Вимоги, які пред’являються до сучасного менеджера

Якості, які необхідні менеджеру, поділяють на три групи:

• професійні;

• особисті;

• ділові.

До професійних належать ті, що характеризують будь-якого грамотного фахівця і володіння якими є лише необхідною передумовою виконання їм обов'язків менеджера.

До них належать:

• високий рівень освіти, виробничого досвіду, компетентності у відповідній професії;

• широта поглядів, ерудиція, глибоке знання як своєї, так і сміжних сфер діяльності;

• прагнення до постійного самовдосконалення, критичного сприйняття і переосмислення навколишньої дійсності;

• пошук нових форм і методів роботи, допомога навколишнім, їхнє навчання;

• вміння планувати свою роботу.

Виділяють три групи навичок, що складають основу професійної діяльності керівника:

• концептуальні (на вищому рівні їх частка складає до 50%);

• міжособисті;

• спеціальні (технічні). На нижчих рівнях управління їх частка також складає близько 50%.

Здатність концептуально мислити в сфері управління обумовлена в чималому ступені характером освіти. Не випадково, що в США лише 2% вищих керівників фірм - інженери, а інші - юристи, економісти, психологи, менеджери. У нашій країні картина зворотна: на початок 90-х р. 85% керівників мали технічну освіту, 13%-економічну, 2% — гуманітарну.

Особисті якості керівника в принципі мало чим повинні відрізнятися від особистих якостей інших працівників, які бажають щоб їх поважали, тому володіння позитивними особистими якостями теж усього лише передумова успішного керівництва. До них належать:

• фізичне і психологічне здоров'я;

• високий рівень внутрішньої культури;

• чуйність, дбайливість;

• доброзичливе відношення до людей;

• оптимізм;

• впевненість у собі.

Однак керівником роблять людину не професійні або особисті, а ділові якості:

• уміння створити організацію, забезпечити її діяльність усім необхідним, ставити і розподіляти серед виконавців задачі, координувати і контролювати їхнє здійснення, спонукати до праці;

• енергійність, домінантність, честолюбство, прагнення до влади, особистої незалежності, лідерства, сміливість, рішучість, напористість, воля, вимогливість, безкомпромісність;

• контактність, комунікабельність, уміння розташувати до себе людей, переконати в правильності своєї точки зору, повести за собою;

• цілеспрямованість, ініціативність, оперативність у рішенні проблем, уміння швидко вибрати головне і сконцентруватися;

• відповідальність, здатність керувати собою, своєю поведінкою, робітниками, часом, взаєминами з навколишніми;

• прагнення до перетворень, нововведень, готовність йти на ризик самому і вести за собою інших

Вимоги до керівників у відношенні цих якостей не є однаковими на різних рівнях управління. На нижчих, наприклад, у більшому ступені цінується рішучість, комунікабельність, деяка агресивність; на вищих - на перше місце висувається уміння стратегічно мислити, оцінювати ситуацію, ставити нові цілі, здійснювати перетворення, організовувати творчий процес підлеглих. У цих умовах доцільніше всього орієнтуватися на вимоги посадових інструкцій або паспорта робочого місця менеджера.

Поведінка менеджерів повинна відрізнятися: наполегливістю, готовністю до сприйняття і передачі інформації, раціональністю, груповою роботою, старанністю і точністю, чесністю, справедливістю, гумором, прагненням до контактів, готовністю правильно реагувати на обґрунтовані заперечення, а також готовністю до прийняття рішень, самокритичністю, самоконтролем, впевненістю у манері поведінки, тактовністю, повагою до людей, позитивним відношенням до суперництва, орієнтованістю на досягнення поставлених цілей.

Не менш важливі для успішності роботи менеджера загальне ставлення до життя й діяльності і його моральні якості, у тому числі повага до людей, почуття обов'язку, вірність слову й справі, чесність перед собою й перед іншими, ентузіазм відносно роботи, оптимізм, відкритість, допитливість, креативність(творчі здібності), самостійність суджень, гнучкість поведінки, безпристрасність, здатність до критики й самокритики, доброзичливість, чуйність, вимогливість, великодушність, скромність,відчуття нового.

Досить необхідні для менеджера його вольові якості - наполегливість, терпіння, самовладання, здатність до тривалої концентрації уваги. Велике значення для ефективності роботи менеджера мають також його емоційні прояви, природність поведінки, невимушеність,щирість у спілкуванні, стійкість до стресу, емоційна стабільність, здатність до співпереживання.

Слід зазначити й інші якості, які нерідко забувають, такі як алертність (розслаблена зібраність, миттєва готовність до адекватної дії без суєти й перенапруги) і тверезість (підхід до життя і життєвих ситуацій, за якого відбувається об'єктивна, щира оцінка подій, що відбуваються, і дій всіх осіб, що беруть участь у них, у тому числі самого себе).

Комунікативні якості мають винятково важливе значення для діяльності практичного керівника й консультанта в галузі керування, менш важливі вони для вченого, що спеціалізується на проблемах науки керування. Варто мати на увазі, що в професійній діяльності, особливо на перших її етапах важко бути успішним в усьому. Не до всіх видів діяльності, властивих менеджерові, починаючий керівник проявляє однакові схильності та здатність. Далеко не всі властиві сфері керування форми й методи освоюються однаково успішно. У зв'язку з цим починаючому менеджерові важливо цілеспрямовано формувати свій індивідуальний стиль керівництва,який би враховував з одного боку, його схильності й здібності, індивідуальні особливості, а з іншого боку - необхідність розвитку професійних якостей і самовдосконалення. У цьому зв'язку починаючому менеджерові важливо мати адекватну самооцінку, усвідомлювати свої індивідуальні особливості, здатності й схильності, сильні й слабкі сторони характеру, а також способи й методи компенсації власних недоліків. Абсолютно неприпустимі негативні якості менеджера, які виключають ефективне соціальне керування: віроломство, зарозумілість, ретроградство (рабська прихильність віджилим звичкам і традиціям, нездатність сприймати й підтримувати нове, яке потребує життя), догматизм, формалізм, авторитаризм.