Особливості конструювання тексту

 

Головним елементом будь-якого документа чи наукової праці є текст, тому підготовка його текстової частини є найважливішою операцією.

Текст − це структурно цілісне та семантично завершене зв’язне повідомлення. У широкому значенні текстом є будь-яка послідовність слів, сформована за правилами відповідної мовної системи. Зазвичай текст утворюється з певної кількості взаємопов’язаних речень, хоча він може складатися і з одного речення. Тому завершеним текстом може бути будь-який мовний фрагмент (етикетка, реклама тощо) чи значна за обсягом праця (монографія в декількох томах, частинах).

Усі речення тексту об’єднуються між собою темою, означеною у заголовку (назві). Як текст можна поділити на частини – абзаци, так і тему тексту можна поділити на підтеми (мікротеми).

Залежно від змісту і форми викладу наукові тексти чи їх смислові частини можна поділити на три типи: розповідь, опис, роздум.

Розповідь (повідомлення, оповідь, переказ) – виклад фактичного матеріалу про кого-, що-небудь, який зазвичай відбувається за таким принципом: початок дії – розвиток – завершення. Виклад матеріалу за такою схемою є доцільним при дослідженні історії вивчення певного питання, біографії науковця тощо. У формі повідомлення будуються також звіти, рапорти, службові записки.

Опис – виклад у словесній формі певних суттєвих ознак, властивостей речовин, явищ та ін., щоб дати найбільш повне уявлення про описуваний об’єкт. Якщо розповідь передбачає систематизацію і виклад матеріалу, запропонованого іншими дослідниками, то опис – власні міркування науковця, які є новими в науці.

Роздум (міркування) – висловлювання науковця про можливі причини тих чи інших якостей, ознак, подій. У свою чергу в роздумі також можна умовно виділити три частини:

1) теза – основне твердження, чітко сформулювана думка;

2) докази, аргументи, розрахунки, що підтверджують запропоновану тезу;

3) висновок, що випливає з доказів.

Документи і наукові праці повинні бути за змістом достовірними і об’єктивними, максимально стислими і точними, переконливими.

Достовірним текст є тоді, коли викладені в ньому факти, події, явища відображають справжній стан речей.

Точним текст є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та виразів. Повним є такий текст, зміст якого вичерпує всі обставини справи. Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування чи міркування не по суті справи. Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозицій чи виконання прохань, викладених у документі. Переконливо складений службовий лист може прискорити управлінське рішення і запобігти конфлікту.

Усі наведені вимоги до тексту є взаємопозв’язаними і взаємозалежними. Наприклад, текст не може бути переконливим без достатньої повноти.

Текст має чітко і переконливо відбивати причину і мету його написання, розкривати суть конкретної справи, містити вступ, докази, висновки.

У вступі зазначається причина укладання документа, викладається історія питання та ін.

У доказі викладається суть питання (докази, суть, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками та посиланнями на законодавчі акти).

У закінченні формулюється мета, заради якої складено документ. Закінчення може бути активним чи пасивним. В активному закінченні чітко зазначається, яку дію потрібно виконати. У пасивному закінченні викладається наслідок події, обставини, факти тощо.

Залежно від змісту документа використовується прямий або зворотній порядок розташування логічних елементів тексту.

При прямому порядку: вступ → доказ → закінчення.

При зворотному: закінчення → доказ (вступ у цьому випадку відсутній).

Зазвичай текст документа має дві смислові частини: у першій викладаються причини, підстави чи мета укладання документа, у другій – висновки, пропозиції, прохання:

 

Підстава, причина		У вересні 2011 року ДВНЗ „Український державний хіміко-технологічний університет” проводить конференцію з проблем структурних змін в економіці і розвитку хімічної галузі України.
Висновок		Просимо взяти участь і підготувати свої пропозиції

 

Інколи в документі може бути тільки завершальна частина, зокрема в листах, заявах з проханням без вмотивування, наказах з однією розпорядчою частиною. Наприклад:

Прошу прийняти мене на посаду секретаря-референта з 01 вересня 2012 року

Чи

ЗВІЛЬНИТИ:

Барвінську Мілену Романівну, головного інженера, з 10 травня 2012 року за власним бажанням.

 

Для наукового та ділового стилів властивою є типізація текстів – це процес створення тексту-зразка, тексту-стереотипу, на основі якого можуть бути побудовані тексти аналогічного змісту. Відповідно до цього тексти характеризуються певною стандартизацією початків і закінчень, наявністю певних специфічних зворотів, кліше.

Кліше – це сталі мовні конструкції, яким властиві постійний склад компонентів, їх порядок та звичність звучання (встановити контроль, слідством встановлено, згідно з наказом, відповідно до розпорядження, прошу надати відпустку у зв’язку..., оголосити подяку, брати до уваги, брати активну участь, вжити суворих заходів, винести сувору догану, контроль за виконанням наказу залишаю за собою, оголосити подяку особовому складу підприємства). Більшість кліше є сталими словосполученнями і потрібно знати їх відповідники в різних мовах, наприклад:

Вступать в должность В порядке исключения В случае необходимости На протяжении дня На следующий день

ставати на посаду як виняток у разі необхідності, за необхідності протягом дня наступного дня

Наявність кліше, закріплених за певною ситуацією, полегшує і скорочує процес укладання текстів, призводить до однотипності засобів в однакових ситуаціях.