ЧИГИРИНСКІЙ КОБЗАРЬ и ГАЙДАМАКИ
Две поэмы на Малороссійском языке, Т.Г. Шевченко. Новое изданіе, с картинкою изображающею Кобзаря с надписью:
Перебендя старый, слипый – Хто его не знае! Вин усюди вештается, Та на кобзи грае, — Грае Кобзарь приспивуе Аж лихо сміетця... И с эпиграфом:
Пишов Кобзарь по улици – С журбы як заграе! Кругом хлопци навпрысидки, А вин вымовляе: «Нехай буде оттакичкы!» и проч. С.-Петербург 1844 года.
ЧИГИРИНСКІЙ КОБЗАРЬ – ПЕРЕБЕНДЯ1, есть тоже, что древній Рапсод2, Гомерист3, певец, исполненный вдохновенными песнями, а по выраженію бывшего Украинского Философа Сковороды «Старчик Божій», который импровизирует и По пидтынью сиромаха И днюе и ночуе,
_______________________ 1 У «Словарі української мови» Бориса Грінченка (1909) — «балагур», «капризник», «привередник» або «дивак», «химерник». У Володимира Даля «перебендивать» — «причудничать», «привередничать». Один із листів до Г.Ф. Квітки—Основ’яненка (нині невідомий) сам Шевченко підписав «Перебендя». У шевченківському вірші Перебендя — старий, химерний, народний співець, який «усюди вештається та на кобзі грає». Проте у другій частині твору образ Перебенді набуває романтичних рис самотнього, духовно вивищеного поета, якого не розуміють пересічні люди. Його серце «по волі з Богом розмовляє», а «думка край світа на хмарі гуля». Це — Кобзар, носій «Божого слова». 2 Рапсод — давньогрецький співець-декламатор, який виконував речитативом і без музичного супроводу епічні поеми (здебільшого Гомера) на святах і змаганнях. 3 Гомерист — виконавець творів Гомера — давньогрецького епічного поета, який з античних часів вважається автором «Іліади» та «Одісеї». Легенди малюють Гомера сліпим, мандруючим поетом. Сяде соби заспивае – «Ой не шумы луже!» Оттакій-то Перебендя, Старый та хымерный: Заспивае про ЧАЛОГО1, На ГОРЛИЦЮ зверне2, С дивчатама, на выгони, ГРЫЦЯ та ВЕСНЯНКУ, А у шынку, с парубкамы СЕРБИНА, ШЫНКАРКУ, А потим – У ГАЮ; На базари про Лазаря; Або, щоб те зналы, Тяжко, важко заспивае, Як Сич руйновалы3... и проч.
Автор Т.Г. Шевченко еще молодой человек, природный сын Южной Россіи, воспитан в С.-Петербурге в Академіи Художеств и владеет дарованіем прекрасного живописца. В детстве своем, наслушавшись в Малороссіи об Кобзаре – импровизатор, передал нам его думы в прекрасных, мелодических стихах. Его думы дышат самым нежным, меланхолическим чувством и воспоминаніями о старине. Его Тополя, изображает Украинскую красавицу гибкою и стройною, исполненную за- ________________________ 1 Мається на увазі історична пісня про страту гайдамаками в 1741 р. полковника Сави Чалого, який брав участь у гайдамацькому русі, а потім зрадив його. 2 Мова йде про жартівливу пісню «Ой летіла горлиця через сад…» або про пісню «Ой дівчина-горлиця до козака горнеться...» 3 В цих поетичних рядках міститься інформація, яку треба «розшифрувати». «Гриць» — це народна пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці..», що приписується Марусі Чурай. Вона часто згадується в поезіях Шевченка. «Веснянка» — весняна обрядова пісня. «Сербин» — відомо декілька народних пісеньпро сербина. Дві з них уміщені в збірнику Михайла Максимовича «Украинские народные песни» (1834): «Ой, сербине, сербине, покинь сербовати…» і «Ой, сербине, сербиночку, сватай мене дівчиночку…». «Шинкарка» — відома в багатьох варіантах пісня про шинкарку, яку козаки (або чорноморці, запорожці, іноземці) підмовили поїхати з ними, а потім убили. «Про Лазаря...» — жалібна лірницька пісня на євангельський сюжет про голодного старця Лазаря та багатія. «Як Січ руйновали» — маються на увазі історичні пісні про зруйнування Запорізької Січі.
думчивости1. Его Катырина посвящена В.А. Жуковскому, известному нашему поэту, от которого Т.Г. Шевченко пользовался особенным вниманіем за свой талант2. В этом стихотвореніи Автор изображает обманутую Малороссійскую девушку, в роде бедной Лизы в повести Карамзина. Вот оглавленіе этой поэтической книги: І.
|