Тема 7. Аудит фінансової звітностіПитання для розгляду 1. Вимоги до подання інформації у фінансових звітах. Якісні характеристики інформації та критерії її оцінювання 2. Мета, завдання і послідовність аудиту інформації фінансової звітності 3. Методика аудиту фінансової звітності
1. Вимоги до подання інформації у фінансових звітах. Якісні характеристики інформації та критерії її оцінювання Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств. Це інформація є важливим джерелом для прийняття управлінських рішень. Виходячи з того,що фінансова звітність є основним джерелом інформації для прийняття ефективних управлінських рішень, вона повинна відповідати певним якісним характеристикам. Фінансові звіти мають правдиво відображувати фінансове становище, фінансові результати діяльності та потоки грошових коштів підприємства. Правдиве подання вимагає правильного відображення результатів операцій, інших подій та обставин,зобов’язань, доходу та витрат, наведеними в Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку,Концептуальній основі МСФЗ. Застосування Міжнародний стандартів фінансової звітності з додатковим розкриттям, коли це необхідно передбачає досягнення правдивого подання фінансових звітів. Правдиве подання інформації є обов’язком управлінський персоналу підприємства, який несе за це відповідальність. Надаючи фінансову звітність,управлінський персонал прямо чи опосередковано формує твердження щодо різних елементів фінансових звітів і розкриття, пов’язаної з ними інформації. Розуміння тверджень як передумов формування правдивої,тобто якісної інформації є основою визначення аудиторських процедур при зборі аудиторських доказів. Оптимальність аудиторських процедурі їх склад у повній мірі залежить визначення пріоритетності однієї передумови(критерію) над іншим. Наприклад, критерій повноти є більш значущим для інформації про стан кредиторської заборгованості,а критерій існування є більш важливим в порівнянні з іншими для дебіторської заборгованості,тощо. Основними передумовами правдивого (якісного)подання інформації фінансових звітах є: - вибір і застосування відповідної облікової політики; - забезпечення основних якісних характеристик інформації; - додаткове розкриття інформації, коли дотримання Положень (Стандартів) по або МСФЗ недостатньо формує інформацію для розуміння користувачами впливу певних господарських операцій (інших подій та обставин) на фінансове становище і результати діяльності підприємства. 2. Мета, завдання і послідовність аудиту інформації фінансової звітності Загальною метою аудиту к вище є підвищення довіри визначених користувачів до інформації фінансової звітності. Її досягають через висловлення неупередженої та незалежної думки щодо відповідності фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах до застосованої концептуальної основи її складання і подання. Аудит, проведений відповідно до МСА та відповідних етичних вимог, надає аудитору можливість формувати таку думку. Але слід розрізняти поняття «загальна мета аудиту як явища» і «загальні цілі аудитора як суб’єкта дій по досягненню цієї загальної мети». Загальні цілі аудитора тлумачиться як такі: − отримати достатню впевненість у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки. Ця впевненість надає аудитору можливість висловити думку про відповідність складної фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах до застосованої концептуальної основи; − надати аудиторський висновок і розкрити додаткову інформацію, як цього вимагають МСА, відповідно до отриманих результатів виконання певних завдань з надання відповідного ступеня впевненості. Якщо виходити з того, що загальна мета аудиту фінансової звітності досягається за допомогою реалізації певних процедур, визначених для кожного сегменту аудиту, тобто рівній дезагрегації інформації фінансової звітності, то послідовність дій аудитора можливо систематизувати як: − послідовність дій аудитора для досягнення загальної мети аудиту; − послідовність дій аудитора для отримання достатньої впевненості, тобто послідовність кроків по збору достатніх і прийнятих (доречних і достовірних) аудиторських доказів щодо сальдо рахунків бухгалтерського обліку щодо циклів, класів господарських операцій та подій протягом періоду, який досліджується аудитором; щодо ступеня розкриття інформації фінансової звітності; − послідовність дій аудитора по завершенню процесу аудиту і наданню аудиторського висновку. Послідовність кроків по збору достатніх і прийнятих (доречних і достовірних) аудиторських доказів, насамперед, залежить від змісту інформації кожної форми фінансової звітності і змісту загального процесу накопичення облікової інформації від первинних документів до складання фінансової звітності. 3. Методика аудиту фінансової звітності Виходячи із того,що основним об’єктом аудиту є якість інформації фінансової звітності, методика аудиту фінансової звітності можу бути визначена як: послідовна реалізація комплексу методів (способів) та методичних прийомів в аудиторських процедурах з метою отримання доказів як основи формулювання неупередженої думки про достовірність та об’єктивність відображення інформації у фінансовій звітності. Як звісно,складання фінансової звітності є завершуючим етапом облікового процесу. Фінансова звітність представляє систему взаємопов’язаних агрегованих показників. Під агрегованістю показників бухгалтерського балансу розуміється об’єктивна необхідність об’єднання сальдо деяких рахунків бухгалтерського обліку в одну статтю. Аналіз співставлення даних, які розкривають зміст кожної із форм фінансової звітності є важливішими аудиторськими процедурами. Спрямовуючи свої дії для досягнення основної мети, аудитор повинен зануритися у зміст фінансової звітності, повторюючи про цьому шлях інформаційної діяльності бухгалтера на кожному рівні обробки облікової інформації, отримати достатні та відповідні аудиторські докази (МСА 500 «Аудиторські докази») з метою формулювання неупередженої думки про достовірність та об’єктивність відображення інформації у фінансовій звітності. З метою здійснення аудиторського процесу загальну інформацію кожної із форм фінансової звітності підрозділити (декомпозувати, дезагрегувати) на окремі елементи (розділи, групи статей); елементи на статті. Така декомпозиція (дезаграгація) інформації фінансової звітності аудитором здійснюється в декілька етапів. Сутність першого етапу полягає у декомпозиції інформації на елементи та статті. Для оцінки якості інформації статей фінансової звітності визначається ступінь важливості певних критеріїв якості інформації. На другому етапі дезагрегації інформації фінансової звітності аудитор повинен визначити структуру кожної статті, встановити ступені взаємозв’язку з регістрами обліку, тобто відповідними рахунками бухгалтерського обліку. Отримувати докази стосовно всіх передбачуваних критеріїв (табл. 7.2) можливо тільки при проведенні аудиторських процедур стосовно сальдо і оборотів за рахунками бухгалтерського обліку. Результати тестування сальдо рахунків бухгалтерського обліку може бути встановлення відповідності твердженню (критерію) існування. Підтвердити же законність, реальність, точність, правильність оцінки можливо тільки реалізуючи аудиторські процедури стосовно оборотів за рахунками. На третьому етапі дезагрегації інформації фінансової звітності слід провести реконструкцію фактів господарського життя, проаналізувавши економічний і правовий зміст факту господарського життя і тим самим підтвердити дотримання методології бухгалтерського обліку. Цей аналіз є своєрідним тестуванням кожної господарської операції, відібраної із генеральної сукупності на предмет відповідності твердженням (критеріям) існування, права і зобов’язань, виникнення, повноти, вартісної оцінки, точності. В результаті цих дій аудитор отримує докази стосовно сальдо і оборотів за рахунками, на яких відображені господарські операції. Дезагрегація інформації фінансової звітності на окремі сегменти полегшує її дослідження і позитивно впливає на розподіл конкретних робіт між членами аудиторської групи.
|
