Студопедия — Aacute;rt f -, -en 1. вид, рід; 2. спóсіб, манéра; auf diese ~ таким чином
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Aacute;rt f -, -en 1. вид, рід; 2. спóсіб, манéра; auf diese ~ таким чином






Artíkel m -s, - 1. виріб; áufblas-barer ~ роздувний виріб (пластмáси); 2. стаття; 3. грам. артикль

Arýlen n -s, - арилен (двохвалент-ний ароматичний вуглеводневий залишок)

Arznéi f -, -en ліки, медикаменти

Arznéimittel n -s ліки, медикамент

Ásche f -, -n пóпіл, зóла; прах

áschenfrei adj беззóльний

áschenhaltig adj який містить золу

assoziíeren vt 1. асоціювáти (про молекули); 2. об’єднувати, сполучати

Äther m -s (простий) ефір, R-O-R'

Atmosphäre f -, -n 1. атмосфéра (повíтряна оболóнка планéти); 2. тех. (скор. at) (технічна) атмосфéра (одиниця тиску)

Átmung f -, -en 1. вивуск газів; 2. дихання

Atóm n -(e)s, -eáтом

atomár adj атомáрний; áтомний

Atómbau m -(e)s,..tеnбудóва атома

Átombindigkeit f - ковалентність

Átombindung f -, -en атомний [ковалентний, неполярний, гомео-полярний] зв’язок

Atómgewicht n -(e)s, -eатомна вага

Atómreaktor m -s, -en атомний реактор

Atómrumpf m -(e)s,..rümpfe атом-ний центр, [óстов] (позбáвлений електрóнів атом)

Attribút n -(e)s, -e 1. властивість; ознака; атрибýт; 2. грам. ознáчення

ätzen vt 1. травити; витравляти, ви-вóдити (плями); протрáвлювати; ви-лугóвувати; техн. морити (при обрóбці деревини); 2. роз’їдати; 3. мед. припікáти (напр. рáну)

Ätzen n -s (структурне) трáвлення; протрáвлювання

Ätzreaktíon f -, -enреакція трáв-лення

Áufarbeitungsprozess m -es, -eпроцес переробки

Áufbau m -(e)s,..tеn тк. sing. 1. побудóва; 2. констрýкція, структýра; 3. склад (суміші); 4. зростáння (напр. тиску); 5. синтез

Áufbaubestandteil m -es = Áufbau-element n -es структурний елемент

áuf|bauen vt будувáти; складáти (сýміш)

Áufbaustoff m -es, -e компонéнт

áufbewahren vt зберігáти

Áufbewahrung f - зберігáння; кáмера [місце] зберігáння

aufeinánder pron один на óдного; один за óдним

áuffallend, áuffällig adj разючий, незвичáйний, який впадáє в очі

Áuffangbehälter m -s приймач, приймальний ререзвуар

áuf|fangen (i, a) vt підхоплювати; зупиняти, затримувати; перехоплю-вати

Áufenthalt m -(e)s, -e перебувáння; мíсцеперебування; зупинка; затримка

Áufenthaltsráum m -(e)s,..räume прóстір перебувáння

Áufenthaltswahrscheinlichkeit f -, -enімовíрність локалізáції

Áufenthaltszeit f -, -en час утриму-вання

áuf|füllen vt напóвнювати, запóв-нювати

Áufgabe f -, -en 1. завдáння; урóк; 2. мат. задáча; приклад; 3. подáча; хім., біол. живлення; 4. завантáження; за-сипáння; 5. (добровільна) відмóва; капітуляція

Áufgabeapparat m -(e)s, -e заван-тажуючий апарат; підживлювач

áuf|gehen (i, a) vi (s) 1. cхóдити, піднімáтися; 2. проростáти; 3. зарóд-жуватися; виникáти; 4. мат. ділитися без остáчі; 5. (in D.) розчинятися (у чому-н.); in (Rauch und) Flámmen ~ згоряти

áuf|heben (o, o) vt 1. піднімáти; 2. скасóвувати, відміняти; 3. зберігáти, ховáти, берегти

áuf|klären 1. vt 1) з’ясóвувати; по-яснювати; розбирáтися (в чому); 2) (j-n über A.) освíчувати; інформу-вáти (кого про що); 3. агітувáти; 2. sich ~ прояснюватися (здеб. про погоду); з’ясовуватися (про не-порозумíння)

Auflóckern n -s, - розпýшення, розпýшування

áuflösbar adj 1. розчинний; 2. той, який можна розв’язати

Áuflösbarkeit f - розчинність

Áuflösen n -s, - 1. розчинення; 2. рóзклад; розкладáння; 3. суспенду-вáння, утвóрення суспéнзії; 4. роз-в’язáння (задачі); 5. розкубування; 6. розпускáння (макулатури); 7. розбóр-ка (сировини)

áuf|lösen 1. vt 1) розчиняти; 2) роз-пускати, ліквідувати; розривати (уго-ду); 3) розв’язувати (задачу); 4) роз-в’язувати, розплýтувати, розплітати (коси); sich ~ розчинятися; розпада-тися

