Molekelf -, -n österr. див. Molekül 3 страница
übergéhen II (i, a) vt 1. прохóдити (повз кого, чого); не помічáти; про-пускáти (що); 2. обділяти; обминáти (кого); 3. обхóдити, порýшувати (напр. закон) Überlagerung f -, -en напластування Überlappung f -, -en перекривáння (електронних хмар) überlegen невідокр. vt І. (über A.) класти (що-н. поверх чого-н.); überlégen vt ІІ. обдýмувати; обміркóвувати überlégen adj (D. an D.) який перевéршує (кого-н., чим-н.); пере-важáючий; j-m an Kraft ~ sein пере-вершувати кого-н. силою überprüfen невідокр. vt перепро-віряти; додатково досліджувати; контрольно випробовувати Überraschung f -, -en 1. несподíва-ність; раптóвість; 2. сюрприз übersättigen 1. vt; 2. sich ~ (mit D., an A.) переситися (чим-н.) übersättigt adj, part II перена-сичений überschätzen vt переоцíнювати überschreiten (i, i) vt 1. перехóдити; 2. перевищувати überschritten part II, adj пере-вищений Überschuss m -(e)s,..schüsse 1. нáдлишок; зáлишок; 2. збíльшення (у порівнянні з чим-н.) überstéigen (ie, ie) vt 1. переходити (через що); 2. перевищувати übertrágen (u, a) 1. vt 1) перенó-сити; 2) передавáти, оголошувати (по радіо), транслювáти; 2. sich ~ (auf A.) поширюватися; перекидáтися Übertrágung f -, -en 1. перенéсення, перемíщення; 2. передáча, трансля-ція; 3. тех. передáча, трансмíсія übertreiben (ie, ie) vt 1. перебіль-шувати; 2. переганяти (що-н. через що-н.) Übertreiben n -s 1. перегонка; пере-ганяння; 2. перепуск (лугу) Überwáchung f -, -en 1. спостерé-ження; нáгляд; контрóль; інспéкція; ärztliche ~ лíкарське спостерéження; hygiénische ~ санітарний нáгляд; 2. дóгляд (за ким-н., за чим-н.) überwínden (a, u) vt перебóрювати, долáти Überwindung f -, -en1. пере-бóрення; подолáння; 2. зусилля Überzéugung f -, -en переконáння Überzug m -(e)s,..züge покриття üblicherweise adv звичáйно übrig 1. adj решта; 2. adv: im ~ а втім, зрéштою Úmfang m -(e)s,..fänge 1. мат. периметр; коло; 2. обсяг; розмір; in vollem ~ повною мірою, цілком umgében (a, e) vt отóчувати Umgébung f -, -en 1. отóчення; середовище; 2. середовище (реакції) úmgehen І (i, a) vi (s) 1) никати; тинятися; блукати; 2) вертітися; обертатися; 3) минати (про час); 4. (mit D.) повóдитися, обхóдитися (з ким, з чим); 5. (mit D.) спілкуватися (з ким) úmgehen ІІ (i, a) vt 1) обходити; 2) уникати (чого); die Schwíerigkeiten ~ уникати труднощів úmgekehrt 1. adj зворóтний, проти-лéжний; ~ proportionál adj обернено-пропорційний; 2. adv навпаки úmhüllen vt 1. (mit D.) закривáти оболонкою; обволікáти; завíшувати (чим); 2. обгортáти; пов’язувати (що навколо чого-н.) Úmhüllung f -, -en 1. оболóнка; обшивка; обмурування, обмурок; 2. покриття; (ізоляційний) шар; 3. ізоля-ція [покриття] (кабелю); 4. футляр; кожух; чохол; оболонка (циліндру); 5. упаковка úmkreisen vt 1. оточувати; 2. круж-лятися (навколо чого-н.); обертатися Úmlagerung f -, -en 