Приклад побудови ER- моделі ВНЗ за методом К.М. Бахмана
Процес концептуального проектування БД є ітеративний, заснований на операціях і процедурах, що повторюються. Спочатку створюється базова ER- модель певної предметної області. При дослідженні цієї моделі, як правило, з’являються додаткові сутності, атрибути, зв’язки. Після цього ER- модель змінюється. Процес змін повторюється до тих пір, поки концептуальна модель не буде відображати предметну область. Розробники БД на основі опитування фахівців визначають сутності, атрибути, зв’язки; досліджують документи, які застосовуються на підприємстві. Розглянемо приклад створення ER- моделі предметної області ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ВНЗ). Етап планування БД Задачі інформаційної системи: · забезпечення адміністрації ВНЗ довідковою інформацією по факультетах, кафедрах, спеціальностях, викладачах, студентах і дисциплінах, що викладаються у ВНЗ; · контроль успішності студентів. ЕТАП АНАЛІЗ ВИМОГ ДО БД Аналіз предметної області У результаті дослідження і аналізу предметної області були визначені такі сутності, атрибути і первинні ключі (табл.1). Зв’язки сутностей визначаються на основі бізнес-правил, які побудовані з урахуванням організаційної структури та операцій, що виконуються в системі: · у ВНЗ існує декілька факультетів; · на факультеті навчаються студенти за певними спеціальностями; · у склад групи входять студенти; · факультет об’єднує декілька кафедр; · на кожній кафедрі працює декілька викладачів; · на кожній спеціальності викладається ряд дисциплін, які проводять викладачі різних кафедр; · з кожної дисципліни своєї спеціальності студенти складають іспит або залік; · не кожен викладач читає дисципліни (наприклад, асистент) і не з кожної дисципліни є викладач (наприклад, нова дисципліна, по якій викладача ще не призначено). Дослідження предметної області виявило, що всі сутності є сильними, зв’язки між сутностями – не ідентифікуючими. Зв’язок між сутностями СТУДЕНТ і ДИСЦИПЛІНА має атрибут Оцінка. Таблиця 1 Сутності, атрибути і ключі предметної області ВНЗ
На основі задач, які були поставлені перед інформаційною системою, і на основі аналізу предметної області, побудована ER-діаграма ВНЗ (рис.10). Розроблений концептуальний проект необхідно перевірити на збитковість та на відповідність транзакціям користувачів. Перевірка на збитковість передбачає перевірку ER-моделі з метою виявлення збиткових даних і вилучення їх в тому випадку, якщо вони визначені. На збитковість перевіряються і зв’язки, що зв’язують дві сутності. Не повинно бути дублюючих зв’язків. Перевірка моделі на відповідність транзакціям користувачів виконується на основі таких підходів: · перевірка того, чи представляє модель всю інформацію (сутності, атрибути, зв’язки), яка необхідна для кожної транзакції; · перевірка по ER- модель маршруту кожної транзакції. Вказані перевірки дозволяють зробити висновок, що концептуальний проект відповідає всім необхідним вимогам. Слід зауважити, що розроблений концептуальний проект не являється єдино можливим. Можливі варіанти із застосуванням, як іншого набору сутностей, так і інших зв’язків.
3. Порівняння ER- моделей П. Чена і К.М. Бахмана Переваги ER- моделі відносно інших концептуальних моделей опису предметної області: · просте і наглядне уявлення про головні логічні об’єкти і про їх зв’язки, · легке перетворення у реляційну модель.
Недоліки ER-моделі: · мають недостатні можливості для представлення відношень і обмежень, · можуть бути складними при наявності багатьох об’єктів, · не мають засобів для опису операцій маніпулювання даними.
Рис.10. ER- діаграма предметної області
|