Áuflösung f -, -en 1. див. Áuflösen; 2. ступінь розділення (в хромотогра-фії); 3. роздільна здатність; роздільна сила

Áufnahme f -, -n1. фіз., хім. поглинáння; приєднання; 2. тк. sg. приймáння; прийняття; прийóм; 3. тк. sg. сприйняття; сприйнятливість; засвóєння; magnétische ~ магнітна сприйнятливість; 4. тк. sg. зйóмка (фото); запис (на плівку); eine ~ von etw. (D.) máchen сфотографувати, зняти на плівку; 5. тк. sg. початок; понóвлення (процесу, роботи)

Áufnahmefähigkeit f - 1. поглинаю-ча здатність; 2. місткість (акумулято-ра в ампер-годинах)

áuf|nehmen (a, o) vt 1. піднімáти; 2. фіз. поглинáти; вбирáти; 3. хім. при-єднувати, захóплювати; 4. приймáти; 5. засвóювати; 6. знімáти (на плівку); 7. починáти, розпочинáти; понóвлю-вати (роботу)

Áufnehmer m -s, - 1. приймач; пароприймач; поглинач; 2. чутливий елемент

áuf|quellen 1. vi (s) (quoll auf, aufge-quollen) набухати, розбухáти; збíль-шуватися в об’ємі; 2. vt розмóчувати (що-н.); дати розбýхнути (чому-н.)

áufrecher|halten (ie, a) відокр. vt підримувати; зберігáти (в силі)

Áufsatz m -(e)s, -e 1. насáдка; Destillíer~ дистиляційна насáдка; 2. запрáвка ванни або рóзчину

Áufschlämmung f -, -en 1. суспéн-зія; зáвісь; емýльсія; пýльпа; 2. взмý-чування, перехід до звáженого стану; утвóрення пýльпи; 3. звáжений стан

Áufschluss m -es,..schlüsse1. вáрка; 2. перетвóрення (деревини) у волок-нисту масу варкою або розмелюван-ням; переведення в розчинну [зручну для переробки] форму; 2. розкладáн-ня; розчинення; 3. віддíлення волок-на від лубу

áuf|schütten vt 1. насипати; 2. за-сипати, завантáжити (вугіллям, зер-ном); залити (водою)

áuf|spalten vt розщéплювати

Áufspaltung f -, -en 1. розщéплення; 2. роздíлення (рацемічних сумішей); 3. розшарувáння; ~ der Bindung роз-рив [розщéплення] зв’язку; katalýti-sche ~ каталітичне розщéплення

áuf|stellen vt І 1. складáти, розроб-ляти; 2. стáвити, устанóвлювати; роз-ставляти; 3. висувáти; виставляти; ІІ sich ~ 1. розподілятися; 2. шикувáти; вишикóвувати

Áufstellung f -, -en 1. ствóрення, формувáння; розрóбка; 2. пóділ, роз-пóділ; роздíлення; 3. висувáння (напр. кандидатýри, гипóтези)

Áuftauen n -s фіз. відтавáння, роз-мерзáння; розморóжування; дефро-стáція

áuf|tragen (u, a) vt 1. (j-m) доручати (кому-н., що-н.); 2. наносити, на-кладати (фарбу)

Áuftragen n -s нанесення (покрит-тя, фарби)

áuf|treten (a, e) vi (s) 1. наступати; 2. виступати; 3. виникати; з’являти-ся; траплятися

Áufwallen n -s фіз. закипáння

Áufwand m -(e)s (надмíрні) витра-ти; марнотрáтство; затрáта

áuf|weisen (ie, ie) vt 1. виявляти; 2. покáзувати, пред’являти

áuf|wenden (a, a und wendete áuf, áufgewéndet) vt витрачáти; вживáти, використóвувати

áuf|wirbeln 1. vt здіймáти (куряву); крутити (вихором); 2. vi здіймáтися, крутитися вихором (про куряву, сніг)

áuf|zeichnen vt 1. записувати; 2. (на)креслити; (на)малювати

áuf|zeigen vt покáзувати; викри-вáти; виявляти; Fehler ~ виявляти [викривати] помилки, вказувати помилки

Áuge n -s, -n 1. óко; in die Áugen fállen (ie, a) упадáти в око; бути оче-видним; mit bloßem ~ неозбрóєним оком; 2. бот. вíчко, óчко

Áusbeute f - вихід; bráuchbare ~ корисний вихід; quantitatíve ~ кіль-кісний вихід; ~ an réinen Stoff вихід чистої речовини

Áusbeutung f -, -en 1. експлуатáція; 2. гірн. розрóбка

áus|bilden vt 1. навчáти (фаху); готувáти (до роботи за фахом); 2. розвивáти, удосконáлювати (здібнос-ті); 3. утвóрювати, формувáти; на-давáти закінченої форми

Áusbildung f -, -en 1. освíта; áll-gemeine theorétische Grúnd~ загаль-ні оснóви теоретичної освíти; 2. навчáння, підготóвка; 3. утвóрення, формувáння; bauliche ~ констрýкція; ~ von Bindungen; утворення зв’язків; 4. рóзвиток, удосконáлення

