Характерні риси менеджерів у Фінляндії

Фінська школа менеджменту за останні два десятиліття досягла міжнародного рівня. Вона визначає ряд найважливіших факторів, необхідних для успішної діяльності керівника, а саме:

- вміння досягати результатів та бажання наполегливо працювати для досягнення поставленої мети;

- бажання та здатність нести відповідальність за довірену роботу та приймати ризиковані рішення;

- вміння розпочинати процеси змін, керувати ними та використовувати їх в інтересах організації;

- вміння використовувати відкритий спосіб управління на підприємстві, розвивати співпрацю;

- мистецтво швидко приймати рішення;

- здатність зосереджуватися на нинішніх та майбутніх рішеннях;

- здатність визначати зміни всередині та зовні організації, ефективно використовувати їх;

- готовність до тісних соціальних взаємовідносин;

- здатність до спільного керівництва;

- використання творчого підходу до своєї праці;

- постійне самовдосконалення та добра загальна психологічна й фізична форма;

- вміння правильно використовувати свій час;

- здатність до мотивування себе та персоналу;

- готовність очолювати добре підготовлений, професійний персонал.

Фінській менеджмент використовує різні рівні управління, зокрема:

- визначення результатів управління за ситуацією;

- контроль за результатами управління.

Донедавна у Фінляндії вважалося, що керівник повинен орієнтуватись на максимізацію трудового внеску підлеглих працівників. Такого керівника характеризували:

- постійний вплив на підлеглих і колег;

- використання традиційних принципів управління;

- намагання використовувати авторитарний стиль;

- застосування ринкових технологій навіть у нестандартних ситуаціях;

- привласнення чужих ідей;

- постійна турботу про власну кар'єру;

- вузька спеціалізація;

- неприйняття критики;

- уникнення прямих контактів з підлеглими;

- уникнення ризику тощо.

Поява нового типу керівника, націленого на результати, характеризується активною спрямованістю управлінців на досягнення ефективності. Такому менеджерові властиві:

- врахування в управлінській діяльності факторів внутрішнього та зовнішнього середовища;

- формування продуманих принципів управління;

- делегування значної частини повноважень і відповідальності підлеглим;

- застосування ситуаційного підходу;

- врахування обставин, що впливають на організацію;

- створення підлеглим можливостей для самореалізації;

- заохочення підлеглих до сприйняття високих цілей;

- ефективне використання робочого часу;

- намагання постійно отримувати різносторонні знання, навички, вміння;

- готовність до ризику та відповідальності тощо;

- демократизація стилю керівництва.

Фінська школа підготовки та перепідготовки менеджерів за останні два десятиліття досягнула міжнародного рівня. При цьому успішну діяльність керівника забезпечують:

- вміння досягти мети;

- висока працездатність і дисциплінованість;

- здатність відповідати за свою роботу;

- уміння приймати ризиковані рішення;

- готовність до змін та розвитку;

- використання демократичного стилю управління, який базується на співпраці й турботі про працівників;

- вміння швидко приймати рішення і стратегічно мислити;

- здатність впроваджувати внутрішні та зовнішні зміни, управляти ними і ефективно використовувати їх;

- налагодження системи соціального захисту;

- постійне самовдосконалення, хороша фізична та психологічна підготовка;

- уміння правильно розподіляти і використовувати час;

- здатність до мотивування себе та підлеглих тощо.

Функціонування керованої системи організації ґрунтується на усвідомлення того, що в умовах управління за результатами ініціативний і творчий персонал є найціннішим ресурсом. При цьому вихідними є такі положення:

- кожна людина прагне досягнути успіху в роботі;

- працівники у своїй основі є доброзичливими та володіють різноманітними здібностями;

- більшість працівників прагне до відповідальної роботи;

- працівники краще виконують ту роботу, яка їм подобається і є цікавою;

- працівники постійно прагнуть розвиватись і самовдосконалюватись;

- у кожного працівника є невикористаний потенціал і творчі здібності.

Процес визначення результатів розпочинається з глибокого аналізу, на підставі якого визначаються бажані результати (ключові результати) для різних рівнів. До ключових результатів відносять: результати комерційної діяльності; результати функціональної діяльності; результати підтримки бізнесу.

Процес управління за ситуацією - це управління по днях. Метою цього процесу є організація справ, для виконання яких керівники повинні вміти аналізувати і брати до уваги зовнішні та внутрішні ситуаційні фактори підприємства. На етапі процесу управління велику роль відіграє процес планування, який поділяється на стратегічне, річне та планування графіків роботи.

При управлінні за результатами, поряд з плануванням, оцінюють виконання планів та контроль. Наполегливість, творчий підхід та обов'язковість при виконанні планів - це ті риси, які відрізняють дану систему управління від інших.

Управління за результатами - це сукупна система управління, мислення та розвитку, за допомогою якої досягаються визначені всіма працівниками підприємства цілі. При цій системі ефективно використовуються особливості господарської ситуації, творчі здібності персоналу, а також стилі та техніка управління.

Управління за результатами в кожній організації унікально, тому що полягає в роз'ясненні кожному працівнику сенсу його праці, у створенні умов для вільного розвитку фізичних і розумових здібностей людини для досягнення спільно узгоджених результатів і поліпшення рівня життя. Праця в системі управління за результатами не має примусового характеру, тобто його зміст, послідовність, місце і час виконання обумовлюються тільки результатами, у визначенні яких бере участь і керівництво, і персонал.

Виходячи з цього, для фінської школи управління можна визначити таку послідовну схему дій:

- управління діяльністю фірми, включаючи планування діяльності, постановку виробничих завдань, створення системи вимірювання виробничої праці, контроль за виконанням завдань;

- управління персоналом, до якого відносять забезпечення співпраці між усіма членами трудового колективу, кадрову політику, інформування, мотивацію навчання працівників;

- управління важливими зв'язками організації;

- постійне вдосконалення управління діяльністю фірми та персоналу, враховуючи поліпшення планування, дослідження та розвиток мікроклімату в організації, удосконалення розподілу праці.

Велика увага в системі управління за результатами приділяється персоналу. При цьому виходять з того, що кожна людина хоче досягти успіху в роботі; люди доброзичливі і володіють багатьма здібностями; більшість працівників прагне до відповідальної роботи, отримання задоволення від неї; людина хоче вчитися і постійно розвиватися; у кожного є невикористані творчі здібності. Тому для максимального використання творчих здібностей членів організації, коли вже визначена мета, виконавцю надається свобода вибору стосовно засобів її досягнення. А коли мета неясна і немає можливості використовувати свої здібності, у людини відсутня мотивація до праці.

Таким чином, в умовах розглянутого підходу до управління у підлеглих у багато разів більше можливостей для досягнення результату, ніж при традиційній системі управління, що ґрунтується на наказах.