Переломи нижньої щелепи
Середній перелом з лінійним розривом нижньої щелепи в підборідковій ділянці. Якщо лінія перелому поперечна, то вертикального зміщення уламків не відбувається, так як кожний з уламків залишається зв’язаним з двома групами м’язів, що піднімають та опускають щелепу. Таким чином рівновага не порушується і уламки не зміщуються. Вертикальне зміщення одного з уламків може бути спричиненим іншими чинниками, не пов’язаними з м’язевою тягою. При серединному переломі спостерігається незначне горизонтальне зміщення уламків під кутом, особливо коли лінія перелому коса або поряд лінії перелому відсутні зуби. Спостерігається звуження або розширення щелепної дуги, але частіше звуження. Через ізольовану дію щелепно-під’язичного м’яза на кожний з уламків – вони зміщуються в язичний бік. Змикання зубів порушується: змикаються лише нижні щічні бугри з верхніми піднебінними при звуженні або нижні язичні з верхніми щічними при розширенні щелепи. При косій лінії серединного перелому лінія перелому на альвеолярному паростку проходить не між центральними різцями, а по краю щелепи на рівні ікла. В цьому випадку відбувається вертикальне зміщення уламків, так як підборідково-під’язиковий та двочеревкові м’язи залишаються прикріпленими тільки до одного з уламків, який зміщується вниз. При боковому переломі на рівні ікла та премолярів, як правило, виникає вертикальне зміщення великого відломка вниз через тягу м’язів, що опускають нижню щелепу, а малого уламка – до гори через тягу м’язів, що піднімають щелепу. Вертикальне зміщення супроводжується також обертаннями суглобової голівки, що обумовлює зміщення короткого уламка в бік язика. Таке зміщення пов’язане з тягою жувального м’яза по краю зовнішнього кута щелепи з одного боку та тягою щелепнопід’язикового м’яза на рівні щелепно-під’язикової лінії – з другої. Ці м’язи прикріплені до тіла нижньої щелепи не на одному рівні і з різних сторін, тому діють на відломки за принципом пари сил. Суглобова голівка короткого уламка обертається в суглобовій ямці, зовнішній край відламка відхиляється латерально, а альвеолярний паросток та зуби – у бік язика. Якщо лінія перелому проходить в косому напрямку, наприклад, з боку альвеолярного паростку на рівні молярів, а по краю щелепи на рівні ікла, то зміщення уламків може і не бути, так як косий край коротшого уламка, підтягнутий вгору м’язами, що піднімають нижню щелепу, підтримує більший уламок, перешкоджаючи його зміщенню вниз. Переломи нижньої щелепи в ділянці кута можуть не супроводжуватись зміщенням уламків, якщо обидва відломка з’єднані волокнами жувального м’яза. Якщо лінія перелому проходить попереду прикріплення жувального м’язу, то відбувається різке зміщення більшого уламка вниз і назад через скорочення м’язів дна порожнини рота і провисання нижньої щелепи обумовлене її вагою. Менший уламок в цьому випадку зміщується вгору, вперед і медіально під дією жувального, скроневого і обох крилоподібних м’язів. Переломи нижньої щелепи на рівні гілки можуть не спричиняти зміщення уламків, якщо вони смикаються по лінії перелому, але при зсуві одного уламка на інший виникає зміщення по довжині, що призводить до вкорочення гілки. Крім того, відбувається зсув більшого уламка в бік перелому і незначне опускання підборідкової частини щелепи, порушується центральна лінія. Перелом шийки суглобового паростка нижньої щелепи. При поперечній лінії перелому суглобова голівка зміщується вперед, вверх і до середини відповідно до напрямку та тяги зовнішнього крилоподібного м’яза. Більший уламок, втративши на боці перелому опору у суглобі, зміщується в бік перелому, гілка – вверх, а підборідкова частина – вниз. Змикання зубів порушується у вигляді відкритого прикусу з характерним порушенням центральної лінії – вона зміщується в бік перелому на ширину половини або цілого нижнього різця в залежності від ступеня зміщення більшого уламка щелепи. При косій або повздовжній лінії перелому може відбутись зміщення голівки назад, а більшого уламка вперед, так як менший уламок давить на нього та відштовхує вперед. Зигзагоподібна лінія перелому може не спричиняти зміщення уламків через вклинення меншого уламка між зубцями більшого. Двосторонній перелом тіла нижньої щелепи попереду прикріплення жувальних м’язів спричиняє зміщення середнього відломка вперед і вниз, якщо середній відломок ширший губної сторони та вужчий з язичної, і, навпаки, середній відломок зміщується всередину та вниз, якщо він з язичної сторони ширший або таких же розмірів, як уламок з губної сторони. Середній уламок знаходиться під дією тяги м’язів дна порожнини рота, а бокові відламки – під дією групи м’язів-піднімачів. Зміщення середнього уламка всередину та вниз загрожує виникненням асфіксії в зв’язку з западінням язика (дислокаційна асфіксія). Двосторонній перелом гілок нижньої щелепи при зміщенні відломків по довжині і зсуві один на одного відбувається двостороннє вкорочення гілок, зміщення нижньої щелепи назад і опускання підборіддя. Змикання зубів має вигляд верхньощелепної прогнатії і відкритого прикусу. Двосторонній перелом в ділянці шийок суглобових голівок може викликати зміщення обох голівок вперед та всередину, а всієї нижньої щелепи назад з опусканням підборіддя. Змикання зубів також буде по типу прогнатії та відкритого прикусу, яке буде більш різко вираженим, ніж при переломі в ділянці гілок. На відміну від перелому в ділянці шийок при двосторонньому вивиху суглобових голівок вперед нижня щелепа різко висувається вперед, опущена вниз та пружинить, рот відкритий, співвідношення зубів відповідає прогенії в поєднанні з відкритим прикусом, тоді як при переломі шийок нижня щелепа зміщена назад, легко рухома. VI. План та організаційна структура заняття
|