Áusblechen m -s, - 1. відбíлювання; біління; 2. знебáрвлення; вицвітáння; ~ in Abgasatmosphäre знебáрвлення в атмосфері димових газів

Áusdehnung f -, -en 1.розширення; 2. розтягування; розтягáння; видов-ження; витягування; 3. попереднє формування (шини, покришки); 4. поширення; політ. експансія; 5. рóзмір; мат. вимір

áus|drücken 1. vt 1) вичáвлювати; видáвлювати; 2) вислóвлювати; 2. sich ~ 1) проявлятися; 2) висловлюва-тися

Áusdrücken n -s 1. видáвлювання; витискáння; видýшування; вичáвлю-вання; шприцювáння; 2. виштóвху-вання; зштóвхування

áusdrücklich 1. adj ясний; вираз-ний; категоричний; 2. adv ясно; виразно; категорично

Auseinanderfliessen n -s розтікання (рідини)

Áusfall m -(e)s,..fälle 1. випадáння в óсад; 2. відмóва; вихід із ладу; при-пинення роботи; зупинка; збій (налаштування); простій (в роботі); störungsbedingter ~ аварійна зупинка

áus|führen vt 1. вивозити; експорту-вáти; 2. викóнувати, здійснювати; 3. розвивати, розробляти (тему)

áusführlich adj доклáдний

áus|füllen vt 1. напóвнювати, запóв-нювати; 2. задовольняти

Áusfüttern n -s, - 1. футерування (дія), облицювання, обличкування; 2. футерівка (матеріал); облицювання (шар матеріалу); внутрішня обкладка

Áusgang m -(e)s,..gänge 1. вихід; 2. кінéць, закíнчення; результáт

Áusgangsdaten pl. початкові [ви-хідні] дані

Áusgangsprodukt n -es, -eвихідний продукт

Áusgangsstruktur f -, -en основнá структýра

Áusgangswert m -(e)s, -e 1. вихіднавеличинá; вихідне знáчення; 2. початковавеличинá; початкóве знáчення

áus|gehen (i, a) vi (s) 1. вихóдити (з дому); 2. (von D.) вихóдити (від кого, з чого); wir gehen von den Grundsatz aus … ми виходимо з принципу …; 3. кінчáтися; 4. линяти (про фарбу)

áusgehend part I виходячи з …

áusgerichtet part, adj оріентований (напр. про полімер)

áus|gleichen (i, i)1. vt 1) вирíвню-вати; перен. рівняти, зрівновáжувати; компенсувáти; 2) перен. укладáти (суперéчку); 2. sich ~ вирíвнюватися; перен. зрівновáжуватися

Áusgleichsprozess m -es перехідний (неустáлений, хисткий, хиткий, не-стаціонáрний) процес

Áusgleichung f - 1. вирíвнювання; зрівновáжування; сбалансованість; 2. компенсація; відшкодування

Áusgleichwirkung f -, -en вирíвню-вання, вирівнююча дія

Ausguss m -es, -e залив; заливка; заливання

áus|halten (ie, a) 1. vt 1) витримува-ти; терпíти; 2. vi тримáтися, держá-тися (тж. перен.)

áus|hämmern vt відбивáти, відбити; вибивáти, вибити

áus|kleiden vt 1. роздягáти; 2. обли-цьóвувати; вистилáти (плиткою, дóшками); обкладáти; футерувáти; обклéювати (шпалéрами)

áus|kommen (a, o) vi (s) (mit D.) обхóдитися (чим-н.)

Áuskunft f -,..künfte дóвідка, інформáція

Áuslage f - видержка, зберігання

Áuslass m -es,..lässe 1. випуск, вихлоп (газу); 2. випускний óтвір

Áuslauf m -(e)s,..läufe 1. випуск, вихід; витікання; стік; злив; дренаж; 2. стік; рух за інерцією до зупинення; 3. отвір для стоку; 4. кінець, зупинка; 5. злив, напускання (маси на сітку); 6. оглядовий ящик; оглядовий ліхтар

Áuslöschung f -, -en крист. по-гасáння; gerade ~ пряме погасання; schíefe ~ скісне [навкісне] погасáння; undulöse ~ хвилясте погасання

Áuslösung f -, -n 1. ініціювáння (реáкції); 2. розчинення (чого-н.)

Áusmaß; n -es, -e рóзмір, óбсяг; pl. габарити

Áusnahme f -, -nвиняток; mit ~ за винятком

Áusnutzug f -, -en використáння, експлуатáція

aus|prägen vt 1. карбувáти; Münzen ~ карбувати монету; Gold ~ карбува-ти монету із золота; 2. перен. виявляти; відбивати; передавати; підкреслити (чітко, виразно); 2. sich ~ відбивáтися; перен. виявлятися; передавáтися

áus|reichen vi 1. вистачáти; бýти достáтнім; 2. (mit D.) обхóдитися (чим-н.)