1. хім. перегру-пувáнння; переміщення; ізомерізація; 2. отóчення; блокувáння; облóга Úmlauf m -(e)s,..läufe 1. циркуля-ція; 2. обертання; повернення, обер-нення; 3. цикл, оберт úmrühren vt мішати; перемішувати Úmsatz m -es,..sätzе 1. хім. конвер-сія; перетвóрення; 2. фіз. перетвóрен-ня; 3. ступінь перетворення; глибина полімерізáції; 4. хім., фізіол. óбмін; реакція óбміну; 5. екон. товароóбіг úmschmelzen (o, o) vt переплавля-ти; рафінувáти (метал) úmsetzen vt 1. хім. перетвóрювати; 2. переміщáти; переставляти; перевó-дити; 3. мат. здійснити перестанов-ку; 4. пересáджувати (рослини) Úmstand m -(e)s,..stände 1. обстá-вина; die näheren Umstände подрó-биці; 2. pl. умови (життя); 3. pl. цере-мóнії, турботи; Umstände machen церемонитися úmwandeln vt перетвóрювати; sich ~ перетвóрюватись Úmwandlung f -, -enперетвóрення Úmweg m -es обхідний (об’їзний) шлях; обхідна дорóга Úmweltschutz m -esохорóна нав-кóлишнього середóвища úndurchdriglich adj непроникний, непронизливий und zwár (u.zw.) а сáме únermüdlich adj невтóмно únerwünscht adj небáжаний Únfall m -(e)s,..fälleавáрія; не-щáсний випадок úngepaart adj непáрний; неспáре-ний úngiftig adj нетоксичний úngleichartig adj гетерогенний úngünstig adj несприятливий Union f für reine und angewandte Chemie, Internationale Міжнародний союз Чистої та Прикладної Хімії, ІЮПАК (IUPAC) Únschärfe f -, -нечíткість, не-тóчність Únsicherheit f -, -en 1. ненадійність; 2. невизначеність; похибка Únstetigkeit f -, -en 1. переривáння; дискрéтність; розривáння; 2. неста-бíльність; нестійкість; розрив únteilbar adj неподíльний unterbléiben (ie, ie) vi (s) не від-бувáтися unterbréchen (a, a) vt переривáти, перебивати untereinánder pron один під óдним únterhalb adv внизу, знизу; präp нижче, під Unterkühlung f -, -en переохолóд-ження unternéhmen (a, o) vt починати (що), братися (до чого) Únterschale f -, -n нижня оболóнка unterschéiden (ie, ie) vt 1. роз-різняти; 2. sich ~ (durch A., in D., von D.) відрізнятися (чим, у чому, від кого, від чого) Unterschíed m -(e)s, -ерізниця, відмíнність; zum ~ zu (D.) на відміну щодо … unterschíedlich adj рíзний, неоднá-ковий untersúchen vt 1. дослíджувати; ви-пробóвувати; 2. оглядати (хвóрого) untertéilen vt ( in A.)розподіляти на; розділяти; ділити на частини unterwérfen (a, o) 1. vt 1) (D.) під-давáти (випробувáнню); 2) підкоря-ти, поневóлювати; 2. sich ~ (D.) під-корятися; коритися (кому, чому) únumgesetzt part II, adj неперетвó-рений únveränderlich adj незмíнний únverzichtbar adj неодмíнний, обов’язкóвий Úrsache f -, -en 1. причина; під-става; привід; aus welcher ~ на якій підставі?, з якого приводу? Úrsprung m -(e)s,..sprünge почáток, похóдження úrsprünglich adj 1. початкóвий; пéрвісний; 2. споконвíчний; самобýт-ній Vv váge adj невизначений, неясний; невирáзний Vákuumfilter n -s, - вáкуумний фільтр Valénz f -, -en валéнтність Valénzelektron n -s, -enвалéнтний електрóн Verállgemeinerung