Zähfestigkeitf -, -en див. Zähigkeit
Zahl f -, -en число, кількість, цифра; Háuptquanten~ головне квантове число zählen 1. vt 1) лічити; рахувáти; 2) (zu D., unter A.) вважáти (кого ким, що чим); 3. нарахóвувати; дорíвню-вати (чому); die Stadt zählt eine Million Einwohner місто налíчує мільйон жителів; 2. vi 1) рахувáти; лічити; 2) рахувáтися, брати до увáги; 3) (auf A.) розрахóвувати (на кого-н., на що-н.); 4) (zu D., unter A.) вважáтися (ким, чим), налéжати (до кого, до чого); 5) (nach D.) нарахó-вувати; містити (в собі); дорíвнювати (чому) Zähler m -s, - 1. тех. лічильник; 2. мат. чисéльник záhllos adj незлічéний záhlreich adj численний Zahlrohr n -(e)s, -e лічильна труб-ка, лічильник; Geiger-Müllersches ~ лічильник Гейгера-Мюллера Zählung підрахунок f -, -en Zéichen n -s, -знак; символ; chemische ~ хімічні знаки Zéichensprache f -, -nмова знаків zéichnen vt відзначáти, підкрéслю-вати zéigen 1. vt покáзувати; 2. sich ~ виявлятися Zélle f -, -n 1. біол. клітина; 2. гальванічний елемент, акумулятор; 3. комірка; 4. комірка електролізера; електролізер; 5. елемент структури; 6. одноклітинне [елементарне] волок-но (в структурі) Zéllglas n -es див. Zellophán Zellophán n -esцелофан Zerfáll m -(e)s рóзпад; дисоціáція zerfállen vi (s) 1. (in A.) ропадатися, розкладатися; дисоціювати; 2. діли-тися (на частини) zerkléinern vt подрібнювати, по-дрібнити; дрібнити; дробити; по-різати; порубати (напр. м’ясо) zerlégen vt розкладáти Zersétzung f -, -en 1. розкладáння; рóзпад; дестрýкція; дисоціáція; 2. до-віднóвлення; віднóвлення (ксантоге-нату до гидратцелюльози); bakteriel-le ~ бактеріальне розкладáння; ~ durch Licht фотоліз; graphitische ~ графітизація, спонтоз, корозія типу графітизації; thermische ~ термічне розкладання, термоліз, термічна де-стрýкція zerstäuben vt розпорóшувати, роз-сíювати zerstóßen (ie, o) vt 1. розтовкти; роздрíбнювати; 2. (an D.) розбивáти (об що-н.) zíehen (o, o) 1. vt 1) тягти, тягáти; in die Höhe ~ піднімати; 2) витягáти, виймáти; 3) витягувати (скло); 4) знімáти (капелюха); 5) залучáти, при-тягáти; die Áufmerksamkeit auf sich (A.) ~ привертати до себу увагу;6) (aus D.) добувáти, одéржувати (що із чого); die Wúrzel ~ мат. добувáти корінь; die Fólgen aus etw. (D.) ~ зробити висновки (з чого-н.); 7): in Betrácht ~ брати до уваги; 2. vi (s) 1. тягтися, (повільно) рухатися; 2) переїздити; 3) тягти, протягати; es zieht hier тут тягне; 3. sich ~ 1) проникáти; 2) розтягуватися; 3) деформувáтися Zíel n -(e)s, -e 1. ціль; das ~ tréffen влучáти в ціль; 2. метá; sein ~ er-réichen досягти своєї мети; sich (D.) ein ~ sétzen поставити перед собою мету; 3. фініш Zink n -s цінк, Zn zirka adv = ca. близько, приблизно zögern vi вагáтися, зволікáти; mit der Antwort ~ зволікáти з вíдповіддю Zúbereiten n -s, - 1. готування, при-готування (напр. ліків, препаратів); 2. тех. підготовка; попередня обробка Zúcker m -s цýкор; klárer ~ цýкор-пісóк Zúfügen n -s додавáння zú|führen vt (D.) 1. тех. подавáти, подвóдити; насичувати (чим-н.); 2. підвóзити (кого до кого); постачáти Zúgang m -es,..gänge 1. доступ; 2. вхід, підхід zúgänglich adj достýпний, пристýп-ний zú|geben (a, e) vt 1. додавáти; давáти на додáчу; 2. погджуватися (з чим); das kann ich nicht ~ з цим я не можу погóдитися; 3. зізнавáтися (в чому) zúlässig adj допустимий; дозвóле-ний zú|leiten vt 1. підвóдити (напр. воду); 2. направляти (давати