áusreichend adj достáтній; за-довíльний

Áusrührgefäß; n -es, -e апарáт з мішáлкою

Áusrüstung f -, -en 1. оздóблення; 2. тк. sg устаткувáння, облáднання; за-безпéчення, постачáння; antistátische ~ надання антистатичних властивос-тей; technológische ~ технологíчне облáднання; технологічне оснащення

Áussage f -, -n1. вислóвлювання; свíдчення; показáння; 2. вираження

áus|scheiden (ie, ie) 1. vt виділяти (тж. фізіол. і хім.); бракувáти; ви-ключати; 2. vi (s) 1) вибувати, ви-ходити (з організації); залишáти, по-кидáти (службу); бути виключеним; 2) виключáтися, відпадáти

Áusscheidung f -, -en 1. виділення; осáджування; 2. óсад; 3. випотівáння; виділення через пóри

áus|schließen (o, o) 1. vt 1) виключа-ти; вивóдити (з складу чого); 2) робити виняток (для кого); 2. sich ~ ухилятися, не брати участі (у чому)

áusschließlich 1. adj виключний; 2. adv виключно, тíльки; 3. präp. (G.) за винятком, крім

Áusschluss m -es,..schlüsse ви-ключення; виведення (із складу)

Áusschneidung f -, -en 1. виділення; осáдження; 2. óсад

áus|sehen (a, e) vt мати вигляд; виглядáти

áus|senden (a, a) vt 1. відсилáти; 2. тк. слабка дієвідм. (e, e) випромíню-вати

Áußenelektron n -s, -enзóвнішній електрóн

äußer adj зовнішній

äußern 1. vt 1) виявляти, покáзува-ти; 2) виражáти, вислóвлювати; 2. sich ~ 1) виражáтися, виявлятися; 2) вислóвлюватися

áußerordentlich adj 1. надзвичáй-ний; понаднóрмовий; понадштатний; 2. виняткóвий, екстраординáрний

äußerst 1. adj 1) крáйній; гранич-ний; 2) надзвичáйний; 2. adv нáдто, кóнче; надзвичáйно

Äußerung f -, -en 1. вираз, вияв; 2. вислóвлювання; 3. дýмка, вíдгук

áus|setzen 1. vt 1) висаджувати (рослини); випускáти (мальків); etw. den Únbinden der Verwítterung ~ за-лишити що-н. під відкритим небом; 2) наражати (на небезпеку); 3) при-пиняти, переривáти; 2. vi 1) зупиня-тися; працювати з перебоями (про двигун); 2) (mit D.) припиняти, пере-ривати (що-н.); wir mussten vier Wochen mit der Arbeit ~ ми змушені припинити роботу на чотири тижні

Áussicht f -, -en 1. тк. sg. вид, краєвид; 2. перспектива, надія, шáнси

aussichtslos adj безперспективний

Áussieben n -s, -, Áussiebung f -, -en 1. відсіювання; просіювання; грохó-чення; сортування (сипких матеріа-лів); 2. ситовий аналіз

Áusspülung f -, -en промивáння; промивка; вимивáння; змивáння

Áusspülwasser n -s вода для промивання

áus|statten vt 1. (mit D.) забезпе-чувати; наділяти; обладнувати; 2. оставляти (лабораторію); оформлю-вати (виставку)

Áustausch m -es 1. óбмін; 2. ди-фýзія; 3. замíщення; метасоматóз; nukleophíler ~ нуклеофільне замі-щення

áus|tauschen vt 1. (gegen A.) об-мíнювати, мíняти; 2. замíщувати; 3. обмíнюватися

áus|treiben (ie, ie) 1. vt виганяти; 2. vi бот. пароститися, зеленíти

áus|treten (a, e) vi (s) 1. вихóдити; 2. виступáти (на поверхню)

áus|üben vt 1. викóнувати; займáти-ся (напр. ремеслом); eine Wirkung ~ впливáти; 2. користувáтися (права-ми); здíйснювати (контроль)

Áuswaschen n -s промивáння; ви-мивáння

áus|walzen vt 1. прокóчувати; роз-вальцóвувати (метал); 2. с.-г. молоти-ти; обмолóчувати

Áuswaschen n -s 1. вимивáння; змивáння; промивáння; 2. промивка; волóге очищення; 3. розмивáння (з серéдени)

áus|weisen (ie, ie) vt засвíдчити

Áuswertung f - 1. обчислювання, обчислення; обробка (даних); 2. оцінка; 3. росшифрóвка

Áuswirkung f -, -en дія; вплив

Áuswitterung f -, -en вицвіт (солей)

áus|zeichnen 1. vt 1) позначáти; карбувáти; 2) виділяти, вирізняти; 3) відзначáти, нагорóджувати; 2. sich ~ (durch A.) відзначáтися, вирізнятися (чим-н.)