f -, -en узагáль-нення verändern vt змíнювати Verbíndung f -, -en 1. сполýка, зв’я-зок; з’єднання; 2. сполучення Verbíndungswärme f -теплота утворення verbléiben (ie, ie) vi (s) перебувáти; залишáтися Verbráuch m -(e)s 1. споживáння; 2. мед. виснаження verbráuchen vt 1. споживáти; ви-трачáти; амортизувáти; 2. витратити (до кінця); виснажити verbrénnen (a, a) 1. vt 1) спáлювати; 2) обпáлювати, обпікáти; 2. vi (s) зго-ряти; 3. sich ~ (an D.) обпікáтися Verbrénnung f -, -en 1. горíння; згоряння; згорання; 2. спáлювання; кремáція; 3. óпік; 4. вижиг; випален-ня; випáлювання (домішок) Verbrénnungslúft f -повíтря, яке подається до зони горіння [до спалювальної камери]; повітря для (підтримки) горіння Verbrénnungsófen m -s, …öfen пíч для спáлювання; піч для елементар-ного аналізу спалюванням verdámpfen 1. vt випарóвувати; перетвóрювати в пару; 2. vi (s) ви-парóвуватися; перетвóрюватися в пару Verdrängung f -, -en витіснення; замíщення verdünnen vt розвóдити, розрíджу-вати Verdünnung f -, -en 1. розбáвлення; розвéдення; 2. витóнчення; 3. роз-рíдження verdúnsten vi (s) випарóвуватися; звíтрюватися verdünsten vt випарóвувати veréinbar adj сумíсний veréinfachen vt спрóщувати Veréinigung f -, -en 1. сполука; зрощування; об’єднання; 2. з’єднання злиття; 3. спілка, товариство; федерá-ція; асоціáція; корпорáція veréisen І. 1. vt заморóжувати; кон-сервувáти заморóжуванням (фрукти і т.і.); 2. vi (s) перетворитися на лід; обмерзáти, обледенíти;покривáтися льóдом; замéрзнути; ІІ vt мет. залізнити Verfáhren n -s, - 1. мéтод, спóсіб; процес; систéма (робóти), прийóм; analýtisches ~ аналітичний мéтод, метод анáлізу, метод аналітичної хімії; massenanalytisches ~ ваговий[гравиметричний] метод; 2. дія; акт; поведíнка verfáhren (u, a) vi (h, s) 1. робити, дíяти; 2. (mit D.) повóдитися, обхóди-тися (з ким-н. як) Verfáhrenstéchnik f - тк. sg. техно-лóгія; техника виробництва Verfáhrensweise f -, -en мéтод; спóсіб; die ~ auf die Konferenz порядок роботи конференції; verflüssigen vt 1. зріджувати; скрап-лювати; 2. розріджувати; 4. розплав-ляти (напр. метал) Verflüssigen n 1. скраплення (газів); 2. конденсація verfólgen vt 1. переслíдувати; 2. мати на метí; 3. спостерігáти; стежи-ти (за чим-н.) verfügen vi (über A.) мати в своєму розпорядженні (що-н.), розпоряджá-тися (чим-н.) Verfügung f -, -en розпорядження; j-m zur ~ stehen бути (у кого-н.) в розпорядженні vergíften vt отрýювати Vergléich m -(e)s, -e порівняння; im ~ mit [zu] D. у порівнянні (з ким.