Соціальна роль менеджера.

За своїм відношенням до роботи менеджери поділяються на пасивних і активних. Пасивні використовують, як правило, принципи діяльності вироблені іншими, замикаються переважно на своїх підлеглих, намагаючись контролювати всі їх дії. У повсякденній роботі такі менеджери обмежуються вирішенням вузьких проблем, причому з рутинних позицій. Вони беруться лише за те, що служить на користь їх кар'єрі і дозволяє “набрати очки”, та і тут, боячись ризикувати, діють лише за схемою “так, щоб напевно”, не намагаються розширити кругозір, а брак знань і ідей поповнюють їх крадіжкою у своїх підлеглих.

Активний менеджер шукає і встановлює миттєві контакти з тими, хто їх оточують, заохочує їх самостійність, дає можливість висуватися. У активного менеджера є всі необхідні задатки для того, щоб стати лідером колективу, що поєднує в собі офіційне визнання керівництва і неофіційне підлеглих.

Оточуючі, як вважають психологи, сприймають лідера за чотирма основними моделями: 1) “Один з нас”; 2) “Кращий з нас - зразок для наслідування”; 3) “Втілення доброчесностей”; 4) “Виправдання всіх очікувань”. Відповідно до цього вони і будують своє відношення до нього, дозволяють лідерові поширювати свій вплив на колектив і кожного окремо.

В протилежність пасивному, керівник активного типа не сидить на місці, прагне до випробувань, повністю віддає себе роботі. Він володіє чіткими життєвими установками, вимогливий до себе і оточуючих, прагне до досконалості. Такий керівник постійно знаходиться в центрі подій, безперервно виробляє і передивляється відповідно до обстановки принципи діяльності для себе і для інших. Він прагне конструктивно використовувати будь-які, навіть конфліктні ситуації, не боячись ризику і відповідальності.

Керівник у ролі викладача (педагога) повинен виявити здатність навчити підлеглого необхідним прийомам і навичкам праці, етиці професії, підходам до вирішення можливих конфліктів інтересів взаємодіючих сторін, використанню специфічних форм і методів у конкретній сфері професійної діяльності, передати йому свої знання й досвід.

Виконання керівником ролі психолога означає його діяльність, спрямовану на згуртування колективу, уміння враховувати особливості психіки підлеглого в процесі спілкування, обміну інформацією з підлеглим, під час постановки цілей і завдань діяльності перед підлеглим і колективом у цілому, при розподілі обов'язків, при оцінці результатів праці, при визначенні методів і засобів заохочення й покарання.

Хороший керівник повинен уміти забезпечувати причетність співробітників до роботи. Для цього необхідно правильно заохочувати людей, перетворювати будь-яку, навіть найнуднішу роботу в цікаву гру, відшукуючи нестандартні підходи і невідомі грані в справі вирішення проблеми, прикрашати свої дії часткою авантюризму для більшої привабливості. Він повинен зважати на бажання підлеглих досягти певного положення на цьому світі, знати їх ідеали і сприяти реалізації їх в житті.

Але найголовніше - менеджер повинен володіти умінням керувати, організовувати і підтримувати роботу колективу, бути готовим до дій, ризику. Він повинен уміти визначити об'єм своїх службових повноважень, можливість діяти незалежно від керівництва, спонукати людей до покори, позбавлятися від баласту, а що залишився допомогти стати самими собою, а не піднімати під себе. Для цього менеджер повинен володіти терпимістю до слабкостів людей, що не заважають працювати, і нетерпимістю до всього, що перешкоджає успішному вирішенню тих, що стоять перед ним і колективом завдань. Потрібно мати на увазі, що не існує, і не існуватиме менеджера, що володіє універсальними здібностями і що однаково ефективно діє в будь-якій ситуації.