áus|ziehen (o, o) 1. vt 1) витягати; виривáти; висувáти; 2) вибирати, екстрагувати; 3) розтягáти (дріт); 4) скидáти (одяг); 5) робити виписки (з книжок); 6) мат. добувáти корінь; 2. vi (s) 1) вибирáтися (з квартири); ви-селятися; переселятися; 2) виряджá-тися, вирушáти; 3. sich ~ роздягатися

Áuszug m -(e)s,..züge 1. екстрáт, витяжка; 2. витягáння; діставáння; виймáння; вибирáння; 3. виділений сигнáл; 4. вихід, виїзд, виступ; 5. витяг, виписка

Autokláv m -s, -en тех. автоклáв

axialsymmetrisch adj вісесиметрич-ний

azeotróp adj азеотрóпний

Bb

Bácken n -s, - 1. спікáння; коксу-вáння; випáлювання (цегли); 2. ви-пікáння (проведення реакціїї в твер-дій фазі при підвищеній температурі або в розплаві); 3. пічнé сушíння

Báckofen m -s, - сушильна камера, сушильна піч

Bád n -(e)s, Bäder 1. вáнна; електро-літ; електролізéр; розчин; 2. бáня; 3. бак; посýдина; чан

Bádbehälter m -s, - кóрпус вáнни, ванна

Bádbewégung f -, -en перемíшуван-ня електролíту

Bádflüssigkeit f -, -en рóзчин електролíту; електролíт

Bádfutter n -s, - футерóвка вáнни; обклáдка ванни

Bádspiegel m -s, - Bádspiegestand m -es, - поверхня [дзеркало ванни]; рівень ванни

Bádtemperatur f -, -en температýра вáнни

Bádzusámmensétzung f - 1. склад електролíту; 2. складання електро-літу; готування [виготовляння] електроліту

Bahn f -, -en 1. орбíта; траєктóрія; шлях; дорóга; 2. залізниця; залізнич-на кóлія; 3. полотнище; полотнó (паперóве)

bakteriéll adj бактеріáльний

Baktéri|e f -, -en у більш. pl. бактéрії

Baktérienwirkung f - бактеріальна атака

Bakteriologíe f - бактеріолóгія; мікробіолóгія

Balg m -(e)s, Bälge діафрагма (в вулканізаційному процесі)

Band n -(e)s, Bänder 1. стрíчка; смýга; 2. стрічковий конвéйєр; стріч-ковий транспортéр; 3. конвéйєрна стрíчка; 4. смýга (частóт); 5. браслéт (деталь каркаса шини); erlaubtes ~ дозвóлена óбласть (спéктру); verbo-tenes ~ заборóнена óбласть (спéктру)

Bande f -, -n смýга (спéктру)

Bándengruppe f -, -n сéрія смуг (спéктру)

Bándwaage f -, -n конвéйерні терези

Bankbürette f -, -n мікробюретка

Bárium n -s барій, Ba

Bárre f -, -n злиток, смýга (метале-ва); мет. болвáнка

Báse f -, -n 1. хім. оснóва; 2. оснóва, бáзіс; 3. зáлишок від перегóнки нафти

Básenaustausch m -es óбмін катіóнами

Básis f -, - 1. хім. оснóва; 2. оснóва, бáзіс; 3. бáза, оснóва

Básisfunktión f -, -en основнá функція

básisch adj оснóвний, лýжний

Batch m -es пóрція; завантáження; замíс

Báu m 1. -(e)sбудóва; будівництво; побудóва; структýра; 2. -(e)s,-ten будíвля; спорýда

Báuart f -, -en 1. констрýкція, будóва; 2. оснóва (рóзчину)

Báueinheit f -, -en уніфікóваний вýзол; стандартний блок

Báufehler m -s, - структýрний дефéкт

Báumwolle f -, -n бавóвна

Báustein m -(e)s, -e 1. компонéнт; будівéльний [структýрний] елемéнт; уніфікóваний вýзол; стандáртна детáль; стандартний (типовий) блок, мóдуль; 2. елементáрна чáстка; елементáрна [будівна] ланка (мáкро-молéкули)

Báuteil n -(e)s, -e1. детáль; 2. (стандáртний) блок; (структýрний) елемéнт; 3. елемéнт констрýкції; будівéльний [монтáжний] елемéнт

Bauxít m -(e)s, -e мін. боксид

Bauxítzement m -esглинозéмний цемéнт

beáchten vt помічáти; брáти до увáги, зважáти (на що-н.)

Beánspruchung f - 1. навантáження; 2. вплив, дія; alkálische ~ лýжний вплив

Bécken n -s, - 1. таз; чáша; котловина; 2. басéйн; 3. водóймище; резервуáр; 4. відстíйник; 5. анат. таз

Bedárf m -(e)s (an D.) потрéба (в чому); nach ~ у рáзі потрéби

bedíenen 1. vt прислугóвувати; обслугóвувати; 2. sich ~ (G.) кори-стувáтися

bedíngen vt обумóвлювати; зумóв-лювати

Bedíngung f -, -enумóва

bedürfen (u, u) vi (G.) потребувáти (чого-н.); мáти потрéбу (в чому-н.)

