ЧИГИРИНСКІЙ КОБЗАРЬ и ГАЙДАМАКИ

Две поэмы на Малороссійском языке, Т.Г. Шевченко. Новое изданіе, с картинкою изображающею Кобзаря с надписью:

 

Перебендя старый, слипый –

Хто его не знае!

Вин усюди вештается,

Та на кобзи грае, —

Грае Кобзарь приспивуе

Аж лихо сміетця...

И с эпиграфом:

 

Пишов Кобзарь по улици –

С журбы як заграе!

Кругом хлопци навпрысидки,

А вин вымовляе:

«Нехай буде оттакичкы!» и проч.

С.-Петербург 1844 года.

 

ЧИГИРИНСКІЙ КОБЗАРЬ – ПЕРЕБЕНДЯ¹, есть тоже, что древній Рапсод², Гомерист³, певец, исполненный вдохновенными песнями, а по выраженію бывшего Украинского Философа Сковороды «Старчик Божій», который импровизирует и

По пидтынью сиромаха

И днюе и ночуе,

 

_______________________

¹ У «Словарі української мови» Бориса Грінченка (1909) — «балагур», «капризник», «привередник» або «дивак», «химерник». У Володимира Даля «перебендивать» — «причудничать», «привередничать». Один із листів до Г.Ф. Квітки—Основ’яненка (нині невідомий) сам Шевченко підписав «Перебендя». У шевченківському вірші Перебендя — старий, химерний, народний співець, який «усюди вештається та на кобзі грає». Проте у другій частині твору образ Перебенді набуває романтичних рис самотнього, духовно вивищеного поета, якого не розуміють пересічні люди. Його серце «по волі з Богом розмовляє», а «думка край світа на хмарі гуля». Це — Кобзар, носій «Божого слова».

² Рапсод — давньогрецький співець-декламатор, який виконував речитативом і без музичного супроводу епічні поеми (здебільшого Гомера) на святах і змаганнях.

³ Гомерист — виконавець творів Гомера — давньогрецького епічного поета, який з античних часів вважається автором «Іліади» та «Одісеї». Легенди малюють Гомера сліпим, мандруючим поетом.

Сяде соби заспивае –

«Ой не шумы луже!»

Оттакій-то Перебендя,

Старый та хымерный:

Заспивае про ЧАЛОГО¹,

На ГОРЛИЦЮ зверне²,

С дивчатама, на выгони,

ГРЫЦЯ та ВЕСНЯНКУ,

А у шынку, с парубкамы

СЕРБИНА, ШЫНКАРКУ,

А потим – У ГАЮ;

На базари про Лазаря;

Або, щоб те зналы,

Тяжко, важко заспивае,

Як Сич руйновалы³... и проч.

 

Автор Т.Г. Шевченко еще молодой человек, природный сын Южной Россіи, воспитан в С.-Петербурге в Академіи Художеств и владеет дарованіем прекрасного живописца. В детстве своем, наслушавшись в Малороссіи об Кобзаре – импровизатор, передал нам его думы в прекрасных, мелодических стихах. Его думы дышат самым нежным, меланхолическим чувством и воспоминаніями о старине. Его Тополя, изображает Украинскую красавицу гибкою и стройною, исполненную за-

________________________

¹ Мається на увазі історична пісня про страту гайдамаками в 1741 р. полковника Сави Чалого, який брав участь у гайдамацькому русі, а потім зрадив його.

² Мова йде про жартівливу пісню «Ой летіла горлиця через сад…» або про пісню «Ой дівчина-горлиця до козака горнеться...»

³ В цих поетичних рядках міститься інформація, яку треба «розшифрувати». «Гриць» — це народна пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці..», що приписується Марусі Чурай. Вона часто згадується в поезіях Шевченка. «Веснянка» — весняна обрядова пісня. «Сербин» — відомо декілька народних пісеньпро сербина. Дві з них уміщені в збірнику Михайла Максимовича «Украинские народные песни» (1834): «Ой, сербине, сербине, покинь сербовати…» і «Ой, сербине, сербиночку, сватай мене дівчиночку…». «Шинкарка» — відома в багатьох варіантах пісня про шинкарку, яку козаки (або чорноморці, запорожці, іноземці) підмовили поїхати з ними, а потім убили. «Про Лазаря...» — жалібна лірницька пісня на євангельський сюжет про голодного старця Лазаря та багатія. «Як Січ руйновали» — маються на увазі історичні пісні про зруйнування Запорізької Січі.

 

 

думчивости¹. Его Катырина посвящена В.А. Жуковскому, известному нашему поэту, от которого Т.Г. Шевченко пользовался особенным вниманіем за свой талант². В этом стихотвореніи Автор изображает обманутую Малороссійскую девушку, в роде бедной Лизы в повести Карамзина.

Вот оглавленіе этой поэтической книги:

І.