені на розгул бандитизму і тотальну корупцію створили в країні умови для поступової деградації суспільства, яка проявилась у сплескові злочинності, розповсюдженні наркотиків, зростанні захворювань на СНІД тощо. Така ситуація стала можливою через глобальну непрофесійність бюрократичного апарату, невміння керівних органів управляти по-новому. Переймаючи закордонні суспільні хвороби державні служби знехтували величезним шаром надбань західної культури. І що особливо прикро, науковим керуванням – менеджментом. Науковий менеджмент – основа суспільно-економічного розвитку прогресивних країн світу.

Управління як суспільне явище виникає з появою людського суспільства. Сімейне, громадське, а потім і державне управління завжди перебувало в полі зору філософів. У працях античних філософів часи Сократа (470-399 рр. до н.е.), Платона (428-348 рр. до н.е.), Аристотеля (384-322 рр. до н.е.), Ульпіана (бл. 170-228 рр. н.е.) закладені основи наукового осмислення проблем управління. У середні віки Ф. Аквінський, М. Макіавеллі, Т. Гобс, а також Д. Дідро та Ж.Ж. Руссо розробляли теорії соціального управління, які знайшли свій прояв лише у філософських концепціях. Ці праці є вихідними для дослідження питань створення нових ефективних моделей наукового менеджменту.

Слід підкреслити, що вивчення управління притаманне на лише давньогрецьким та західноєвропейським мислителям. Українські філософи доби Середньовіччя: Іларіон Київський, Володимир Мономах та інші досліджували питання державної влади, надавали практичні поради з ефективного управління підлеглими. Однак історія та філософія наукового менеджменту в Україні ще досі залишаються малодослідженими. Великий інтерес для дослідників адміністративно-правових реформ доби Київської Русі мають такі лідери нашої країни, як княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир та інші [772]. Не менш цікавим є період Російської імперії. Реформи Петра І, і Катерини І та інших імператорів значно вплинули і на суспільно-політичний устрій українських земель [1009]. Говорячи про управління правоохоронними органами дорадянських часів також слід приділити увагу реформуванню поліції [1067; 1068]. Історія як наука про минуле може стати цінним джерелом інформації для проведення вивіреної управлінської політики сьогодні.

Роботи провідних учених, написані в період Радянського Союзу, не втрачають своєї актуальності і сьогодні. В той же час теоретичні положення, сформульовані вченими радянського періоду, постійно поглиблюються українськими та російськими дослідниками з питань наукового менеджменту в правоохоронних структурах.

Наголосимо, що питання підвищення ефективної правоохоронної діяльності, які нерозривно пов’язані з проблемою якості обслуговування населення, знаходяться в центрі уваги закордонних учених. Так, визначаючи головні підходи до створення нової моделі діяльності поліції, на першому Європейському конгресі з питань управління якістю роботи поліції (Мюнстер, ФРН, березень 1998 р.) підкреслювалось, що поліція розглядається як сервісна служба, яка надає послуги населенню на окремій території, що поліція повинна існувати для громадян, розвиваючи для них систему послуг [712, с.27.]. „Особливості цієї політики та характер змін, яких зазнала поліція у результаті її реалізації, призвели, за висновками британських фахівців, до формування нового поліцейського менеджменту як варіанту нового державного управління” – зазначає Н.П. Матюхіна [711, с.7.]. Подібні процеси відбуваються і інших країнах світу, так реформи 60-х рр. у США сформували нову теоретико-правову модель поліції, що отримала назву „служіння громадськості”. Вона стала результатом праці щодо підвищення відповідальності поліції за суспільну безпеку. Головними напрямками цієї нової моделі стали: вирішення поліцією соціальних проблем в цілях попередження злочинності [621, c. 54.].

Саме в напрямку оптимізації управління правоохоронною системою мають відбуватись зміни і в України. Але вони повинні базуватись не на рішеннях тих або інших осіб, наділених владою, а на вивірених, науковообґрунтованих рекомендаціях та положеннях, які розроблені провідними науковцями нашої держави.

Розділ 1 „Державний менеджмент: ґенеза теорії та сучасні підходи” складається з двох підрозділів, в яких, виходячи з того, що органи внутрішніх справ є організацією, яка потребує вдосконалення, як і інші державні органи, аналізуються підходи до підвищення якості організаційної діяльності в органах внутрішніх справ та можливостей запровадження сучасних підходів менеджменту до керування персоналом органів внутрішніх справ.


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 258. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.023 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7