Bedürfnis n -ses, -se (nach D.) потрéба

beéinflussen vt (Akk.)впливáти (на кого-н., на що-н.)

beénden vt 1. кінчáти, припиняти; 2. закíнчувати; обривáти (зростáння ланцюгу молéкули)

befássen, sich (mit D.) займáтися

beféstigen vt змíцнювати, укрíп-лювати

befínden, sich (a, u) знахóдитися, бýти, перебувáти; мíститися, роз-ташóвуватися

befréien vt визволяти

Befúnd m -(e)s, -e результат(и) аналізу; покáзники [дані] стану (в процесі випробування)

Begéisterung f -, -en натхнéння; піднéсення

begégnen vi (s) (D.) 1. зустрічáти (кого-н., що-н.); траплятися (кому-н.); 2. натрапляти (на що-н.); 3. траплятися, ставáтися (з ким-н.)

begléiten vt супровóджувати

Begléitgestéin n -(e)s, -e супровíдна порóда

Begléitstoff m -(e)s, -e 1. дóмішка; забрýднення; 2. супровíдна [супро-вóджуюча] речовинá

begréifen (i, i) vt розумíти, збагнý-ти; in sich ~ мíстити

begrénzen vt обмéжувати

Begríff m -(e)s, -етéрмін; поняття

behálten (ie, a) vt 1. залишáти в собі; зберігáти; 2. пам’ятати; im Auge ~ не випускати з увáги

Behälter m -s, - 1. бак; чан; 2. контéйнер; 3. резервуáр, посýдина; 4. схóвище

behándeln vt 1. повóдитися(з ким-н., з чим-н.); знáти підхíд (до кого-н., до чого-н.); 2. обробляти; 3. тех. обслугóвувати; доглядáти; 4. лікувá-ти; 5. викладáти, обговóрювати, роз-робляти (тему)

Behándlung f -, -en 1. обрóбка; anodische ~ mit анóдна обрóбка, анодувáння, анóдне оксидувáння; ~ mit Chlorwasserstoff гідрохлорувáн-ня; 2. очищення (стічних вод); 3. обслугóвування; дóгляд; експлуатá-ція; 4. повóдження; 5. лікувáння; 6. обговóрення, трактувáння (теми)

Beháuptung f -, -en твéрдження

behéizen vt опáлювати; розпáлюва-ти; нагрівáти

Béimischung f -, -en 1. дóмішка; 2. примíшування; додавáння дóмішки

beínhalten vt (вжив. тільки в inf і в 3 особі)мíстити (в собі), мáти (в собі); охóплювати

béizen vt 1. травити, протравлюва-ти; 2. байцювати, морити (деревину); 3. закріплювати (фарбник)

beláden (u, a) vt навантáжувати; нав’ючувати; обтяжувати

Belástung f -, -en 1. навантáження, тягáр; 2. навантáжування; 3. дóза опромíнення; 4. обтяження

belégen vt 1. вкривáти, вистилáти; 2. займáти (місце); закрíплювати; залишáти (за ким-н.); забезпéчувати; 3. накладати протектор; 4. обкладá-ти (подáтком); 5. підтвéрджувати; довóдити (документами, результáта-ми експеримéнту)

belíebig adj будь-який

benötigen vt потребувáти (чого-н.)

Benzól n -s, -e бензóл, C6H6

beóbachten vt спостерігáти, стéжи-ти

beráubt part II відberáuben adj 1. пограбóваний; 2. позбáвлений

beréchnen vt обчислювати, підра-хóвувати; оцíнювати

Beréich m -(e)s, -eдіапазóн;гáлузь; інтервал; радіус дії; зона; anodischer ~ анодна зона; laminarer ~ ламінар-ний режим

Bérgbau m -(e)s гірський промисел

bergmännisch adj шахтарський; гірничий; гірничо-технічний

beríeseln vt зрóшувати

Beríeselung f -, -en 1. зрóшення, зрóшування; зволóження; оббризку-вання; 2. волóге очищення

Bérnstein m -es янтáр, бурштин

berücksichtigen vt брáти до увáги (що-н.), врахóвувати, зважáти (на що-н.)

berühen vi (auf D.) ґрунтувáтися (на чому-н.)

Berührung f -, -enторкáння; кон-тáкт; дóтик; прилягання; mit etw. D. in ~ kommen стикáтися; контактувá-ти (з чим-н.); вхóдити в контáкт

Berührungskorrosión f контáктна корóзія

Bescháffenheit f -, -en властивість; якість; стан (справ); геол. структура; die ~ des Körpers будóва тíла, статý-ра; die besóndere ~ dieses Fálles специфіка цього випадку

beschäftigen, sich (mit D.) зай-мáтися (чим-н.)