-н., з чим-н.) Vergléichanalýse f -, -n порівняль-ний аналіз vergléichen (i, i) 1. vt 1) (mit D.) по-рівнювати (з ким-н., з чим-н.); 2) звіряти (з чим-н.); 3) мирити, при-миряти (ворогýючи стóрони); улад-нáти (суперечку); 2. sich ~ 1) рівня-тися, порíвнювати себе (з ким-н.); 2) миритися, дохóдити згóди (з ким-н.) vergrößern 1. vt збíльшувати, мнó-жити; розширювати (підприємство, зв’язки); підвищувати (продуктив-ність); 2. sich ~ збíльшуватися, роз-ростáтися; розширюватися Vergrößerung f -, -en збíльшення; розширення, зростáння Vergrößerungsglas n -es,..gläser збíльшувальне скло; лýпа verhálten (ie, a) vt 1. стримувати; 2. sich ~ повóдитися; хім. реагувáти Verhálten n -s, - 1. поведінка, дії; 2. властивості; характеристика; пара-метри; режим; elástisches ~ пружнівластивості; еластичність; 3. ставлен-ня (gegenüber D. zu D. - до кого-н., до чого-н.) Verhältnis n -ses, -se 1. співвіднó-шення; віднóшення; пропóрція; коефіцієнт; im ~ zu etw. (D.) у порівнянні (з чим); 2. (zu D.) ставлення (до кого, до чого); зв’язок (з ким, з чим); 3. pl. умови, обставини verhältnismäßig adj віднóсний; порівняльний; відповíдний verhältnisweise adv пропорцíйно; віднóсно verhíndern vt запобігáти; пе-решкоджáти verhüten vt запобігáти; охороняти Verkéhr m -(e)s 1. рух (вýличний, дорóжний); трáнспорт; 2. зв’язок, вид (засіб) зв’язку; сполýчення; комуні-кáція; 3. рух, сполýчення, курсувáн-ня; 4. (грошовий) óбіг; 5. віднóсини, стосýнки; спілкувáння Verkéttung f -, -en спряження; утвóрення ланцюга (макромолéкули) verkléinern vt 1. змéншувати; 2. не-дооцíнювати verknüpfen vt 1. зв’язувати (вузлом); скрíплювати (частини); 2. перен. зв’язувати; об’єднувати Verkürzung f -, -en скорóчення verlágern 1. vt 1) змíщувати; зміщá-ти; переміщáти; зсувáти; 2) (auf A.) перевóдити (розмову на кого-н., на що-н.); перенóсити (переговори) перекладáти (відповідáльність на кого-н.); 2. sich ~ змíщуватися; змі-щáтися; переміщáтися; зсувáтися; перебазувáтися verlássen (ie, a) 1. vt залишáти; покидáти; 2. sich ~ (auf A.) покладá-тися (на кого, на що) Verláuf m -(e)s, …läufe 1. хід, перебіг; 2. епюра; діагрáма; 3. фóрма; характер; вид (напр. кривóї); характе-ристика; 4. лінія; нáпрям (напр. розмежування) verláufen (ie, a) 1. vi (s) 1) протікáти, прохóдити, відбувáтися (про реáкцію); 2) (in A.) перехóдити (в інший кóлір); розпливáтися; 3) минáти, прохóдити (про час); 4) про-хóдити, пролягáти (напр. про кор-дóн); 5) (in D.) кінчáтися, губитися (де-н.); 2. vt: j-m den Weg ~ перебíг-ти кому-н. дорóгу (тж. перен.); 3. sich ~ 1) заблукáти; 2) знижуватися, спадáти (про рівень води, перен. тж. про ентузіáзм; 3) розхóдитися, роз-сíюватися Verláufsmittel n -s зáсіб, який сприяє розливу [розпливáнню] (фар-би) verlíeren (o, o) 1. vt, vi 1) губити; втрачáти; позбувáтися (чого-н.); 2) програвáти (війну, процес, гру); за-знавáти збитків; an Témpo ~ знизити темп; 2 sich ~ 1) загубитися; 2) забýтися, замрíятися; захопитися verloren: ~ geh(e)n vi (s) пропадáти Verlúst m -es, -e втрáта, пропáжа; збиток Verméidung f -, -en уникнення (чого-н.); zur ~ щоб уникнути (чого-н.), уникаюючи (чого-н.), запобігаю-чи (чому-н.) verméngen vt змíшувати (тж. перен.), готувати суміш Verméssung f -, -en 1. вимíрювання; обмíрювання; межувáння; 2. пóмілка у вимíрюванні; 3. розмíтка Verminderung f -, -en зниження, зменшення, скорочення vermíschen vt 1. змíшувати; готува-ти сýміш; перемíшувати; 2. с.