Розрахунок калорифера
3.5.1.Розраховуємо теплове навантаження калорифера [7]:
3.5.2.Визначаємо коефіцієнт теплопередачі К для пластинчастого калорифера.
де 3.5.3.Розраховуємо середню логарифмічну різницю температур гріючої пари і повітря в калорифері ( Температуру пари (
Більша різниця температур:
Менша різниця температур:
Тоді:
3.5.4.Визначаємо площу теплопередачі калорифера
3.5.5.Приймаємо число калориферів n=3. Тоді площа одного калорифера:
Площа теплопередачі Живий переріз калорифера Дослідні коефіцієнти: b=16; n=0,439; e=0,335; m=2,01 Розрахункові коефіцієнти: M=0,51; S=112; 1/(m+1)=0,332 3.5.7.Визначаємо кількість паралельно встановлених калориферів:
Приймаємо кількість паралельно встановлених калориферів y=4. 3.5.8. Визначаємо кількість послідовно встановлених калориферів:
Приймаємо кількість послідовно встановлених калориферів x=1. 3.5.9.Установочна поверхня теплопередачі калориферної станції:
3.5.10.Опір (втрати напору) калорифера hk0:
3.5.11. Опір (втрати напору) калориферної станції
3.5.12.Уточнюємо швидкість повітря, що проходить через калориферну станцію
3.5.13.Уточнюємо коефіцієнт теплопередачі К для пластинчастого калорифера.
де
3.5.14. Визначаємо площу теплопередачі калорифера
3.5.15. Приймаємо число калориферів n=3. Тоді площа одного калорифера:
3.5.16.Задаємо параметри калорифера: Живий переріз калорифера Дослідні коефіцієнти: b=10; n=0,42; e=0,175; m=1,72 Розрахункові коефіцієнти: M=1,04; S=110; 1/(m+1)=0,368 3.5.7.Визначаємо кількість паралельно встановлених калориферів:
Приймаємо кількість паралельно встановлених калориферів y=3. 3.5.8. Визначаємо кількість послідовно встановлених калориферів:
Приймаємо кількість послідовно встановлених калориферів x=1. 3.5.9.Установочна поверхня теплопередачі калориферної станції:
3.5.10.Опір (втрати напору) калорифера hk0:
3.5.11. Опір (втрати напору) калориферної станції
3.5.13.Уточнюємо коефіцієнт теплопередачі К для пластинчастого калорифера.
|
– масова швидкість повітря в калорифері, при швидкості повітря 
, приймаємо 
.
) при протитоковому русі [7].
) приймаємо, виходячи з низької теплопровідності повітря, значно вище кінцевої температури повітря (
):
;
:
– середня густина повітря в сушарці.