Beschíeßen n -s бомбардувáння (напр. електронами)

beschléunigen vt прискóрювати

beschmíeren vt забрýднювати; вимáщувати

beschränken vt 1. обмéжувати; 2. sich ~ (auf Akk.) обмéжуватися

beséitigen vt усувáти (що-н.); зни-щувати, ліквідувáти

Beséitigung f -, -en усунення; від-окремлення

besétzen vt 1. займáти (місце); 2. заміщáти, заступáти (посаду)

Besétzung f -, -en 1. заповнення; наповнення; 2. заселенність (енерге-тичного рівня)

Besítz m -es 1. володíння, посідáн-ня; 2. майнó; влáсність; 3. володіння, маєток

besítzen (a, e) vt володíти (чим-н.); мáти (що-н.)

besónder adj особливий; окремий

bespréchen (a, o) vt обговорювати

Bestánd m -(e)s,..stände 1. стан; наявність; 2. фонд; запас; 3. стáлість; мíцність; тривалість

Bestándteil m -(e)s, -e компонéнт, складова частина; елемéнт

beständig 1. adj постíйний, незмíн-ний; стійкий; стабільний; 2. adv постíно; завжди

Beständigkeit f -, -en 1. постíйність; 2. незмíнність; стáлість; мíцність

bestätigen 1. vt 1) підтвéрджувати; 2) затвéрджувати (рішення); 2. sich ~ підтвéрджуватися

Bestéck n -(e)s, -e 1. прибор (столо-вий); 2. набір інструментів; готоваль-ня

bestéhen (a, a) 1. vt перебóрювати; витримувати; eine Prüfung ~ склáсти іспит; 2. vi (h, s) 1) існувáти; бýти; тривáти; сберігатися; 2) (auf D.) наполягáти (на чому-н.); 3. (aus D.) складáтися (з чого-н.); 4. (in D.) полягáти (в чому-н.)

bestímmt adv пéвний, визначений

Bestímmung f -, -en визначення

Bestráhlung f -, -en опромíнення, опромінювання; струминна обробка

bestrében, sich (zu + inf.) старáтися, прáгнути (що-н. зробити)

betéiligen 1. vt 1) (an, bei D.) наділя-ти (кого, чим); 2) (j-n an, bei D.) залучáти (кого до чого); 2. sich ~ брáти ýчасть (bei D. an D. у чому)

Betéiligung f -, -en ýчасть

Betón m -s бетон

betráchten vt дивитися (на кого, на що); розглядáти

Betrág m -(e)s,..träge 1. знáчення; величинá; 2. рóзмір; óбсяг; кíлькість; 3. сýма; пíдсумок; вáртість

betrágen (u, a) vt становити, дорíв-нювати, складáти

betréffen (a, o) vt 1. стосувáтися торкáтися; 2. уражáти, спіткáти

betréffend 1. adj відповíдний; 2. adv віднóсно

Betréuer m -s, -, ~in f -, -nen 1. супроводжуючий (людина, яка на-дається для супроводження іншої особи); 2. керівник; wissenschaftli-cher ~ наукóвийкерівник

Betríeb m -(e)s, -e 1. виробництво; підприємство; завод; цех; 2. робота; дія; функціонювáння; експлуатáція; режим; 3. устаткувáння; облáднання; 4. хід (процес); 5. збýдження, пожвá-влення; kontinuírlicher (stétiger) ~ безперéрвне виробництво, безперéрв-ний режим (роботи)

Betriebsáblauf m -(e)s,..läufe ви-робничий процес

Betríebsstoff m -(e)s 1. виробнича сировинá; 2. пальнé; (моторне) пáливо

Betríebszustand m -(e)s, -eексплуа-таційний стан, режим роботи; поло-ження виробництва

Bett n -es, -en шар (каталізатору)

béugen 1. vt 1) згинáти; нахиляти; 2) грам. відмíнювати; 2. sich ~ (vor D.) гнýтися; принижуватися (перед ким-н.)

Béugung f -, -en дифрáкція

bevórzugen невідокр. vt (vor D.) давáти перевáгу (кому, чому); переважáти

bewährt part., adj надíйний

bewégen 1. vt 1) рýхати; 2) зворý-шувати; 2. sich ~ рýхатися, обертати-ся (навколо чого-н.)

Bewéglichkeit f -, -en рухóмість (іóнів)

Bewéis m -es, -e1. (für A.) дóказ; дóвід; 2. прóяв, вираження; ознáка

bewéisen (ie, ie) vt 1. довóдити; 2. виявляти

bewírken vt 1. викликáти; спричи-нювати; 2. добивáтися, досягáти

bezéichnen vt 1. визначати; зазначá-ти; 2. ( als A.) характеризувáти

Bezéichnung f -, -en (скор. Bez. ) 1. нáзва; пóзначка; chemische ~en хімíч-ні терміни; geschützte ~ номенкла-тýрна назва; 2. маркувáння

bezíehen, sich (o, o) ( auf A.) посилá-тися (на кого, на що); стосувáтися (кого, чого)

Bezíehung f -, -en1. віднóшення; кореляція; співвіднóшення; зв’язок; 2. pl. віднóсини, стосýнки, зв’язки

Bezírk m -(e)s,-e 1. зóна; райóн; гáлузь; katódischer ~ катóдна зóна;2. мéжі; інтервáл; діапазóн

Bezúg m -(e)s, …züge 1. віднó-шення; mit ~ auf etw. (A.) посилáю-чись на що-н.; auf etw. (A.) ~ néhmen посилáтися на що-н. 2. одéржання; достáвка; 3. покриття; фáрба; 4. покришка; чохóл