г. схрéщувати vermítteln vt 1. бути посерéдником; 2. сприяти (чому); 3. повідомляти; передавáти (дóсвід, знання) Vermögen n -s, - 1. здáтність, спромóжність; 2. майно, добро vermúten vt припускати, гадати vernachlässigen vt 1. зневажáти, 2. гордувáти, погóрджувати; грéбувати (ким, чим); стáвитися недбайливо (до чого) vernétzt adj зшитий; структурóва-ний; отвердíлий (про полімéр); вул-канізóваний (про гýму) Vernétzung f -, -en зшивáння; утвóрення поперéчних зв’язків; твéрднення; структурувáння; вулка-нізáція (гýми); ~ durch Brückenbil-dung зшивáння [твéрднення] з утворенням разгалуженої структури, структурувáння; ~ durch Strahlung радиаційне твéрднення; ~ über C-C-Verknüpfung утворення вуглеводних поперéчних зв’язків veröffentlichen vt опублікóвувати verríngern vt змéншувати, скорóчу-вати, знижувати versámmeln vt збирáти; скликати; sich ~ збирáтися Versámmlung f -, -en збóри verschíeden adj рíзний Verschwéndung f -, -en марно-трáтство verséhen (a, e) 1. vt 1) (mit D.) за-безпéчувати, споряджáти; постачáти; 2) викóнувати (обов’язки); 3) рел. соборувáти; причащáти; 2. sich ~ (mit D.) запасáтися (продуктами); (bei D.) помилятися versíckern vi (s) просóчуватися; вичéрпуватися (тж. перен.) versínken (a, u) vi (s) 1. тонýти; за-нýрюватися; 2. (in A.) перен. заглиб-люватися (напр. в роботу) віддавá-тися (чому); зануритися, поринути (куди, в що) verspínnen (a, o) vt 1. витратити під час прядіння; 2. проводити за прядін-ням (який-н. час), прясти versprítzen vt розбризкувати Verständnis n розумíння verstärken vt підсилувати, змíцню-вати Verstéifung f -, -en 1. нерухóмість; заціпенíння (тж. мед); 2. тех., буд. збíльшення [надання] жóрсткості [цýпкості]; 3. тех. жорсткé [цупке, твердé] крíплення; 4. тех. жорсткий елемéнт; елемéнт цýпкості Versúch m -(e)s, -е1. спрóба; einen ~ machen спрóбувати; 2. дóслід, експеримéнт; випробувáння vertéilen 1. vt розподіляти; 2. sich ~ розподілятися Vertéilung f -, -en 1. розподíлення; 2. диспергувáння; 3. диспéрсія; 4. розподíльний пристрій vertíefen 1. vt поглиблювати (тж. перен.); 2. sich ~ заглиблюватися (тж. перен.) Vertréter m -s, - 1. представник; 2. заступник; 3. агент (фірми) verúnreinigen vt 1. забрýднювати; 2. опагáнювати; заплямóвувати verúrsachen vt бути причиною; спричиняти vervóllkommnen 1. vt удосконáлю-вати; 2. sich ~ 1) удосконáлюватися; 2) підвищувати свою кваліфікацію vervóllständigen vt 1. попóвнювати (колекцію); 2. допóвнювати (список); 3. удосконáлювати Verwándlung f -, -en перетвóрення verwándt part. спорíднений Verwándschaft f -, -en спорíдне-ність verwénden (verwandte, verwand und verwendete, verwendet) vt вживáти, застосóвувати, використóвувати Verwéndung f -, -en вживáння, застосувáння, використáння verwíckeln 1. vt 1) заплýтувати; 2) (in A.) уплýтувати (кого в що); 2. sich ~ 1) плýтатися (про пряжу, нитки); 2) плýтатися, говорити плýтано verwírklichen vt здійснювати Verwítterungsprodukt n -(e)s, -e продукт вивітрювання verzérren vt викривляти; перекру-чувати víelfältig adj різноманíтний; багато-грáнний; різносторóнній víelseitig adj різноманíтний, різно-сторóнній Víelzahl f - мáса, велика кíлькість, бéзліч violétt adj фіолéтовий vollénden vt завéршувати, закíнчу-вати vollentsálzt adj, part II дисцільова-ний; ~es Wasser (скор. VE-Wasser)дисцільована вода völlig adj цілковитий, остатóчний vollkómmen 1. adj повний, цілко-витий; 2. adv пóвністю, цілкóм, остатóчно vollständig 1. adj остатóчний; ціл-ковитий; 2. adv цілкóм; зовсім Volúmen [v-] n -s, - і...mina1. фіз. об’єм; 2) том, книжка Volumetríe f -, -n об’ємний анáліз; волюмомéтрія vóneinánder pron. один від óдного vorán|gehen (i, a) vi (s) 1. іти по-пéреду, іти на чолí; 2. (D.) передувá-ти (чому); 3. перен. просувáтися; mit gutem Beispiel ~ покáзувати гарний приклад vorángehend adj вищезгáданий; im ~en як бýло скáзано вище voráussagen vt пророкувáти, перед-бачáти, прогнозувáти Voráussetzung f -, -en 1. припýщен-ня, гіпóтеза; 2. передумóва; умова; unter der ~, dass за умови, що … Vórgang m -(e)s,..gängе 1. процес; 2. прецедент; зразок, приклад vórgemischt part, adj попередньо-змішаний vórhanden adj наявний, існуючий; ~ sein бути в наявності, існувати vorhér|gehen (i, a) vi (s) передувáти (чому-н.); ~d adj, part I поперéдній vorhérsagen vt передбачáти, про-рокувáти vórherrschen vi переважáти, пану-вáти, займати панівне становище; мати перевагу (над ким, над чим) vórkommen (a, o) vi (s) 1. вихóдити вперéд; 2. відбувáтися; траплятися; мáти мíсце; 3. попадáтися [зустріча-тися]; 4. (bei D.) заходити (до кого); 5. (D.) здаватися (кому); es kommt mir vor… мені здається… Vórkommen n -s, - 1. нахóдження; місцезнахóдження; 2. родóвище; 3. існувáння, наявність; факт Vórlage f -, -n 1. приймач; збірник; ліхтар; конденсатор (перегінного апарату); 2. оригінал; фототрафарет Vórlagepipette f -, -n приймальна піпéтка Vórlesung f -, -en лекція; eine ~ halten читати лекцію vórletzt adj передостáнній vórliegen (a, e) vi бути наявним, існувáти vórnehmen (a, o) vt 1.займатися (чим-н.); проводити (роботу, дослід); 2. надівати (фартух, маску); 3.: sich (D.) etw. ~ узятися (до чого, за що); почати, затіяти (що-н.); sich zu (D.) ~ (zu+inf.) мати нáмір, збирáтися (робити що-н.) Vórnehmen n -s, - намір, задум, план Vórrat m -(e)s,..räte запас Vórrichtung f -, -en 1. пристрій, прилад; 2. підготовка vórschlagen (u, a) vt пропонувати vórstellen 1. vt 1) ставити спéреду; 2) перевóдити вперед (стрілку годин-ника); 3) (j-m) відрекомендувáти (кого кому); 4) являти (собою), становити; 5) зображáти, становити; 6) зображати, грати роль; 2. sich (D.) etw. ~ уявляти (собі що-н.); 3. sich ~ (j-m) відрекомендувáтися, назвáти себé (кому-н.)
|