напрям), скерóвувати; передавáти (напр. лист) zulétzt adv наприкінцí; врéшті-решт, зрéштою; востáннє zú|kommen vi (a, о) (s)(D.) бути наявним, властивим чому-н. zuméist adv здебíльшого, перевáж-но zunächst adv перш за все; спочáтку Zúnahme f -, -nприріст, збíльшен-ня zú|nehmen vi (a, о) збíльшуватися, посилюватися; зростáти zurück adv назáд; позáду zurück|bleiben (ie, ie) vi (s) 1. відставáти; 2. залишáтися zurück|führen vt 1. вести назад, відвóдити назад (на попереднє місце); 2. (auf A.) зводити до (чого); пояснювати (чим-н.); worauf ist das zurückzuführen? чим це пояснюєть-ся? zurück|gehen (i, a) vi (s) 1. іти назад; повертáтися (на попереднє місце); 2. спадати (про воду, про пухлини); 3. знижуватися, падати (про ціни) zurück|kehren vi (s) повертáтися zurück|schließen 1. vt руйнувáти; знищувати; 2. vi (s) зрóщуватися (про кристали) Zusámmenfassung f -, -enвисновки, резюмé zusámmen|fügen 1. vt з’єднувати, зв’язувати; 2. sich ~ з’єднуватися, зв’язуватися zusámmengesetzt 1. adj склáдний;2. part II склáдений Zusámmenhaften n -s зчіплення; злипання Zusámmenhalt m -(e)s 1. мíцність; тісний зв’язок; зчéплення; 2. згуртó-ваність, солідáрність; єдність zusámmen|halten (ie, a) 1. vt 1) тримáти один біля óдного; утримува-ти разом; не давати розпадáтися (роз-ділятися); 2) прикладáти один до óдного; наближувати; порíвнювати один з óдним; 2. vi тримáтися пóруч; бути один за óдного Zusámmenhang m -(e)s,..hänge зв’я-зок; залежність; зв’язність; кореля-ція; співвіднóшення zusámmen|setzen, sich (aus D.) складáтись (з чого-н.) Zusámmensetzung f -, -en 1. склад; структура; 2. композиція; 3. складан-ня; упорядкування Zusammenstoß; m -(e)s 1. зіткнення; 2. стикання; стик zusammen|stoßen (ie, o) 1. vt зштов-хувати; 2. vi (s) зштовхуватися; стикатися Zúsatz m -es,..sätze 1. дóмішка; 2. додáток; допóвнення; 3. напóвнювач; 4. присадка (до палива, олій) zúsätzlich adj додаткóвий Zústand m -(e)s, -eстан; рівень zustánde:~ bringen здійснювати; ~ kommen здійснюватися Zweck m -(e)s, -e 1. ціль, мета; zu welchem ~? з якою метою?; для чого?; 2. розм. сенс zwécklos 1. adj безцíльний; 2. adv мáрно, дарéмно zwéckmäßig adj доцíльний Zwíschenprodunkt n -es, -eпроміж-ний продукт Zwíschenraum m -(e)s,..räumе1. прóміжок, вíдстань; 2. прогáлина, прóпуск; 3. щілина, шпáра Zwíschenzústand m -(e)s, -e про-міжний стан; проміжний рівень A N H A N G (Д О Д А Т О К)
1. Das Lesen der chemischen und mathematischen Zeichnungen und Formeln (Читання математичних і хімічних знаків та формул)
mathematische Zeichnungen
chemische Zeichnungen
При читанні тексту з формулами вживають переважно такі вислови: Der Ausdruck (die Formel) lautet … – вираз має вигляд … Es ist … – Маємо … Приклади:
При читанні хімічних формул, як і в українській мові, не є обов’язковим повністю називати елемент. Достатньо назвати лише його символ. Кожна літера символу тоді вимовляється, так як її вимовляють в абетці. Наприклад: H2O – [ha:] zwei ['o:]; H2SO4 – [ha:] zwei ['εs] ['o:] vier; CH3COOH – [tse:] [ha:] drei [tse:] ['o:] ['o:] [ha:] Якщо символ елементу складається з двох літер, то або елемент називають повністю, або кожну літеру символу вимовляють окремо. Наприклад: Na – Natrium aбо ['εn] ['a:]; Cl – Chlor aбо [tse:] ['εl]; Zn – Zink aбо [tse:] ['εn]; Al – Aluminium aбо ['a:] ['εl] При читанні формули між її складовими частинами слід робити паузи. Наприклад: Al2(SO4)3 – ['a:] ['εl] zwei (Pause) ['εs] ['o:] vier (Pause) dreimal Хімічні реакції, які передаються хімічними рівняннями, читаються наступним чином: 1) 4HCl + O2 = 2Cl2 + 2H2O – vier [ha:] [tse:] ['εl] plus ['o:] zwei gleicht (gibt) zwei [tse:] ['εl] zwei plus zwei [ha:] zwei ['o:] 2) Fe + S → FeS – Eisen reagiert mit Schwefel zu Eisensulfid 3) HCl + Na → NaCl + H↑ – Chlorwassertoff reagiert mit Natrium zu Kochsalz und Wasserstoff (Wasserstoff entweicht gasförmig) 4) H2SO4 + BaCl2 = BaSO4↓ + 2HCl – Schwefelsäure reagiert mit Bariumchlorid zu Bariumsulfat und zwei molekülen Chlorwasserstoffsäure (Bariumsulfid fällt als Niederschlag aus).
2. Die Bruchzahlen (Дробові числівники)
Дробові числівникиозначають кількість, що складається з певного числа частин цілого. Вони утворюються з власне кількісних числівників. Від кількісних числівників від 2 до 19 дробові числівники утворюються за допомогою суфікса -tel:
З відхиленням від норми утворюється дробовий числівник 1/3 – ein Drittel (зміна кореневого голосного звука і подвоєння приголосного). Від кількісних числівників від 20 до 99, від hundert, tausend і Million дробові числівникі утворюються за допомогою суфікса -stel:
Дробові числівники, вжиті атрибутивно з назвами мір, пишуться з малої букви і не відмінюються. Назви мір також не приймають закінчень: ein drittel Kilo Fleisch, statt drei viertel Liter Tafelöl, aus zwei fünftel Kilo Mehl. Якщо такі дробові числівники вживаються в однині без назв мір, то вони пишуться з великої букви і відмінюються як іменники, а іменник, що означає вимірюване, стоїть у родовому відмінку: ein Fünftel des Waldes, aus einem Viertel der Bestandteile або в давальному відмінку з прийменником von: ein Drittel von den reparierten Maschinen. Дробові числівники із суфіксом -tel можуть сполучатися з найчастіше вживаними назвами мір і утворювати нові назви мір: ein Vierteljahr, eine Viertelstunde, drei Achtelkilo, ein Sechszehntelnote тощо. Дробовий числівник ½; крім математичного позначення ein Zweitel, має ще два позначення: die Hälfte і halb. Дробовий числівник die Hälfte відмінюється як іменник і вживається тоді, коли вимірюване стоїть без назви міри: eine Hälfte des Feldes, beide Hälften des Parks, in den beiden Hälften des Stadt. Дробовий числівник halb вживається з назвами мір і відмінюється як прикметник: ein halbes Liter Milch, nach einer halben Stunde, der Preis eines halben Zentners Weizen. При визначенні часу halb не відмінюється: um halb neun (Uhr), nach halb drei (Uhr), vor halb sieben (Uhr).
Дробові числівники читаються:
Після числівника eineinhalb (anderthalb) іменник стоїть у множині, а в українській мові в цьому разі іменник вживається в однині: eineinhalb Stunden (півтори години), anderthalb Monate (півтора місяця). Десяткові дроби читаються інакше ніж в укр. мові: 0,3 – Null Komma drei; 1,02 – eins Komma Null zwei; 10,005 – zehn Komma Null Null fünf; 12,24 km – zwölf Komma zwei vier Kilometer (або: zwölf Komma vierundzwanzig Kilometer); 3,25 t – drei Komma zwei fünf Tonnen (або: drei Komma fünfundzwanzig Tonnen) Якщо назву міри означає іменник Meter, то він читається так: 3,45 m – drei Komma vier fünf Meter; drei Komma fünfundvierzig Meter; drei Meter fünfundvierzig (Zentimeter) Десяткові дроби з назвами грошових одиниць читаються однозначно:
3. Chemische Elemente (хімічні елементи)
|
x – 87 = 0