Bezúgsgröße f -, -n тех. початкóва (основнá або умóвна) величинá

bíegen (o, o) 1. vt гнýти, згинáти; нахиляти; 2. vi (s) гнýтися, обгинáти; 3. sich ~ гнýтися

bíegsam adj 1. гнучкий; 2. лáгідний, піддáтливий, постýпливий

Bíegung f -, -en 1. вигин; прогин; прогинáння; поворóт; заворóт; звиви-на; 2. грам. відмíна; відмінювання

Bíerbrauen n -s пивоварíння; пиво-вáрство

Bild n -(e)s, -er картина; зобрáжен-ня; відобрáження; малюнок; фото-графія

bílden vt 1. ствóрювати; утвóрюва-ти; складáти; становити; формувáти; заснóвувати; eine Bindung ~ утворю-вати зв’язок; 2. освíчувати; вихóвува-ти

 

bíldend adj освíтній; твóрчий; ~e Kunst образотвóрче мистéцтво

Bíldung f -, -en 1. ствóрення, формувáння; 2. офóрмлення, зóвніш-ній вигляд; 3. освíта; формувáння (характеру), виховáння; 4. утвóрення; виникнення; 5. осідáння (пилу); 6. геол. формáція

bíllig adj 1. дешéвий; ~ werden дешéвшати; 2. слýшний, справедли-вий

bínden (a, u) vt зв’язувати; (an A.) прив’язувати (до чого-н.)

Bíndigkeit f -, -en 1. валéнтність; maximále ~ максимáльна валéнт-ність; 2. ковалéнтність; здатність до утворення зв’язків; 3. зв’язуваність

Bíndung f -, -en зв’язок; зчеплення; креплення; axiale ~ аксіáльний зв’язок; dynamisch beánspruchte ~ креплення, яке витримує динамíчну напрýгу; eine ~ éingehen (i, a) зв’язувати; сполучáти; σ-Bindung сигма-зв’язок; π-Bindung пі-зв’язок

bipolár adj біполярний; двохполюс-ний

Bläschen n -s, - пузир; бýлька; бульбáшка

Bláse f -, -n 1. пузир; булька; бульбашка; 2. мед. пухир; мозóля; 3. мет., тех. пузир; рáковина; нерів-ність (на відливку при литті); offene ~ рáковина (дефект виробу); 4. тех. перегíнний куб, ретóрта, кóлба; 5. анат. (сечовий) міхур

Blásegas n -es, -e газ гарячого дуття

blásen (ie, a) vt 1. дути; тех. нагні-тáти (газ, повітря); Glas ~ видувати скло; 2. тех. дути; продувати; подавати дуття; 3. сурмити; трубити

Bláttalumínium n -(e)s листовий алюміній

Bláu n -(e)s 1. синій колір; 2. блакить, синява; 3. синька

Blech n -(e)s, -e 1. бляха; листовé залíзо; 2. лист, листовий метал; 3. піддóн

Bléi n -(e)sсвинець, Pb

bléiben (ie, ie) vi (s) 1. залишáтися; 2. (in D.) перебувáти (у стані); 3. мат. дорíвнювати (при віднімáнні); ~lássen (ie, a) 1) залишáти, не чипáти; 2) припиняти

bléibend adj тривáлий; перен. мíцний; постíйний; стійкий

bleich adj блідий; безбáрвний

Bléiche f -, -n 1. блíдність; 2. білíн-ня, вибíлювання; 3. засіб для біління; речовина, яка відбíлює

bléihaltig adj той, що містить свинець

Blénde f -, -n1. фото діафрáгма; кіно обтюрáтор; блéнда; 2. екрáн; прилад, що екранує; 3. заслóнка, мáска

Block m -(e)s, Blöcke 1. електрóд-ний [подовий] блок (алюмінієвого електролізера); 2. підвіска на кшталт рами (для гальванíчної вáнни)

bloß;1. adj 1) голий, непокритий; 2) сам (лише); 3) позбавлений; 2. adv тільки, лише

Blut n -(e)s кров

Blútdruck m -(e)s мед. кров’яний тиск

Bóden m -s, - i Böden 1. дно; 2. під (в печі); 3. тарілка (напр. ректифі-каційної колóни); 4. земля; ґрунт; оснóва (тж. перен.); belüfteter ~ на-сичений повітрям грунт; 5. фундá-мент; 6. дно; підлóга; 7. горище

Bódenabstand m -(e)s,..abständeвідстань між тарілками (колóни)

Bódenkörper m -s, - óсад

Bódenschätze pl. корисні копалини

Bógen m -s, - i Bögen 1. шар; лист; смуга; плівка; 2. дуга (тж. електрич-на); 3. крива; поворот; 4. кривізна, вигин; колíно (труби); 5. лук (зброя); 6. áрка, склепíння; 7. аркуш (паперу)

Bogen-Schmidt-Reaktion f реакція Богена-Шмідта

Bólzen m -s, - тех. болт (напр. затискний), прогóнич; гвинт; чекá, зáгвіздок

Bómbe f -, -n 1. балóн; 2. бóмба; 3. посýдина висóкого тиску; kalorimetri







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 405. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия